§ 2. Непрямі податки з юридичних осіб

Непрямі податки закладаються в ціні реалізованого товару

або наданої послуги. Розмір непрямого податку не залежить від

матеріального стану платника, тому державі зручно його справ-

ляти. Введення непрямих податків дозволяє носію податка

перекладати податковий тягар на плечі споживачів товару, по-,

слуг, робіт, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи,."

Податок на додану вартість — платіж, який приносить ле.'"''

вову частку доходів у державний бюджет.                  їу

Стягується податок на підставі Закону України «Про по-

даток на додану вартість» від 03.04.97 р., який вступив у дію

з 01.10.97 р.

Суб'єктами цього податку є як суб'єкти, так і не суб'єкти

підприємницької діяльності за умови, що обсяг їх операцій з реа-

лізації послуг, товарів, робіт протягом будь-якого періоду з ос-

танніх 12 місяців перевищує 600 неоподатковуваних МІНІМУМІВ

доходів громадян.

Фізичні особи без створення юридичної особи, що здійсню-

ють торгівлю за готівкові кошти і сплачують ринковий збір за

новим законодавством, не будуть платником податку на дода-

ну вартість.

Платником податку тепер є особи, які на митній території

України надають транспортні послуги, пов'язані з транзитом

пасажирів або вантажів через митну територію, а також імпор-

тують товари, роботи, послуга-

Законом «Про податок на додану вартість» запроваджуєть-

ся спеціальна реєстрація платників податку на додану вартість

у державній податковій адміністрації за місцем її знаходження.

Податкова адміністрація видає платникам свідоцтво про реєст-

рацію та індивідуальний податковий номер1.

Всі категорії платників сплачують податок на додану вартість

на однакових умовах, незалежно від того, в якій валюті прова-

дяться розрахунки.

Для обчислення податку на додану вартість застосовується

дві ставки — 20 % і нульова ставка.

Порядок реєстрації встановлено Положенням про Реєстр платників податку

на додану вартість, затверджено Наказом Державної податкової адміністрації

України від 27.05.97 р.

Глава 11. Податки з юридичних осіб 245

•Нульова ставка застосовується при обчисленні податку на

додану вартість у разі продажу товарів, робіт або послуг на ек-

спорт. Застосування нульової ставки означає повне відшкоду-

вання податку на додану вартість, сплаченого постачальником

за товари, роботи, послуги, що використані для здійснення

поставок на експорт.

Імпортовані підакцизні товари оподатковуються обов'язково.

Пільги за податком на додану вартість передбачені на по-

слуги, які надаються в лікувальних закладах, закладах освіти,

архівних установах, у сфері соціального захисту дітей, людей

похилого віку, інвалідів, службах зайнятості.

Надаються пільги на операції з продажу товарів спеціаль-

ного призначення для інвалідів, лікарських засобів та виробів

медичного призначення, путівок на санаторно-курортне ліку-

вання, послуг з доставки пенсій та грошової допомоги, а також

робіт з будівництва житла за рахунок коштів інвесторів для

військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військо-

вослужбовців, які загинули піл час виконання службових обо-

в'язків.

і   Закон України «Про податок на додану вартість» встановив

Шати виникнення податкових зобов'язань (п. 7.3).

1   По-новому викладається поняття і сутність податкового

Кредиту. Податковий кредит в механізмі стягнення податку на

додану вартість — це сума, на яку платник податку має право

зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, тобто та

сума, яка підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.

Досить багато проблем та хибних поглядів пов'язано із по-

датком на додану вартість. Викликано це тим, що не прово-

диться вкрай важлива для розуміння непрямого оподаткування

різниця між особою, яка фактично оплачує податок (носієм

податку), та особою-платником, на якому лежить податкове

зобов'язання по його оплаті. Інколи із цього роблять висновок,

начебто у платника податку на додану вартість частина об'єкта

оподаткування (заробітна плата і прибуток) підпадає піл под-

війне оподаткування — через важелі податку на додану вартість,

податку на прибуток підприємства та прибуткового податку з

громадян. Проте, якшо два останні сплачуються виробником,

то податок на додану вартість не зменшує коштів підприємства

і сплачується споживачем продукції в ціїгі товару. Звичайно,

підприємство-виробник сплачує і доход працівнику і податок

на прибуток, але тому підприємству, у якого воно закупило

246 Особлива частина

сировину, комплектуючі тощо, тобто тоді, коли воно саме вис-

, тупає покупцем.

