§ 2. Характеристика окремих положень судового розгляду
Безпосередність судового розгляду. Згідно зі ст. 257 КПК
суд першої інстанції при розгляді справи зобов'язаний дослідити докази: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, а в разі необхідності — і допитати їх, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. В самому визначенні сформульовано та закріплено суть безпосередності у судовому розгляді.
Судді, одержавши дані про обставини, що мають значення по справі, шляхом особистого сприйняття всіх доказів у судовому засіданні і лише на підставі цього, роблять висновки по справі. Як правило, слід обстежувати дані про факти, що надійшли з першоджерел. Безпосередність судового розгляду дозволяє уникнути неточностей при передачі суду необхідної для вирішення справ інформації. Тому це є суттєвою умовою встановлення обставин справи відповідно до дійсності.
Суд не вправі замість безпосереднього сприйняття доказів обмежитись вивченням та оглядом письмових матеріалів справи, в яких докази, що підлягають дослідженню, було зафіксовано під час проведення досудового слідства. Суд має право оголосити такі матеріали лише в суворо обмежених законом випадках, як правило, за неможливості безпосередньо дослідити будь-які докази як першоджерела. Однак оголошені в судовому засіданні матеріали може бути поьсладено в основу вироку лише після їх всебічної перевірки і підтвердження. Суд не лише безпосередньо заслуховує показання свідків, потерпілих, підсудних, а й повинен оглянути і дослідити речові та письмові докази, які є в справі.
Протоколи слідчих дій (крім протоколів допитів та очних ставок), що посвідчують факти, які досліджує по справі суд, має бути оголошено, перевірено й оцінено в сукупності з іншими доказами, що розглядаються під час судового розгляду. Суд не має права посилатися у вироку на докази, які не було оголошено в судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК) та не відображено в протоколі судового засідання. Порушення такої норми тягне за собою скасування вироку. Безпосередність судового розгляду є проявом незалежності суддів і їх самостійності при прийнятті рішення по справі. З безпосередністю тіс-
134
Глава 12.
но пов'язано таке положення кримінального процесу, як незмінність складу суду при розгляді справ.
Незмінність складу суду передбачає, що кожну кримінальну справу обов'язково розглядають в одному й тому самому складі суддів. Якщо у справі беруть участь народні засідателі і хто-небудь із них не може продовжувати участь у судовому засіданні, то його заміняють запасним засідателем (ст. 259 КПК), однак лише за умови, що останній був присутнім при судовому розгляді кримінальної справи із самого початку. Якщо хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, його заміняють іншим суддею, а розгляд справи починають з початку (ст. 258 КПК).
Незмінність складу суду необхідна, щоб кожен із суддів мав змогу безпосередньо сприймати все, що відбувається в судовому розгляді, а також можливість реальної участі в судовому дослідженні доказів і прийнятті рішення по справі. Без цього положення судового розгляду не може бути гарантії рівності суддів і їх колегіальності при розгляді справи.
Усність судового розгляду (ст. 257 КПК). Судовий розгляд проводять в усній формі, що відрізняє його від інших стадій кримінального процесу, де рішення в основному приймають на основі письмових матеріалів справи. В судовому розгляді вся необхідна інформація повинна сприйматися на слух. Суд заслуховує всіх учасників процесу, свідки дають показання лише усно і відповідають на усно поставлені їм запитання, експерти оголошують свої письмові висновки, суд усно повинен оголосити зміст всіх письмових доказів, інакше на них неможливо посилатися у вироку. Суд заслуховує також судові дебати, які складаються із промов прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників, захисника, підсудного (ст. 318 КПК). Звичайно, ці учасники процесу вправі подати в письмовому вигляді клопотання до суду, однак вони не можуть замінити усного виступу в судових дебатах.
Усність судового розгляду забезпечує безпосереднє сприйняття доказів одночасно всім складом суду. Завдяки усності учасники судового процесу можуть найбільш ефективно реалізувати надані їм процесуальні права. Усна форма забезпечує активність учасників судового розгляду в дослідженні доказів, значно полегшує заявления клопотань, відводів, дачу показань, висловлювання своєї думки, рівний і одночасний доступ до ін-
Запільні положення судового розгляду
135
формації для всіх учасників процесу. Слід пам'ятати, що завдяки усній формі судового розгляду можна уникнути додаткових витрат.
Усність судового розгляду робить процес зрозумілим для присутніх у залі судового засідання. Без цього не мав би практичного застосування конституційний принцип гласності судового розгляду.
