9.6. Модель керівництва за Редпіном
Дослідники проблеми управління із США розробили управлінські моделі щодо того, який стиль керівництва є успішним у конкретній ситуації.
Модель Реддіна. Реддін у своїй управлінській моделі розглядає три виміри: стиль керівництва - ситуація - результат. Залежно від виробничої чи кадрової орієнтованості Реддін розрізняє чотири основні стилі (рис. 9.5).
а
Співвідносність
3 ІНШИМИ
стилями
Інтегрованість
В ІНШІ СТИЛІ
Відокремленість від інших стилів
Орієнтованість на виконання певного завдання
------------------------------»
•
Виробнича орієнтованість Рис. 9.5. Чотири основні стилі керівництва за Реддіном
327
>>>328>>>
Кожен із чотирьох основних стилів може бути ефективним у різних ситуаціях управління. Найважливішими ситуативними умовами за Реддіном є:
1) вимоги, що випливають із природи виконуваного виробничого завдання; фахові знання, потрібні для виконання цього завдання, загальний режим роботи підприємства, а також організаційні принципи прийняття рішень;
2) розуміння організації як принципового способу керівництва трудовим загалом, від якого залежить мікроклімат на підприємстві;
3) стиль керівництва безпосереднього начальника;
4) співпраця із сумісними ланками, яка набуває особливого значення в період найтіснішої взаємодії;
5) співробітники, що перебувають у безпосередньому підпорядкуванні.
Залежно від характеру кожного із ситуативних елементів випливають різні управлінські ситуації. Наприклад, якщо йдеться про управління співробітниками, які одержали легке і чітко структуроване завдання, здатні впевнено його виконати і виконують в автономному режимі, тобто незалежно від інших колег, тоді придатним є усталений, звичайний для цього підприємства спосіб керівництва. Керівник у цій ситуації може задовольнитись загальним контролем дотримання правил технології. Ефективним за таких умов може виявитися і банальний бюрократичний контроль дотримання технологічної процедури.
Якщо керівник опиниться в ситуації, коли його підлеглі виконують важке і недостатньо структуроване завдання, а виконання потребує постійного контакту із суміжниками і частих консультацій з керівником, тоді звичайний стиль чи спосіб керівництва може виявитися малоефективним. Удаватися до нього керівникові не слід, бо це фактично буде не чим іншим з його боку, як злочинним невтручанням у перебіг подій або, за термінологією Реддіна, дезертирством.
Оскільки керівники постійно стикаються з мінливими управлінськими ситуаціями, то від них постійно потрібна управлінська гнучкість, тобто керівники повинні діяти як виробничо-, так і кадрово-орієнтовано.
Загалом треба зауважити, що модель Реддіна може дати керівникові ряд цінних рекомендацій щодо того, як йому себе вести в різних управлінських ситуаціях (рис. 9.6).
328
>>>329>>>
Кадрова орієнтованість
Місіонер
Прихильник компромісу
Дезертир
Автократ
Співвідносний стиль
Інтеграційний стиль
Відокремлений стиль
Конкретно орієнтований стиль
Благодійний керівник
Менеджер
Відокремлений стиль
Доброзичливий автократ
Вища
Виробнича
і • —-"■"^ орієнтованіть ______
Ефективність кча ^*^
Рис. 9.6. Модель Реддіна
Необхідно застерегти, як і у випадку з управлінськими моделями інших учених, що не варто пропоновані моделі управлінської поведінки розглядати як беззастережне керівництво до дії.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 118 Главы: < 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. >