Розділ XXIII Питання лікарської деонтології та відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення

У практичній діяльності кожної конкретної особи ви-

являються її моральні норми. Особливо це стосується

роботи медичних працівників. По-перше, через те, що їх

діяльність безпосередньо пов'язана з людьми, по-друге,

контактувати їм доводиться не просто з людиною, а з

хворим, який сприймає все дуже загострено. Тому су-

спільство ставить підвищені вимоги не тільки до профе-

сійного, а й до морального рівня медиків.

Сукупність етичних норм, якими керуються медичні

працівники при виконанні своїх професійних обов'язків і

спрямованих на покращання лікування та профілактики

захворювань, становить медичну деонтологію. Мораль

медичних працівників залежить від моралі суспільства, в

якому вони живуть і працюють.

Медична деонтологія охоплює питання стосунків лі-

каря і хворого, лікаря і родичів хворого; лікарів між

собою, особливо при лікуванні одного хворого; лікаря з

середнім і молодшим медичним персоналом; а також

питання про роль і місце медичних працівників у су-

спільстві.

Виходячи з вимог деонтології сформульовані поло-

ження про права, обов'язки та відповідальність медич-

них працівників, які відображені в "Основах законо-

давства України про охорону здоров'я" (1992). Зако-

нодавством передбачено обов'язкові дії медичних і

фармацевтичних працівників, спрямовані на покращання

санітарно-епідеміологічного добробуту населення; на

із*

387

вдосконалення лікувально-профілактичної допомоги; на

охорону материнства та дитинства; на вдосконалення су-

дово-медичної служби в Україні тощо.

Судово-медична експертна служба за родом своєї ді-

яльності повинна аналізувати матеріали справ, в яких

йдеться про вади медичної допомоги населенню. Ця ро-

бота спрямована на підвищення якості медичного обслу-

говування населення та на правове виховання медичних

працівників.

У стосунках з хворим лікар має керуватися принци-

пом Гіппократа: "Не зашкодь". У процесі обстеження він

повинен чуйно ставитися до хворого, уважно його ви-

слухати, всебічно обстежити та призначити відповідне

встановленому захворюванню лікування. Це особливо

актуально у наш час, коли з-за кордону в Україну надхо-

дить велика кількість ліків, а розповсюджують і пропагу-

ють їх люди, на жаль, далекі від медицини. Тому лікар

повинен призначати хворим тільки ті ліки, які пройшли

всебічний контроль і показання та протипоказання яких

добре відомі, тобто саме такі, які він рекомендував би

своїм близьким та собі особисто.

Для правильного встановлення діагнозу та призначен-

ня лікування однієї тільки чуйності замало. Лікарю тре-

ба мати ще глибокі знання і високий професіоналізм.

Враховуючи рівень сучасного технічного прогресу та

вузьку спеціалізацію, для уточнення діагнозу, в разі сум-

нівів, лікар направляє хворого на консультації до "вузь-

ких" спеціалістів та призначає додаткові обстеження за

допомогою технічних засобів. Але всі отримані результа-

ти мають ним осмислюватися та інтегруватися, бо інак-

ше лікар перетвориться на диспетчера і втратить довіру

хворого. На більшій довірі до лікаря грунтуватиметься і

запроваджений в Україні "інститут" сімейного лікаря.

Лікар повинен зберігати в таємниці всі відомості,

отримані ним від хворого, якщо вони не становлять за-

грози для суспільства та держави. Від хворого у лікаря

не повинно бути таємниць стосовно діагнозу, перебігу,

кінця захворювання. Винятком можуть бути тільки ви-

падки невиліковних захворювань з швидким летальним

кінцем, коли з метою підтримки віри в одужання лікар

388

може сповістити хворому інший, більш оптимістичний,

діагноз.

Враховуючи, який великий вплив на хвору людину

справляють його близькі, лікар повинен встановити з ни-

ми тісний контакт. Поради лікаря щодо ставлення близь-

ких родичів до хворого та його хвороби, як правило,

мають позитивні наслідки. Разом з тим навіть з близьки-

ми для хворого людьми лікар не завжди повинен ділити-

ся таємницями, які йому відкрив пацієнт.

Стосунки лікарів між собою будуються на взаєморо-

зумінні та допомозі. Все має бути підпорядковано вста-

новленню правильного діагнозу, призначенню відповідно-

го лікування та спрямуванню зусиль на виліковування

хворої людини. Неприпустимим є висловлювання лікаря

у присутності хворого про неправильно встановлений ін-

шим лікарем діагноз, призначення невідповідного ліку-

вання, а тим більше — про його низьку кваліфікацію. З

іншого боку, лікар не може вважати свою думку єдино

правильною і в разі складних випадків, заради інтересів

хворого, повинен радитись з колегами, або навіть скли-

кати консиліуми.

Працівники середнього та молодшого медичного пер-

соналу, виконуючи призначення лікаря та доглядаючи

хворих, відіграють важливу роль у процесі їх одужання.

Тому вони заслуговують на відповідне ставлення до них

як з боку лікарів, так і з боку хворих та їх родичів.

Особливе місце посідає деонтологія в роботі судово-

медичних експертів, бо, у першу чергу, вони медики, і

тому їх дії підпорядковані вимогам медичної деонтології.

Крім того, особливості фаху визначають 1 деяку специфі-

ку деонтології стосовно саме цієї спеціальності. Значна

кількість висновків експерта при розгляді кримінальних

справ приймається як доказ, що призводить до певних

соціальних наслідків. Це потребує від судово-медичного

експерта високого професіоналізму і водночас — високої

моральної відповідальності.

При контактах з родичами загиблої людини судово-

медичний експерт повинен поводитися співчутливо, доб-

розичливо, щоб не завдати їм додатково ще і психологіч-

ної травми. Потрібно надавати їм правдиву інформацію

щодо причин смерті, але не сповіщати відомості, котрі

можуть становити слідчу таємницю. Під час розтину

трупа пам'ятати, що рідні та близькі люди будуть проща-

тися з покійником, тому без необхідності не треба

нівечити тіло- Підвищена увага та тактовність є обов'яз-

ковими при обстеженні живих осіб, особливо з приводу

статевих злочинів і станів. Нетактовні запитання або ви-

словлювання при обстеженні постраждало'! людини мо-

жуть викликати ятрогенні захворювання.

Особливо уважними судово-медичним експертам тре-

ба бути при виконанні комісійних експертиз у випадках

лікарських помилок чи при звинуваченні медичних пра-

цівників у ненаданні необхідної медичної допомоги. Всі

ці питання мають вирішуватись колегіальне, комісією, до

якої залучають висококласних фахівців з конкретних

медичних спеціальностей, наприклад акушерів-гінеколо-

гів при експертизі з приводу кримінального аборту; хі-

рургів — при звинуваченні в некваліфікованому хірур-

гічному втручанні і таке інше.

Головою судово-медичної експертної комісії є началь-

ник обласного (міського) бюро судово-медичної експер-

тизи або його заступник з експертної роботи. Але голо-

вуючий ні в якому разі не повинен нав'язувати комісії

свою думку. Водночас судово-медичні експерти не по-

винні беззастережно погоджуватися з висновками про-

відних фахівців — членів комісії.

Разом з дипломом лікаря молодий фахівець отримує

право займатись лікарською практикою, окрім того, він

бере на себе обов'язок робити це кваліфіковано, сумлін-

но, дотримуючись морально-етичних норм.

За неналежне виконання професійних обов'язків лі-

кар підлягає юридичній відповідальності — кримінальній

чи дисциплінарній. До кримінальної відповідальності

притягуються медичні працівники за злочини (правопо-

рушення), вчинені ними при виконанні професійних

обов'язків.

Згідно зі ст. 7 Кримінального кодексу України, злочи-

ном визнається передбачене кримінальним законом су-

спільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що

посягає на суспільний лад України, його політичну та

390

економічну системи, власність, особу, політичні, трудові,

майнові та інші права та свободи громадян, а так само

інше, передбачене кримінальним законом суспільне не-

безпечне діяння, яке посягає на правопорядок.

Не є злочином дія або бездіяльність, що, хоч фор-

мально містить ознаки протиправного діяння, передбаче-

ного кримінальним законом, але через малозначність не

являє суспільної небезпеки. Таке діяння звичайно розці-

нюється як проступок, що тягне за собою дисциплінарну

відповідальність.

Злочин може бути вчинений умисно або через необе-

режність. Злочин визнається вчиненим умисно, якщо

особа, що його вчинила, усвідомлювала суспільне небез-

печний характер цієї дії або бездіяльності, передбачала її

суспільне небезпечні наслідки і бажала або свідомо до-

пускала настання цих наслідків (ст. 8 КК України). Без-

посередній намір має місце тоді, коли особа, усвідом-

люючи і передбачаючи настання небезпечних наслідків,

бажала їх настання.

Опосередкований намір має місце тоді, коли особа.

яка передбачала настання небезпечних наслідків, не ба-

жала їх, але свідомо допускала, що вони настануть.

Злочин визнається вчиненим через необережність,

якщо особа, що його вчинила, передбачала можливість

настанння суспільне небезпечних наслідків своєї дії або

бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх від-

вернення або не передбачала можливості настання цих

наслідків, хоча повинна була і могла ЇХ передбачити

(ст. 9 КК України).

Правопорушення, що підпадають під першу частину

ст. 9, можуть бути розцінені як самовпевненість, а під

другу — як недбалість. Самовпевненість, а тим біль-

ше — недбалість, якщо йдеться про медиків, як прави-

ло, є наслідками недостатньої медичної освіченості, яка

частіше зустрічається у молодих спеціалістів.

Не можуть вважатися правопорушеннями нещасні ви-

падки в медицині, коли медичний працівник з поважних

причин не передбачав негативних наслідків своїх дій.

391

Всі злочини, які можуть бути вчинені медичними пра-

цівниками при виконанні службових обов'язків, поді-

ляються на:

— злочини проти здоров'я та життя особи;

— злочини проти здоров'я населення;

— господарські злочини,

До злочинів проти життя та здоров'я особи на-

лежать:

1) незаконне проведення аборту (ст. 109 КК України);

2) неподання допомоги хворому особою медичного

персоналу (ст. 113 КК);

3) умисне або необережне заподіяння тілесних

ушкоджень; умисне або необережне вбивство

(ст. 101, 102, 105, 106, 93, 94, 98 КК України).

Незаконне проведення аборту. Для збереження здо-

ров'я жінок та запобігання проведенню кримінальних

абортів в Україні дозволено медичні аборти при вагітнос-

ті до 12 тижнів, а після цього терміну — за медичними

показаннями. Але закон допускає можливість проведен-

ня аборту тільки лікарем і тільки в лікувальних закла-

дах, що забезпечує кваліфіковане втручання при можли-

вих ускладненнях (перфорація тіла матки, ушкодження

кишечника, значна кровотеча, анафілактичний шок від

знеболюючих препаратів тощо). Всі інші випадки прове-

дення аборту віднесені до кримінальних, а отже, переслі-

дуються законом.

Незаконне проведення лікарем аборту карається ви-

правними роботами на строк до двох років або штрафом

в розмірі від 50 до 120 мінімальних зарплат, або громад-

ською доганою.

Проведення аборту особою, що не має спеціальної ме-

дичної освіти, карається позбавленням волі на строк до

двох років або виправними роботами на строк від одного

до двох років.

Незаконне проведення аборту, що потягло тривалий

розлад здоров'я або смерть, карається позбавленням во-

лі на строк до шести років.

Якщо незаконні аборти проводились два і більше ра-

зів або якщо аборт мав тяжкі наслідки, такі як смерть

потерпілої, безплідність, тривале болісне захворювання

392

чи інвалідність, за умови наявності прямого причинного

зв'язку між абортом та ускладненнями, що настали, то

такі явища розцінюються як обтяжуючі провину обста-

вини. Що передбачає більш суворе покарання. Така сама

кара чекає і на особу, яка зробила аборт, не будучи лі-

кареМ. бо втручання не фахівця є небезпечним для жит-

тя жінки.

Покаранню не підлягають тільки ті лікарі чи медичні

працівники, які змушені були зробити аборт за крайньої

необхідності, тобто у тих випадках, коли невтручання

могл^ призвести до смерті жінки, а транспортувати її до

лікариі не було можливості.

Поняття крайньої необхідності складається з двох тез:

1) неможливість усунення небезпеки іншим шляхом,

крім спричинення шкоди;

2) заподіяння шкоди меншої ніж шкода, якій за-

побіг.™-

Виходячи з цих понять аборт, зроблений поза ліку-

валы^™" закладами медичним працівником без вищої

меди^ої освіти — наприклад з приводу великої маточ-

ної кровотечі, буде меншою шкодою, ніж втрата жінкою

життЯ-

друга підстава, за якої медичні працівники притяга-

ються до кримінальної відповідальності — це неподання

допо^10^ хворому особою медичного персоналу. Згідно

з; ст. 113 КК України, неподання без поважної причини

допомоги хворому особою медичного персоналу, котра

зобов'язана, відповідно до встановлених правил, надати

таку допомогу, якщо це завідомо для медичного праців-

ника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, —

карається виправними роботами на строк до двох років

або громадською доганою.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслід-

ки, -/- карається позбавленням волі на строк до трьох

років.

Напр^лад, легковий автомобіль, рухаючись з пору-

шенні існуючих правил, збив мотоцикліста. У салоні

автомобіля знаходилося троє пасажирів, серед яких була

жінка'Ді^Р- Потерпілий був оглянутий лікаркою і про-

сив відзезти його до лікарні, але коли знепритомнів,

393

його покинули на узбіччі дороги, де він і помер, а винні

з місця події зникли. У ході слідства всі учасники дорож-

ньо-транспортної пригоди були встановлені. Судово-ме-

дична експертна комісія дійшла висновку, що пасажир-

ка-лікар могла передбачити тяжкі наслідки травми і по-

винна була подати потерпілому допомогу та організувати

його транспортування до лікарні, тим більше, що, за да-

ними судово-медичного дослідження, смерть мотоцикліс-

та настала не раніше, як через дві години після травми.

Судом лікарка була визнана винною за ч. 2 ст. 113 КК

України.

Неподання медичним працівником медичної допомоги

хворому, який її потребує, може бути виправданим тіль-

ки за наявності поважних причин, а саме:

— лікуванням у цей час іншого, не менш тяжкого

хворого;

— відсутністю транспорту для виїзду до хворого,

який знаходиться далеко від місця перебування медично-

го працівника.

Умисне або необережне заподіяння тілесних

ушкоджень. Умисне або необережне вбивство. Наслі-

дками протиправних дій лікаря може стати смерть хво-

рого або спричинення йому тілесних ушкоджень. Тоді,

залежно від обставин конкретного випадку та наслідків

медичного втручання, лікар притягується до відповідаль-

ності. Так, якщо лікар зробив жінці кримінальний аборт

і при цьому ушкодив матку, що спричинило значну кро-

вотечу, але не викликав швидку допомогу і не відправив

постраждалу до лікарні, а намагався сам боротися з кро-

вотечею, що призвело до смерті жінки, то його дії мо-

жуть бути кваліфіковані як умисне вбивство при обтя-

жуючих обставинах. За вказані дії лікар несе відпові-

дальність за ст. 93 КК України.

При вчиненні вбивства з необережності лікар несе

відповідальність за ст. 98 КК України. Наприклад, лікар,

який методом мануальної терапії лікував шийний остео-

хандроз у літньої жінки, різко повернув її шию, в резуль-

таті чого зламався зуб другого шийного хребця зі здав-

ленням довгастого та спинного мозку і настала смерть.

394

Інколи при лікуванні хворого з вини медичного персо-

налу можуть виникнути ускладнення, котрі розцінюють-

ся як тілесні ушкодження. Останні кваліфікуються як

тяжкі, середньої тяжкості або легкі. Наприклад травма

плеча, яка ускладнилась періартритом, кваліфікована су-

дово-медичним експертом як легке тілесне ушкодження

з короткочасним розладом здоров'я. Під час лікування

цього ускладнення, при введенні ліків, медична сестра

ввійшла голкою у порожнину суглоба, внаслідок чого

розвинувся гнійний артрит, котрий дав ускладнення у

вигляді остеомієліту з переломом плечової кістки та

ампутацією плеча за життєвими показниками. Наслідки

лікування травм та ускладнення призвели до втрати

органа, і тому були кваліфіковані як тяжкі тілесні уш-

кодження. У подібних випадках медичний працівник

притягується до відповідальності за ст. 105 КК України.

Медична наука не стоїть на місці, і те захворювання,

яке не можна було вилікувати вчора, може стати вилі-

ковним завтра. Сьогодні ж лікування тяжких захворю-

вань потребує від лікаря і хворого певного ризику. У та-

ких випадках лікар повинен роз'яснити хворому, що ін-

шого способу вилікувати або покращити стан здоров'я,

крім того, що пропонується, немає, і отримати згоду па-

цієнта на спосіб лікування. Сам же лікар повинен бути

впевнений в об'єктивній можливості досягнення постав-

леної мети. Впевненість має базуватись на численних

дослідах, хоча б на тваринах. Крім того, настання шкід-

ливих наслідків має бути тільки можливим, а не обов'яз-

ковим. Лише за дотримання всіх перелічених умов ризик

лікаря є виправданим.

Злочини проти здоров'я населення

До злочинів проти здоров'я населення належать:

— порушення правил, встановлених з метою бороть-

би з епідеміями;

— незаконне лікарювання;

— незаконне виготовлення, зберігання, збут нарко-

тичних, отруйних та сильно діючих речовин.

Порушення правил боротьби з епідеміями (ст. 227

КК України). Порушення обов'язкових правил, встанов-

395

лених з метою запобігання епідемічним та іншим зараз-

ним захворюванням і боротьби з ними, якщо ці дії спри-

чинили або завідомо могли спричинити поширення за-

разних захворювань, — карається позбавленням волі на

строк до одного року або виправними роботами на такий

самий строк, або штрафом у розмірі від 50 до 120 міні-

мальних розмірів заробітної плати.