Рівність прав сторін у судовому розгляді (ст. 261 КПК). За кримінально-процесуальним законодавством, такі сторони судового розгляду, як прокурор, підсудний, захисник, потерпілий та його законний представник, цивільний позивач та цивільний відповідач та їх представники, вправі, беручи участь у судовому розгляді, користуються рівними правами. Кожен із учасників судового розгляду має свої специфічні завдання, права та обов'язки. Закон проголошує рівність їх процесуальних прав щодо подання доказів, заявления відводів і клопотань, участі в дослідженні доказів та доведенні їх переконливості, виступу у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.
Надання рівності в правах суб'єктам кримінального процесу, які належать до протилежних сторін, дозволяє їм вести рівний спір, забезпечує їх рівні можливості, а отже, і дійсну змагальність судового процесу.
Межі судового розгляду (ст. 275 КПК). Закон встановлює межі судового розгляду, тим самим вказуючи, що може бути предметом судового дослідження та судового рішення по переданій до суду справі і які питання, своєю чергою, суд вирішити не може. Отже, розгляд справи обмежено за колом осіб і за змістом обвинувачення: проводиться тільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого їм обвинувачення.
Предметом судового розгляду є сукупність фактичних обставин справи, встановлених у результаті розслідування кримінальної справи, та їх кримінально-правова кваліфікація, що міститься у пред'явленому особі обвинуваченні. В разі порушення правил, встановлених в ст. 275 КПК, вирок підлягає скасуванню.
Встановлення меж судового розгляду зумовлено необхідністю гарантування законного порядку притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановлення всіх обставин справи та гарантування особі права на захист.
136
Глава 12.
Під час судового розгляду справи може бути встановлено, що підсудний вчинив злочин, за яким обвинувачення йому не пред'являли. В такому разі, якщо цей злочин не пов'язаний з тим обвинуваченням, що пред'явлено, суд не вправі досліджувати обставини вчинення цього злочину, а також ініціювати притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за цей злочин. Згідно зі ст. 276 КПК, суд, за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя — постанову, якими повідомляє прокурора про вчинення злочину. В тих випадках, коли нове обвинувачення тісно пов'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, всю справу повертають на додаткове розслідування, а вже після його проведення направляють до суду в загальному порядку.
Якщо суд дійде висновку, що обвинувачення, за яким особу віддано до суду, слід змінити або доповнити, що погіршить становище підсудного, суд зобов'язаний повернути справу на додаткове розслідування.
Також у тому разі, якщо під час судового розгляду кримінальної справи по суті буде встановлено, що злочин вчинила будь-яка з осіб, яких не притягнуто до кримінальної відповідальності, суд, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, якою повідомляє прокурора про вчинення злочину або направляє все провадження по справі для проведення досудового слідства чи дізнання.
Головуючий у судовому засіданні (ст. 260 КПК). Судовим засіданням керує головуючий суддя, він виконує однакові функції як за колегіального, так і за одноособового розгляду кримінальних справ. В колегії з трьох професійних суддів або ж двох суддів та трьох народних засідателів, які розглядають справу в суді першої інстанції, судді користуються рівними правами при вирішенні всіх питань. Разом із тим, суддя, головуючий по справі, виконує низку додаткових завдань процесуально-організаційного характеру: веде судове засідання та нараду суддів, тобто організовує діяльність як усіх учасників процесу, так і складу суду.
Головуючий повинен вживати всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи та встановлення істини; усувати з судового розгляду все, що не стосується справи, а також слідкувати за дотриманням порядку в залі судового засідання. В зв'язку з
Загальні положення судового розгляду
137
цим, головуючий має низку спеціальних прав та обов'язків. Він відкриває судове засідання по справі, оголошує склад суду, роз'яснює учасникам процесу їх права та обов'язки, встановлює особу підсудного, роз'яснює суть обвинувачення, слідкує за дотриманням встановленого законом порядку судового засідання, керує дослідженням доказів, з'ясовує думки учасників процесу щодо питань, які підлягають вирішенню під час судового розгляду, забезпечує правильне ведення протоколу судового засідання. Головуючий ставить на обговорення суддів всі питання, що підлягають вирішенню під час судового засідання та в нарадчій кімнаті, оголошує рішення суду, як правило, особисто оголошує вирок і роз'яснює порядок його оскарження.
Розпорядок судового засідання (ст. 271 КПК). До загальних правил судового розгляду належить встановлена законом зовнішня форма поведінки всіх учасників судового розгляду і осіб, що присутні в залі судового засідання. Підтримання порядку під час судового засідання покладено на головуючого. Керуючи судовим розглядом, він забезпечує відповідну організацію судового процесу.
