9.6. Модель керівництва за Редпіном

Дослідники проблеми управління із США розробили управлінські моделі щодо того, який стиль керівництва є успішним у конкретній ситуації.

Модель Реддіна. Реддін у своїй управлінській моделі розглядає три виміри: стиль керівництва - ситуація - результат. Залежно від виробничої чи кадрової орієнтованості Реддін розрізняє чотири основні стилі (рис. 9.5).

 

а

Співвідносність

3 ІНШИМИ

стилями

Інтегрованість

В ІНШІ СТИЛІ

Відокремленість від інших стилів

Орієнтованість на виконання певного завдання

------------------------------»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виробнича орієнтованість Рис. 9.5. Чотири основні стилі керівництва за Реддіном

327

 

>>>328>>>

Кожен із чотирьох основних стилів може бути ефективним у різних ситуаціях управління. Найважливішими ситуативними умовами за Реддіном є:

1) вимоги, що випливають із природи виконуваного виробничого завдання; фахові знання, потрібні для виконання цього завдання, загальний режим роботи підприємства, а також організаційні принципи прийняття рішень;

2) розуміння організації як принципового способу керівництва трудовим загалом, від якого залежить мікроклімат на підприємстві;

3) стиль керівництва безпосереднього начальника;

4) співпраця із сумісними ланками, яка набуває особливого значення в період найтіснішої взаємодії;

5) співробітники,    що    перебувають    у    безпосередньому    підпорядкуванні.

Залежно від характеру кожного із ситуативних елементів випливають різні управлінські ситуації. Наприклад, якщо йдеться про управління співробітниками, які одержали легке і чітко структуроване завдання, здатні впевнено його виконати і виконують в автономному режимі, тобто незалежно від інших колег, тоді придатним є усталений, звичайний для цього підприємства спосіб керівництва. Керівник у цій ситуації може задовольнитись загальним контролем дотримання правил технології. Ефективним за таких умов може виявитися і банальний бюрократичний контроль дотримання технологічної процедури.

Якщо керівник опиниться в ситуації, коли його підлеглі виконують важке і недостатньо структуроване завдання, а виконання потребує постійного контакту із суміжниками і частих консультацій з керівником, тоді звичайний стиль чи спосіб керівництва може виявитися малоефективним. Удаватися до нього керівникові не слід, бо це фактично буде не чим іншим з його боку, як злочинним невтручанням у перебіг подій або, за термінологією Реддіна, дезертирством.

Оскільки керівники постійно стикаються з мінливими управлінськими ситуаціями, то від них постійно потрібна управлінська гнучкість, тобто керівники повинні діяти як виробничо-, так і кадрово-орієнтовано.

Загалом треба зауважити, що модель Реддіна може дати керівникові ряд цінних рекомендацій щодо того, як йому себе вести в різних управлінських ситуаціях (рис. 9.6).

 

328

 

>>>329>>>

Кадрова орієнтованість

Місіонер

Прихильник компромісу

 

Дезертир

Автократ

 

Співвідносний стиль

Інтеграційний стиль

Відокремлений стиль

Конкретно орієнтований стиль

Благодійний керівник

Менеджер

Відокремлений стиль

Доброзичливий автократ

Вища

Виробнича

і               •                      —-"■"^ орієнтованіть         ______

Ефективність кча    ^*^

Рис. 9.6. Модель Реддіна

Необхідно застерегти, як і у випадку з управлінськими моделями інших учених, що не варто пропоновані моделі управлінської поведінки розглядати як беззастережне керівництво до дії.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 118      Главы: <   76.  77.  78.  79.  80.  81.  82.  83.  84.  85.  86. >