ПЕРЕДМОВА

В умовах активізаціїзовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприєм­ницької діяльності всіх форм власності, а також поглиблення кризо-вих явищ в економіці України та інших країн, спостерігається різке зростання незаконного переміщення товарів, історичних та культур­них цінностей та інших спеціальних предметів, що мають ознаки кон­трабанди, передбаченої cm. 201, 305 КК України.

Розповсюдження контрабанди підриває економіку держави, по­рушує державний порядок переміщення через митний кордон Украї­ни матеріальних цінностей, а також предметів і речовин, обіг яких обмежений чи заборонений, спричиняє шкоду національній безпеці й здоров'ю людей. Крім цього, даний вид злочинів, з одного боку, не­рідко набуває властивостей і форм організованої злочинної діяль­ності у сфері економіки й управління, з іншого, спонукає вчинення інших протиправних дій, наприклад, таких, як незаконне виготов­лення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут нар­котичних засобів; ухилення від сплати податків; крадіжка; служ­бові підроблення; одержання (давання) хабара посадовими особам на різних етапах незаконного переміщення предметів контрабан­ди; фіктивне підприємництво тощо. Контрабанда зброї, радіоак­тивних й інших небезпечних речовин сприяє розповсюдженню бан­дитизму, терористичних актів, інших тяжких та особливо тяж­ких злочинів. Тому ефективна боротьба з контрабандою є важли­вою складовою діяльності митних органів України, Служби безпеки України та Інших правоохоронних органів у справі зміцнення право­порядку та економічної стабільності в державі, захисту законних прав й інтересів громадян.

Слідча й судова практика свідчить, що кількісне зростання кон­трабанди супроводжується ускладненням способів її вчинення та постійною зміною різновидів предметів контрабанди залежно від ринкової кон'юнктури, що вимагає удосконалення не тільки методів виявлення й розкриття, а й процесу доказування обставин вчинення цих злочинів. Необхідність наукової розробки проблеми доказування обставин вчинення контрабанди на досудовому слідстві також: зу­мовлюється особливостями правового регулювання переміщення різновидів предметів контрабанди, конкретизацією, а також вияв-

— 5 —

лення їх кримінально-значущих ознак та прогалин адміністративно­го, митного, кримінального й кримінально-процесуального законо­давства, які нерідко використовуються суб'єктами цих злочинів з метою протидії слідству.

На труднощі в доказуванні обставин вчинення цих злочинів вка­зує також те, що значна кількість кримінальних справ про контра­банду з викладених причин повертається судами на додаткове роз­слідування або закривається за реабілітуючими й іншими підстава­ми. Вивчення цих справ свідчить, що основними недоліками в їх роз­слідуванні було несвоєчасне проведення слідчих дій, недотримання їх процесуальної форми, а також неповне дослідження обставин вчинення контрабанди.

Якісні й кількісні зміни у вчиненні даного виду злочину потребу­ють не тільки вдосконалення методики їх розслідування, а й більш поглибленого аналізу особливостей процесу доказування у справах про контрабанду з метою вдосконалення кримінально-процесуаль­ного законодавства й розробки практичних рекомендацій підвищен­ня ефективності їх розкриття й розслідування. Крім цього, як ви­пливає з наукових джерел, специфіка доказування у справах про контрабанду в літературі висвітлені недостатньо. Так, за радянсь­ких часів, а також в період розбудови незалежної української дер­жави, наприклад, Ю.І.Сучковим, С.В.Дьяковим, А.А.Ігнатьєвим, М.П.Карпушиним, О.Ф.Бантишевим, КГ.Фетисенком та іншими роз­глядались переважно питання кримінально-правової кваліфікації; в працях М.В.Качева, М.І.Камлік, В. В. Коваленко, Б.В.Романюка і інших — кримінологічні, а М.Ф.Георгіцею, Ю.П.Гармаєвим, Т.А.Дікановою, Д.П.Марковим, М.В.Шевченко, М.М.Василиною, Л.В.Калаяновою та іншими — криміналістичні аспекти. Особливостям же доказування обставин вчинення контрабанди на досудовому слідстві до цього часу не приділялась достатня увага в кримінально-процесуальній літературі.

