§ 2. Попередній розгляд справи суддею

Главою 23 КПК врегульовано процесуальні положення, пов'яза­ні з попереднім розглядом кримінальної справи суддею.

Після закінчення досудового слідства і затвердження обви­нувального висновку по кримінальній справі її передають до суду. Однак, перш ніж справу буде розглянуто по суті в судо­вому засіданні, вона обов'язково повинна пройти стадію попе­реднього розгляду суддею.

Попередній розгляд справи суддею — це третя стадія кри­мінального процесу, в якій суддя одноособово, з обов'язковою участю прокурора, не вирішуючи питання про винуватість об­винуваченого, за результатами перевірки кримінальної справи встановлює наявність чи відсутність фактичних та юридичних підстав для винесення справи в судовий розгляд для її розгляду по суті. У разі встановлення достатніх підстав суддя призна­чає судовий розгляд, виконуючи всі необхідні підготовчі дії.

На стадії попереднього розгляду справи суддею не вирішу­ється питання ні про доведеність обвинувачення, ні, тим паче, про винуватість особи. Адже, в силу презумпції невинуватості, лише суд вправі вирішувати питання про винуватість чи неви­нуватість особи у вчиненні злочину в своєму вироці.

128

Глава 11.

Стадія попереднього розгляду справи суддею є контроль­ною, перевірковою щодо стадії досудового слідства, а щодо су­дового розгляду — підготовчою, тобто проміжною між ними.

Процесуальний порядок попереднього розгляду криміналь­ної справи передбачено ст. 240 КПК. Як було зазначено, суддя діє одноособово з обов'язковою участю прокурора. Про день розгляду повідомляють інших учасників процесу, неявка яких не перешкоджає розгляду справи. Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призна­чення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники процесу, вони висловлюють свою дум­ку про питання, викладені у ст. 237 КПК, та про заявлені ни­ми клопотання. Прокурор, своєю чергою, висловлює думку про заявлені учасниками судового розгляду клопотання.

За результатами розгляду суддя виносить постанову в нарад-чій кімнаті. Справу має бути призначено до судового розгляду не пізніше 10 діб, а складну справу — не пізніше 30 діб із дня надходження її до суду.

На цій стадії суддя зобов'язаний з'ясувати і вирішити певні питання, які закріплено в ст. 237 КПК, стосовно кожного з об­винувачених, а відповіді на питання повинні мати або ствер­джувальний, або заперечувальний характер.

Перш за все, суддя перевіряє, чи правильно вирішено пи­тання про підсудність справи. Якщо буде з'ясовано, що справа не підсудна даному суду, то вона направляється в суд за пра­вилами глави 2 КПК (Підсудність).

У разі позитивного вирішення справи про підсудність спра­ви, суддя повинен визначити, чи немає підстав для закриття справи або її зупинення. За наявності таких підстав проваджен­ня по ній припиняють або закривають за правилами глав 19, 20 КПК.

Далі суддя з'ясовує, чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог ст. 223 КПК. Він має право повернути справу прокурору для перескладання обвинувального висновку.

Після цього суддя зобов'язаний перевірити, чи немає під­став для зміни скасування або обрання нового запобіжного за­ходу, керуючись нормами, викладеними в главі 13 КПК.

Потім з'ясовують, чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог Кримінально-процесуального кодексу, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду.

Підсудність кримінальних справ.

129

Крім того, необхідно вирішити питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ін­ших осіб, а також чи немає підстав для кваліфікації дій обви­нуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення обвинуваченому обвинувачення, яке до цього не було пред'яв­лено. При вирішенні останніх питань необхідно керуватись ви­могами ст.ст. 275, 276 КПК.

За результатами попереднього розгляду справи суддя вино­сить постанову та приймає одне з таких рішень:

про призначення справи до судового розгляду;

про зупинення провадження в справі;

про повернення справи прокуророві;

про направлення справи за підсудністю;

про закриття справи;

про повернення справи на додаткове розслідування.