Вказані правила розробляються Міністерством охоро-

ни здоров'я України і затверджуються урядом. До них

належать:

— правила санітарної охорони кордонів;

— правила контролю за водопостачанням та якістю

продуктів харчування;

— правила проведення запобіжних щеплень;

— правила забезпечення санітарного стану промисло-

вих підприємств, транспорту, людних місць;

— правила профілактичної дезінфекції місць громад-

ського користування та винищування розповсюджувачів

інфекції;

— правила виявлення бацилоносіїв;

— правила обов'язкової реєстрації інфекційних захво-

рювань та ізоляції хворих;

— карантинні правила у вогнищі інфекційних захво-

рювань.

Лікар несе кримінальну відповідальність як за неви-

конання наведених правил, так і за неналежне їх

виконання. Тобто правопорушенням є як неналежна

діяльність, так і бездіяльність.

Незаконне виготовлення, придбання, зберігання,

перевезення, пересилання або збут наркотичних, пси-

хотропних, отруйних, сильнодіючих речовин і прекур-

сорів. Виготовлення, придбання або зберігання з метою

збуту отруйних або сильнодіючих речовин, що не є нар-

котиками, без спеціального на те дозволу караються

позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом

від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної

плати.

Незаконне ж виготовлення, придбання, зберігання,

перевезення, пересилання, збут наркотичних або психо-

тропних речовин караються позбавленням волі на строк

396

від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без

такої (ст. 2291 КК України).

До наркотичних речовин належать: опіум, морфій, ге-

роїн, гашиш, анаша, пантопон, кодеїн і деякі інші, виго-

товлені штучно. Найчастіше це опіати.

Отруйні речовини — ціанистий калій, стрихнін, суле-

ма, миш'як, таламонал, резерпін, метамізил та інші за-

стосовуються в медицині. Ці речовини Фармакопеєю від-

несені до списку "А".

Сильнодіючі речовини (віднесені до списку "Б") — це

снодійні (барбітурати, похідні аліфатичного ряду та гете-

роциклічних систем), більшість нейролептиків, транквілі-

заторів та інші.

Злочини, пов'язані- з розповсюдженням наркотичних

та інших, зазначених вище, речовин, набули особливого

поширення через те, що після розпаду СРСР і відокрем-

лення України як суверенної держави, в неї і в інших

країнах СНД залишились "прозорі" кордони, через які

до Європи направляється велика кількість наркотичних,

психотропних та сильнодіючих речовин, значна частина

яких надходить в обіг в Україні. Інше джерело наркотич-

них і психотропних речовин — кустарне виготовлення їх

мешканцями України.

Ще одним джерелом надходження вказаних речовин

є фармацевтична промисловість, де вони виробляються,

та медичні заклади, в яких їх застосовують для лікуван-

ня. Отже, як засоби лікування наркотичні, отруйні та

сильнодіючі речовини ввіряються медичним працівникам,

працівникам аптек, медичних складів, фармацевтичних

баз, де ці речовини зберігаються або використовуються.

Працівники зазначених установ часом зловживають

можливістю доступу до перелічених вище речовин і вчи-

няють злочини, пов'язані з їх розповсюдженням, за що й

притягаються до кримінальної відповідальності.

Незаконне заняття лікарською практикою. Згідно

зі ст. 226 КК України — лікарювання, що здійснюється

особою, яка не має належної медичної освіти і спричи-

нила розлад здоров'я або смерть, карається позбавлен-

ням волі на строк до трьох років.

397

До відповідальності за незаконне лікарювання може

притягатися середній медичний персонал, особи без ме-

дичної освіти та ті, хто має відповідний дозвіл МОЗ

України (так звані цілителі).

Посадові та господарські правопорушення. До них

належать:

— зловживання владою або посадовим становищем;

— перевищення влади або службових повноважень;

— халатність;

— отримання хабара та інші.

Зловживання владою або посадовим становищем, тоб-

то умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінте-

ресованості або в інтересах третіх осіб використання по-

садовою особою влади чи посадового становища всупе-

реч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди

державним чи громадським інтересам або охоронюваним

законом правам та інтересам окремих фізичних чи юри-

дичних осіб, карається позбавленням волі на строк від

двох до п'яти років або виправними роботами на строк

до двох років, з позбавленням права займати певні поса-

ди чи займатись певною діяльністю на строк до трьох

років (ст. 165 КК України). Вказані дії, що спричиняють

тяжкі наслідки, передбачають суворіше покарання.

Зловживання владою або посадовим становищем у

медицині можливе з боку керівників лікувальних закла-

дів, завідуючих відділами та відділеннями, голів медич-

них комісій та ін. Часто має місце при прийомі та звіль-

ненні з роботи, встановленні черги на операції, протезу-

вання зубів.

Перевищення влади або посадових повноважень, тоб-

то умисне вчинення посадовою особою дій, які явно ви-

ходять за межі наданих їй законом прав і повноважень,

якщо воно завдало істотної шкоди державним чи громад-

ським інтересам або правам і інтересам, що охороняють-

ся законом, окремих фізичних чи юридичних осіб, кара-

ється позбавленням волі на строк від двох до п'яти років

або виправними роботами на строк до двох років з поз-

бавленням права займати певні посади чи займатись

певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 166 КК

України). Медичні працівники можуть нести відповідаль-

398

ність, наприклад, за оперування хворого без його згоди,

якщо цю згоду можна було отримати від самого хворого

або від його близьких родичів (коли хворий втратив сві-

домість), або у батьків чи опікунів (коли оперувати дово-

диться малолітніх дітей чи психічно хворих і т. ін.).

Ситуації перевищення влади чи службових повнова-

жень трапляються при вирішенні питань про припинен-

ня реанімаційних заходів у випадках так званих невилі-

ковних хвороб, при забиранні від трупів органів чи тка-

нин для трансплантації тощо.

Халатність, тобто невиконання або неналежне вико-

нання посадовою особою своїх службових обов'язків че-

рез недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало

істотної шкоди державним чи громадським інтересам,

або інтересам, що охороняються законом, окремих фі-

зичних чи юридичних осіб, карається позбавленням волі

на строк до трьох років або виправними роботами на

строк до двох років, або штрафом від п'яти до п'ятнадця-

ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з поз-

бавленням права займати певні посади чи займатись

певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 167 КК

України). Більш суворе покарання передбачається за ді-

яння, що призвело до тяжких наслідків.

Злочинна халатність в медицині дістає вияв:

— у недооцінці тяжкості стану хворого і відмові йому

в зв'язку з цим у госпіталізації, що призвело до тяжких

наслідків (тяжкі ускладнення або смерть);

— у недостатньому обстеженні хворого перед опе-

рацією;

— у застосуванні для обстеження чи лікування непе-

ревіреного електроустаткування, що може призвести до

ураження електрострумом;

— у передозуванні радіаційного опромінення при лі-

куванні онкологічних захворювань або передозуванні

сильнодіючих ліків;

— у зашиванні забутих у черевній та грудній порож-

нинах серветок та інструментів;

— у переливанні іногрупної крові.

Зустрічаються й інші форми халатності, іноді — й

неуцтво.

399

Приклад: жінка 36 років була доставлена машиною

швидкої допомоги в клініку з діагнозом "позаматкова ва-

гітність, кровотеча". Хвору оперували акушер-гінеколог

та черговий хірург. Під час операції ні позаматкової ва-

гітності, ні вагітності взагалі не було виявлено, але у че-

ревній порожнині виявили до 1 літра рідкої крові. Не

встановивши джерела кровотечі та враховуючи велику

втрату крові, лікарі зібрали і внутрішньовенне перелили

жінці кров з черевної порожнини. На третій день хвора

померла від сепсису. При судово-медичному розтині бу-

ло виявлено п'ять гострих виразок передньої стінки

шлунка з перфорацією. Та ж рідина, що була прийнята

за кров, виявилась кров'ю в суміші з вмістом шлунка.

Посадовий підлог, тобто внесення посадовою особою

до офіційного документа завідомо неправдивих відомос-

тей, інша підробка документів, а також складання та ви-

дача завідомо неправдивих документів караються позбав-

ленням волі до трьох років або штрафом від п'яти до

п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома-

дян з позбавленням права займати певні посади чи зай-

матись певною діяльністю на строк до п'яти років

(ст. 172 КК України). Найбільш часто посадові підлоги

мають місце при визначенні придатності до служби в

армії, встановленні інвалідності, працездатності і таке

інше.

Практично всі перелічені вище посадові правопору-

шення супроводжуються одержанням хабарів.

Одержання посадовою особою в будь-якому вигляді

хабара за виконання чи невиконання в інтересах того,

хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй

влади чи посадового становища карається позбавленням

волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією

майна та позбавленням права займати певні посади або

займатися певною діяльністю на строк до п'яти років

(ст. 168 КК).

При обтяжуючих обставинах покарання буває більш

суворим.

400

Судово-медична експертиза

при розслідуванні справ

про професійні правопорушення

медичних працівників

Часто такі справи порушують у випадках несприятли-

вих наслідків або закінчень хвороб (смерть, інвалідність,

втрата репродуктивної здатності і таке інше).

Призначаються експертизи постановою прокуратури

або рішенням суду. Виконуються вони тільки комісійне.

Комісію очолює висококваліфікований спеціаліст — на

першій інстанції обласний, а на останній — Головний

судово-медичний експерт України. Крім того, до комісії

залучаються висококваліфіковані фахівці (хірурги, якщо

йдеться про хірургічне втручання, акушери-гінекологи,

якщо розслідується справа про аборт, гінекологічні за-

хворювання тощо).

Експертизи у справах щодо професійних правопору-

шень медичних працівників вважаються одними з най-

складніших у судово-медичній експертній практиці. І на

це є вагомі причини. По-перше, до призначення судово-

медичної експертизи у випадках летального кінця тіло,

як правило, вже поховане, і комісія має задовольнятися

протоколом розтину, де можуть бути відображені не всі

дані, необхідні для кваліфікованих висновків. Тому іноді

доводиться проводити ексгумацію. По-друге, навіть коли

людина залишається живою, йдеться про хворобу, яка

мала місце за деякий час до проведення експертизи, у

зв'язку з чим і про стан здоров'я підекспертного під час

хвороби і про повноту його обстеження, і про ефектив-

ність (чи неефективність) застосованого лікування дово-

диться робити висновки лише на підставі записів у

медичній документації, результатів лабораторних дослід-

жень, рентген-обстежень тощо.

Експертна комісія користується в роботі тільки оригі-

налами медичної документації, причому досить часто

розглядається не тільки останнє захворювання, а й попе-

редній стан здоров'я та хвороби, що могли ускладнити

перебіг захворювання, з приводу якого призначена екс-

пертиза. Тому, крім історії хвороби, треба використову-

401

вати ще й амбулаторну карту, результати додаткових об-

стежень і таке інше.

Судові та слідчі органи звичайно інтересують пи-

тання:

— чи в повному обсязі був обстежений хворий;

— чи правильно і своєчасно встановлено діагноз;

— відповідає чи ні призначене лікування встановле-

ному діагнозу і тяжкості перебігу хвороби;

— чим обумовлений тяжкий перебіг та несприятли-

вий кінець захворювання;

— чи мали місце правопорушення з боку медичних

працівників, на якому етапі, та як це позначилось на пе-

ребігу хвороби;

— чи є прямий причинний зв'язок між правопору-

шенням медичних працівників та несприятливим кінцем

захворювання.

Після вивчення всіх документів і матеріалів судово-

медична комісія робить висновки, які мають бути чітки-

ми, зрозумілими і водночас обгрунтованими та науково

аргументованими. У підсумках повинні міститися відпо-

віді на поставлені питання.

Як правило, комісія робить висновки одностайно, але

якщо хтось з її членів не згоден з ними у цілому або

щодо окремих питань, він має право на особисту думку,

яку викладає у цьому самому документі і підписується

особисто.

402

Мал.]. Валіза судмедексперта (В. В. Білкуи, 1997 р.)

Мал. 2. Схема накладання лігатур

при проведенні плавальних проб

(за Л. Пашкевичем, 1953 р.)

Мал.З. Схема проведення розрізів

нижнього епіфіза стегнової кістки

для виявлення ядра закостеніння

(за//. Пашкевичем. 1953 р.)

\іал.4. Забита рана

Мил. 5. Схематичне зображення переломів кісток залежно від напрямку механічної дії:

о - чабиті переломи; б - гвинтоподібні переломи; е - відкритий; г - нав-

кісний. О • поперечний; е - осколковий «бампер-перелом».

404

Мал.б. Схематичне зображення переломів ребер: а - механізм утворення прямого і

непрямого (конструкційного) переломів ребер та переломів поперечних

відростків хребців, б - схема прямого перелому ребра; в - схема конструк-

ційного перелому ребра.

405

a б

д е

Мал. 7. Схематичне зображення переломів хребців: а -1) — різновиди компресій-

них переломів хребців шиї; е - перелом поперекового відділу.

406

У,*~

Мал.8. Схема механізму утворення переломів хребців: а - дужок та остистих

відростків середніх грудних хребців, б - остистого відростка хребця

Мал.9. Схема перелому кісток тазу: а — удар спереду; б - удар ззаду в крижі;

в - удар збоку в крило клубової кістки; г - удар збоку у великий вертлюг

стегнової кістки; д - здавлювання у передньо-задньому напрямку; е - здав-

лювання у боковому напрямку — на крила клубових кісток; ж - здавлю-

вання у боковому напрямку — на великі вертлюги стегнових кісток.

40»

Мал.10. Основні напрямки ліній переломі» від удару в тім'яну область:

я - вид збоку; б - вид зверху.

409

Мал.ІІ Різновиди переломів кісток черепа: а - типові переломи верхньої щелепи;

б основні напрямки ліній переломів від удару в потилицю.

410

Мал.] 2. Основні напрямки ліній переломів кісток основи черепа від ударів:

а - ззаду; б - спереду; в - спереду-збоку; г - ззаду-збоку.

411

Мал. 13. Схема утворення «бампер-переломів» при ударах: а - вантажного автомо-

біля; б - легковика.

Мал. 14. Колото-різані рани на шкірі (а) і перикарді (б) після відновлення первісно-

го вигляду (за А М. Ратневськші, 1968).

412

Мал. і 5. Рубана рана.

і-з™ мм W-WSH MWc»

Мал. і б. Схема розсіювання додаткових факторів пострілу: а - загальний вигляд

вхідного вогнепального отвору на мішені: / нашарування кіптяви ; 2 -

поясок забруднення; 3 - нашарування порошинок; 6 - відстані, на яких

можна виявити додаткові фактори пострілу.

413

Мал. 17. Ушкодження кісток черепа снарадом вогнепальної зброї: а - б — загальний

вигляд; в — вхідний, г — вихідний кульові отвори

415

1111

Мал. 19. Краї вхідного кульового отвору на синтетичному матеріалі при пострілі

впритул (за А С. Лісовим)

416

Мал.20. Странгуляційна борозна при повішенні.

Мал.21. Частки пластинчатої кісткової тканини: о людини; 6 - тварини

(за Я. Л. Гояубовичем). Чітко видна різниця роїмірії китюгих лакун та їх

кількості на одиниці площі.

14 9-259

417

Мал.22. Колото-різана рана, спричинена однобічногострим предметом

ножем (а); 6 - на шкірі; в - на одязі (за Л/. Б. Зареііькіїм}.

418

Російсько-український тлумачний словник

судово-медичних термінів

Абазия (от а... и гр. basis — ходьба) — абазія:

втрата спроможності ходити, пов'язана а розладом рівнова-

ги тіла або з руховими порушеннями нижніх кінцівок; як

правило, є наслідком ураження нервової системи (паралічі.

гіперкінези, м'язові травми).

Аборт (лат. abortus) — аборт, викидень:

передчасне, до 28 тижнів, переривання вагітності, коли

плід ще нежиттєздатний. А. кримінальний — здійснений

поза лікувальним закладом особою, яка не має медичної

освіти. Карається законом (ст. 109 КК України).

Абсорбент (лат. absorbens — поглощающий) — абсорбент:

речовина, що здатна поглинати; поглинаюча речовина.

Абсорбция (лат. absorptio — поглощение) — абсорбція:

поглинання (вбирання) речовини всім тілом поглинаючої

речовини (абсорбента),

Абстиненция (лат, abatlnentie, от abstlneo — удерживаюсь)

— абстиненція:

і) утримання від уживання алкогольинх напоїв і наркоти-

ків; 2) статеве утримання. ^ ц

Авиатравма — авіатравма: ' І1 ^itlftiliitUliM' '<•'

травма, що виникає у , ^В'МІфі|^(1і||^ літальних

апаратів (поняття включає ТМИИ^ІІуНм^ІІ^'11*"^'1'" "

повітрі, на землі, а також ПрГЦП^|В|^||^?.'' •1

Автотравма — автотравма: ч 11

травма, що виникає у Процесі ЄКСПЛуТІЦІТ,вВТОМоб1льн"г<)

транспорту.

Агглютинация (лат. agglutinatio) — аглютинація!

склеювання і випадіння в осад мікробів Т« ІНШИХ клітинних

елементів (наприклад елементів крові) При ДІЇ на них сиро-

ватки крові тварини, що до них не сприятлива (імунна),

або сироватки крові людей, де містяться аглютиніни, відпо-

відні досліджуваним аглютиногенам. На можливості утво-

рювати осад грунтується встановлення групової, типової

тощо приналежності ізосерологічних систем крові, тканин

чи виділень організму.

14*

419

Агглютинины (лат. agglutinina, от agglutino — приклеиваю)

— аглютиніни:

речовини, що накопичуються у 'крові людини і тварин при

інфекційних захворюваннях чи штучних прищеплюваннях і

викликають аглютинацію.

