§ 3. Правове регулювання полювання і мисливського господарства

один зоснойцил^идш спеціального використання тван'''''І^''^> Лкий задовольняє м^?І,4аьш/ре?р^ШІЕнІ.Та інші потреби1 громадян і господарства." Правова регламентація існуючих у цій гаІгу^ГТіутайгьти-віяиввин грунтується на Законі України від 22 лютого 2Д00рв^'Ч*Пй,о мисливське господарство і полювання», відповідних постановах "-/?г—— кл:--:—:------•-—-«"««.^в»» ьл±*т*п.

М тварин

ства екології та природних ресурсів (Мінекоресурсів) та Державного комітету лісовогодщщщктва (Держкомлісгрспу) України. Держком-лісгосІІ ЧЯ'кТонодавчо визначе!

иШо^п'овноваженйм держав-ним органом у галузі ведення мисливського господарства.

Мисливством вважається добування диких звірів і птахів, які віднесені до об'єктів полювання і перебувають у стані природної волі чи напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Мисливські угіддя — це ділящитземнш поверхніІ (території і акваторії), які є середовищем І к | и Пу ТІІІ і і І'Іїї її її І" ІгГ Ііи|їйі1І І/ІГІШтЖтІнІммІЬІ ш,ІСІ> ЦІЩІІ ч Особливість мисливських угідь як правової категорії полягає в тому, Що вони не утворюють самостійного природного об'єкта, як земля, Надра, води, ліси. Мисливські угіддя відображають лише особливі Функціональні властивості природних об'єктів — бути середовищем Перебування диких тварин. Якщо на певних площах перебувають звірі 1 птахи, але встановлюється постійна заборона на їх добування, то це виключає ці площі зі складу миепйВбьких упдь, ос'ішпжи не досягається основна мета ведення мисливського господарства — одержання певних матеріальних цінностей, продукції мисливського господарства. Тому не вважаються мисливськими угіддями території і акваторії, Функціональне призначення яких несумісне з таким видом спеціаль-Ног» використання тваринного світу, як мисливство1. До них належать:

І Див.: Шахов В. С Право пользования охотничьими угодьями К ,1993.

312

313

Особлива частина

— території населених пунктів^сіл, селищ, міст) і них. Забороняється полювання на відстані ближч

дівель населеного пункту та окремс/розташованих будівель,^ ливе перебування людей;

— території та об'єкти природно-заповідного          ^ (природні та біосферні заповідники, націоналу^іі-«ртїр6дн| нальні ландшафтні пар^мавм^гур^ч^ща, загальнозос орнітологічні заказники). На таких територіях та в їх охор., нах мисливські тварини можуть добуватися лише в поряд* ченому законодавством, та відповідно до положень про ці  _,,

— рекреаційні території (курорти та округи їх санітарної

НИ, МІГЦЯ ПР        '

З метою охорони тваринного світу і його відтворення жавні адміністрації чи мисливські господарства можуть . обмежувати чи припиняти здійснення мисливства на пеяї., угідь. Однак, зважаючи на тимчасовість заборони полюваї угіддя не втрачають статусу мисливських.                               ,

В Україні налічується близько 52 млн. га мисливських угі| новною* ОрРЯИ №аЦ№но-гіравовою форІУЇоїоТ^використання є н« угідь у платне користування мисливським товариствам та ствам, юрадЯчІЖГоІЙШ                                               яких п,

чено ведення мисливського господарства. Переважне право на стування угіддями мають власники і постійні користувачі зем ми ділянками (за умови додержання вищенаведеної умови), л\ попередні користувачі мисливських угідь.

Угіддя надаються обласними радами за поданням органів

ЛІННЯ ЛІСОВМ І МІЦ-.пмддчцІ     гпргичпа^таоїи   ПОГОДЖЄНИМ З ВІ,

дними органами, на строк не менше \ 5 років. Надання угідь пшгті ПИДДД.ТПМ /КІЇПДІУЦИІ ІгіЦ№І(Іа|ІІІІпи%ІпІи'тпи і МТҐП.ГІІІІІ ІІІ ор

.......                 ^-------г-,-~..........--------г..».^ж-«   »~ІТ.    І    І*І1Ч*І_4Ч<1'ГІІТІГ1   \ур|

ліс"6вого господарстваїдоговору, який повинен відповідати йс повій формі, затвердж^ццігДержкомлісгоспом 12 грудня 199І У договорі визначаються межі-закршделих угідь, строки кори ня ними, перелік обов'язкових заходів, спрямованих на раціоі використання і охорону мисливського фонду тварин, права і < ки сторін, їх відповідальність.