Розпорядок судового засідання складається з певних процесуальних елементів, в основу яких покладено забезпечення поваги до суду, належного вошиву судового розгляду на громадян і створення сприятливих умов для розгляду справ. Всі учасники процесу звертаються до суду, дають пояснення та роблять заяви стоячи. Відхилення від цього правила можливе лише з дозволу головуючого. Всі учасники процесу, як і всі присутні в залі судового засідання громадяни, повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого. Осіб, яким ще не виповнилось шістнадцяти років, якщо вони не є обвинуваченими, потерпілими або свідками по справі, не допускають до зали судового засідання.
Якщо підсудний порушує порядок під час судового розгляду, не підкоряється розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про можливе видалення із зали судового засідання. У разі повторного порушення судового порядку підсудним, за ухвалою суду (постановою судді) його може бути видалено з зали судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду, і розгляд справи продовжують за його відсутності. В цьому випадку вирок, після його винесення, негайно оголошується підсудному.
138
Глава 12.
Якщо розпорядження судді не виконують прокурор або захисник, головуючий робить їм попередження. За подальшого непідкорення зазначених осіб розпорядженням головуючого, розгляд справи може бути відкладено, якщо неможливо замінити їх іншими. Одночасно суд повідомляє про це вищестоящого прокурора та кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
За непідкорення розпорядженням головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідки, потерпілі, цивільні позивачі, цивільні відповідачі та інші громадяни можуть нести відповідальність за ч. 1 ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неповагу до суду.
Протокол судового засідання (ст. 87 КІЖ). Все, що відбувається під час судового розгляду, повинно бути зафіксовано письмово. З цією метою в судовому засіданні ведеться протокол. Обов'язковість ведення протоколу передбачено статтею 84 КПК. Протокол судового засідання допомагає суду в нарад-чій кімнаті під час винесення і мотивування рішення. Він є єдиним джерелом відомостей про хід судового розгляду, свідчить про дотримання в суді встановленого процесуального регламенту. Завдяки протоколу судового засідання є можливою перевірка законності та обгрунтованості судового вироку. Якщо в справі немає протоколу судового засідання, а також якщо він неповний і неправильний, вирок може бути скасовано (ст. 370 КПК).
У протоколі судового засідання має бути зазначено:
місце і час початку та закінчення судового засідання;
назву і склад суду;
справу, яка розглядалась;
секретаря;
сторони;
осіб, які не з'явились у судове засідання, та причини їх неявки; дані про особу підсудного;
дані про час одержання підсудним копії обвинувального
висновку;
дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків;
ухвали та постанови суду, прийняті без видалення до нарад-
чої кімнати;
всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку,
в якому вони відбувались;
Загальні положення судового розгляду
139
всі клопотання і заяви учасників процесу;
докладний зміст записаних від першої особи показань під
судного, потерпілого, свідків, пояснення спеціалістів, відпо
віді експерта на усні запитання;
послідовність і короткий зміст судових дебатів;
короткий зміст останнього слова підсудного;
проголошення вироку та роз'яснення порядку і строку його
оскарження.
Протокол веде секретар судового засідання. Він зобов'язаний повно і правильно викладати в протоколі все, що мало місце під час судового засідання. Також під час судового розгляду може застосовуватися звукозапис (ст. 87і КПК). Рішення суду про застосування звукозапису оголошується в судовому засіданні із зазначенням у протоколі. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому похвилинно зазначаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні. Аудіокасета чи інші носії інформації, на яких зафіксовано судовий процес, зберігаються при кримінальній справі.
Протокол судового засідання підписують головуючий по справі та секретар. Він повинен бути виготовлений не пізніше семи діб із дня закінчення судового розгляду справи, про що повідомляються учасники судового розгляду. їм має бути забезпечено можливість ознайомлення з протоколом судового розгляду. Всі учасники мають право подати письмові зауваження на протокол судового засідання, вказавши на його неправильність чи неповноту (ст. 88 КПК). В разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання, головуючий затверджує відповідний графік, що є обов'язковим для особи, яка ознайомлюється з протоколом судового засідання. Строки за графіком може бути продовжено за наявних причин постановою головуючого.
Зауваження на протокол, подані учасниками процесу, та постанова судді (ухвала суду) про їх розгляд приєднуються до справи. Це дозволяє вищестоящим судам при перевірці законності та обґрунтованості вироків зробити висновок про якість протоколу судового засідання. Із всіх судових документів фундаментальним, таким, що визначає законність і обґрунтованість прийнятого судового рішення, є саме протокол судового засідання. Недаремно його називають "дзеркалом" судового розгляду.
140
Глава 13.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 77 Главы: < 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. >