Агглютиногены (лат. agglutinogena) — аглютиногени

(антигени):

фактори (речовини) білкової природи, що містяться у клі-

тинних елементах крові і визначають ізосерологічні систе-

ми крові, тобто групову, типову, резус-належність тощо.

А. характеризуються двома основними властивостями: по-

перше, при парентеральному введенні в організм у відпо-

відь утворюються антитіла; по-друге, здатністю А. з'єднува-

тись з гомологічними (відповідними) аглютинінами (реакція

аглютинації).

Аггравация (лат. aggrabatio, от aggravo — отягощаю) —

агравація:

перебільшення хворим незначних проявів хвороби.

Агональные повреждения — агональні ушкодження:

ушкодження, що можуть виникнути в атональному періоді

(див. Агонія), котрий іноді супроводжується судомами.

Агония (гр. agonia — борьба) — агонія:

стан, що передує настанню смерті.

Адгезивность тромбоцитов — адгезивність тромбоцитів:

специфічна властивість тромбоцитів "прилипати" до чужо-

рідної поверхні, ушкодженої стінки судини та лейкоцитів.

Адгезия (от лат. adhaesio — прилипание) — адгезія:

взаємне прилипання двох різнорідних твердих тіл або рі-

дин при їх контакті; у морфології — зрощення серозних

оболонок внаслідок їх запалення.

Аддисонизм — аддісонізм:

наявність симптомів аддісонової хвороби (гіперпігментація —

надмірне забарвлення шкіри та слизових оболонок, схиль-

ність до артеріальної гіпотонії), зниженого кров'яного тис-

ку тощо за відсутності уражень кори надниркових залоз.

Адсорбция (от лат. ad в, к, при и sorbeo — поглощаю) —

адсорбція:

поглинання газів чи розчинних речовин поверхневим ша-

ром твердого тіла чи рідини.

Аконитин (лат. akonitini) — аконітин:

дуже токсичний алкалоїд, що міститься у бульбочках та

корінні рослини аконіту; А. та його похідні входять до

складу деяких лік.

Акселерация (от лат. acccleratio — ускорение) — акселе-

рація (акцелерація):

прискорення росту та розпитку дітей і підлітків, а також

настання статевої зрілості у більш ранньому віці.

Алиментарная дистрофия (лат. alimentarius distrophia) —

аліментарна дистрофія:

хвороба, що виникав внаслідок тривалого недостатнього

надходження харчових речовин до організму; характеризу-

ється загальним виснажвмиямі набряками, прогресуючим

розладом усіх видів обміну, речовин, дистро4)ією органів і

тканин з порушенням Їх функцій.

Алкалоиды (от араб, аль-кали — щелочь) — алкалоїди:

органічні сполуки, що містять азот природного, переважно

рослинного, походження; мають властивості основ і значну

фізіологічну активність; як правило, відрізняються значною

токсичністю; деякі (кофеїн, резерпін та ін.) застосовуються

як ліки.

Алкоголь (от араб. аль-кухль — тонкий порошок) — алкоголь:

одноатомні спирти — похідні вуглеводнів, що містять у мо-

лекулі одну гідроксильну групу (ОН); застосовуються в ме-

дицині переважно як дезінфікуючі засоби або розчинники.

Аллергия (от гр. allos — другой и ergon — действие) —

алергія:

підвищена чутливість організму до різних чужорідних речо-

вин, пов'язана із зміною його (йшктивнкх можливостей.

Альга (лат. algas) —алга: і,;»г '- s ,,

водорості, група нижчих рОСЛиМі^^^ на ко-

ріння, стебла й листя. У cyw^^liill^^

діатомовий аналіз встанойл«НМя факї^утоііленнн шляхом

мікроскопічного Дослідження внутрішйія Оргінів (нирок,

печінки, крові, головного та кісткового мозку) ні наявність

діатомових водоростей.

Амнезия (от а... и гр. mneme — память) — амнезія:

забутливість, втрата пам'яті; порушення пам'яті у ниілнді

втрати здатності до збереження та відтворення раніше на-

бутих знань.

Анатомо-антропологические точки

логічні точки:

анатомо-антропо-

точно визначені точки на тілі людини, відстань між якими

дозволяє робити висновки про загальні розміри тіла чи ок-

ремих його частин,

/І21

Анилин — анілін:

найпростіший амін ароматичного ряду; дуже токсичний;

використовується для отримання деяких лікарських препа-

ратів та барвників.

Аноксия (от ан... и лат. oxygenium — кислород) — аноксія:

кисневе голодування (киснева недостатність), стан, що ви-

никає при недостатньому забезпеченні тканин киснем або

при порушенні процесу його утилізації.

Анопсия (гр. anopsia) — анопсія:

відсутність, або дефект зору.

Антигены — антигени:

1) високомолекулярні сполуки, здатні специфічно стимулю-

вати імунокомпетентні лімфоїдні клітини та забезпечувати

тим самим розвиток імунної відповіді; 2) інша назва аглю-

тиногенів.

Антитела — антитіла:

глобуліни сироватки крові людини і тварин, що утворюють-

ся у відповідь на введення в організм різних антигенів

(приналежних бактеріям, вірусам, білковим токсинам то-

що) і специфічно взаємодіють з цими антигенами.

Антропометрия (от гр. aniropos человек + metron — мера) —

антропометрія:

один з методів антропологічного дослідження, що полягає

у вимірюванні частин людського тіла.

Артефакт (от лат. artefactum — искусственно сделанное) —

артефакт:

явище, що спостерігається при дослідженні об'єкта, яке не

властиве цьому об'єкту за нормальних умов й спотворює

результати дослідження.

Аспирация (от лат. aspiratio — дыхание) — аспірація:

вдихання, потраплення сторонніх предметів (рідини, сипу-

чих, твердих) у дихальні шляхи через їх засмоктування по-

вітрям при вдиху. А. супроводжується асфіксією, що часто

закінчується смертю.

Асфиксия (гр. asphyxia, букв. — отсутствие пульса, одышка) —

асфіксія:

патологічний стан, зумовлений гострою гіпоксією, що су-

проводжується тяжким розладом діяльності: дихання, кро-

вообігу та нервової системи.

Атропин — атропін:

алкалоїд, який міститься в деяких рослинах (блекоті, бела-

доні, дурмані); отруйна речовина, що застосовується в ме-

-122

дицині як болезаспокійливий засіб або для розширення зі-

ниць при дослідженні очей.

Аутолиз (гр. autolysis) — автоліз:

саморозклад клітин тканини та крові під впливом ензимів

(ферментів), найчастіше кабепсинів.

А. посмертний — автоліз трупний (після смерті) — розпад

тканин після загибелі організму, що відбувається без учас-

ті мікроорганізмів і обумовлений активацією гідролітичних

ферментів в умовах зсуву реакції середовища в кислий бік.

Аэробы (от гр. aer — воздух + bloi — жизнь) — аероби:

організми, що потребують для своєї життєдіяльності віль-

ного кисню в навколишньому середовищі; термін вживаєть-

ся переважно щодо мікроорганізмів.

Баллистика (лат. ballista — ядро, метательный снаряд, от гр.

ballo — бросать) — балістика:

наука, що вивчає закони руху снарядів, куль, авіабомб: у

каналі ствола вогнепальної зброї — внутрішня Б. і після

вильоту назовні — зовнішня Б.

Баллистика судебная — балістика судова:

розділ криміналістики, що вивчає вогнепальну зброю, боє-

припаси і сліди Їх дій для з'ясування тих або інших фактів

застосування такої зброї. Б. с. досліджує технічний стан

вогнепальної зброї, її справність, а також стріляні гільзи та

інші снаряди; визначає, який тип зброї 1 боєприпасів вико-

ристаний при вчиненні ЗЛОЧИНУ; Досліджує сліди, дистан-

цію і напрям пострілу тощо. Застосовує досягнення при-

родничих і технічних наук, у т. ч. бмГстнки. При судово-

балістичних експертизах користуються методами судової

фотографії, мікроскопії, рентгеноскопії, спектрального й хі-

мічного аналізу тощо.

Бальзамирование трупа — бальзамування трупа:

метод запобігання гниттю трупів або окремих органів, що

полягає у просочуванні їх тканин речовинами, які мають

антисептичні властивості та запобігають дії гнильних

мікроорганізмів і блокують тканинні ферменти. Найчастіше

для Б. застосовують спиртово-формаліновий розчин. Згідно

з наказом Міністерства охорони здоров'я № 166, від

10 квітня 1962 р. "застосування з метою зберігання трупів

яких-небудь консервуючих речовин у випадку насильниць-

кої смерті та при підозрі на неї як до, так і після судово-

медичного дослідження забороняється".

А23

Бампер-перелом — бампер-перелом:

перелом кісток гомілки або стегна з утворенням характер-

ного клиноподібного відламка, спричинений ударом бампе-

ра автомобіля, що рухається.

Барбитураты (от итал. barbabietola — свекла + urea — мо-

чевина) — барбітурати:

похідні барбітурової кислоти (барбітал, фенолбарбітал, бар-

бамія, гексенал, етамінал-натрій та інші); залежно від хі-

мічної будови, дози та способу введення мають седативну,

снодійну, наркотичну або протисудомну дію (пригнічують

роботу ЦНС).

Баротравма (от гр. baros — тяжесть, в сложных словах соот-

ветствует понятию "давление" + травма) — баротравма:

ушкодження повітроприймаючих органів (вухо, придаткові

пазухи носа, легені) у результаті різкої зміни барометрич-

ного тиску. Б. від високого тиску може виникнути при ке-

сонних роботах у водолазів: коли у крові людини розчинені

гази вивільнюються і накопичуються у вигляді пухирців, у

судинах розвивається газова емболія (кесонна хвороба). Б.

від низького атмосферного тиску викликає гіпоксію (висот-

на, гірська хвороба). Б. будь-якого походження може скін-

читися смертю.

Бекляра ядро (P. A. Beklard) — Бекляра ядро:

точка закостеніння нижнього епіфіза стегна, що звичайно

з'являється у два останні тижні внутрішньочеревного роз-

витку.

Бензидиновая проба (син. реакция Грегерсена) — бензи-

динова проба:

метод виявлення крові в якому-небудь об'єкті — сечі, калі,

шлунковому соці, блювотних масах та інших середовищах,

а також на різних предметах. Полягає в окисленні бензи-

дина пероксидом водню внаслідок перексидозної дії пігмен-

тів крові з появою зеленого або синього забарвлення.

Беспомощность (или беспомощное состояние) — безпорад-

ність:

стан, за якого людина позбавлена можливості самостійно

створювати для себе умови, що забезпечують її існування

й захист життя і здоров'я від небезпечних зовнішніх фак-

торів. Навмисне залишення без допомоги або ненадання

медичної допомоги особам у стані Б. є злочинною дією.

Стан Б. значно полегшує вчинення злочину. Б. має місце у

тих випадках, коли людина внаслідок певних обставин не

може ухилитися від небезпеки, що їй загрожує. Б. потерпі-

лого означає, що останній без сторонньої допомоги, тобто

самостійно, позбавлений можливості вжити заходів до са-

мозахисту- Б. при зґвалтуванні полягає у здійсненні стате-

вого акту з жінкою, яка не могла розуміти характер і зна-

чення вчинених з нею дій або, хоч і розуміла, що відбува-

ється, не мала можливості дати опір ґвалтівнику. Причина-

ми Б. можуть бути дитячий вік, старість, фізичні недоліки,

розлад психіки, хворобливий або непритомний стан, алко-

гольне й наркотичне сп'яніння.

Биокриминология (гр.' Ыоа — жизнь + лат. crimen —

преступление + гр. logos — учение, наука) — біокри-

мінологія:

напрям у кримінології, представники якого пояснюють зло-

чинність біологічною, тобто природженою, схильністю

деяких осіб вчиняти злочини.

Биологическая смерть — біологічна смерть:

незворотне припинення життєдіяльності організму.

Биология (био... + гр. logos — учение, наука) — біологія:

комплекс/сукупність наук про живу природу, які вивча-

ють будову та функції живих організмів та їх природних

суспільств, угруповань, їх поширення, походження, розви-

ток і зв'язок з живою природою; основне завдання Б. —

пізнання сутності життя як особливої форми руху матерії

та дослідження методів перебудови, освоєння та охорони

природи відповідно до потреб людини.

Биоманекен (гр. blos — життя + франц. manneguin — кук-

ла) — біоманекен:

труп людини, на якому проводять експеримент, наприклад

моделювання автотравми, і11 1 У, •

Биомеханика (от био... + механика) "п І

розділ біофізики, що вивчає мвХМІЧЙ

тканин, органів та організму в Ul«lfflM

ні/фізичні явища, які відбуваються В

діяльності та пересування тіла в npOCTepE'EJIi111''''

1 іі 'P'wi.jit

Биопсия (biopsia; био... + гр. opsis — Зрение, •рМтВЛЬНОе вос-

приятие) — біопсія: і ,

1) вилучення за життя невеликого об'єму тканини для мік-

роскопічного дослідження з діагностичною М4ТОЮ; 2) Мікро-

скопічне дослідження вирізаних за ЖИТТЯ або вилучених

іншим способом тканин та органів з діагностичною метою.

Биофизика (от био... + физика) — біофізика;

наука, що вивчає фізичні та фізико-хімічні процеси в жи-

вих організмах, а також ультраструктуру біологічних сис-

тем на всіх рівнях організації живої матерії — від субмоле-

кулярного до організму в цілому.

425

Бокариуса проба (предложена Н. С. Бокариусом в 1902 г.)

— Бокаріуса проба:

застосовується для визначення прижиттєвості странгуля-

ційної борозни; з ділянки найбільш вираженої частини ос-

танньої вирізають шматочок шкіри разом з ділянками не-

ушкодженої тканини, ретельно відпрепаровують підшкірну

основу, кладуть між двома предметними стеклами, затиска-

ють пальцями і спостерігають у світлі, що проходить. Наяв-

ність дрібних крововиливів по ходу борозни, особливо у

крайових валиках, вказує на прижиттєвість повішення.

Болезнь (лат. morbus) — хвороба:

існують різні визначення цього поняття; одне з можливих

сформульовано так: X. — це життя, порушене у своєму

перебігу ушкодженням структури і функцій організму під

впливом зовнішніх і внутрішніх факторів при реактивній

мобілізації В ЯКІСНО своєрідних формах його компенсатор-

но-пристосовних механізмів; X. характеризується повним

або частковим ЗНИЖСНННМ пристосування до середовища та

обмеженням свободи життєдіяльності хворого.

Борозда странгуляционная — борозна странгуляційна:

відбиток на шкірі шиї матеріалу зашморгу, що її здавлю-

вав. Виразність Б. с. та інші її особливості в основному

залежать від характеру матеріалу зашморгу, виду странгу-

ляції та часу перебування тіла у зашморзі.

Брызги крови — бризки крові:

плями, що утворюються при потраплянні крові на поверх-

ню під гострим кутом. Вони мають грушоподібну форму з

вузеньким витягнутим кінцем, що вказує на напрямок руху

крапель крові.

Версия (франц. version, от лат. verso — трактую, взвешиваю)

— версія:

один з кількох, відмінних один від одного, викладів або по-

яснень якого-небудь факту, події; у слідчій і судовій діяль-

ності припущення з приводу вчиненого злочину, яке підля-

гає перевірці у процесуальному порядку.

Вещественное доказательство — речовий доказ:

у судово-медичній експертизі об'єкти біологічного поход-

ження: кров, волосся, сперма, піт, слина, виділення з носу,

матки та піхви, сеча, кал, меконій, сировидна змазка, нав-

колоплідна рідина, лохії, жіноче молоко й молозиво, а та-

кож кістки, різні тканини й органи.

.126

Вид крови — вид крові:

приналежність крові людині або певному виду тварин. В.

к. у судово-медичній практиці, визначають реакцією преци-

пітації Чистовича—Уленгута (у рідкому середовищі, у ге-

лі), іноді методом електропреципітації, імунофлюоресценції,

зрідка — реакцією зв'язування комплемента або реакцією

анафілаксії. '

Виктомология (от лат. victims — ЖОрТВВ +,., ЛОГИя) —

віктомологія:

галузь кримінології, яка дослідмсуб'ПСИХОЛОГІЧНІ Й моральні

властивості конкретної особи, 1110 ЯОТврПІЛж ВІД злочинного

діяння; вчення про жертву злочину, згідно з яким особа і

поведінка потерпілого розглядаються як зовнішній привід

до вчинення злочину.

Возраст — вік

У судово-медичній практиці В. людини встановлюють: при

відсутності документів (або неможливості їх одержати) у

підозрюваного чи обвинуваченого, якщо В. має значення

для вирішення питання про його кримінальну відповідаль-

ність (ст. 76 КПК України); при навмисному приховуванні

В.; при сумнівах у правдивості В., що вказаний у докумен-

тах; при дослідженні (експертизі) трупа невідомої особи,

розчленованих, скелетованих трупів та ін. Розрізняють В.

справжній, за зовнішніми даними та кістковий. В. визнача-

ють за даними антропометричних вимірів, ступенем розвит-

ку вторинних статевих ознак, терміном появи та зміни зу-

бів і ступенем їх стертості, за наявністю та вираженістю

зморшок, посивінням волосся, СТаноМ КІСТОК (ТОЧКИ закос-

теніння, синостази, тобто появою СЛОЛУСНЬ Юсток), кіст-

ковою тканиною тощо. Рентгенографія бКДМП (кисті, сто-

пи або окремих ділянок тіла) обов'язкові, WMlKM, їй яки-

ми визначають В., поділяють на ознаки рІв'Сту ТО'ЙОВВИтку і

на ознаки старіння та змарніння/ВИСНвЖвНКя. llf' '1

Волос(ы) (лат. pili) — волосина, волосся:

ниткоподібні епітеліальні придатки шкіри (у ССяІЦІо). В.

