4.3. Участь спеціаліста в проведенні окремих слідчих дій

...Повинно бути прийнято за правило, яке повинно підлягати неухильному дотриманню... – щоб слідчому під час проведення обшуку сприяв спеціаліст-експерт...

Р.А. Рейс

Як показує вивчення слідчої практики, в кримінальних справах про розкрадання майна у сфері підприємництва слідчий найбільше потребує допомоги під час проведення слідчих дій від спеціалістів-бухгалтерів та спеціалістів з комп’ютерної техніки. Обумовлюється це тим, що джерелами доказів за даною категорією кримінальних справ переважно є документи, що відбивають певні господарські відносини, поведінку їх суб’єктів, а також показання осіб. З точки зору характеру і стосовності документальної інформації до доказування окремих обставин вчинення злочину, звичайного місця її знаходження (збереження), можна виділити кілька груп документів, що підлягають вилученню і дослідженню під час розслідування злочинів у сфері підприємницької діяльності (див. підрозділ 1.6).

В ракурсі питання, що розглядається факторами, які обумовлюють використання спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку та комп’ютерної техніки, є специфічні носії інформації та пов’язані з ними можливі засоби протидії розслідуванню. Кримінально-процесуальним законодавством України документи розглядаються як один з видів доказів “... якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи” (ст. 83 КПК). Переважно документи виступають як носії офіційно зафіксованих відомостей про факти (свідоцтво про реєстрацію підприємства, статут підприємства, акт ревізії, бухгалтерські документи, банківські документи та інші). Але ці ж документи стають речовими доказами, якщо вони були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій (ст.ст. 78, 83 КПК).

Документами – речовими доказами, характерними саме для даної категорії кримінальних справ є, зокрема:

а) підроблені повністю або частково паспорти та інші посвідчення особи, які використовуються злочинцями для заснування підприємства, укладання угод тощо;

б) підроблені повністю або частково заосновні документи, ліцензії, фіктивні договори, документи бухгалтерського обліку, банківські платіжні документи та інші, які були використані злочинцями для вчинення розкрадання та його маскування;

в) записи чорнового обліку, записки, листи та інші особисті записи, в яких знайшли відображення відомості про підготовку, вчинення і приховування злочину.

Правильне визначення виду документу та його змісту має важливе практичне значення, оскільки від цього залежить порядок їх процесуального оформлення і використання. В цьому питанні суттєву допомогу слідчому надає спеціаліст-бухгалтер, який залучається до участі в слідчих діях, пов’язаних з вивченням документів.

Документи – письмові джерела доказів важливі тільки з точки зору інформації, яка в них викладена. Тому вони безпосередньо підшиваються до кримінальної справи або можуть бути замінені копіями, виписками. Документи як речові докази мають значення для встановлення юридично значущих фактів як за своїм змістом, так і за способом виготовлення. Відтак вони є безпосереднім об’єктом криміналістичного дослідження і тому не можуть бути замінені. Зберігаються вони в кримінальній справі в окремих пакетах

з відповідними пояснювальними написами з додержанням правил поводження, які б виключали можливості внесення до них змін.

Найчастіше в кримінальних справах використовуються документи, які виступають як письмове джерело доказів, тобто інформація в них викладена у вигляді рукописного або друкованого тексту. Але останнього часу все частіше в господарчих операціях (і не тільки в них) використовуються так звані “електронні” документи, тому вони теж фігурують у кримінальних справах про економічні злочини. Електронний документ може являти собою копію звичайного письмового документу (коли документ набирається і друкується за допомогою комп’ютерної техніки) але може мати і самостійне значення як, наприклад, електронна база даних, програмне забезпечення комп’ютерної системи банку чи підприємства. Вчинення розкрадань майна та інших економічних злочинів з використанням підроблених документів за допомогою комп’ютерної техніки або з втручанням (внесенням змін) в електронну базу даних, програмне забезпечення підприємства або банку робить необхідним дослідження цих документів під час розслідування. Вирішення цього завдання потребує використання спеціальних знань з комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, зокрема, шляхом залучення до участі в слідчих діях відповідного спеціаліста.

В роботі з документами за участю спеціаліста під час розслідування розкрадань майна та інших економічних злочинів у сфері підприємництва ведуча роль належить виїмці, обшуку та огляду. Ці слідчі дії взаємопов’язані між собою, оскільки виявлення і вилучення документів поєднується з їх оглядом на місці виїмки або обшуку (ч. 5 ст. 191 КПК). Дослідження документів нерозривно пов’язане і з допитами осіб, коли до предмету допиту входить встановлення специфічних обставин, що потребує спеціальних пояснень для їх розуміння і юридичної оцінки. Досить часто за даною категорією кримінальних справ допитуваним особам пред’являються різноманітні документи як докази. В таких випадках доцільно залучати до участі в допиті відповідного спеціаліста.