Постанову про призначення справи до судового розгляду суддя виносить за наявності достатніх доказів для розгляду справи по суті, а також за умов, якщо ця справа підсудна цьо­му суду та немає обставин, що можуть призвести до її зупи­нення, закриття чи направлення на додаткове розслідування. Тому в постанові судді має бути зазначено: місце й дату її ви­несення, посаду та прізвище судді, прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, статтю Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинува­чення, та рішення з інших питань, пов'язаних із підготовкою справи до розгляду. Така постанова судді оскарженню не під­лягає, на неї не може бути винесено подання прокурором (ст. 245 КПК).

Постанова судді про зупинення провадження в справі повин­на містити факти, які підтверджують висновки про те, що об­винувачений дійсно зник і місцеперебування його невідоме або він захворів на тяжку хворобу, що виключає можливість його участі у судовому розгляді справи (ч.ч. 1, 2 ст. 249 КПК).

Справу повертають прокуророві в разі, якщо він суттєво порушив вимоги ст.ст. 228-232 КПК. Постанова про повернен­ня справи прокурору оскарженню не підлягає (ст. 249і КПК).

Направлення справи за підсудністю відбувається в тому ра­зі, якщо суддя встановить, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла (ч.ч. З, 4 ст, 249 КПК).

9 — 5-1742

130

Глава П.

Кримінальну справу на стадії попереднього розгляду спра­ви суддя може закрити у разі, якщо встановлено обставини, передбачені ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст.ст. 7і, 72, 8, 9, 10, 11' КПК. По­станова судді про закриття кримінальної справи повинна міс­тити підстави, за яких закрито провадження, з наведенням мо­тивів їх застосування. Крім того, ця мотивована постанова має скасовувати запобіжні заходи, заходи щодо забезпечення ци­вільного позову і конфіскації майна, а також вирішувати пи­тання про долю речових доказів. Копію постанови протягом семи діб має бути надіслано сторонам. На постанову про за­криття кримінальної справи протягом семи діб із дня її вине­сення можна подати апеляцію до апеляційного суду, а якщо справа розглядалась по першій інстанції апеляційним судом — касаційне подання чи скаргу до касаційної інстанції (ст. 248 КПК).

На додаткове розслідування справу повертають за правила­ми, передбаченими ст. 246 КПК. Підставами для такого повер­нення можуть бути порушення Кримінально-процесуального кодексу, допущені органами дізнання чи досудового слідства, без усунення яких справу не може бути призначено до судово­го розгляду (наприклад, якщо є підстави для пред'явлення об­винуваченому більш тяжкого обвинувачення). Постанову про направлення справи на додаткове розслідування можна оскар­жити протягом семи діб із дня її винесення, можна подати апеляцію до апеляційного суду, а якщо справа розглядалась по першій інстанції апеляційним судом — касаційне подання чи скаргу до касаційного суду (ст. 248 КПК).

Прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя повинен:

призначити захисника у тих випадках, коли його участь є

обов'язковою;

змінити, скасувати або обрати запобіжний захід;

визнати   особу  законним   представником   обвинуваченого,

потерпілим, відповідачем, представником потерпілого, по­

зивача, відповідача (якщо такі рішення не було прийнято

під час розслідування справи);

визнати потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не

було заявлено під час розслідування справи;

уточнити список осіб, які підлягають виклику в судове за­

сідання;

в разі необхідності, витребувати необхідні докази;

Загальні положення судового розгляду

131

вжити заходів щодо забезпечення цивільного позову;

викликати, у необхідних випадках, перекладача;

вирішити питання про розгляд справи у відкритому чи за­

критому судовому засіданні; визначити день і місце судово­

го розгляду справи;

вирішити всі інші питання, які стосуються підготовчих для

судового розгляду дій.

Суддя зобов'язаний забезпечити вручення підсудному копії обвинувального висновку не пізніше, ніж за три доби до дня розгляду справи в суді. Якщо підсудний не володіє мовою су­дочинства, то вказаний документ вручають йому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Після призначення судового засідання суддя зобов'язаний забезпечити прокуророві, підсудному, захисникові, потерпіло­му і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам можливості ознайомлення з усіма матеріалами справи і надати можливість робити необхід­ні виписки з матеріалів справи (ст. 255 КПК).

Справу до розгляду в суді має бути призначено не пізніше десяти діб (а у випадках складності справи — двадцяти діб) із дня попереднього розгляду справи суддею.