людини має кутикулу тонкого малюнка, КЛІТИНИ її щільно

прилягають одна до одної. Кора ВОЛОССЯ ТОВСТИ, тоді як

мозкова речовина тонка, часто перорИЕіаїться, може навіть

бути відсутньою. В. тварини мас кутикулу крупного ма-

люнка з вираженою зазубленістю, Кора тонка, а мозкова

речовина, що становить основну масу волокна, безперерв-

на, рівномірна, часто мав певну структуру, що дозволяє

відрізняти В. одних тварин від Інших.

427

Волочение — волочіння:

один з етапів заподіяння транспортної травми (зокрема ав-

томобільної, залізничної, гужової), характеризується певни-

ми ознаками: стиранням поверхневого шару одягу, пара-

лельними подряпинами на шкірі, суцільними саднами, роз-

кресленими подряпинами, "зпнлюванням" шкіри, м'язів,

розтягненням шкіри та утворенням трикутної мілкої луски,

формуванням численних паралельних один другому боро-

зен і валків на кістці (траси).

Воспроизведение — відтворення.

В. місця події: відновлення з максимальною точністю об-

ставин, що мали місце.

Врачебная ответственность — лікарська відповідаль-

ність:

юридична відповідальність за правопорушення у професій-

ній або професійно-посадовій діяльності, які дістали вияв у

вигляді:

І) навмисних ДІЙ; незаконне проведення аборту, ненадан-

ня допомоги хворому, незаконне лікування, стерилізація

без медичних показань, неприпустимі експерименти на лю-

дях, видача підроблених медичних документів, порушення

правил боротьби з епідеміями, порушення правил вироб-

ництва, зберігання, відпуску, обліку, перевезення сильно-

діючих, отруйних і наркотичних речовин;

2) необережних дій: а) недбайливості або халатності

(недогляд або бездіяльність, коли винний не передбачав

наслідків своїх вчинків); б) самовпевненості (винний перед-

бачав можливість наслідків своїх вчинків, але легковажно

сподівався на їх відвернення).

Врачебная ошибка — лікарська помилка:

помилка лікаря при виконанні своїх професійних/службо-

вих обов'язків, яка є наслідком добросовісної помилки, що

не могла бути ним передбачена та попереджена, тобто не є

наслідком недбалого ставлення лікаря до своїх обов'язків,

його неосвіченості або зловмисних дій. Л. п. не передбачає

дисциплінарного, адміністративного або кримінального по-

карання.

Врачебная тайна — лікарська таємниця:

сукупність відомостей про хвороби, а також про інтимне та

сімейне життя хворого, що стали відомі медичним і фарма-

цевтичним працівникам під час виконання ними своїх про-

фесійних обов'язків і не підлягають розголошенню. Л. т.

охороняється законом, відомості про хвороби повідомля-

ються лише органам охорони здоров'я та судовим органам

за їх вимогою.

Врачебное свидетельство о смерти — лікарське свідоц-

тво про смерть:

обліковий документ, що реєструє факт і причину смерті;

заповнюється лікарем, який лікував хворого та встановив

причину смерті на підставі лікарняного чи амбулаторного

спостереження за хворим до його смерті або на підставі

результатів розтину. Трупи осіб, які вмерли у лікувальних

установах та померлих наглою смертю (коли причина

смерті не встановлена лікарем лікувальної установи), а та-

кож осіб, які померли пезл лікувальною установою насиль-

ницькою смертю або При підозрі на насильницьку смерть,

підлягають розтину, ,

"Врачебные дела" — '"Лікарські справи":

кримінальні справи, порушені слідчими органами проти ме-

дичних працівників (найчастіше проти лікарів) за професій-

ні правопорушення. У процесі розслідування Л. с. обов'яз-

ково провадиться судово-медична експертиза комісією під

головуванням обласного або республіканського суд.-мед.

експерта. До складу комісії входять один або два суд.-мед.

експерта і спеціалісти відповідного фаху, які мають вели-

кий досвід науково-практичної роботи. У ході експертизи

комісія повинна вивчити оригінали медичних документів і

зазначити у висновку, які офіційні інструкції та загально-

прийняті правила порушені лікарем і в чому це порушення

полягає.

Вскрытие трупа (autops)a; син.; аутопеия. аутомия; уст., об-

дукция, секция) — розтин трупа:

дослідження тіла померлого, яке полягає у послідовному

вилученні та препаруванні органів 1 тканин з виявленням у

них патологічних змін та встановленні Іфичин смерті.

Р. т. патолого-анатомічний —• Р. Т. ЛІіІ—МГПаТОЛогоанато-

мом з метою встановлення патологоі4и^||||М діагнозу

та зіставлення з ним клінічного Д^ГІШІ^ІК^ > судоно-ме-

дичний — Р. т. судово-медичним ексЯв(Иі^

експертом за наявності постанови гіргіїїІП МЫПШЧЧ слідст-

ва або визначення суду, . .«'.ч

Выделительство—виділительстВО!,./

ознака, що враховується при ЯИрІШФННІ ПИТИИНН про мож-

ливість походження сперми, слини, поту та інших виділень

з організму людини від певної осоои, У оільшості людей

(близько 70—80%) антиген Груп Крові міститься у всіх рі-

динах організму (слині, поті. спермі, сечі тощо). Ці люди

належать до категорії "виділитель", яка позначається літе-

рами Se. У "невиделітелів" груповий антиген крові відсут-

ній у виділеннях або присутній в них у незначних кількос-

429

тях. Тому для видачі висновків про можливе походження

виділень від певної особи потрібно встановити і категорію

В. Напр., у підозрюваного Н. група крові А, у спермі, вияв-

леній на речових доказах, знайдено антиген А. Але це ще

не означає, що ця сперма належить Н. Стверджувати, що

сперма походить від Н., можна лише у тому випадку, якщо

він належить до категорії "виділителів". Для встановлення

В. використовують антигени системи АБО у слині.

Высыхание (син. пергаментация) — висихання:

посмертний процес, шо полягає у випарюванні вологи з по-

верхні шкіри та видимих слизових оболонок трупа. Процес

В. починається з рогівки (плями Лярше), потім В. відбува-

ється на місцях з тонким епідермісом (кінчики пальців,

проміжна частина губ, головка статевого члена, калитка та

ін.) Якщо епідерміс був пошкоджений до або після смерті,

то ці ділянки шкіри висихають дуже швидко. Ділянка тем-

ніє, набуває вигляду пергаменту (так звана пергаментація),

утворюються пергаментні плями. Великі пергаментні плями

утворюються також на місці опіків II ступеня. Плями Ляр-

ше — абсолютна ознака смерті, утворюються через 56 го-

дин після смерті у процесі В. рогівки на відкритих очах

трупа, Це трикутні, дещо зморщені ділянки сірувато-жовту-

ватого кольору на фоні прозорої та блискучої рогівки. Ос-

нова трикутника спрямована до райдужки, верхівка до ку-

точків ока. Особливо добре плями Лярше видно при 'розсу-

ванні повік.

Газ угарный (СО) — газ чадний:

продукт, що утворюється при горінні різних органічних ре-

човин (палива). Г. ч. — кров'яна отрута, газ без кольору й

запаху, трохи легший за повітря; входить до складу сві-

тильного, торф'яного, деревного та вихлопного газів; у жи-

вому організмі легко утворює міцну сполуку з гемоглобі-

ном, витискуючи з оксигемоглобіна кисень та утворюючи

карбоксигелюглобін (СОНЬ). Гемоглобін у вигляді СОНЬ

втрачає здатність сприймати кисень, тому настає гіпоксія,

що викликає смерть.

Газы выхлопные — гази вихлопні:

суміш газоподібних продуктів, що утворюються при згоран-

ні палива у двигунах внутрішнього згорання. Г. в. автомо-

біля містять у середньому 78,6% азоту, 6,3% газу чадного

(СО), 8,9% вуглекислого газу (СОа), 3% водню, 2,3% кис-

ню та ін. Отруєння Г. в., як правило, спостерігається у

/І.ЧО

працівників гаражів, авторемонтних майстерень, у водив та

регулювальників руху транспорту.

Газы пороховые — гази порохові:

продукт згорання пороху під час пострілу, приводять у дію

снаряд. Г. п. справляють (на відстані до 510 см) механічну

дію, викликаючи розрив країн, відшарування шкіри, розрив

внутрішніх органів, одягу, а також хімічну дію, забарвлю-

ючи рану (м'язи, кров) у яскраво-червоний колір (утворен-

ня карбоксигемоглобіну ПІД Дією чадного газу). Термічна

дія газів бездимного пороху можлива, але не обов'язкова.

Газы ядовитые — гази отруйні;

ті, що за певних умов викликають отруєння: аміак, сірко-

водень, фтор, хлор, чадний газ, хлороводень, фтороводень

тощо.

Гаптоглобин (от rp. hapto — касаться + лат. globus —

шар) — гаптоглобін:

глікопротеїд сироватки крові, що взаємодіє з гемоглобіном

(напр. при гемолізі) з утворенням комплексного сполучен-

ня, якому притаманна пероксидазна активність та яке руй-

нується клітинами ретикулоендотеліальної системи з ви-

вільненням молекулярного заліза. Існує 3 основні типи Г.:

Нр 1-1; Нр 2-1 та Нр 2-2. Г. стійкий до зовнішніх впливів,

не зв'язаний з ізосерологічними системами. Кожній людині

притаманна певна група Г., яка передається спадково. Ця

властивість широко використовується в експертизах з при-

воду спірного батьківства та материнства, підміни дітей,

при дослідженні речових доказів з плямами крові. Г. визна-

чають методом йодометрії, частіше за допомогою електро-

форезу в крохмальному гелі.

Гемаглютинация — см. Аглютинация.

Гематин — гематин:

продукт розщеплення гемоглобіну

Гематома (haematoma; от гр. haima — кровь; син. опухоль

кровяная, отек кровяной) — гематома:

обмежене скупчення крові у тканинах з утворенням по-

рожнин, що містять рідку кров або кров, яка згорнулася.

Може спостерігатися практично на всіх ділянках тіла.

Гематопорфірин (от гр. haima — кровь + porphyra — пур-

пур) — гематопорфірин:

продукт глибокого розпаду гемоглобіну при обробці плям

крові концентрованою сірчаною кислотою. У судовій меди-

цині цю реакцію використовують для встановлення наяв-

ності крові.

/131

Гемоглобин (haemoglobinum; Hb; от rp. гемо... + лат. globus

— шар) гемоглобін:

складова частина фракції А2-глобулінів сироватки крові;

барвна речовина крові, складається з білка глобіна та за-

барвленої частини небілкового характеру — гема; дихаль-

ний пігмент, який міститься в еритроцитах крові людини,

хребетних тварин та деяких безхребетних, здійснює пере-

несення кисню з легенів у тканини та бере участь у пере-

несенні вуглекислого газу з тканин у легені. Виявлення Г.

або його похідних має велике значення у судовій медицині,

за наявністю їх визначають кров'яне походження плям.

Гемолиз (haemolysis; гемо... + гр. lysis — распад) —

гемоліз:

процес руйнування нормальних еритроцитів з виходом ге-

моглобіну в плазму внаслідок механічних, хімічних або се-

рологічних впливів або патологічних процесів у самих

еритроцитах. Після Г. кров являє собою прозору рідину

червоного кольору (лакова кров). В організмі відбувається

фізіологічний Г. внаслідок старіння еритроцитів. Як патоло-

гічне явище Г. може виникати при переливанні несумісної

крові, введенні гіпотонічних розчинів, від дії кров'яних

отрут, ПІД впливом деяких лікарських препаратів тощо. Г.

викликають нітрати, нітробензол, нітрогліцерин, сполучен-

ня аніліну, миш'яку, гідроксиду амонію та ін. Гемолітична

дія притаманна отрутам комах (бджіл, скорпіонів) та змій.

Геморрагия (haemorrhagia; гр. haimorrhagia — кровотечение,

от гемо... + rhagor — разорванный, прорванный) — гемо-

рагія:

1) крововилив — скупчення крові, що вилилася із судин, у

тканини та порожнини організму;

2) кровотеча — вилив крові з кровоносної судини.

Гемостаз (от гемо... + гр. stasis — неподвижность) —

гемостаз:

осад і скупчення крові після смерті людини.

Гемохромоген (от rp. hroma — краска + ген) — гемохро-

моген:

загальна назва сполук гема з речовинами, що містять азо-

тисті основи (з амінокислотами, піридином, никотином, гід-

разином та ін.); реакція утворення Г. використовується у

судово-медичній експертизі для виявлення мінімальних

кількостей крові.

"Гигантский труп" — "гігантський труп":

труп, роздутий гнильними газами, які значно збільшують

його розміри.

Гипоксия (hypoxia; от rp. hypo... + лат. oxygenium — кисло-

род; син. аноксия, кислородное голодание, кислородная не-

достаточность) — гіпоксія:

стан, що виникає при недостатньому постачанні тканин ор-

ганізму киснем або порушенні утилізації кисню в процесі

біологічного окислення (пониження вмісту кисню в орга-

нізмі).

Гипостаз (hypostasi»; от гр. гипо... + stasis; син. кончестия

гипостатическая) — гіпостаз:

перша стадія утворення трупних плям внаслідок опускання

крові під дією ваги в судини, які лежать нижче,

Гниение — гниття:,

процес розпаду органічних речовин, що містять азот, го-

ловним чином білків^ спричинений життєдіяльністю мікро-

організмів (анаеробів та аеробів). У судовій медицині Г.

трупа відноситься до пізніх трупних явищ, що руйнують

мертве тіло.

Гомосексуализм — гомосексуалізм:

статеве збочення, статевий потяг до осіб своєї статі: чоло-

вікові дають насолоду статеві зносини з чоловіком, а жінці

— з жінкою.

Группы крови — групи крові:

типи крові, що розрізняються за імунологічними ознаками.

На сьогодні виокремлюють еритроцитарні, сировоточні та

ферментні системи Г. к., кожна з яких поділяється на під-

системи.

Давность захоронения трупа — давність поховання

трупа:

проміжок часу, що минув з моменту поховання трупа до

моменту його дослідження.

Давность повреждений — давність ушкоджень:

проміжок часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень

до обстеження або смерті потерпілого, встановлюється за

змінами забарвлення крововиливів, температури шкіри в

ділянці ушкоджень, динаміці гоєння ран, саден, формуван-

ня рубців, термінами зрощення переломів кісток та ін.

Давность смерти — давність смерті:

проміжок часу, що минув від моменту смерті людини до

початку огляду або дослідження трупа.

Дактилоскопия (от rp. daktylos — палець + skopeo —

смотрю) — дактилоскопія:

розділ криміналістики, що вивчає морфологію капілярних

візерунків на поверхні долоні й нігтьових фаланг пальців

рук. Зняття відбитків пальців рук широко використовуєть-

ся в криміналістиці для ідентифікації особи. Малюнок папі-

лярних візерунків суто індивідуальний для кожної людини і

не змінюється протягом усього її життя.

Девственная плева (лат- hymen femininus; син. гимен) —

дівоча пліва:

складка слизової оболонки, розташована між переддвір'ям і

порожниною піхви, має сполучнотканинну основу, що

складається з м'язових волокон, нервових і кровоносних

судин.

Девственность (лат. virginitas) — цнотливість, незайма-

ність, невинність.

Основним показником Н. у жінок є цілісність дівочої пліви.

Дезаггравация (франц. des — предлог, означающий устране-

ние, уничтожение. + лат. aggrabatio — ухудшение, отяго-

щение) — дезагравація:

одна з форм агравації — зменшення хворим тяжкості свого

хворобливого стану або приховування окремих ознак за-

хворювання.

Детоубийство — дітовбивство:

умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або

відразу після пологів. Може бути активним або пасивним.

Злочин, карається законом (ст. 96 КК України).

Дефект ткани — дефект тканини:

ділянка тканини, вибита кулею або газами при вогнепаль-

них ушкодженнях, достеменна ознака вогнепального вхід-

ного отвору.

Диагноз судебно-медицинский — діагноз судово-ме-

дичний:

той, що встановлюється в результаті судово-медичної екс-

пертизи для вирішення спеціальних питань.

Диатомовые водоросли, диатомия (гр. diatome — разрез,

раскол) — діатомові водорості, діатомія:

одноклітинний мікроскопічний рослинний організм, покри-

тий кремнеземною оболонкою — панциром.

Диатомовый анализ (син. метод планктона) — діатомовий

аналіз:

судово-медичний метод встановлення факту утеплення за

виявленням діатомового планктону у внутрішніх органах

(серце, нирки, печінка, кістковий мозок) і крові трупа.

Диссимуляция (лат. dissimuiatio — сокрытие, умолчание,

дис... + simulo — уподобление) — диссимуляція:

приховування захворювання або його окремих симптомів з

метою ввести в оману щодо свого дійсного фізичного або

психічного стану. Д. — явище, протилежне симуляції.

Дистанция выстрела — дистанція пострілу:

відстань від дульного КІНЦЯ вогнепальної зброї до вражено-

го об'єкта. Правильне визначення Д. п. має велике значен-

ня для розслідування злочинів,

Диффузия (от лат, diHusio — распространение) — дифузія:

процес взаємного проникнення речовин при безпосередньо-

му стиканні (газу, рідини, твердого тіла) або крізь пористу

оболонку, є одним з основних процесів, що забезпечує пе-

реміщення речовин у клітинах 1 тканинах. Д. трупа — про-

никнення плазми крові у міжклітинні щілини через 6—12

годин після смерті.

Доношенность плода — доношеність плода:

ступінь розвитку плода, що настає на 39—40-му тижні

внутрішньоутробного життя, перед пологами; як правило,

характеризується появою ознак зрілості.