Крім цього, в наукових джерелах відсутні єдині погляди на про­цес і сутність доказування в кримінальному процесі, дискусійним є поняття предмету доказування у справах про контрабанду, а та­кож відсутні теоретичні напрацювання щодо поняття кримінально-процесуальної оцінки матеріалів здійснюваних оперативно-розшу-кових заходів, умов їх допустимості й значення та процесуальних підстав використання в доказуванні, зокрема в даній категорії кри­мінальних справ.

Перший розділ роботи присвячений критичному огляду визначень у літературі поняття доказування в кримінальному процесі та його значення при провадженні у кримінальних справах про контрабанду. Зокрема, на основі аналізу точок зору І.Бентама, В.Д.Спасовича, І.Я.Фойницького, М.М.Гродзинського, М.М.Розіна, В.Є.Володимирова, Ю.М. Грошевого,   В.Я.Дорохова,   М.М. Михеєнко,   А.Я. Дубинського,

- 6 —

В Т.Нора, М.Нокербекова, В.Д.Арсеньєва, В.Джатієва, АО.Старченко, С В.Курильова, М. Є. Шумило та багатьох інших учених, в цьому розділі обґрунтовується положення про доцільність у теорії кримінально-процесуального права І практиці розслідування злочинів розмежу­вання процесу збирання доказів та їх перевірки й оцінки як двох взаємозв'язаних етапів досудового слідства. При цьому перший етап и даному підрозділі характеризується як пошуково-пізнавальна діяльність у формі дізнання, спрямована на з'ясування наяв злочину, обставин його вчинення та встановлення джерел фактичних даних про подію злочину та причетних до неї осіб, а другий — як діяльність слідчого, прокурора, суду й інших уповноважених осіб з перевірки та оцінки зібраних доказів і прийнятті на їх основі визначених зако­ном відповідних процесуальних рішень, наприклад, таких, як рішен­ня щодо порушення, закриття кримінальної справи, притягнення як обвинуваченого,  складання обвинувального висновку.

Зроблені узагальнення й аналіз матеріалів слідчої І судової прак­тики у справах про контрабанду дозволили автору визначити ха­рактерні для вказаних етапів досудового слідства недоліки.

На підставі аналізу найбільш відомих точок зору щодо поняття і змісту предмету доказування розглядається сутність і значення останнього у кримінальних справах про контрабанду. Обґрунто­вується висновок про те, що контрабанда становить собою спе­цифічний рід злочинів, який, за визначеними в cm. 201, 305 КК України ознаками предметів контрабанди, умовно можна поділити на ок­ремі види і підвиди. Згідно з такою класифікацією, визначається ро­довий предмет доказування у справах про контрабанду. Обґрунто­вано, що безпосереднє визначення предмета доказування в конк­ретній кримінальній справі про контрабанду має складний характер і відбувається диференційовано: від загального — до родового, а від нього — до видового й індивідуального предмета доказування в ок­ремій кримінальній справі. В підрозділі запропоноване визначення обставин родового предмета доказування (події контрабанди, вини обвинуваченого й мотивів вчинення цього злочину тощо). Також тут на матеріалах слідчої практики показано, що родовий предмет до­казування у справах про контрабанду має орієнтовне значення для визначення криміналістичної характеристики в методиці розсліду­вання даного виду злочину та обставин, які підлягають встановлен­ню при здійсненні оперативно-розшукової діяльності за ознаками контрабанди.

У другому розділі послідовно розглядається передбачена в cm. 64, 23 КПК України загальна сукупність обставин, конкретизація й установ­лення яких відноситься до родового предмета доказування у справах про контрабанду. Дані обставини розглядаються на основі системати­зації сукупності галузево-значущих кримінально-правових, кримінально— процесуальних і криміналістичних ознак, котрі, на думку автора, по-

— 7 —

винні встановлюватись при здійсненні оперативно-розшукових заходів та розслідуванні кожної кримінальної справи. Це важливо тому, що без вра­хування вказаних ознак, особливо на етапі перевірки й оцінки зібраних доказів, процес доказування в конкретній кримінальній справі не можна вважати повним і всебічним.

У третьому розділі розглядаються питання оцінки матеріалів опе­ративно-розшукових заходів в справах про контрабанду, особливості використання цих матеріалів в доказуванні обставин вчинення злочинів, передбачених cm. 201,305 КК, визначаються основні вимоги до форми і структури протоколу оперативно-розшунового заходу, який згідно з положеннями ч. 2 cm. 65 КПК України є окремим видом доказу тощо.

— 8 -