Виїмка і обшук. Під час розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва виїмка і обшук є слідчими діями, які спрямовані на вилучення, перш за все, документів з місць їх звичайного зберігання в комерційних структурах або відшукання і вилучення документів на робочих місцях чи за місцем проживання посадових осіб. Як правило, під час проведення цих слідчих дій вилучається велика кількість бухгалтерських документів. Часто потреба в цьому виникає зразу після надходження первинного матеріалу про злочин і порушення кримінальної справи. Пояснюється це тим, що в представлених матеріалах нерідко бувають відсутні документи бухгалтерського обліку, які мають велике доказове значення. Досить часто ці документи зберігаються головними бухгалтерами не за місцем роботи, а за місцем проживання. Відсутність тих чи інших документів встановлюється безпосередньо в процесі вивчення слідчим представлених первинних матеріалів або зразу після проведення за кримінальною справою перших організаційних та слідчих дій (консультації або допиту ревізора та інших свідків).

Приймаючі рішення про виїмку додаткових документів, які не були представлені з первинним матеріалом (актом ревізії), слідчий не завжди може знати точний перелік таких документів. Нерідко матеріали кримінальної справи дають можливість тільки визначити окрему господарську операцію або групу операцій, документи про яку необхідні для встановлення обставин скоєння розкрадання чи іншого економічного злочину. Ці документи можуть бути різноманітні і досить складні. В таких ситуаціях слідчий з-за недостатньої компетенції в цих питаннях не завжди може розібратися в призначенні і взаємному зв’язку таких документів, оцінити їх доказове значення. Тому щоб, з одного боку, уникнути вилучення документів, що не стосуються кримінальної справи, а з другого – не залишити поза увагою важливі докази, доцільно залучити до виїмки спеціаліста-бухгалтера. Для цього можна запросити ревізора КРУ, штатного чи позаштатного працівника експертної установи. Участь такого спеціаліста у підготовці і проведенні виїмки документів вносить у цю роботу такі позитивні якості:

а) надає процесу збирання бухгалтерських документів цілеспрямований характер;

б) забезпечує своєчасне і достатньо повне виявлення і вилучення документів, що містять значущі для кримінальної справи відомості;

в) дозволяє підготувати матеріали, необхідні для наступного проведення документальної ревізії або судово-бухгалтерської, фінансово-економічної, почеркознавчої та інших експертиз;

г) попереджує можливість знищення документів або внесення в них змін з метою приховування слідів злочину.

Під час проведення обшуку на робочих місцях посадових осіб комерційних структур слідчий може одержати від спеціаліста-бухгалтера відповіді на наступні питання:

- вид виявленого документу;

- до чиєї компетенції відноситься його складання;

- де звичайне місце зберігання даного документу;

- де можуть зберігатися інші примірники виявленого документу або інші пов’язані з ним документи тощо.

Участь спеціаліста у проведенні виїмки або обшуку накладає відбиток і на підготовку цих слідчих дій. Так, для того, щоб спеціаліст міг надати ефективну допомогу, слідчому треба, перш за все, ознайомити його з інформацією про спосіб та інші обставини розкрадання, про підприємницькі структури причетні до цього, яку мету має виїмка документів або обшук, який період діяльності підприємства і які конкретні господарські операції цікавить слідство. У підготовку до виїмки може входити попереднє відвідування підприємства разом зі спеціалістом-бухгалтером з метою вивчення відомчих нормативних актів, документообороту. Такі заходи дозволяють спеціалісту зорієнтуватися в особливостях і стані бухгалтерського обліку на підприємстві та надати слідчому ефективну консультаційну допомогу ще до початку слідчих дій.

Спеціаліст-бухгалтер допомагає визначити перелік документів, які необхідно вилучити, можливі місця їх знаходження. В процесі проведення виїмки та обшуку спеціаліст пояснює призначення і взаємозв’язок окремих документів, порядок заповнення їх реквізитів, значення окремих термінів, що використовуються бухгалтерськими працівниками. Все це дозволяє слідчому здійснити найбільш повне вилучення документів і грамотно скласти протокол відповідної слідчої дії.