Дубление торфяное — дубління торф'яне:

вид природної консервації трупа. Має місце у тих поодино-

ких випадках, коли мертве тіло потрапляє у торф'яні баг-

нисті грунти, що містять гумусові кислоти. При цьому від-

бувається ущільнення та побуріння шкіри (дубління), змен-

шення в об'ємі внутрішніх органів та м'язів, розчинення

мінеральних солей кісток, внаслідок чого останні стають

м'якими, нагадують хрящі, легко ріжуться ножем,

і'

Е , , ,

Естественная смерть — природна смерть:

смерть від старості, фізіологічної недорозвиненості (немов-

ляти).

Живорожденность — живонародженість:

народження плода з ознаками життя, найважливішою з

яких є легеневе дихання.

Жизнеспособность — життєздатність:

здатність новонародженого продовжувати жити поза орга-

нізмом матері у звичайних умовах.

Жировоск (лат. adipocera; син. омыление, сапонификация,

трупный воск) — жировіск:

омилення жирів у трупі; речовина, на яку перетворюються

тканини трупа в умовах підвищеної вологості при відсут-

ності або недостатку повітря, являє собою солі пальмітино-

вої та стеаринової кислот (мила); вид природної консерва-

ції трупа.

Задушение — задушення:

загальна назва різних видів механічної асфіксії (повішення,

удушення, закриття дихальних отворів і шляхів, утоплен-

ня, здавлювання грудей та живота).

Зрачок (лат. pupilla) — зіниця:

круглий отвір у райдужній оболонці ока, крізь який в око

проникає світлове проміння. 3. реакція — загальна назва

деяких видів рефлексів 3., в основному на світло, наприк-

лад акомодація і конвергенція. Може бути використана для

встановлення давності смерті.

Зрелость плода — зрілість плода:

стан плода, що характеризується здатністю (готовністю)

органів і систем до забезпечення його позачеревного існу-

вання; встановлюється за комплексом зовнішніх ознак.

Зрелость половая женщины (лат. maturitas sexualis) —

зрілість статева жінки:

такий ступінь розвитку жіночого організму, за якого жінка

здатна виконувати всі статеві функції без шкоди для здо-

ров'я. 3. с. ж. характеризується такими ознаками: загаль-

ним розвитком організму, здатністю до статевого акту, ви-

ношування плода, нормальних пологів і вигодовування не-

мовляти. Це поняття включає також підготовленість до

виконання функції материнства. 3. с. ж. не пов'язана з до-

сягненням певного віку.

Зрелость половая мужчины — зрілість статева чоловіка:

передбачає здатність до злягання та запліднення.

Идентификация (лат. identificare — отождествлять) —

ідентитфікація (син. ототожнення):

процес встановлення тотожності конкретних людей та

предметів (речей) за їхніми зовнішніми характерними інди-

відуальними ознаками з метою одержання доказів.

Идентификация орудия травмы — ідентифікація зна-

ряддя травми:

ототожнення тупих, колючих ріжучих, рублячих предметів,

вогнепальної зброї тощо за їх відображеннями (слідами).

Идентификация личности — ідентифікація особи:

визначення тотожності суб'єкта, що упізнається, конкрет-

ній особі за характерними ознаками (сукупністю притаман-

них їй індивідуальних ознак) при судово-медичній експер-

тизі. Метод І. о. застосовується також при упізнанні трупа.

Изгладимое обеэображение лица — виправне спотво-

рення обличчя:

можливість поновлення після трйвми рис та мімічної мус-

кулатури обличчя природним шляхом або за допомогою те-

рапевтичних засобів (але не внаслідок оперативного втру-

чання).

Имбибиция (от лат. imbibo — всасываю, впитываю в себя)

— імбібіція:

третя стадія утворення трупних плям, пов'язана з проце-

сом суцільного просякання тканини гемолізованою та змі-

шаною з лімфою і міжклітинною рідиною кров'ю. Як прави-

ло, кров у судинах відсутня. Ця стадія настає через 24—36

годин після смерті (іноді через 48 годин). При натисканні

на трупні плями у стадії І. Їх забарвлення не змінюється,

при зміні положення трупа трупні плями не переміщу-

ються.

Инвалидность (от лат. invalidus — бессильный, слабый) —

інвалідність (син. непрацездатність);

стійка постійна або тривала, повна або часткова втрата

працездатності. Наявність і ступінь І. визначається лікар-

сько-соціальними експертними комісіями. 1. професійна —

така, що виникла внаслідок професійного захворювання,

отруєння чи виробничої травми.

Интоксикация (intoxicatio, от rp. toxicon — яд) — Інтокси-

кація (син. отруєння):

патологічний стан, викликаний отруєнням організму токсич-

ними речовинами ендогенного та екзогенного походження,

які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні.

Искусственная болезнь — штучна (неприродна) хвороба:

хвороба, спричинена різними способами, засобами самим

суб'єктом.

Истязание — катування, мордування:

систематичне спричинення легких тілесних ушкоджень чи

інші дії, що викликають фізичне та психічне страждання;

спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які пов'язані із

спричиненням особливого болю та психічних переживань.

Ишемия (rp, ischaernia) — ішемія (син. анемія місцева, гіпе-

мія, недокрів'я місцеве):

місцеве зменшення вмісту крові у тканинах певної ділянки

тіла людини й тварини, спричинене спазмом або закупорю-

ванням відповідних артерій-

Кавитация (от лат. cavitas —

тація:

углубление, пустота) — каві-

утворення порожнини у рідині, що рухається. У судовій

медицині мають значення явища кавітації, що спостеріга-

ються при черепно-мозковій травмі, коли в зоні протиудару

порушується безперервність тканини мозку з утворенням

порожнин кавітаційних бульбашок.

Канал раневой (лат. canalis vulneralis) — канал рановий:

ранова порожнина, глибина якої значно більша за попере-

кові розміри; спостерігається при колотих, колото-різаних,

вогнепальних ушкодженнях.

Карбоксигемоглобин — карбоксигемоглобін:

сполучення окису вуглецю (CO) — чадного газу — з ге-

моглобіном при отруєнні чадним газом, що призводить до

неможливості перенесення кисню кров'ю (насичення крові

киснем).

Кераунография (гр. keraunograpia) — кераунографія:

крововилив під окістя (надкісницю) будь-якої кістки скле-

піння черепа новонародженого, що виникає внаслідок роз-

риву кровоносної судини під дією пологових сил і має ви-

гляд м'якої флюктуючої пухлини.

Клиническая смерть (лат. mors ciinicas) — клінічна

смерть:

термінальний стан, що настає після припинення серцевої

діяльності та дихання і триває до настання необоротних

змін у вищих відділах центральної нервової" системи.

Коагуляция (от лат. coagulatio — свертывание, сгущение)

— коагуляція:

злипання частинок дисперсних систем з утворенням біль-

ших комплексів (у тому числі і в тканинах організму).

Кокаин (неп. cocaina) — кокаїн:

алкалоїд рослинного походження з Південної Америки,

наркотична галюциногенна речовина; в медицині викорис-

товується як анастезуючий та знеболюючий засіб.

/1:ІМ

Коликвационный некроз (от лат. colliguatio — расплавле-

ние) —коликваційний некроз:

такий, що супроводжується розм'якшенням уражених тка-

нин, наприклад при отруєнні лугами спостерігається К. н.

стінок шлунка, стравоходу.

Кольцо демаркационное (лат. demarcatio — разграниче-

ние) — кільце демаркаційне:

кільце відмежування живих тканин від відмираючих чи

мертвих; у новонароджених в кінці першої доби після на-

родження на межі шкіряної частини пупка і пуповини ви-

никає запальне демаркаційне кільце, котре добре видно ві-

зуально.

Консервирование трупа — консервування трупа:

дія певних поєднань (сполучень) природних чи штучних

(переважно хімічних)- факторів, що запобігає гнилісному

розпаду трупа.

Контактная хроматография (гр. chroma, chromatos —

цвет, окраска + гр. grapho — писать) — контактна хро-

матографія:

метод роз'єднання й аналізу сумішей речовин, що заснова-

ний на розділенні компонентів сумішей на рухому (газ, рі-

дина) та нерухому (твердий сорбент) фази; застосовується

у біохімії, судовій медицині тощо.

Контактно-диффузионная хроматография —

контактно-дифузійна хроматографія:

метод кольорових відбитків, заснований на іонному розчи-

ненні металів на об'єкті дослідження при дії реактива-роз-

чинника та переході метала з досліджуваного об'єкта на

папір (фото-хроматографічний) аняМІДик дифузії іонів, ви-

явленні металу на папері ПІД дівіо^ріктива-проявника вна-

слідок якісної хімічної реакції. , „„.„„щ,

, •+" 'ЧІЩ'Т'

Копоть выстрела — кіптява ПОСХМ«уі

один з додаткових факторі» ГКНіТріЛу, ЩО ЯВЛЯК собою дріб-

ні частки — залишки згорйНКЯ пороху ЧИ Квпсудю (вугіл-

ля, міді, свинцю тощо).

Корочка (корка) (лат. crusta) — кірочка (кірка):

1) вторинний морфологічний ол«МЄИТ шкірного висипу, що

утворюється при висиханні виділень мокнучих або ерозив-

них елементів; 2) затверділий Ш<р Крові, лімфи та ранового

ексудату по краях рани чи на поверхні садна.

Криминология (лат. crimlnis — преступление + гр. logos —

наука, учение) — кримінологія:

один з розділів науки кримінального права, вчення про зло-

чинність.

439

Крови сывороточные системы — крові сироваточні сис-

теми:

у сироватці різних груп ізосерологічної системи АВО міс-

тяться аглютиніни (антитіла), є аглютиніни також і в сиро-

ватках інших ізосерологічних систем.

Кровоподтек — крововилив, синець:

скупчення вилитої у міжтканинні щілини крові, її згортан-

ня. К. є наслідком удару чи здавлення твердим предметом,

що призводить до розриву кровоносних судин під шкірою

чи слизовою оболонкою.

Лаборатория судебно-медицинская (от лат. laboro — ра-

ботаю) — лабораторія судово-медична:

структурний підрозділ Бюро судово-медичної експертизи

(БСМЕ), де здійснюються дослідження (експертиза) речо-

вих доказів. До складу Л. входять: судово-імунологічне, су-

дово-токсикологічне і судово-медично-криміналістичне від-

ділення,

Летаргия (от гр. lete — глубокий сон, забытье + argia —

бездеятельность; син. летаргический сон) — летаргія:

патологічний, хворобливий стан людини, схожий на сон;

характеризується ослабленням усіх проявів життєдіяльнос-

ті: нерухомістю, значним уповільненням процесу обміну ре-

човин, ослабленим диханням, пульсом, частковою або пов-

ною відсутністю реакції на зовнішні подразники (подраз-

нення), розслабленою мускулатурою. Летаргічний сон

триває від декількох годин до декількох діб (34, зрідка дов-

ше), як правило, не являє небезпеки для життя і прохо-

дить безслідно. Л. має схожість з удаваною смертю.

Ливорометрия (от лат. lovor — синее пятно + гр. metron —

мера) — ливорометрія:

дослідження трупних плям за допомогою спеціального мік-

родинамометра (ливорометра). Дослідження проводять

шляхом натискання на трупну пляму прозорою головкою

приладу з певною силою, що дає можливість спостерігати

за змінами плям аж до їх зникнення. Крім визначення сили

тиску, встановлюють час поновлення кольору. Ці об'єктив-

ні дані використовуються для діагностики давності смерті.

Люминесценция (от лат. lumen — свет + escentia —

суффикс для обозначения слабого действия) — люмінес-

ценція:

випромінювання світла деякими речовинами — люмінофо-

рами (газ, рідина, тверде тіло), збуджене якимось джере-

ло

лом енергії — зовнішнім випромінюванням (радіолюмінес-

ценція), електричним розрядом (електролюмінесценція), хі-

мічними процесами (хемолюмінесценція) тощо і не зумов-

лене нагріванням речовини (тому її іноді називають хо-

лодним світінням). Л. використовують у деяких випадках

судово-медичних, клініко-діагностичних і гігієнічних до-

сліджень.

Люминофоры (от лат, lumen — свет + гр. toros — носитель)

— люмінофори:

речовини, здатні до лю^нкценцІЇ.

Маска экхимотическжя — маска екхімотнчна:

видова ознака смерті від механічної асфіксії внаслідок

стискання грудей або живота. Являє собою Інтенсивний

ціаноз шкіри обличчя, шиї та верхньої частини грудей з

численними крапковими синюшно-багряннми крововилива-

ми. Розвивається у момент стискання тіла в результаті різ-

кого підвищення артеріального тиску в судинах всього ті-

ла, а також значного збільшення венозного тиску в ярем-

них венах, позбавлених клапанів, дрібні кінцеві гілки яких

внаслідок зворотного току крові розриваються і дають чис-

ленні крововиливи.

Масс-спектрометрия — мас-спектрометрія:

метод визначення маси та відносного складу компонентів

досліджуваної речовини, що візується на розділенні (за до-

помогою електричних та магнітних'йолів) іонізованих ато-

мів і молекул компонентів; у МСДИЦКНІ застосовується, на-

приклад, як експрес-метод аналІМИЦиового складу видиху-

ваного повітря.

Мацерация (от лат. maceratio

ІКЄ, размягчение)

•і',і1 ІІІІ ' •

ІК або тваринних

іиої речовини, спри-

— мацерація:

розм'якшення та розпушу—

тканин внаслідок руйнування „^

чинене тривалою дією на НИХ РІДИНИ.

Медицинская деонтология (от Грі. явОЛ, овОПІОв — нужное,

необходимое + logos) — МСДИЧІМ ІСОКТОЛОГІя:

сукупність етичних норм 1 ПРИНЦИПІВ поведінки медичних

працівників при виконанні СВОЇХ Професійних обов'язків,

спрямованих на максимальне підвищення корисності ліку-

вання.

Мертворожденный — мертвонародженнй:

плід, у якого при народженні відсутнє самостійне позаче-

ревне легеневе дихання, котре неможливо викликати штуч-

ним шляхом, незалежно від наявності або відсутності сер-

цебиття чи інших ознак життя.

Метгемоглобин (от rp. meta — после, через + гемоглобин)

— метгемоглобін:

сполука, похідна гемоглобіну, позбавлена властивості пере-

носити кисень у зв'язку з тим, що залізо гема знаходиться

у тривалентній формі; утворюється у підвищених кількос-

тях при деяких отруєннях та спадкових хворобах.

Метод контактно-диффузионный (метод цветных отпечат-

ков) — метод контактно-дифузійний (метод кольорових

відбитків):

один з об'єктивних методів дослідження, широко застосо-

вується у суд.-мед. практиці для виявлення металів у зоні

ушкодження на тілі та пошкодження на одязі людини.

Микроскопия непосредственная (от гр. micros — малень-

кий + skopeo — рассматривать, наблюдать) — мікроско-

пія безпосередня:

метод вивчення об'єктів, яких не видно неозброєним оком,

шляхом розглядання, спостерігання їх зображень, збільше-

них за допомогою мікроскопа.

Мнимая (клиническая) смерть — удавана (клінічна)

смерть;

стан, коли найголовніші функції організму вкрай слабі,

майже непомітні, жива людина подібна до мертвої.

Морг (франц. morgue) — морг:

спеціально обладнане приміщення стаціонарного лікуваль-

ного закладу для зберігання, проведення розпізнання (упіз-

навання, пізнавання) та розтину трупів людей. Є одним з

відділів Бюро судово-медичної експертизи, де відбувається

дослідження трупа. У сучасних М. мають бути: передсек-

ційні та секційні кімнати, холодильні камери для збережен-

ня трупів, обрядова кімната, лабораторія, лікарські кабіне-

ти, допоміжні приміщення тощо.

Морфология (гр. morphe — вид, форма + logos) — морфо-

логія:

1) наука про будову і форму організмів, органів і тканин;

2) у біології комплекс наук, що вивчають форму та будову

організмів у їх онто- та філогенезі, включає анатомію, гіс-

тологію, цитологію, ембріологію, патологічну анатомію.

Мототравма (или травма мотоциклетная) — мототравма

(або травма мотоциклетна):

сукупність тілесних ушкоджень, що утворилися у зв'язку з

рухом мототранспорту. Для М. властиве: загибель самого

водія, ознаки струсу тіла, однобічність ушкоджень та інше.

Мумификация (от араб. mumiya — мумия + лат. Іасіо —

делать; син. трупное высыхание) — муміфікація:

повне висихання тканин трупа, що створює можливість

його довготривалого збереження, одне з пізніх трупних

явищ. М. природна — настає під впливом певних факторів

навколишнього середовища (сухе тепле повітря, пухкий,

добре верований Грунт, гарна вентиляція, підвищена темпе-

ратура довкілля. М. штучне "— один з методів зберігання

трупів (створення мумії/ ШЛЯХОМ бальзамування, введення

речовин, що запобігають розкладанню трупа.

Мухомор красный (лат. Aminita muscaria) — мухомор

червоний:

отруйний гриб, Містить дуже сильну отруту мускарин —

антагоніст атропіна.

Мучення, муки — мучення, тортури, катування:

завдавання людині моральних або фізичних мук, страж-

дань. У судовій медицині М. визначаються як навмисні дії,

що спричиняють страждання людині, позбавляючн її необ-

хідних умов для існування — їжі, води, тепла, світла, по-

вітря або волі, чи насильне тримання жертви у шкідливих

для здоров'я умовах тощо. М., як і знущання, не являють

собою особливого виду ушкоджень, вони не мають медич-

них ознак. Тому лікар не кваліфікує ушкодження як М.,

вирішення цього питання належить до компетенції слідчих

чи судових органів.

Набор секционный (лат.