Правове значення розподілу мисливських угідь полягає в • ведення мисливського господарства здійснюється тільки їх І„, вачами. Отже, здійснення права полювання в мисливських уі за загальним правилом, неможливе без одержання на це зг погодження користувача, який має законодавче закріплене і „, дно оформлене право на використання мисливських тварин у І своїх мисливських угідь.

314

Розділ XIV Право використання тваринного світу

Об'єктом полювання вистд^?_депжавАшй-дІдсливський фонд, | бто дикі Іщі\ і яИЙІІІ^Яо*зІіаходяться в мисливських угіддях у стані риродної волі чи напіввільних умовах. Згідно з законодавством тва-„цнний світ становить самостійний природний об'єкт і не є елемен-Зм середовища його перебування, як у деяких країнах. Тому не має Правового значення, в чиїй власності чи користуванні знаходиться територія або акваторія, на якій перебувають тварини. Власники або користувачі земельними, лісовими ділянками чи водними площами повинні одержувати право на спеціальне використання об'єктів тваринного світу на загальних підставах.

Полюванням вважаються безпосередні дії мисливця, спрямовані на добування диких звірів і птахів, які віднесені до державного мисливського фонду і знаходяться в мисливських угіддях. До дій, що створюють процес добування тварин, відносяться їх відшукування (вистежування, виявлення), переслідування або підманювання і власне добування (відстріл, відлов). До полювання прирівнюється перебування осіб у мисливських угіддях із мисливськими собаками, стрілецькою зброєю та іншими знаряддями добування тварин або з добутою мисливською продукцією.

Право полювання в мисливських угіддях мають громадяни України1 , які досягай 18-річного віку і отримали відповідні документи, що посвідчують це право.

Право на полювання посвідчується такими документами, наявність яких для мисливця є обов'язковою:

— посвідчення мисливця, яке видається органами Держкомліс-госпу Укра»и»«іедагтїІІр*е^ірки у громадянина необхідного мінімуму знань з мисливської справи;

— щорічна контрольна картка обліку добутої дичини та порушень

(ці документи видаються після сплати в установленому порядку І розмірі г^рж^і^гпдідвдцді^                                 видачу);

— при наявності^ощешиїищ^и^лдв^ькоїзбррї-дозвіл органів внутрішніх-сПрІПГна право користування нею;

— при використанні мисливських собак, ловчих звірів^„птахів -

повдни-в

— мисливці--— члени громадських мисливських організацій (Українського Тбїйрйства мисливців ірибвтж, Тсййристіва мисливцївТ'рибалок Збройних Сил України, Товариства «Динамо») — чііе^с.иядвитки;

Іноземці користуються правом полювання на території України. Порядок і умо-ви здійснення ними полювання, розміри плати за нього визначаються договорами між ни\ш І користувачами мисливських угідь на підставі положень, встановлених Держ-к°мчісгоспом України.

315

Особлива частина

— спеціальний дозвіл налабувя*т*умисшщ?ьких тварин.'* таких дозволів та органу які ЮППЙ5гот%; суттєво відрізняю-лежно від того, до якої категорії мисливського фонду віднесе інші дикі звірі та птахи.

За схожістю правового режиму охорони і використання об'е жавного мисливського фонду можна виділити кілька таких І

1 . Звірі та птахи, віднесені до мисливських видів, М<&„. яких загальним правилом забороняється. Це, в першу чергу •._, занесені до Червоної книги України, або ті, що знаходяться у | територій природно-заповідного фонду загальнодержавного: ня, а також малопоширені й цінні звірі — видра, борсук та ін вання їх здійснюється у виняткових випадках для наукових і І ійних цілей за спеціальними дозволами Мінекоресурсів Укр

2. Парнокопитні тварини (лосі, олені, лані, кабани, муфлон» та ведмеді, використання яких здійснюється за особливим ліі порядком їх добування на підставі лімітів, заггеердаеиих Мїнеї_ для кожної області. Обласнгюргани лісового господарства розпс ліцензії серед користувачів мисливських угідь згідно з їх плана, вання, на підставі яких і затверджувалися ліміти. Користувачі, І, чергу, надають ліцензії одному або декільком мисливцям за плату, | якої визначається Держкомлісгоспом України і становить від 0,« ля) до 2,5 (лось) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,? зія — ие ІМШЬШ^офдційний документ, який засвідчує право на^яво^ванняоднієї твариТЯичт^зазначається період Тї дії (як І світовий денБ)ГМТсце і спосіб полюШНШг. Після полювання ліі вертається органу, якй??вЙдав?-ЛІІир^віра не було добуто а™ вання не проводилось не з вини користувача угіддями, ліцензії чинність і її вартість не відшкодовується1.                                І

3. Полювання на найбільш цінних видів хутрових звірів байбак, білку, куниць, норку та ін.) проводиться за й дозволами-ліцензіями, що видаються обласнйШґШІ — ...... ,.

