§ 2. Підстави та процесуальний порядок закінчення досудового слідства по кримінальній справі

Закінчення досудового слідства — заключний етап діяльності слідчого і дізнавача. Ця завершальна стадія досудового слідст­ва характеризується сукупністю процесуальних дій, спрямова­них на перевірку повноти, всебічності й об'єктивності зібра­них по справі доказів, доповнення прогалин проведеного слід­ства, кінцеве оформлення слідчого провадження, оформлення висновків досудового слідства. Слідчий і дізнавач, підбиваючи підсумки, аналізують та оцінюють всю сукупність матеріалів справи, перевіряють їх всебічність і повноту.

Зробивши висновки, що в процесі слідства виконано всі не­обхідні процесуальні дії щодо встановлення засобів доказуван­ня та з'ясування обставин справи, слідчий та дізнавач припи­няють подальше збирання доказів, систематизують зібрані ма­теріали, формують висновки по справі. На цьому етапі визна­чається подальший хід справи на досудовому слідстві.

На підставі ст. 212 КПК формами закінчення досудового слідства є:

складання обвинувального висновку;

винесення постанови про закриття справи;

винесення постанови про направлення справи до суду для

вирішення питання про застосування примусових заходів

медичного характеру.

У ст. 213 КПК передбачено такі підстави для закриття кримінальної справи: наявність обставин, зазначених у ст. 6 КПК; недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочи­ну. Підстави для закриття кримінальної справи можна поділи­ти на ті, що реабілітують, і ті, що не реабілітують. За підста­вами, що реабілітують, особу визнають невинуватою у вчи­ненні злочину, тобто повністю реабілітованою. До таких під­став слід віднести: відсутність події злочину; відсутність у діянні складу злочину; недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п.п. 1, 2 ст. 6, п. 2 ст. 213 КПК). Всі інші

Зупинення і закінчення досудового слідства

121

підстави закриття кримінальної справи є такими, що не реа­білітують, тобто винність особи у вчиненні злочину при за­критті кримінальної справи підтверджено зібраними у справі доказами, але через передбачені законом обставини особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Про закриття кримінальної справи слідчий складає мотиво­вану постанову з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 130, 214 КПК. Копію постанови про закриття кримінальної справи надсилають прокуророві, особі, яку притягали до кримінальної відповідальності, особі, за заявою якої було порушено кри­мінальну справу, а також потерпілому та цивільному позива­чеві (ч. З ст. 214 КПК). Постанову слідчого про закриття кри­мінальної справи можна оскаржити прокуророві у семиденний строк із дня отримання такого документа. Прокурор, до якого подано скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, не пізніше тридцяти днів із дня її надходження, має право ска­сувати постанову про закриття справи та відновити досудове слідство, або залишити скаргу без задоволення, повідомивши про це особу, яка скаржилась. Відповідно до норм ст. 216 КПК, досудове слідство в закритій справі може бути відновле­но у межах встановлених кримінальним кодексом строків дав­ності притягнення до кримінальної відповідальності.