ниє, разделение)

— набір секційний: ня^^^вг

інструменти і прилади, за дбтН^НрКХ''роблять розтин

(секцію) трупа. Н. с. складаюті^Н^—««стичний, ніж

грудинно-реберний, скальпель, ЯрйЙіІ''великі, кишконі,

гострокінечні, пінцети автоматичміїїліммі (лила) листона,

молоток, долото, лінійка митричн*, ЛОЖКІ вимірювальна,

лупа, гумовий фартух, гумові руканиці, ГОЛКИ ДЛЯ яашинан-

ня трупа, нитки, ваги пружинні т« ІНШІ предмети. Кожний

інструмент Н. с, має свое призначення.

Надрез — надріз:

деталь края рани, нанесеної ріжучим знаряддям. Цс лінійне

поверхневе пошкодження шкіри, яке поступово сходить нані-

вець. Н. — безумовний доказ ріжучої дії гострого предмета.

Надрыв — надрив:

часткове порушення неперервності (непрерывности) м'яких

тканин, сухожилля, м'язів, фасцій, зв'язок, капсули сугло-

ба при закритих ушкодженнях.

Наезд — наїзд:

вид транспортної травми; комплекс механічних впливів на

тіло людини та ушкоджень, які утворилися внаслідок удару

зовнішніми частинами транспортного засобу, який рухаєть-

ся. Початок Н. — удар людини транспортним засобом. Да-

лі може трапитися падіння людини на транспортний засіб,

відкидання ії та падіння на грунт, ковзання (скольжение)

тіла по покриттю дороги, їноді після невеликого удару має

місце тиск. Тому виділяють Н., за якого переважною дією

є удар, та Н., за якого переважною дією є тиск (А. І. Му-

ханов). Специфічна ознака Н. — відбиток частини транс-

портного засобу (облицювання/обличкування радіатора,

фари, гака (крюка) тощо). Н. притаманні бампер-ушкод-

ження, локальні ушкодження голови, тулуба, кінцівок,

струс тіла, однобічність/односторонність ураження.

Наложения на орудиях травмы — нашарування (на-

кладання) на знаряддях травми:

матеріальні об'єкти, які залишаються на знаряддях травми

— кров, волосся, клітинні елементи тканин тіла, текстиль-

ні волокна (з пошкоджених тканин одягу). Комплексне

дослідження їх широко застосовується в судовій медицині і

дає можливість визначити конкретний екземпляр знаряддя.

Направление выстрела — напрямок пострілу:

лінія прямування снаряду (кулі, дробу), якщо політ його не

змінюється (не відхиляється, напр. внаслідок рикошету).

Н. п. визначають на підставі вияву точної" локалізації вхід-

ного та вихідного вогнепальних отворів, направлення рано-

вого каналу, даних огляду місця події та обставин справи.

Нарез — наріз:

гвинтоподібне заглиблення, що має вигляд вузької канавки

на стволі вогнепальної зброї. Воно слугує для надання кулі

обертового руху навколо поздовжньої осі, що надає їй під

час польоту стійкості та збільшує довжину польоту. Кіль-

кість нарізів — від 3 до 8. Проміжки між нарізами назива-

ються полями.

Насечка — зарубка, насічка:

візерунок на будь-якій поверхні. В судовій медицині одна з

ознак дії гострих предметів (тих, що ріжуть, тих, що ко-

лють та ріжуть, тих, що рубають), яка має місце на дні

рани на щільній тканині (напр. на сухожиллях, хрящах,

надкістниці, кістках). 3. не слід ототожнювати з надрізом.

Насилие — насильство:

насилля фізичне чи психічне; дія одної людини на іншу, що

порушує право людини на особисту недоторканність.

Некроспермия (necrospermia; rp. necros — мертвый + sper-

ma — семя, сперма) — некроспермія:

підвищений вміст у спермі нежиттєздатних сперматозоїдів.

Неоказание помощи больному — ненадання допомоги

хворому:

невиконання медичними та фармацевтичними працівника-

ми обов'язку надання першої невідкладної допомоги грома-

дянам у дорозі, на вулиці та в інших громадських місцях.

Може дістати вияв у бездіяльності, відмові прийняти хво-

рого до лікувального закладу.

Несчастный случай в медицинской практике — нещас-

ний випадок у медичній практиці:

невдалий результат діагностичних та лікувальних процедур

і втручання медичного персоналу, за якими на підставі су-

часних даних медичної науки об'єктивно неможливо було

передбачити наслідки. Н. в у. м. п. може трапитися внаслі-

док особливих труднощів (атипічний перебіг хвороби, особ-

ливості організму хворого).

Нетрудоспособность — непрацездатність:

неможливість виконувати роботу внаслідок захворювання,

травми та інших причин. Розрізняють загальну, професій-

ну, спеціальну, а також тимчасову та постійну Н. Див.

Працездатність.

Новорожденный — новонароджена:

дитина, яка має хоча б одну • ОвИВКі притаманних плоду

(пуповину, первородну змазку, пологойу пухлину, меко-

ній— первородний кал). , «(K',!»

' і р

Обезображение — знівечення (спотворення):

наслідок ушкодження, що призвело до спотворення зовніш-

ності (каліцтва). 3. невиправне (незгладиме) це таке, що

не може бути усунуто без хірургічного втручання. 3.

обличчя виправне може бути нівельовано без хірургічного

втручання, тобто лише консервативними методами лікуван-

ня (масаж, фізіотерапія тощо).

Объекты судебно-медицинской экспертизы — об'єкти

судово-медичної експертизи:

до компетенції судово-медичної експертизи відносяться: до-

слідження трупів, обстеження потерпілих, обвинувачених

4<15

та інших осіб, дослідження речових доказів, експертизи за

матеріалами слідчих і судових справ.

Ожог (лат. combustio) — опік:

ушкодження тканин тіла (шкіри, м'яких тканин, кісток)

людини чи тварин місцевою дією сонячного проміння,

полум'ям, гарячими рідинами, газами, розпеченими предме-

тами чи хімічними речовинами, електричним струмом та

радіаційним випромінюванням.

Ознобление (лат. pernio) — обмороження:

патологічний стан шкіри, що виникає внаслідок місцевої

сукупної дії низької температури та підвищеної вологості

повітря; характеризується набряком, синюшністю, болю-

чістю при надавлюванні, свербінням.

Окоченение трупное (лат. rigor mortis) — заклякання

трупне:

процес посмертного ущільнення та вкорочення скелетних

м'язів тіла і м'язів внутрішніх органів внаслідок скипання

білків; 3. т. починається через 24 години після смерті і

тримається до початку гниття. З, т. є абсолютною ранньою

ознакою настання смерті.

Опознание — пізнавання (упізнавання, розпізнавання):

слідча дія, яка передбачає пред'явлення потерпілому (обви-

нуваченому, свідку), у встановленому законом порядку,

людини чи об'єкта (речі) з метою їх ототожнення або

виявлення відмін.

Определение роста — встановлення зросту (довжини тіла

за кістками скелета):

методика комплексного дослідження деяких кісток (звичай-

но, довгих трубчастих кісток кінцівок або їх фрагментів),

яка дає змогу за окремими характеристиками математич-

ним шляхом встановлювати довжину тіла загиблого

(наприклад за загальною довжиною кістки чи за окруж-

ністю головки плечової, стегнової кістки і т. ін.)

Оптограмма (от гр. optos — видимый + гр. gramma —

письменный знак) — оптограма:

зображення об'єкта, що світиться, на сітківці ока (при

офтальмоскопії) протягом якогось часу після дії цього

об'єкта на адаптоване до темряви ока; виникає внаслідок

зміни зорового пігменту під дією світла.

Опьянение патологическое (лат. ebrietas pathologia) —

сп'яніння патологічне:

алкогольне сп'яніння у вигляді виникнення паморочного

стану після вживання незначної кількості алкоголю; часті-

ше в осіб, які не страждають алкоголізмом.

Опьянение простое (лат. ebrietas alcoholica) — сп'яніння

алкогольне просте:

сукупність психічних, вегетативних, неврологічних розла-

дів, що виникають внаслідок гострого отруєння етиловим

алкоголем.

Органы дознания — органи дізнання:

органи, що провадять поперднє адміністративне розсліду-

вання. До них належать: органи міліції; органи служби без-

пеки по справах, віднесених законом до їх відома; ко-

мандири військовим ЧИСТИН; начальники виправно-трудових

колоній; органи ЛОЖФЖНОГО НВгЛЯДУ: Органи охорони кор-

донів; капітани морських Суден, ЯКІ знаходиться в далеко-

му плаванні.

Органы предварительного следствия — органи попе-

реднього слідства:

органи, що провадять попереднє слідство (до суду), тобто

вияснення і з'ясування обставин, пов'язаних зі злочином;

до них належать: слідчі прокуратури, органів внутрішніх

справ та слідчі органів Служби безпеки.

Освидетельствование — обстеження:

експертна дія, що полягає в огляді живої особи (потерпі-

лого, обвинуваченого тощо) для виявлення на тілі ознак

злочину чи особливостей (особливих прикмет). Результати

судово-медичного обстеження Оформляються "Актом судо-

во-медичного обстеження", ',

Осмотр — огляд:

процесуальна дія, що регЛЯМфЦ

нодавством (ст. 190—192, ЗІЗ-

України); полягає в огляді

ті, приміщень, предметі» •к

з'ясування обставин МММ

мають значення ДЛЯ СПрМ

^Процесуальним зако-

"••<; ст, 55, 188 ЦПК

ґсктів (місцевос-

мдления доказів,

мх обставин, що

і огляді можуть

совані в результаті

бути запрошені спеціалісти»,^,,^^.-,."-—— •- г"-/—-----

справи. В огляді трупа ибоО'йвКФйО бере участь судово-

медичний експерт або лікар. '"

Осмотр места происшествия — огляд місця події:

процесуальна дія. регламентована ст. 190 КПК України,

яка здійснюється органами слідства; є первинною невід-

кладною слідчою дією. ОМП провадиться відразу після

виявлення ознак злочину; оформляється протоколом огля-

ду місця події.

Осмотр трупа на месте происшествия — огляд трупа на

місці події:

регламентується ст. 132 КПК України, здійснюється слід-

чим разом із судово-медичним експертом або іншим ліка-

рем; як правило, є складовою огляду місця події.

Остеология судебно-медицинская (лат. osteologia) —

остеологія судово-медична:

розділ судової медицини, який вивчає можливості ототож-

нення особи (групові та індивідуальні ознаки) за кісткови-

ми залишками, починаючи від скелетованих трупів, цілих -

кісток, їх фрагментів, великих і малих уламків, зокрема

спалених, і закінчуючи дрібними шматочками кісткової

тканини чи навіть кістковою золою.

Ответственность експерта — відповідальність експерта:

при дорученні слідчими органами проведення судово-ме-

дичної експертизи експерту роз'яснюються його права та

обов'язки; ВОДМОЧМ ВІН попереджується про відповідаль-

ність за дачу свідомо неправдивих висновків (ст. 178 ККУ)

та за ухилення Ыд дачі висновків (ст. 179 ККУ).

Отпечаток — відбиток:

слід, відтиснутий чи відбитий на чомусь, у чомусь, В. дета-

лей транспортного засобу під час зіткнення його з люди-

ною; В. протектора — достовірна ознака переїзду колесом

безрейкового транспорту; В. пальців — пото-жирове наша-

рування на поверхні предметів, до яких притискувались

пальці, точно відтворюють капілярний візерунок і слугують

достовірною ознакою конкретної особи.

Отцовство — батьківство:

факт походження дитини від певного батька. Б. спірне —

оспорювання чоловіком факту народження даної дитини

від нього, тобто свого батьківства. У справі про спірне

батьківство досліджується кров матері, дитини та гаданого

батька. Експертиза грунтується на спадковому поєднанні

групи, типу й інших факторів крові у батьків та їхніх дітей.

Охлаждение трупа — охолодження трупа:

процес охолодження тіла у зв'язку з припиненням теплоп-

родукції та продовженням тепловіддачі. Одна з абсолютних

ознак смерті.

Падение с высоты — падіння з висоти:

П. з в. і ушкодження, що при цьому виникають, розгляда-

ються в судовій медицині як різновид дії тупих твердих

предметів.

44Й

Патолого-анатомическое вскрытие

анатомічний розтин трупа:

трупа — патолого-

розтин тіла, морфологічне дослідження його органів і тка-

нин з метою встановлення патолого-анатомічного діагнозу

та співставлення з ним клікичного діагнозу.

Патрон—.патрон; .

з'єднана гільзою в ОДНО ціле куля (або дріб) з пороховим

зарядом і капсюль Із тальником, Складається з металевої

(паперової'ЧИ ПЛастмяСОїіої) ГІЛЬЗИ», В основу якої вставлено

пістон (капсуль), що МІСТИТЬ сильну вибухову речовину. У

гільзу вкладається ГКЫ}(М(.1смар)11Д. куля або дріб (шрот).

Якщо снарядом в дЫ^.в&фМ^Мм^И^ В гільзу пороху

туди вміщують пн* (tji|M тощо), потім

насилають Дріб, теля чого Вміщують ще один пиж, щоб

дріб яе йисипівся. •'

Перчатка смерти і— рукавичка смерті:

відокремлення епідермісу кистей рук разом з нігтями після

перебування трупа у воді протягом 8—15 діб у літню пору

і близько місяця взимку.

Плавательные пробы — плавальні проби (життєві

проби): .

загальна назва методів встановлення живо- чи мертвона-

родженності немовляти при судово-медичному дослідженні

трупа; найбільшого, >Н«ЧМИЯ .««були леген«- плавальна

проба ЇГіігіи і іІіріЛіПМіДІїіаИІІІІЙІ*'1111"'^' плавальна

проба (Бресл.у) ";.Д^Ш^,^ , ,

Іїланкгон — пЛАІЧ№1»ім^^^^^К ---і

суспензовані у. МДІ

мікроорганізми. ЩО

носяться течією.

Побои — nofek Чд

численні УДММ|1

виду ушкод)і»Нї,

синців, саден, aqp

жень. П„ як прі

ушкоджень., що, не

нвого

ІННЯМ

і ушкод-

тілесних

Повремдаямим і і4|Г

тори вифуяуі у-Х

хвиля детонації,' «

хового пристрою. ,.^^,

Й частини вибу-

яасоби; вторинні

снаряди. : .\. •н^1 ^^..і, ,

Повреждение, травм. -^ уаШЙЩОКйИ, травма;

порушення структури Т« фунКцІА організму, що виникло

під впливом дії одного чи декількох зовніїйніх травмуючих

15 9-259

449

факторів. Ушкодження можуть бути фізичні (механічні

заподіяні тупими та гострими предметами; вогнепальні; всі

види механічного задушення; від дії високої та низької тем-

ператур,; від дії електричного струму, від перепаду тиску та

дії іонізуючого проміння); хімічні (опіки їдкими речовинами

та отруєння), біологічні (бактеріальне, вірусне, токсичне

тощо), психоемоціональні впливи; дії газоподібних і лікар-

ських речовин. Виділяють У. анатомічні (порушують ціліс-

ність тканин) садна, рани, переломи кісток, розриви внут-

рїйніх органів та функціональні: біль, струс головного

мозку,шок, стрес.

УІ'ЙОЖ№> бути смертельними і не смертельними. Останні

в^поіиднф' до КК України діляться за ступенем тяжкості на

'ЇрИ'гЬуІ|м; 1) тяжкі; 2) середньої тяжкості та 3) легкі, які

гірИзвоДяте' ДО короткочасного розладу здоров'я (коротко-

часної Втрати Працездатності) чи незначної стійкої втрати

працездатності вв» ЧИ'<te< ЦИХ наслідків. У, можуть бути

.-їГЯ'Яж;,- •

-,-,- • • w« •••'——Я

Поганка tfJifAlMli* ^-. г-і""^-' — поганка

бліда; ;':, ,:' ' ,,•......

отруйІіий'і^рЯ^ •«білою шапкою з білуватими залишками

оболонки, ШО була на ній, з білими пластинками під шап-

• ''КОЮ, -шапка сидить на тонкому пеньку; гриб має неприєм-

ний солодкуватий запах; діюча речовина -— аманітотоксин,

містить ще й аманітогемолізин, який руйнується при

нагріванні до 70°С, тобто при термічній обробці, або

харчовими ферментами.

Поза — поза:

положення тіла люди'ни або її трупа.

П. боксера — заклякання трупа при дії на нього високої

температури.

П. "калачиком" — характерна ознака дії низької темпера-

тури на живу людину.

Половой хроматин — статевий хроматин:

речовина клітинного ядра, яка складається з дезоксирібо-

нуклеїнової і невеликої кількості рібонуклеїнової кислот, а

також білків' в інтерфазі хроматин розсіяний у каріоплаз-

мі, а в період клітинного ділення сконденсований у хромо-

сомах. Хроматин статевий жіночий (Х-хроматин) — три-

кутна, кругла або паличковндна крупна ділянка, що щільно

фарбується і міститься на периферії ядра соматичної клі-

тини жіночого організму, являє собою конденсовану

Х-хромосому. Хроматин статевий чоловічий (У-хроматин)

— крупна глибка хроматину в ядрі соматичної клітини чо-

ловічого організму, що яскраво світиться при фарбуванні

флюорохромами (акрихіном), являє собою конденсовану

ділянку довгого плеча У-хромосоми.

Половые состояния спорные — статеві стани спірні:

загальна назва питань, що пов'язані з статевою функцією

та вирішуються^ судово-медичною експертизою (статева на-

лежність, здатність Дфыягання, зачаття, наявність вагіт-

ності, або її лрилимекнн« дівоча незайманість тощо).

Помарки крови — ООМарКМ КрОВІ;

поверхневі,-'часто П^МІрЙІИіІвтІ СЛІДИ крові, що утворюють-

ся від ковзаючої'(ІГКМІЯМ1 и МкрКаавленими предметами,

зброєю, рукам^ (дЙйЙіиИІИ'ХОКПКТ слідоутворюючого та

слідоспр^ііійв^'іЙ^^ ,,

Порох—порох: ""ИіРРЖ^ ,

вибухова речовяШ. яку МбтОСОВують ДМ стрільби з вогне-

пальної зброї та длй виготовлення снарядів 1 Патронів. П.