У процесі розслідування розкрадань, вчинених з використанням комп’ютерної техніки, вилученню підлягають різноманітні носії інформації, що потребує залучення відповідних спеціалістів. “Комп’ютерні” розкрадання найбільш характерні для банківської сфери діяльності. З впровадженням у 1994 р. в дію нової системи міжбанківських розрахунків за допомогою електронної пошти такі злочини були виявлені в багатьох регіонах України.

Так, у червні 1994 р. управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області була припинена спроба викрадення 864 млн карбованців шляхом проникнення в банківську електронну систему платежів. Ведучий інженер –комп'ютерник регіонального управління Промінвестбанку м. Дніпропетровська Т. маючи доступ до електронної системи "Трезор" (охоронна система входження в комп'ютерну мережу банку), вступив у злочинну змову із заступником директора фірми "АКС" м. Дніпропетровська А. з метою скоєння розкрадань грошових коштів в особливо великих розмірах. Т. скопіював на свою дискету програму "Трезор" і за допомогою власного комп'ютера, встановленого у його квартирі, увійшов в локальну комп'ютерну мережу Промінвестбанку. Сформувавши фіктивний платіж розміром 864 млн карб., він "вклав" його у "поштову" скриньку комп'ютера Промінвестбанку для відправки на раніш обумовлений рахунок Дніпропетровської фірми "Вік-Сервіс" в обласному відділенні Укрексімбанку через електронну пошту облуправління НБУ. Після зарахування вказаної суми на розрахунковий рахунок "Вік-Сервіс" Т. та А. були затримані під час спроби розпорядитися викраденою сумою.

Подібні факти мали місце і в Автономній Республіці Крим. Так, працівниками управління по боротьбі з організованою злочинністю в результаті перевірки оперативної інформації була викрита група розкрадачів, до якої входили інженер фінансової безпеки залізнично-автомобільного відділення АКБ "Україна" м. Сімферополя Г., та ніде не працюючі К., Ф. і Б. 24 січня 1994 р. Г. маючи доступ до комп'ютера, який входив у комп'ютерну мережу для здійснення електронних платежів, у змові з вищезазначеними громадянами сформувала фіктивний електронний платіж, по якому перерахувала 450452800 крб. на рахунок севастопольського товариства "Орбі", реквізити якого були надані Б. та К. В подальшому вказана сума була переведена Ф. для конвертації в севастопольський "Новікобанк", де він отримав по фіктивній заявці 10861 дол. США, які були привласнені і розділені між членами злочинної групи. З метою приховування розкрадання Г. “зітерла” з пам'яті комп'ютера фіктивну операцію, замінивши її на реально існуючу.

В процесі розслідування таких злочинів, як правило, виникає потреба у вилученні цілої низки носіїв специфічної інформації під час проведення виїмок і обшуків на робочих місцях та за місцем проживання обвинувачених:

- носії машинної інформації, що стосуються банківських операцій та програмного забезпечення (комп’ютер та периферійні пристрої, дискети, компакт-диски, магнітні стрічки ЕОМ тощо);

- журнал робочого часу комп’ютерної системи (журнал ЕОМ);

- журнал передачі змін операторами ЕОМ;

- журнал збійних ситуацій комп’ютерної системи, де реєструються всі випадки збоїв;

- всі “роздруковки” інформації оперативного запам’ятовуючого пристрою комп’ютера за певний період;

- протоколи “вечірнього рішення” (документальне відбиття дій оператора ЕОМ в кінці операційного дня).

Для проведення вказаних слідчих дій залучаються різноманітні спеціалісти в залежності від способу та інших особливостей механізму вчинення розкрадання: програмісти, системні аналітики, оператори ЕОМ, інженери по обслуговуванню комп’ютерної техніки та забезпеченню безпеки комп’ютерних систем. Їх роль полягає в наданні слідчому допомоги у вирішенні питань стосовно перелічених документів за своєю суттю аналогічних тим, які вирішує спеціаліст-бухгалтер.

Під час проведення обшуку з метою виявлення і вилучення персонального комп’ютера на робочому місці або за місцем проживання обвинуваченого допомога спеціаліста слідчому полягає у забезпеченні правильного поводження з цим технічним засобом (див. підрозділ 3.4) і попередженні прояву можливої технічної протидії – уникненні спеціальних пасток, спрямованих на “стирання” інформації при несанкціонованому доступі. Таким чином, спеціаліст сприяє досягненню головної мети – вилученню технічного носія інформації і підготовці комп’ютерно-технічної експертизи.

Огляд документів. Відповідно до ст.191 КПК огляд документів, як відзначалося, проводиться на місці їх виявлення. Але під час розслідування розкрадань майна та інших економічних злочинів з-за великої кількості документів, що вилучаються, та їх складності огляд (він займає, як правило, багато часу) доцільно проводити в окремому приміщенні підприємства, а якщо є побоювання їх знищення зацікавленими особами – в службовому приміщенні правоохоронного органу.

