§ 2. Процесуальний порядок притягнення як обвинуваченого та допит обвинуваченого

Обвинувачення може бути пред'явлено не пізніше двох днів із моменту винесення слідчим постанови про притягнення певної особи як обвинуваченого і, в будь-якому разі, не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу. Порядок виклику об­винуваченого регулює ст. 134 КПК. Для пред'явлення обвину^ вачення особу викликають до слідчого по телефону, телефоно­грамою, телеграмою або повісткою, яку вручають обвинуваче­ному під розписку із зазначенням часу вручення. Якщо обви­нувачений тимчасово відсутній, то повістка для передачі йому вручається під розписку кому-небудь із дорослих членів сім'ї, які разом із ним проживають, житлово-експлуатаційній орга­нізації або адміністрації за місцем його роботи. У разі, якщо обвинувачений перебуває під вартою, його викликають через адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

Якщо обвинувачений без поважних причин не з'явився за викликом слідчого, то він підлягає приводу. Поважними при­чинами для неявки обвинуваченого є обставини, які фактично позбавляють особу можливості своєчасно з'явитися до слідчо­го. Привід здійснюють за мотивованою постановою слідчого і,

116

Глава 9.

за загальним правилом, удень. Цей захід також може бути за­стосовано до обвинуваченого без попереднього виклику, але лише в тих випадках, коли особа ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання.

Ст. 140 КПК регламентує порядок пред'явлення обвинува­чення. Під час пред'явлення обвинувачення є обов'язковою присутність захисника, крім тих випадків, коли особа відмов­ляється від його присутності й цю відмову прийнято.

Пред'явлення обвинувачення складається з трьох взаємопо­в'язаних дій:

упевнення в особі обвинуваченого;

роз'яснення обвинуваченому його прав;

оголошення постанови про притягнення як обвинуваченого

та роз'яснення суті обвинувачення.

Після цього слідчий вручає копію цієї постанови самому обвинуваченому. Виконання вищезазначених дій засвідчується підписом слідчого, обвинуваченого та захисника у складеному слідчим протоколі, в якому зазначають годину і дату пред'яв­лення обвинувачення. Якщо обвинувачений відмовляється під­писувати протокол, слідчий робить у ньому відмітку про від­мову від підпису: зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора.

Як уже було зазначено, слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому права, якими його наділено під час прова­дження досудового слідства. Перелік цих прав зазначається в ст. 142 КПК:

знати, в чому його обвинувачують;

давати показання щодо пред'явленого йому обвинувачення

або відмовитись давати показання і відповідати на запитання;

подавати докази;

заявляти клопотання про допит свідків, про проведення оч­

ної ставки, про проведення експертизи, про витребування й

приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання

з усіх інших питань, які мають значення для встановлення

істини в справі;

заявляти відвід слідчому,  прокуророві,  експертові,  спеці­

алістові та перекладачеві;

з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих

слідчих дій;

знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення

досудового слідства;

Притягнення як обвинуваченого

117

мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

подавати скарги, на дії та рішення слідчого і прокурора.

Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазна­чає в постанові про пред'явлення обвинувачення, що ствер­джує своїм підписом обвинувачений.

Із моменту пред'явлення обвинувачення у обвинуваченого з'являються певні обов'язки:

з'являтися за викликом осіб, які ведуть розслідування;

підкорятися обраному запобіжному заходу;

не відчужувати майно, у разі накладення на нього арешту,

тощо.

Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме або як­що обвинувачений ухиляється від слідства, слідчий має вжити всіх заходів до встановлення місця перебування обвинувачено­го. Якщо ці заходи виявилися безрезультатними, тоді слідчий оголошує розшук особи, щодо якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого. Також слідчий може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвину­ваченого, якого розшукують (ст. 138 КПК).

Після пред'явлення особі обвинувачення слідчий зобов'язаний негайно її допитати (не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення). Допит обвинуваченого має важливе значення для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності розсліду­вання. Завдяки допиту слідчий встановлює ставлення обвинува­ченого до пред'явленого йому обвинувачення, перевіряє правиль­ність висновків у постанові про притягнення як обвинуваченого, отримує відомості про інші обставини, які можуть вказувати на додаткові факти злочинної діяльності обвинуваченого або на те, що обвинувачений невинуватий у вчиненні злочину. Всі ці фак­ти у своїй сукупності дають можливість слідчому перевірити по­яснення обвинуваченого та дати їм об'єктивну оцінку разом із усіма доказами, що зібрані по справі.

Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, прово­дять удень, за місцем провадження досудового слідства або ж за місцем знаходження цієї особи. Обвинувачених, викликаних по одній справі, слід допитувати окремо, щоб вони не могли спілкуватися між собою. Під час допиту обвинуваченого за його бажанням може бути присутній захисник. З дозволу слід­чого захисник вправі задавати запитання. Слідчий може зроби­ти відвід поставленого захисником запитання, але при цьому зобов'язаний занести це запитання до протоколу. На початку

118

Глава 10.

допиту слідчий повинен запитати, чи визнає себе обвинуваче­ний винним у вчиненні злочину, і занести відповідь до прото­колу. Після цього обвинуваченому пропонують дати показання по суті пред'явленого йому обвинувачення. Вислухавши віль­ну розповідь, слідчий може, за необхідності, ставити обвину­ваченому запитання. Забороняється ставити запитання, у фор­мулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або під­казка до неї (навідні запитання). Обвинуваченого допитують з приводу всіх обставин, що викладені в пред'явленому йому обвинуваченні. Показання обвинуваченого заносять до прото­колу від першої особи і, по можливості, дослівно. Після закін­чення допиту слідчий зобов'язаний ознайомити обвинувачено­го з протоколом допиту. Обвинувачений має право вимагати занесення до протоколу поправок. За бажанням, він може за­писати свої показання власноручно.

Слід мати на увазі, що дача показань обвинуваченим є його право, а отже, слідчий не має права домагатись цих показань. У разі відмови від дачі показань обвинуваченим, слідчий скла­дає протокол, де вказує мотиви цієї відмови, якщо про них по­відомлено. Цей протокол підписують слідчий та обвинуваче­ний, якщо обвинувачений відмовляється від підписання, — ли­ше слідчий.

Часто під час досудового слідства виникає необхідність змінити пред'явлене обвинувачення чи доповнити його. В цих випадках слідчий зобов'язаний пред'явити обвинувачення, ви­конуючи вимоги, встановлені ст.ст. 131-133, 140 КПК. У разі, якщо під час досудового слідства частину пред'явленого обви­нувачення не було підтверджено, слідчий своєю постановою за­криває справу в цій частині, про що оголошує обвинуваченому.