ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ. ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОКТРИНИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Актуальність проблематики адміністративних послуг є безперечною. 1 хоча багато питань залишаються надзвичайно дискусійними, проте деякі висновки та пропозиції можна вже сформулювати.

Сьогодні першочерговою проблемою у сфері публічних послуг є необхідність припинення практики надання органами виконавчої влади платних послуг господарського характеру. Для цього, а також для впровадження справжньої ідеології служіння держави людині може використовуватись теорія адміністративних послуг, яка б визначила завдання сучасної демократичної держави, обґрунтовані критерії розмежування різних видів публічних послуг, ознаки адміністративних послуг, стандарти визначення якості адміністративних послуг тощо.

Стосовно нормативної форми правового регулювання порядку надання адміністративних послуг можна відзначити, що свого часу Центром пол-ітико-правових реформ було підготовлено законопроект «Про управлінські (адміністративні) послуги». Але згодом стало очевидним, що його предмет суттєво перетинається з предметом регулювання проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, адже в основу проекту закону «Про управлінські (адміністративні) послуги» було покладено ключові принципи, які стосуються відносин адміністративного органу з особою, і за змістом цей закон фактично дублюватиме положення проекту Кодексу, які стосуються розгляду та вирішення справ за заявами. Тобто в будь-якому випадку, навіть якщо в законі про адміністративну процедуру не буде вжито терміна «адміністративні послуги», він усе одно регулюватиме відносини щодо надання адміністративних послуг.

Крім того, необхідно враховувати, що у випадку з адміністративними послугами завжди є або в ідеалі має бути ще спеціальне правове регулювання, тобто окремий законодавчий акт, у якому детально встановлюються особливості вирішення певної категорії справ. Зокрема має бути вказано: до якого саме органу слід звертатися, вимоги до форми та реквізитів заяви, строк вирішення справи, розмір плати тощо. Отже, закон про адміністративну процедуру має здійснювати загальне регулювання порядку розгляду та вирішення справ фізичних і юридичних осіб, в тому числі за їхніми заявами, а в спеціальних нормативних актах повинні визначатися особливості процедури надання окремих видів послуг.

На сьогодні видається за доцільне зосередитися над виробленням єдиної доктрини адміністративних послуг та її впровадження у життя. Це можна зробити, наприклад, шляхом прийняття програмного документа уряду (типу

181 Відповідний проект Концепції «Адміністративні послуги — нова якість держави», підготовлено Центром пилітико-правових реформ (див. Додаток).

143

>>>144>>>

концепції адміністративних послуг181), який став би базисом для відновлення порядку в цій сфері. Відповідно, в перспективі загальний закон про публічні послуги (чи про адміністративні послуги) якщо і потрібен, то він мав би не так регулювати процедуру їх надання, як визначати види послуг, які може і повинна надавати держава і місцеве самоврядування, унормувати питання плати за послуги тощо.

Уже тепер доцільно пропагувати та сприяти проведенню локальних реформ у сфері надання адміністративних послуг, зокрема впроваджувати «єдині офіси», «універсами послуг», з тим щоб зробити спілкування приватної особи з адміністративними органами якомога зручнішим для особи.

Загалом, на нашу думку, доктрина адміністративних послуг могла б дати новий поштовх для проведення адміністративної реформи в Україні, і при цьому допомогла б досягти її найважливішого завдання — змінити ідеологію діяльності держави з владарювання на служіння.

>>>145>>>