Огляд документу є самостійною процесуальною дією, яка проводиться за встановленими правилами – в присутності не менше двох понятих і з складанням протоколу. Мета огляду полягає у виявленні слідів злочину, які знайшли відображення в документі. У зв’язку з цим треба ще раз звернути увагу на те, що вилучені під час виїмки чи обшуку документи поділяються на письмові джерела доказів і речові докази.

Документи як письмові джерела доказів визнаються такими з-за того, що в них офіційно зафіксована інформація, яка має значення для кримінальної справи і сумнівів не викликає. Тому такі документи самі по собі є вже джерелом доказів і можуть бути безпосередньо підшиті до кримінальної справи або слугувати матеріалом для проведення ревізії чи судово – бухгалтерської експертизи (після їх закінчення вони або їх копії прикладаються до акту ревізії чи висновку експерта).

Документи ж як речові докази мають значення в кримінальній справі не тільки за викладеним в них змістом, а і за способом та іншими обставинами виготовлення, придбання тощо. При цьому вказані обставини необхідно ще встановити і перевірити шляхом проведення відповідних процесуальних дій. Саме такі документи і є об’єктом огляду. Мета огляду полягає у виявленні ознак документу, які дають підстави для визнання його речовим доказом з наступним використанням як такого в кримінальному процесі.

Зважаючи на це, оглядові піддаються не всі вилучені документи, а тільки ті з них, які мають ознаки речових доказів. Тому огляд документів необхідно відрізняти від так званого попереднього їх вивчення слідчим і спеціалістом, яке проводиться без понятих і без складання протоколу. Попереднє вивчення документів – це непроцесуальна дія, яка має спрямованість на підготовку наступних організаційних і слідчих дій (проведення огляду, призначення ревізії, судово-бухгалтерської, фінансово-економічної експертиз). За своїм змістом вивчення документів є аналітичною роботою, в якій надзвичайно велику роль грає спеціаліст – бухгалтер чи інший спеціаліст. Тому під час вилучення за кримінальною справою великої кількості бухгалтерських, банківських документів чи просто складних документів можна вважати обов’язковим правилом залучення відповідного спеціаліста для попереднього їх вивчення.

Треба звернути увагу на те, що окремі криміналісти у зв’язку з розглядом питання про участь спеціаліста-бухгалтера в огляді документів дають перелік наступних способів їх аналізу: 1) загальна характеристика документів; 2) перевірка документів і записів в них за формою; 3) арифметична перевірка; 4) нормативна перевірка документів; 5) зіставлення змісту примірників одного і того ж документу, вилучених з різних підрозділів підприємства або різних організацій; 6) зіставлення між собою двох або кількох первинних документів, в яких одержала відбиття одна і таж господарча операція; 7) порівняння товарно-транспортних накладних, дорожніх листів з документами про рух тари; 8) зіставлення змісту документів про видачу грошових коштів і матеріальних цінностей з документами, на підставі яких були нараховані грошові суми і видані матеріальні цінності.

У зв’язку з цим треба зауважити, що перераховані способи бухгалтерського аналізу документів використовуються не стільки під час огляду документів, скільки при попередньому їх вивченні з участю спеціаліста. У таких випадках мова може йти про використання методів і способів судово-бухгалтерської експертизи при попередньому дослідженні документів..  Адже застосування вказаних аналітичних способів займає багато часу, носить попередній характер і їх результати не відбиваються у протоколі огляду. Оглядові піддаються тільки окремі документи з виявленими під час попереднього вивчення ознаками інтелектуального чи матеріального підлогу. Роль спеціаліста-бухгалтера під час огляду документів-речових доказів полягає у наданні слідчому допомоги у визначенні ознак інтелектуального підлогу документу та у правильному їх відображенні у протоколі. Тобто спеціаліст у цьому випадку виконує функції консультанта. Матеріальний підлог документів слідчий звичайно виявляє самостійно або з допомогою співробітників експертно-криміналістичних підрозділів.