'І ;   Акцизний збір. Одним із видів непрямих податків є акциз.

В сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають

наступне місце після податку на додану вартість (або податків,

що їх заміняють) і за значенням, і за обсягом надходжень в

бюджет. Проте податкові системи XIX століття включали ак-

циз як основний канал забезпечення непрямого оподаткуван-

ня, і нерідко «акциз» використовувався як синонім до всієї сис-

теми непрямих податків.

Акциз являє собою непрямий податок на певні товари, що

включається в ціну товару і сплачується покупцем. Він вста-

новлюється, як правило, на дефіцитну і високорентабельну'

продукцію і товари, призначені для населення, і є монополією

держави. Акцизний збір вміщує в собі фіскальну функцію, на-

повнюючи державний бюджет, і регулюючу функцію податків.:,

Остання коригує попит та пропозицію, збільшуючи ціну товару

за рахунок акцизу або зменшуючи її шляхом винятку з переліку

оподатковуваних товарів.

<-   Акцизний збір, як і податок на додану вартість, є непрямим

й-, ^податком, і в підсумку сплачується споживачем, а не виробни-

А1 ^0 ком товару. Проте, якщо податок на додану вартість належить;

\ До типу універсальних акцизів (шо сплачуються за однією ставі?

^ кою зі всіх товарів, робіт, послуг), то акцизний збір є специ-.

Д  фічним акцизом, тобто сплачується за групами ставок, дифе-

~   ренційованих за окремими видами товарів.

ч

о

Механізм акцизного збору на початку 1995 року закріпле-

ний Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 р. «Про

акцизний збір».

В Декреті закріплюється поняття акцизного збору як не-

прямого податку на високорентабельні і монопольні товари

(продукцію), який включається в ціну цих товарів (продукції).

Перелік підакцизних товарів та розміри ставок затверджуються

Кабінетом Міністрів України.

Платників акцизного збору законодавство України ділить

на дві категорії:

а) за підакцизними товарами та продукцією вітчизняного

виробництва, які виробляють суб'єкти підприємницької діяль-

ності, підприємства і організації, включаючи підприємства з

іноземними інвестиціями, філії, відділення і інші відокремлені

Глава II. Податки з юридичних осіб

247

підрозділи. До даної категорії платників належать і виробники

підакцизних товарів із давальницької сировини, під якою розу-

міється сировина, матеріали, продукція, що передаються їх влас-

ником без оплати іншим підприємствам для подальшої пере-

робки (цей акцент дуже важливий, бо досить багато підакциз-

них товарів пов'язано з давальницькою сировиною, наприклад,

група лікеро-горілчаних виробів і інші продукти харчування);

б) за товарами, що ввозяться на територію України — суб'єк-

тами підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні

товари (продукцію).

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р.

конкретніше виділяє три основних підходи до визначення об'єк-

та оподаткування:

1. Обороти від реалізації виготовлених на території України

підакцизних товарів, що засновуються на вартості використа-

ної підакцизної продукції, виходячи з фактичної собівартості і

суми акцизів за встановленими ставками. При реалізації підак-

" цизних товарів і продукції, виготовлених із давальницької си-

ровини, вартість їх визначається виходячи з ринкових цш, що

склалися на такі ж або аналогічні товари і продукцію в даному

регіоні за звітний період. При використанні підакцизних то-

варів у якості давальницької сировини, по яких уже було спла-

чено акциз, сума акцизу, що підлягає сплаті по готових това-

рах, зменшується на суму раніше сплаченого акцизу.