буває: ») бездимний (колоїдний) — частки нітрованої кліт-

ковини у вигляді сірувато-зелених пластинок, циліндрів,

кульок тощо і б) димний — механічна суміш калійної

селітри (75%), деревного вугілля (15%) та сірки (10%).

Посмертная поза тела — посмертна поза тіла:

взаємне розміщення частин тіла, котре настає вже після

смерті, наприклад поза "боксера", котра є наслідком

ущільнення м'яэ(а лЩх д1«ю високої температури. Іноді поза

надається трупу мвуї^І^Пр.»*. хдйвктеонж дл- •»•"——•

вання' ІмІтчіГ- „„.11-ш-я"

надається'.трупу^

ванняї і^танія П(і

Посмертны» ни

посмертні аим

пошкодження, і-

Встановити jir

іноді досить с

користояукхгь

мікроскопії

кових прояві» .__^^

Посмертные роды (лат.1

РОДИ;., \ , - tiill

видавлювання П.ЛОД|М

гітної жімки ГМІМІ^І

•при ГНИТТІ 9рУПАй sW

і MS-—' -••"Т-М "V'»0

характерна для згвалту-

•маш^духами тощо).

JpOttmortales) -

(<Vi''iy,,i

втання сиерті.

-.пошкоджень

-""ЇТОІШ ВИ-

І'іІііЛями),

"у', помет-

трупа ва-

порожнині

Правила судебНО.М^.. ,...дяд»Д!>|И1И1ИМИ»» Трупа —

правила 1 суДОМ^Д^М ^«HMj^HW (експер-

тизи) трупа: •,. ' •пісО1 .•KimBWi "iir .•

регламентовані наказом МОЗ Уммїнм М 6 від 17.01.1995 p.

правила передбачають, зовнішній огляд, внутрішнє дослід-

ження, направлення мат«о(в<яу на лабораторні дослідження

!5*

і врахування їх результатів при складанні підсумків. Ре-

зультати судово-медичної' експертизи (дослідження) оформ-

ляються "Висновком експерта" або "Актом судово-медич-

ного дослідження".

Правила судвбно-медицинского определения степени

тяжести телесных повреждений — правила судово-

медичного визначення ступеня тяжкості тілесних

ушкоджень.

Визначення наявності і ступеня тяжкості ушкоджень —

найчастіший привід для обстеження потерпілих і обвинува-

чених осіб. Обстеження провадиться за правилами, за-

твердженими наказом № 6 від 17 січня 1995 р. Результати

його'оформляються "Висновком експерта" або "Актом су-

дово-м«ди4ного обстеження".

"р^иадуяй^гг ррмопорушення:

порушених і пр4М;^лоруд(внНЯ норм поведінки, встановле-

них закон o^,,H»,||Utt^ актами.

П. медичнш.іід|Ш^|^^ ПрофмійнІ навмисні або з необе-

режнбсті Д^І|1|||І^)<^ Я обов'язків особою

медичного гйірСОНІЛу, шо спричинило Істотну шкоду інте-

ресам дерЖжпТ йіґтер'ені охорони здоров'я, а також ушкод-

ження здоров'ю окремих громадян або викликало небезпе-

ку'для їх життя; караються Законом. П. медичних праців-

ників: незаконне проведення лікарем аборту (ст. 109 КК

України), ненадання без поважних причин допомоги хворо-

му особою медичного персоналу (ст. 113); невиконання або

неналежне виконання службових обов'язків — халатність

(ст. 167); підробка документів (ст. 172); дача завідемо не-

правдивих висновків •(експертом) (ст. 178); злісне ухилен-

ня експерта від явки за викликом органів слідства чи

суду (ст. 179); порушення правил боротьби з епідемією

(ст. 227); виготовлення та збут отруйних, сильнодіючих і

наркотичних засобів (ст. 229); незаконне лікарювання (за-

няття лікуванням особою, що не має належної медичної

освіти) (ст. 226).

Преципитация (от лат. praecipitatio — сбрасывание)—

преципітація, осідання, осадження:

феномен випадання в осад розчиненого антигену при взає-

модії з антитілом, обумовлений нерозчинністю їх комплек-

су в ізотонічному розчині. П. реакція Чистовича—Уленгу-

та — спосіб встановлення видової приналежності крові.

Прижизненные повреждения (лат. laesio intravitales) —

прижиттєві ушкодження:

ушкодження тканин, спричинені до настання смерті; до-

сліджуються при судово-медичних експертизах трупів;

/і52

мають деякі макроскопічні ознаки, такі як товстий крово-

вилив у товщі тканин і багато кр.ові, що вилилась у по-

рожнини, чи При зовнішніх кровотечах; згортання (зсідан-

ня) крові на місці 1 тому міцний зв'язок з місцевими

елементами • тканин?' мІКроскопічно — просування еритро-

цитів по лімфатичних" судинах аж до лімфатичних залоз;

ознаки запалення у вигляді Значного накопичення лей-

коцитів і т. ін. ' ' ":

Признаки сотрясения т»1(в', .'(лат. comotio corppris) —

ознаки струсу тіла; i^'W't1'''11^'1 111 , ,

ушкодження, шо «НМММЙЙІІ'ІІЦ АІЇ іначної сили, як .пра-

вило, тупого твердой» ЯМдавтії (транспортна травма, па-

діння з висоти), іі|6р||<МЮЛЧИО'ирояіліііоться по-різному —

від мікроскопічних крововиливів у тканини 1 органи та їх

набряку до значних розривів чи навіть відривів внутрішніх

органів (серця, печінки, селезінки, нирок, тощо).

Присыпание—присипання:

' специфічна форма асфіксії новонародженої дитини чи, не-

мовляти, коли мати під час кормління груддю засинає і

груди закривають отвори рота і носа дитини, спричиняючи

її смерть.

Причина смерти (лат. causa mortis) — причина смерті:

патологічний стан, що безпосередньо призвів до настання

смерті (наприклад асфіксія, шок, .емболія, гостра крово-

втрата, запалення двгень, 1»|ф|»|р^|1ок«рда трщо).

Продолжительность «НИ!

вал їсть позаутробнфй)

час, протягом якого дні

Продолжительность

тривалість •nyfpti

час життя плоду «її

Птомаины (лат. р(оМ

органічні (переважно

в результаті життсдія,

продуктів розпаду білкії

першу чергу кадамри^^

«бюрюються

організмів з

'•ктивні аміни, у

' Н, ХОЛИН Г9Ш.О).

Пятна трупные т- ,,ОТ<і|ЙЯ^

• абсолютнц.рзнака.еіЙІЯатІККі11

" " ,. , . . -;.,^A(l,i».,.

Р . : :. : , 1',. ^і-.

Раздавливание — роздглення:

надавливания або натискання, що призводить до розчав-

лення, розпліскування або роздушений чого-небудь. У шкод-

453

ження, за яких тканини руйнуються, деформуються внаслі-

док їх здавлення.

Размозжение — розтрощення, розміжчений;

роздроблення, ламання, розбивання на дрібні частини,

шматки, найчастіше кісток. Порушення цілості органа, за

якого тканини його частково або повністю руйнуються, пе-

ретворюються на безформну масу. Такі ушкодження мож-

ливі при дії великої сили — падінні із значної висоти,

транспортних травмах тощо.

Развращение — розбещення:

привчання кого-небудь до аморальних звичок.

Р. неповнолітніх — привчання неповнолітніх до амораль-

них звичок.

Разделение — розділення:

поділ органу чи тканини на частки, розділ трупа з метою

утаємничення злочину.

Разруб •—розруб:

. розділення m иматки» розсічення внаслідок удару чимось

гострим, як правило, wuKKffM, • розмаху. Ушкодження вна-

>. айи>к дії кредита, що рубить (сокири, шаблі) — рани,

вруби та розруби кісток.

Разрыв — розрив:

• розділення на шматки різкими рухами, ривками, розди-

ранням.

Рана — рана:

ушкодження тканин тіла і внутрішніх органів людини будь-

яким чином. Р. може бути на поверхні тіла або входити в

його порожнини, заподіяна тупими предметами (забита),

гострими (різана, колота, колото-різана, рублена, пиляна),

вогнепальна — внаслідок дії кулі, дробу, осколків тощо.

Ранение — поранення:

ушкодження тканин тіла від дії зовнішніх факторів.

Растление — розтління:

позбавлення незайманості, статевий зв'язок з дівчиною, що

не досягла статевої зрілості.

Расчленение — розчленування, розтин:

розділення чого-небудь суцільного, єдиного на окремі час-

тини. Р. трупа: розділення трупа з метою утаювання злочи-

ну. Р. тіла — одна з ознак залізничної травми, за якої

спостерігається відокремлення частин тіла від тулуба.

Реабилитация (франц. rehabilitation, от ге... снова + habilitas

— способность, возможность) — реабілітація:

у медицині комплекс медичних, педагогічних і соціальних

454

заходів, спрямованих на поновлення (чи компенсацію) по-

рушених функцій організму, а також соціальних функцій і

працездатності хворих та інвалідів.

Реакция (лат. re + actto '•— действие) — реакція:

1) відповідь організму на зовнішнє чи внутрішнє подраз-

нення; 2) хімічна взаємодія між двома або кількома речо-

винами, в результаті ЯКОЇ утворюються нові речовини.

Реанимация (лат. г» ^;»^mo — вдыхаю жизнь) — реані-

^ мація; ,„,-<„..,„ '-ЛйМмУ11'''1-.-

.1 і11'1'"»1. ,i1 1 >V;1

штучне відновлення і

який перебував.»

Револьвер (от Лат

«ивих функцій організму,

ОТІ*.1"- 1 •

'-^ револьвер:

коротігоствольна '•(тййівІМН^абрЬіг а 'багном, що має

гнізда (комОрн) Wk rtiTpoNII. TIpW nefeTffH барабан оберта-

ється і гніздо з новим патроном надходить До задньої час-

тини ствола.

Регламентация профессиональной деятельности меди-

цинских работников — регламентація професійної

діяльності медичних працівників:

установлення правил, які визначають порядок роботи ме-

дичного персоналу при наданні лікувально-профілактичної

допомоги населенню.

Резорбция (reswbtto or лат,.геэогЬео — поглощать, впиты-

вать) — резорбція:

в патології РРІСМ6КІ

тіл і запальневогв.а

хом всмоктумні(1Ґ І

,.NftG.. чужорідних

рфо4)»г1в та шля-

'^ .лімфатичні су-

дини- . ... г ','••» 'ft

Рентгенография (р«М!

рентгенографі

, рмсую)

Wtl. •

ІШОТЬ ЗОбра-

_____________ яймочутли-

^,у .атср1.лГ --^^^^^BW .

Реставрация труо* \Щ

— реставрація трув

надання МЛ^тШ

, -ду.з метою «М|ИА

•ваимя. •• , ,. •%щ

Рикошет (франц. МишЫрТ Ticochor

рикошет:, • ,- .'' "•ч1.'»'-<» ^^ '

відскакувамняг ЙвЙ^ЯЩн»' -«ого-небудь предмета під пев-

ним кутом від ПО—рХиЬ об яку він ударяється. Р. пул»: від-

скакування кулі ВІД'порепони (перешкоди) при ударі об

неї.

455

рентгенологі'

жения дослі,

|к№втвновление)

Цгі.

Дірижнттевого. внгля-

иання), фотографу-

- отскакивать) —

Рост — зріст;

довжина тіла людини у положенні стоячи.

Рубець—рубець:

слід на шкірі від рани, що загоїлася, у вигляді складки то-

що. Р. може слугувати особливою прикметою.

с ' - /1 . •;."" 1'' ' , .

Самоповреждение (лат. automutilatio).— самоушкодження:

'навмисне заподіяння шкоди своєму здоров'ю шляхом нане-

сення ушкоджень різними засобами та способами, само-

стійно або за допомоги інших осіб. С. найчастіше спричи-

няється гострими або тупими предметами, рідко — вог-

непальною зброєю та хімічними засобами. Загальними

ознаками С. є: 1) локалізація їх на доступних частинах ті-

ла (тобто там, де зручно дістати власною рукою; С, на спи-

ні надто рідко); 2) порівняна безпечність ушкоджень (час-

тіше 'це численні подряЬинй. поверхневі рани); 3) наяв-

ністьОднакових ушкбджеМь (у |Ы!ктив1, у гуртожитку, у

військовій частині); ^ суперечйість 1 незадовільність пояс-

нень іиоідб походження та механізму ушкоджень.

Самоубийство (лат. suicidium) — самогубство:

навмисне, заздалегідь обдумане позбавлення себе життя,

один з видів насильної смерті. С. може бути заподіяно ак-

тивним шляхом (нанесення ушкоджень, повішення, утоп-

лення, отруєння тощо) та пасивним (голодування). Згідно

зі ст. 99 КК України доведення до С; або до замаху на Є.

осіб, якізнаходяться у матеріальній або іншій залежності

від інших осіб, через жорстоке з ними поводження або

систематичне приниження їх людської гідності карається

позбавленням волі на строк до 5 років.

Сдавление — здавлення:

стискання з силою. 3. грудей і живота: один з видів меха-

нічної асфіксії від стискання, виникає у кар'єрах, при ав-

тотравмах, при обвалах будівель під час землетрусів тощо.

Дихання припиняється за рахунок неможливості екскурсії

грудної клітки та дихальних скорочень діафрагми. Чим

важчий стискаючий предмет, тим .швидше настає смерть

(маса 100 кг може викликати1 смерть здорової людини).

Для настання смерті досить стискання одного тільки живо-

та та половини грудей. Видові ознаки 3. грудей і живота:

"екхімотична маска", багряний набряк легенів ("карміно-

вий набряк"), часто—відбитки одягу на шкірі, може су-

проводжуватися переломами кісток, розривами внутрішніх

органів. '

4Я6

Сепсис (от гр. sepsis — гниение) — сепсис:

патологічний стан, .•зумовлений .безперервним або періодич-

ним надходженням у кров мікроорганізмів з вогнища гній-

ного запалення. С. мас значення в генезисі смерті при

ушкодженнях, Кримінальному аборті, опіках і т.ін.

Сероводород (H2S)— сірководень;

газ із специфічним «ММХОМ, отруйний, найпростіша сполу-

ка сірки з воднем. (І (Організмі порушує і припиняє окисні

процесі в тканимах^г)^ Івга у повітрі, яке вдихають, ки-

клнкає параліч ЦІІСі Q«iyrM»RiMfHJ6N, всюди, де гниють біл-

кові речовина. ihWUIfWHteMimkHW^ тому газ накопичу-

ється у вирр^мх «HteiilHMNtoWttbiMJt колодязях тощо.

При вдиханні С. ДІІІІШІЙР.^МВНЯЙ <МЬ, ааламорочення,

сонливість м)!ДОТ».'бям««га„гтфмм^ —гальна слабкість,

потім може настати смерть.. Характерний «Mck отруєння

С. на трупі немає. Завжди необхіді'юп'рйвести аналіа повіт-

ря на вміст у ньому С.

Сеть гнилостная (лат. rete putridum),— сітка гнильна: .

.одна з.об'єктивних ознак гниття трупа. Це гілчасті брунат-

ні, іноді зеленуваті, смуги на поверхні (підшкірній), вен. Яв-

ляють собою загнивання і гемоліз крові у судинах та утво-

рення в них під впливом виділеного сірководню сульф-

гемоглобіну та' сірчастого заліза. У звичайних умовах

з'являється на трупі на ЗЦ день після смерті, іноді раніше.

Симуляция (от лат.і.вІпїиІаЦо^, імцищрдть,, притворство) —

симуляція (пр

свідоме у^авауа;

„певною ф1знч,ного

стану (напр. за^

Скольжение — х<

>ійлнмм1й, без

чциту. У

' ф», яке

- Исде у

дороги

іаслідок

ііпй С.,

ВодрЯрини, садна

" дугоподібної

ти механізм

рух по .будь-якій

відриву від тїі

судовій медицині

штовхають туп»»м

випадку переісуваї

в різних стадіях (

цього на одязі, в

торто численії, п

(іноді "раКйїі ї

форми та Ін. <

травми людини

След.—..слід; ., . . і, . ,і-сі і - ..•-•,'. ...; • ,

1) відбиток, будь-чого на вудь-якій поверхні; 2) залишок

або ознака, ного-небудь (напр. злочину). У судовій трасоло-

гії. ,С, назирають такі матеріальні .аміни у навколишньому

середовищі, внаслідок яких будова поверхні одного предме-

457

та залишила свій відбиток на іншому. Такі С. отримали

назву слідів-відбитків зовнішіньоЇ будови. Предмет, що від-

бився, є слід(о)утворюючнм, а той, на якому утворився від-

биток слід(о)сприймаючим. Розрізняють об'ємні С., поверх-

неві С., С, нашарування, С. відшарування.

Слюна (лат. saliva) — слина:

рідина, що виділяється особливими слизовими залозами у

ротовій порожнині людини або тварини, вміщує слиз, асе-

лілозу та інші компоненти. У суд.-мед. практиці досліджен-

ня С. найчастіше проводиться на недопалках, на клапанах

конвертів, на кляпах та інших предметах. Для доказу наяв-

. ності С. ставлять хімічну реакцію на птіалін (з крохмалем).

Групові антигени в С. виявляють тими самими методами,

що і в крові. Висновки про можливість походження С. від

певної особи дають на основі аналізу С.

Смерть — смерть:

припинення життєдіяльності організму (біологічного обміну

речовин).і. мгнввль його. Ознаки С.: а) ймовірна — відсут-

ність лшмннЯт1 р^ммксів, серцебиття: б) абсолютні —

трупні MflMM, »М(ЛЯ«анні(« охолодження, гниття та трупне

ВМСМХМ4МЯ.