Допит. За більшістю кримінальних справ і слідчих ситуацій, що складаються, допит повинен проводитися слідчим віч-на-віч з допитуваним. Присутність під час допиту третіх осіб, як правило, негативно впливає на можливість встановлення психологічного контакту з допитуваною особою. Але це загальне правило має виключення, зокрема, під час розслідування розкрадань майна, вчинених з використанням статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Практика розслідування злочинів даної категорії показує, що в багатьох випадках слідчий не в змозі самостійно, без допомоги спеціаліста детально розібратися в предметі допиту. Вивчення спеціальної літератури, відомчих нормативних актів, консультації зі спеціалістами не усувають негативної для слідчого можливості потрапити у скрутне становище під час допиту, оскільки відповіді допитуваної особи іноді виявляються все-таки неочікуваними. В таких випадках доводиться переривати допит, знову консультуватися зі спеціалістом, що значно затягує слідство. Типовими є ситуації, коли обвинувачені на допиті для свого виправдання посилаються на різноманітні відомчі нормативні акти, які вже втратили чинність або були змінені. Під час розслідування розкрадань з використанням комп’ютерної техніки, нерідко на допиті треба встановлювати схеми проходження фіктивних електронних платежів. При цьому обвинувачені умисно використовують спеціальну і жаргонну термінологію, незрозумілу слідчому. Такі обставини обумовлюють суттєві особливості розслідування цих злочинів.

Все це вказує на необхідність безпосередньої участі спеціаліста в проведенні допиту в подібних випадках. Профіль спеціаліста залежить від механізму вчинення розкрадання та особливостей обставин, що підлягають встановленню під час допиту. Як і під час проведення виїмки та обшуку для участі в допиті можуть бути залучені як спеціалісти ревізори КРУ, штатні чи позаштатні експерти бюро судово-бухгалтерських експертиз, спеціалісти ревізійних служб та відділів комп’ютеризації регіональних управлінь НБУ. Як уже вказувалося, з-за неналежного правового регулювання слідчі мають певні труднощі в залученні спеціалістів НБУ для надання допомоги під час розслідування економічних злочинів, зокрема спеціалістів в області комп’ютерної техніки. Ця проблема хоча б частково може бути вирішена шляхом залучення як спеціалістів співробітників відповідних кафедр вищих учбових закладів, в тому числі системи МВС України.

Тактика допиту за участю спеціаліста, певна річ, відрізняється від звичайної тактики допиту. В.В. Циркаль, наприклад, рекомендує такий порядок використання спеціаліста, коли він вислуховує вільну розповідь допитуваного щодо спеціальних питань, роблячи нотатки і не втручаючись в процес допиту, якщо навіть особа дає явно неправильну інформацію. Після закінчення вільної розповіді спеціаліст з дозволу слідчого ставить запитання. Під час ведення допиту у формі запитань і відповідей спеціаліст найчастіше включається в допит тільки після того, як слідчий встановив визначені ним обставини. Звичайно запитання спеціаліста стосуються деталей, за якими допитуваний повідомив неправильні дані.

Така тактична схема допиту за участю спеціаліста виглядає занадто жорсткою і звужує роль останнього. Уявляється, що праві ті автори, які вважають, що можливості використання спеціаліста під час допиту значно ширші. Спеціаліст може під час допиту коментувати показання допитуваного, звертаючи увагу слідчого на протиріччя в них чи їх відверту неправдивість, сприяючи таким чином викриттю злочинця. Зокрема, доцільно доручати спеціалісту на допиті встановлення в присутності слідчого складних спеціальних питань. Це актуально з врахуванням того, що під час допиту досить часто допитуваному пред’являються різноманітні документи з пропозицією дати показання про їх призначення, порядок оформлення і використання. Пред’явлення документів, яке супроводжується коментуванням їх змісту спеціалістом, допомагає слідчому сприяти добросовісному допитуваному у відновленні в пам’яті забутих деталей, а недобросовісного – викрити в неправдивості. Можлива ситуація, коли спеціалісту доручається під контролем слідчого провести певну частину допиту за заздалегідь складеним планом. Зрозуміло, що така лінія поведінки слідчого і спеціаліста повинна бути детально проаналізована на стадії підготовки допиту.

Суттєву допомогу надає спеціаліст слідчому і під час складання протоколу допиту та інших допоміжних засобів фіксації показань. Зокрема, в протоколі допиту доцільно детально фіксувати значення термінів, що були використані допитуваним в своїх свідченнях. У разі описання допитуваним документообороту, руху грошових коштів, комп’ютерної мережі та порядку проходження інформації бажано складання ним рукописних схем, які необхідно долучати до протоколу як додаток. Звичайно присутність при цьому спеціаліста має велике значення.

Таким чином, участь спеціаліста у слідчих діях робить їх більш цілеспрямованими, повними і, відповідно, більш ефективними у справі збирання, оцінки і використанні доказів. В багатьох випадках залучення спеціаліста до проведення слідчих дій має своєю метою збирання і підготовку матеріалів для майбутньої експертизи.