2. Обороти від реалізації товарів (продукції) для власного

виробництва. Сюди належить як продукція, яка використовуєть-

ся підприємствами для виробництва своєї продукції (тобто

внутрішньозаводський обії), так і продукція для передачі своїм

робітникам.

3. Митна вартість імпортних товарів (продукції), придбаних

за іноземну валюту (за винятком тих, по яких стягується мито).

Особливий режим оподаткування існує для підакцизних товарів,

що переміщуються між країнами — членами СНД.

Ставки акцизного збору єдині на всій території держави і

забезпечують надходження коштів в місцевий бюджет — част-

ково із товарів, виготовлених на даній території (за винятком

частки акцизного збору, що направляється в державний бюд-

''Хет), і в державний — із товарів, ввезених на територио Ук-

'раїнй.

248

Особлива частина

Невелика кількість пільг по акцизному збору. Декретом

Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. закріплені

практично два види звільнень від акцизного збору:

1. При реалізації підакцизних товарів на експорт за інозем-

ну валюту.

2. При реалізації легкових автомобілів:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична до-

помога) за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів Ук-

раїни;

б) спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості

яких провадиться органами соціального забезпечення.

Суми акцизного збору визначаються платниками самостійно,

виходячи з обсягу реалізованої продукції за встановленими став-

ками.

Розрахунки по акцизу надаються платниками в податкові

органи за місцем знаходження щомісячно. Перерахування яс

коштів в бюджет пов'язане з різновидом акцизного збору. Якщо

це платіж від реалізації імпортних товарів, то термін його зале-

жить від дати перетину митного кордону; якщо це засоби, що

надходять від виробництва і реалізації підакцизних товарів, тоді

сплата акцизного збору залежить від числа здійснення реалі-

зації. Звичайно акцизний збір перераховується в бюджет у міру

реалізації, виходячи з фактичного обігу за минулий період. В

разі, якщо обіг не складає високого рівня, то перерахування

акцизу може здійснюватися щомісячно або щоквартально. Пе-

рераховується акциз в бюджет в такі терміни:

— підприємства-виробники, що реалізують алкогольні на-

пої — на 3-й робочий день після здійснення обігу від реалізації;

— підприємства-виробники, що реалізують тютюнові виро-

би — щомісячно, до 16 числа, виходячи з фактичного обсягу

реалізації;

— власники алкогольних напоїв — не пізніше дня одержан-

ня продукції;

— підприємства, в яких середньомісячні суми акцизного

збору за минулий рік склали понад 5 млрд крб., — подекадна;

— підприємства, в яких аналогічна сума не перевищила

5 млрд крб., — щомісячно.

В 1996 році в Україні з'явилися акцизні марки. Згідно з

ст. 1 Закону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акциз-

Глава 12. Податки з населення 249

ний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», марка ак-

цизного збору — це спеціальний знак, яким маркируються ал-

когольні напої і тютюнові вироби, а її наявність на цих товарах

підтверджує сплату акцизного збору. Проте наявність акцизної

марки повинна підтверджуватися документальним забезпечен-

ням записів в бухгалтерському обліку.

У відповідності з Указом Президента України від 18.09.95 р.

№ 349/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні

напої та тютюнові вироби», реалізація на території України

імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наяв-

ності марок акцизного збору забороняється. В іншому випадку

товари підлягають конфіскації чи знищенню.

Платники акцизів по підакцизній продукції, що реалізуєть-

ся на сторону і використовується підприємством для внутріш-

нього обігу, ведуть облік сум акцизу окремо. При цьому вони

нараховують їх в момент передачі підакцизної продукції для

виробництва непідакцизних товарів. Терміни сплати акцизно-

го збору, що припадають на вихідний (неробочий) або святко-

вий день, переносяться на перший робочий день після вихід-

ного чи святкового.

Платники акцизного збору і їх посадові особи самостійно

несуть відповідальність за правильність і своєчасність оплати

акцизного збору в бюджети відповідного рівня. Контроль за

додержанням правильності начислення і своєчасністю оплати

покладено на податкові адміністрації у відповідності з діючим

законодавством.