илшу^ЛЖІ^иЛМті^ І    ч^^и"* ****   ' V &^ч  V

госпвДЯрстІа. Обов язковою умовою їх надання є укладання! стувачем мисливських угідь договору на здачу добутої п[ готівельним організаціям.

~~

ми

ку, лисицю, зайця-русака та ін.) здійснюється на підставі „ корІ^ЙтУШШ мисливських угідь, документальною формою І відстрільна картка.                                                                 ^1

дія про порядок видачі ліцензій на добування диких па тварин І ведмедя та порядок здійснення полювання на цих тварин, за казом Держкомлісгоспу України від ЗО жовтня 1997 року // Офіційний І ни 1997 №47 С 223

316

Розділ XIV Право використання тваринного світу

4 Добування пернатої дичини (дикі качки, гуси, кулики, фазани, перепела та '') ?діа№^.ст'-д ^'^г"|^м>гміг>ч користувача мисливських угідь з отриманням відстг^вддо^|ррКн, як і в попередньому випад-

-«*•» і«ІІІІг»гть оклігі

"ку, але іншого змісту.ЗчміїибЕЗменшення втрат дичини дозволи вилаються переважно мисливцям, що мають собак мисливських, порід. 5.1 ПІгідгснпі "Іиірі і Ітгішд(ппвііітгтптгтщі, сірі вбрШни; 'шрсяод 'здичавілі собаки і коти та ін.) спричиняють значну шкоду мисливському господарству Тому мисливцям дозволяється їх винищувати під час полювання на Інших мисливських тварин, а в недозволений для полювання час або в

заборонених МІСЦЯХ ВІДСТрІЛ І Р'.Л1""ДДИЖЛ^'°ЛИІМПЦГКГГЬГП МИТЧ1НПЦТ1

ми за дО'Долом оЬіїЯСТПЯК'ОрПЗЙІв лісового^сдодарете»-.

З мСТвю1 раЦІШа^ШЮГО^Шк^истання, охорони і забезпечення відтворення ресурсів мисливського господарства законодавством встановторшодмід обмежень і ^а^р^ндцдщиаЯІУІ Іаш^ір полювання, кількості Іюб^Зїінфвд^чвііїіДВШЗІЗвкполювання на мисливських звфі9тггТЯх1ІҐмаєівестися переважно восени і взимку в граничні строки, визначені Законом України «Про мисливське господарство і полювання». Щорічно Держкомлісгосп України за погодженням з Міне-

областях і Ісатегорйяхщкливськогд^фоінду дадежішйд, кліматичних умов раку,д,даявності дичини^ І Іолювання протягом мисливського сезону може проводитись в усі дні тижня.

Держкомлісгоспом України і обласними органами лісового господарства встановлюються норми відстрілу звірівгі тгтахів*наи0дного мисливця за день полювання. Мисливець, який здобув звіра чи птаха, зобов'язаний на міьцідобування внести в контрольну картку добутої дичини ЩпШтдазртя4ЯШт1^ГІ8№у^^                                  порушення правоТЗД№І^^

Іг^ойяєзаг^л^пяння чягальноиебезлечних або

Законодавство заоо^оняь: да^ ^УІДШШ^ -•'• «"''усчпгя'їтп-^—г--------

винищувальних знарядь 'І засобів полюванЙІ^'Шприклад, вибухівки, немисливської вогнепальної зброї, використання автомотранспорт-них засобів, отрути, пасток тощо.

Полюванн*€ез належадх мисливських документів, у заборонених місцях, у неналежний час^абороненими засобами і знаряддями та порушення інших встановлених правил добування мисливських звірів і птахів кваліфікується яі^,незаконне.додювання (браконьєрство), яке тягне за собою .юридичну відповідальність винних осіб.

*    "" ^"^В^ІОДІ»^^»^,^^^^^»^^^^»!?^^^-^ ^ У