7.3.3. Психологічні методи

Психологічні (соціально-психологічні) методи – це способи впливу на об'єкт управління, які базуються на використанні соціальне-психологічних факторів і спрямовані на управління соціально-психологічними відносинами, що складаються в колективі, для досягнення поставлених перед організацією цілей. Вони

149

призначені впливати на процеси формування та розвитку колективів.

До психологічних методів належить така сукупність соціально-психологічних способів впливу: формування трудових колективів з урахуванням соціально-психологічних характеристик людей: здібностей, темпераменту, рис характеру, що створюють сприятливі умови для їх спільної діяльності; введення системи соціального регулювання, котра включає використання договорів, зобов'язань, встановлення порядку розподілу благ, черговості їх одержання; соціальне стимулювання – створення обстановки соціально-психологічної зацікавленості у виконанні якої-небудь важливої праці або взагалі в досягненні певних цілей, результатів, рубежів розвитку.

Дані методи вельми неоднорідні і тому виникає проблема їх класифікації. В літературі з проблем соціального управління по-різному підходять до вирішення цього питання.

Так, наприклад, Щекін Г.В. розділяє соціально-психологічні методи управління на три основні групи: соціальні, соціально-психологічні та психологічні15.

До складу соціальних методів управління він уводить широкий спектр соціально-політичних методів, методів соціального нормування, соціального регулювання, морального стимулювання та ін. Соціально-політичні методи, на його думку, включають політичну просвіту та залучення працівників до участі в соціальному управлінні. Методи соціального нормування дозволяють упорядкувати соціальні відносини між колективами та окремими працівниками шляхом введення різних соціальних норм, до яких відносяться, наприклад, правила внутрішнього трудового розпорядку, статути громадських організацій, різні кодекси честі, форми дисциплінарного впливу. Методи соціального регулювання використовуються для упорядкування соціальних відносин шляхом виявлення і регулювання інтересів і цілей різних колективів, груп та індивідуумів. До них відносяться: договори, взаємні зобов'язання, системи відбору, розподілу та задоволення соціальних потреб. Методи морального стимулювання використовуються для заохочення колективів, груп, окремих працівників, які дося-гли певних успіхів у професійній діяльності.

Соціально-психологічні методи являють собою конкретні способи та прийоми впливу на процес формування та розвитку колективу, на процеси, що відбуваються всередині його. Ці методи побудовані на використанні соціально-психологічного механізму, діючого в колективі, до складу якого входять формальні та неформальні групи, роль та статус особистості, система взаємовідносин, соціальні потреби та інші. соціально-психологічні аспек-

15 Див.: Щекин Г.В. Теория социального управлення: Моногра-фия. - К.: МАУП, 1996. - С. 328.

150

ти. Соціально-психологічні методи управління насамперед розрізняються своєю мотиваційною характеристикою, яка визначає напрями впливу. Серед способів мотивації виділяють навіювання, переконання, наслідування, залучення, примус, спонукання та ін. Цілями застосування соціально-психологічних методів є забезпечення соціальних потреб людини, його всебічний гармонійний розвиток і підвищення на цій основі трудової активності особистості та ефективної діяльності колективів.

Психологічні методи управління спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору та розстановки персоналу. До них відносяться методи комплектування малих груп та колективів; методи гуманізації праці; методи професійної орієнтації, відбору та навчання; методи психологічної мотивації та ін. Методи комплектування малих груп та колективів дозволяють визначити оптимальні кількісні та якісні співвідношення між працівниками з урахуванням психологічної сумісності. Ці методи мають велике значення в органах внутрішніх справ при формуванні груп, які працюватимуть в екстремальних умовах, наприклад, груп захвату. До методів гуманізації праці відносяться використання психологічного впливу кольору, музики, виключення монотонності праці, поширення творчих процесів і т.ін. Методи професійної орієнтації, відбору та навчання спрямовані на відбір та підготовку працівників, які за своїми психологічними характеристиками найбільш відповідають вимогам майбутньої праці. Методи психологічної мотивації – це психологічні прийоми, способи, за допомогою яких спонукається діяльність людини. Це можуть бути найрізноманітніші явища та стани, які викликають активність суб'єкта, це потреби та інстинкти, потяги та емоції, настанови та ідеали.

Є класифікація, яка заснована на виділенні груп соціально-психологічних методів залежно від спрямованості їхніх дій. Наприклад, розрізняють: методи підвищення соціально-виробничої активності (обмін досвідом, почин, новаторство і т.ін.); методи соціальної наступності (посвячення в професію, присяга, ушановування ветеранів, урочисті зібрання, огляди і т.д.). Виходячи із характеру об'єктів соціально-психологічного впливу, виділяють такі психологічні методи управління: соціально-масовими процесами; групами людей; внутрігруповими явищами і процесами;

індивіду ально-особистістною поведінкою.

Безумовно, не всі означені психологічні методи можуть бути певною мірою використані в органах внутрішніх справ, однак, щоб використовувати – спочатку треба знати. Знання цих методів дозволить зорієнтуватись в ситуації, в якій може опинитися і керівник, і виконавець.