§ 2. Підготовча частина судового розгляду

Основним завданням підготовчої частини судового розгляду є перевірка наявності необхідних умов для його проведення, ви­значення кола конкретних осіб, що беруть у ньому участь, за­безпечення можливості дослідження в суді всіх необхідних до­казів, застосування заходів щодо організації судового процесу. На цьому підготовчому етапі суд виносить рішення, які не ви-

Судовий розгляд

141

магають дослідження доказів, а лише визначають подальший рух справи.

Всі дії в підготовчій частині здійснюють у певній, визначе­ній главою 25 КПК, послідовності. Всі процесуальні дії підго­товчої частини судового розгляду можна поділити на кілька грул: відкриття судового засідання та перевірка явки його учас­ників до суду; встановлення законності участі в судовому роз­гляді всіх його суб'єктів; роз'яснення прав особам, що беруть участь у справі; забезпечення необхідних засобів доказування.

У призначений для розгляду справи час головуючий від­криває судове засідання і оголошує, як справа буде розгляда­тися. Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду з'явився та повідомляє причи­ни неявки відсутніх.

Якщо в судове засідання викликано перекладача, головую­чий, встановивши його особу, роз'яснює йому обов'язок пра­вильно робити переклад у судовому засіданні та попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад (ст. 384 КК), про що від перекладача відбирається розписка. Неявка в судове засідання підсудного тягне за собою відкладення слухання справи, за винятком випадків, передбаче­них ч. 2 ст. 262 КПК (підсудний перебуває за межами України та ухиляється від явки до суду; якщо справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлен­ня волі, підсудний просить розглянути за його відсутності).

Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізви­ще, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші дані, що стосуються його особи (наприклад, участь у бойових діях, на­явність державних нагород тощо). Після цього головуючий пе­ревіряє факт вручення підсудному копії обвинувального ви­сновку. По справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, перевіряє своєчасне вручення копії скарги. В разі невручення підсудно­му зазначених документів або вручення їх пізніше ніж за три дні до розгляду справи в судовому засіданні, розгляд справи відкладають на три дні для вручення підсудному зазначених документів та ознайомлення з ними. Порушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону є істотними і такими, що зумовлюють скасування вироку (п. 11 ч. 1 ст. 370 КПК).

Головуючий оголошує склад суду, який розглядатиме спра­ву, називає прізвище прокурора, перекладача (якщо він бере

142

Глава 13.

участь у справі), експерта, спеціаліста, секретаря; роз'яснює підсудному та учасникам судового розгляду право на відвід, а в разі його заявления, вирішує це питання в порядку ст. 57 КПК.

Якщо учасниками судового розгляду відводів не заявлено, суд вирішує питання про можливість розгляду справи у випад­ку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду. У ст.ст. 289-291 КПК передбачені наслідки неявки учасників процесу та випадки, коли судовий розгляд є неможливим без їх участі.

Суд визнає можливим почати слухання справи, головуючий видаляє свідків із зали судового засідання і вживаює заходів для того, щоб вже допитані свідки не спілкувалися з недопи-таними (ст. 293 КПК).

Після виконання зазначених дій головуючий роз'яснює під­судному його права, передбачені ст. 263 КПК, а саме:

заявляти відводи;

у передбачених законом випадках — право на колегіальний

розгляд справи;

мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;

заявляти клопотання і висловлювати свою думку щодо кло­

потань інших учасників судового розгляду;

подавати докази;

просити суд про приєднання до справи документів, про ви­

клик свідків, про призначення експертизи і витребування

інших доказів;

давати показання по суті справи в кожний момент судового

слідства або відмовитися давати показання і відповідати на

запитання;

просити суд про оголошення доказів, що є в справі;

ставити запитання іншим підсудним,  свідкам,  експертові,

спеціалістові,  потерпілому,  цивільному  позивачеві та ци­

вільному відповідачеві;

брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення зло­

чину і документів;

брати участь у судових дебатах;

звертатися до суду з останнім словом.

Далі головуючий роз'яснює права й обов'язки в судовому засіданні іншим особам, які беруть участь у справі: потерпіло­му, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві. Голову­ючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність

Судовий роїгляд

143

за відмову виконувати обов'язки експерта (ст. 385 КК Украї­ни) та за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України). Роз'яснення прав учасникам процесу в підготовчій частині судового розгляду не позбавляє обов'язку головуючо­го роз'яснювати свідкові й потерпілому їх права та обов'язки перед тим, як кожний з них даватиме показання під час судо­вого слідства.

Потім головуючий опитує всіх учасників судового розгляду, чи є у них клопотання. Головуючий звертається із зазначени­ми запитаннями до учасників у такій послідовності: до обви­нувача, потерпілого, його представника, підсудного, захисни­ка. Якщо клопотання висловлено недостатньо чітко, суддя мо­же поставити уточнювальне запитання. Особа, що заявила кло­потання, зобов'язана вказати, для встановлення яких саме об­ставин необхідні певні додаткові докази. Клопотання може за­являтися про виклик та допит нових свідків, допит експертів, спеціалістів тощо.

По кожному заявленому клопотанню необхідно вислухати думку всіх учасників процесу, кожне слід вирішувати безпосе­редньо після його заявления і не можна відкладати. Відмова в задоволенні будь-якого клопотання оформляється мотивова­ною постановою суду. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті самі клопотання протягом усього судового слідства (ст. 296 КПК). По закінченню підготовчої частини су­дового розгляду головуючий оголошує про початок судового слідства.