Сморчки (лат. morchella esculenta) — зморшки:

їстівні гриби, дуже схожі за формою та іншими ознаками

на отруйні гриби сморжі. Ті та інші виростають навесні.

Основною різницею між ними є те, що 3. на розрізі мають

однорідну структуру, а сморжі пористу.

Сотрясение (коммоция) (лат. commotio) — струс (ко-

моція):

закрите механічне ушкодження тканин і органів, характе-

ризується порушенням їх функцій без наявних морфологіч-

них змін; найчастіше зустрічається С. головного, спинного

мозку та грудної клітки.

Спектроскопия (лат. spectrum — видимое, видение + гр.

skopeo — смотрю) — спектроскопія:

розділ фізики, що займається вивченням оптичних спектрів

за допомогою спектроскопа. Метод С., грунтується на здат-

ності фарбника поглинати світові хвилі певної довжини та

утворювати спектри поглинання. Кількість, розташування,

ширина та співвідношення інтенсивності смуг поглинання

є постійними для кожної речовини. Тому, напр., виявлення

спектра гемоглобіну або одного з його похідних доводить

наявність крові у досліджуваній речовині і дозволяє за ха-

рактером спектра вирішити, яке саме похідне гемоглобіну

наявне у даному випадку (оксигемоглобін, метагемоглобін,

гемохромоген тощо).

458

Способность — здатність:

уміння здійснити, виконати, робити що-небудь, поводитися

певним чином. 3. до активних дій тяжко травмованого:

можливість, активних ДІЙ після значних ушкоджень або

тяжкої травми.

Средство—aacift '

1) прийом, «оосіб дії для досягнення чого-небудь; 2) пред-

мет, прЯстрйиЙЯф.вукувШсть Їх), необхідний для здійснен-

ня якої-небудь-йіммаФт^. '< • -

Ссадина (лат, «ХСЬгМо^'СЦіЙОІ 1:

ушкодження1 uktt^^ 'С^ЙІ^Г оболонки, що не прохо-

дить крізь уси •^'тіііІЙ*^ дії тупого

. ^ли^ц'""^*;^!^^ '!1 •

лис^дм^ г* і > •

' ! і, -,, .•.иктуй'І11 «KMwiun1^1 і..',іч.і.1, . 1

Сгоматологня судебная — стоматологія судом:

розділ судовоГ мід^диЙй; шУШШ^ШШШії пробле-

ми з точки зору правової практики. Основі» завдання С. с.:

експертиза ушкоджень м'яких тканин і кісток обличчя, а

також зубів у випадках механічної травми, вогнепальних

поранень, дії крайніх температур і електроструму, радіацій-

них уражень; суд.-мед. експертиза ушкоджень, спричине-

них зубами; ідентифікація особи: віку, статі, професії, міс-

ця протезування за стоматологічним статусом; суд.-мед.

експертиза професійних правопорушень лікарів-стоматоло-

гів тощо.

Строчок (лат. h«lvdll tte6hWU сПорж. стречок:

сумчастий із •МОрН

ніжкою отвуййт V

лота, що е сильной!

• і . .^ иг'і'Гї

копиру Й куцою

Мться гельвелова кнс-

^ТОЙ.

+ гр. halma — кровь

Мтворій«Ься

«но

Сульфгемоглоби; (Л

+ globus — шар)

сполучення

при тнигН і

забарвлення

Танатология (гр.

танатологія:

танатологія: - .. 1 •і-^"ІЯІГЩГ - № •'

вчення про СМСрТЬ, Т«б—<1)іуіС, ШО вивчає процес умиран-

ня, смерть, ЇЇ ПРИЧИНИ ІЛРОЯвМ. Т. поділяється на загальну

і спеціальну. Загальне. Т. •ивчае загальні закономірності

Процесу вмирання. Трупні плями та їх залежність від стану

зовнішнього середовища, особливості дослідження трупа

для визначення причин смерті тощо. Спеціальна Т. розгля-

439

дає особливості танатогенезу при різних захворюваннях,

ушкодженнях, отруєннях та інших причинах смерті.

.Судова Т. — розділ Т., що є компетенцією судових лікарів,

вивчає всі види насильницької та раптової (наглої) смерті.

Татуировка—татуювання:

наколоті особливою фарбою візерунки на тілі; малюнки на

шкірі, зроблені за допомогою уколів голкою та втирання в

утворені ранки різних барвників. Розрізняють Т. звичайні,

художні; за кількістю — поодинокі та численні. За змістом

— професійні, любовні, еротичні, надписи, дати тощо. Т.

залишається на шкірі людини на все життя і є прикметою,

за якою можна впізнати та ідентифікувати затриманого; це

найцінніша розпізнавальна ознака при знаходженні і вста-

новленні особи невідомих трупів.

Теория гидродинамического действия пули —теорія

гідродинамічної дії кулі:

теорія, згідно з якою снаряд, проникаючи у рідке або на-

піврідке середовище, надав йому значної швидкості. .Однак

у середовищ! енер(;Іц снаряду не поширюється рівномірно у

Ї;1 боки, а слрямовусться переважно у напрямку пострілу.

акЙМ ЧИНОМ, визначним фактором у взаємодії снаряду (ку-

лі)'з рідким середовищем є рідина з притаманними їй фі-

зичними якостями, зокрема набуття таким середовищем

енергії снаряду.

Теория ударного действия пули — теорія ударної дії

кулі: , , ,..;,. . ,.; •

теорія, згідно з якою рушійна дія кулі на будь-якій відстані"

і щодо всіх тканин тіла визначається великою .кінетичною

енергією та щільністю кулі, а також опором тканин ураже-

ного тіла. ._ '.. ... ••

Тление — тління:

процес розпаду білків при вільному доступі повітря, неве-

ликій кількості вологи та переважанні аеробних бактерій;

один з видів гниття. Т. відбувається інтенсивніше за зви-

чайне гниття, з більш, повним окисленням, і супроводжу-

ється відносно невеликим утворенням смердючих газів.

Токсикоз травматический—токсикоз травматичний;

синдром тривалого стискання, позиційний некроз, або

краш-синдром (від англ. Crush — роздавлювання), своєрід-

ні зміни м'язів з Некрозом. Виникає внаслідок придавлення

важкими предметами, тривалого стискання м'язів при пе-

ребуванні в одному й •тому самому положенні при обвалах

тощо. Стискання м'язів призводить до змін в нирках з яви-

щами ниркової недостатності, уремії,; обумовленими роз-

витком міоглобінурійного нефрозу, що спричиняє смерть

460

•постраждалого. У патогенезі Т. т: мають- значення нейро-

рефлекторний, нейрогуморальний, токсемічиий фактори та

нлазмовтрата. Морфологічно Т. т." дістає вияв у блідості

шкіри та м'язів, ділянок тіла< що піддавалися стисканню,

різкій набряклості тканин у межах стискання, коагуляцій-

ному некрозі з розладом М язових волокон, збільшенні ни-

рок, набуханні, 'ЦС коркового шару, темно-червоному забарв-

ленні пірамід, некроз^ епітелію звивистих каналів, запов-

ненні клітин ЦЬОГО •п1твДІЮ темним пігментом.

Токсикология (гр. ІОХІКОЛ— «Я + legos — учение) — ток-

1 СИНОЛОГІЯ: 1"1 .i,t,,,.ii,i,-h, 1 І."1

наука, що вивчав фізичйі й ХІМІЧНІ властивості отрут та їх

дію на органі», Т, СуІЮ—: гй^аів1 Судової медицини. що

вивчає отруєння а м«Т«о вбивства «бо •самогубства чи вна-

слідок випадкового потвяпляння отрути в органіам людини.

Токсин — токсин:

речовина бактеріального, рослинного або тваринного по-

ходження, що, потрапляючи до організму людини або тва-

. рини, спричиняє їх захворювання або загибель.

Толкование результатов судебно-лабрраторных иссле-

дований — тлумачення результатів судово-лабора-

торних досліджень:

висновок, пояснення суд.-мед. експерта, що грунтується на

результатах лабораторних досліджень. Результати судово-

лабораторних досліджень органів 1 тканин (поеитивні або

негативнії мають вити вв-Аім-м»—"""- -і"-—' -'--

негативні) мають бути J

му що позитивний Maj

а негативний не вМИМ

таті треба відкинути Ті

труп після смерті, потЬ

потрапляння отрути'»

ща. потрапляння ОИЙІ

веденні судово-л«бв|М11

тати аналіау можуть О

організму, розкладом

трупі після смерті лю

отрути, що потрапила

отрути хімічним шляхс

них дослідженнях. ВИ

отруєння припустимиї

Іаовані лікарем, то-

гь факту отруєння,

Позитивному резуль-

^••'•'ляння отрути в

іганізм як ліків,

сармови-

ІКМ В Кро-

ні реауль-

м отрути з

життя або в

малою кількістю

|яКстю виявлення

судово-лаборатор-

1(!ть або відсутність

аіставлення і аналізу

всіх наявних матеріалів.

Травма (гр. trauma — ранение, телесное повреждение) —

травма:

ушкодження організму» спричинене зовнішньою дією (фі-

.• зичною, хімічною, біохімічною тощо). Термін "травма"

вживається як синонім ушкодження. У поняття "травма"

вкладається переважно етіологічний, а не морфологічний

зміст. Термін "травма" є загальним і позначає як дію трав-

муючого агента, так і спричинене ним ушкодження.

Травматизм — травматизм:

поширеність травм серед населення та його окремих груп;

статистичний показник, що відображає поширеність травм;

розраховують як кількість травм за рік, що припадає на

1000 населення або відповідних груп населення. Види Т.:

загальний, виробничий, автодорожній, побутовий, дитячий,

сільськогосподарський, спортивний.

Травматология (гр. trauma, traumatos — рана, телесное по-

вреждение, травма + logos — наука) — травматологія:

галузь клінічної медицини, що вивчає патогенез механіч-

них ушкоджень опорно-рухального апарату та розробляє

методи їх діагностики, лікування та профілактики.

Травматология судебная -«травматологія судова:

розділ судової м«аиии)«і, що вивчає особливості меха-

fl'fW AWIWW^» пов'язаних з властивостями ушкоджу-

ЮЧ^ Предметів, п^^ послідовністю та давністю

ушкоджуючої дії, розробляє методи суд.-мед. експертизи

механічних ушкоджень, у т. ч. методи визначення шкоди,

заподіяної здоров'ю постраждалого, та ідентифікації трав-

муючих предметів.

Травмы механизм — травми механізм:

сукупність і певна послідовність дії предмета (напр. транс-

портного засобу) на тіло людини та виникаючих у тілі

явищ, що призводять до ушкодження.

Траектория (лат. trajectus — движение) —траєкторія:

неперервна лінія, яку описує у просторі матеріальна точка

або тіло під час руху; лінія польоту снаряду, кулі. Т. снаря-

ду (кулі, дробу) складається з двох гілок: висхідної та низ-

хідної, довжина яких співвідноситься як 3:2.

Трансплантация (лат. (ransplantatio — пересадка) —

трансплантація:

заміщення тканин або органів, відсутніх чи пошкоджених

патологічним процесом, або власними тканинами чи орга-

нами, або такими, що взяті від донора.

Трасология (от. фран. trace — след + гр. logos — учение) —

трасологія:

. наука про сліди злочину; розділ криміналістики, який ви-

вчає сліди і відбитки, залишені на місці злочину.

462

Трасологическая идентификация — трасологічна іден-

тифікація:

спосіб ототожнення знарядь злочину тощо.

Треугольник Мессера— трикутник Мессера:

уламок клиноподібної форми, який формується при перело-

мі трубчатих ^CTtok .внаслідок деформації вигину. Основа

уламку знахоДЙ^Ц "9 МІСТІ прикладання діючої сили, а вер-

шина вказу^а .НМ1^(1:ЦОК' Уламок названо ім'ям О. Мес-

сера, який У І^вЯтГрї^'РР' грунтовно вивчив переломи

трубчатих кісіО» ІіІ^іЙРМ^НТІ та у практичних дослід-

женнях і вперше ОПИС— ЦЮ ознаку. Переломи такого ха-

рактеру властиві TpfM«M ВІД контакту з бампером авто-

транспорту, т. з. бампер-переломи.

Трещина кожи (лат. .hagas; син. фисура) — тріщина

шкіри: ' '

лінійне болюче порушення цілісності шкіри; вторинний

морфологічний елемент шкіряного висипу.

Трудоспособность — працездатність:

здатність людини працювати, бути активним учасником

трудових процесів.' П. загальна здатність людини викону-

вати некваліфіковану роботу в звичайних умовах праці;

П. професійна — здатність до праці -за певної професії;

П. спеціальна ^- адвтйІстГвнкйнувати'ту чи Іншу спеціаль-

ну роботу за різййій^і '"'"'

тимчасова В рв»^ """"

;-:'); iii'n.nftr^

Труп (cadaver) —-<(|

тіло людини ябо

об'єктів суд,-і»ед,

гають Т,: І) odfi

кож пру,,п1л^,

місцясмерті <ММ

померли в дікуі

гнозі захворюва»

слідства скарг на

також трупи осіб.,,

мертвими, 9Ї P<HU

смерті, у тіщ ИЦШ

вальної установи, tHhif

про смерть" не видай

тіла дозволяється н»

дослідження Т> Ulf

!П !г'

Д^Нрї смерті. Один з

^Ід^енніо підля-

лв, • та-

роду й

К^які

ту ідіа-

Ігсргаісми

' іуання. а

іновк вже

> ВІ4 місця

ірвм діку-

1 СВІДОЦТВО

»*яоована. Розтин

1»квм<ірт1. Суд-'мед.

іГІЛЬМІ'НВ.і Підставі письмової

вимоги слідчих органів у оп«и1«ЛЫ(ИМ приміщеннях, за не-

обхідності, за участі представн»»!» органів слідства.

-(вЗ

Туалет трупа — туалет трупа:

впорядкування належним чином обличчя, волосся та одягу

; . трупа, які .надають йому прижиттєвого вигляду, з метою

, впізнавання, фотографування тощо. Т, т. може бути прос-

тим і складним. Простий полягає в очищенні шкіри облич-

чя, волосся від забруднення, ^ розчісуванні волосся. Повіки

очей відкривають і під них вводять важкі валики. В очну

щілину крапають гліцерин для надання блиску, на труп на-

дягають одяг. Складний Т. т. полягає у накладанні гриму,

припудрюванні обличчя, пофарбуванні губ еозином або су-

риком. Грим не повинен приховувати зморшки, рубці, осо-

бисті прикмети та ін.

Убийство (лат. caedes) — убивство:

протиправне навмисне або з необережності позбавлення

життя іншої людини; кримінальний злочин.

Увечье (лат. mutllatio) —каліцтво:

стійке,чи короткочасне ушкодження здоров'я внаслідок не-

щасного випадку або протиправних дій, що призводить до

' втрати працездатності.

Удавление — задушення:

смерть, _заподіяна здавленням горла й насильним припи-

ненням дихання. 3. зашморгом (петлею) — затягування

петлі на шиї під впливом зовнішньої сили (вид механічної

асфіксії). 3. руками — вид асфіксії внаслідок здавлення

гортані пальцями рук. ;

Удар солнечный (от гр- heliosis — солнце) — удар сонячний:

ураження ЦНС, викликане інтенсивною та довготривалою

дією прямих сонячних променів на непокриту голову люди-

ни. Супроводжується припливом крові до голови, головним

болем, почервонінням обличчя, знесиленням, іноді надмір-

яим нагріванням тіла. У. с. може бути смертельним. Мор-

фологічні зміни непатогноманічні, при розтині спостеріга-

ють різке повнокров'я мозку та його оболонок, вогнища

дрібних крововиливів у тканини мозку.

Удар тепловой (лат. thermoplegia) — удар тепловий:

перегрівання тіла людини, викликане дією високої темпера-

тури. Може виникнути ..при підвищеній температурі навко-

лишнього, середовища, підвищеній вологості повітря та по-

силеній м'язовій роботі. При У. т. мають місце загальна

слабкість, посилення, а потім припинення потовиділення,

збільшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску,

почервоніння обличчя, інколи непритомність, судоми, тем-

464

пература тіла підвищується до 42—43°С. При розтині

спостерігається різке повнокров'я внутрішніх органів; особ-

ливо легенів (вони чорного кольору), набряки мозку та

м'якої мозкової оболонки, дрібні крововиливи під слизові

та серозні оболонки. Ці зміни не специфічні.

Умирание (лат. tnanirtojtnesis) — вмирання:

процес, який передує смерті. Вивчення явищ В. та пов'яза-

них з ммзмін B'opraH^I має значення для суд.-мед.

практики. Експерт, ЛОЧИНакгЧК дослідження трупа, як пра-

вило, не знар, як •(^уйаКИГ^КнГс В> Але за відповідними

морфологічними 'iMMMldkllf аобов'ймний визначити, як

швидко наступна '«lli^tki'MK ОпМноситься морфологія

трупа з обставинаїМ'Фі^.^'іММшНт Інші важливі для

слідства питання. Розрізняють'смітті Організму як цілого

та смерть оім'анізму як поступове припинення'жнттадЬіяь-

ності окремих тканин та органів залежно від Їх-філогенезу

та фізіологічних функцій. Є два види В.: агонія та гостра

смерть, яка швидко настає.

Уродство (лат. monstruositas, teratismus) — потворність,

каліцтво:

вада розвитку, що спотворює зовнішність і часто несумісна

з життям. .

Утопление (лат. submepsio или mors per subrhersionem) —

утопления:

один з видів механічної асфіксії, а сам«; закриття дихаль-

один з видів механічної

них шляхів рідиною, яі

диться у цій рідині. "W

шкіра, стійка дрібнот

носа і рота; гостра efc

Лукомського—Палиі

дрібнопузирчата пінв;

ського). НаявнІ«ТВі(|

набряк печінки, no»»! „

сакова—Шкаравського),

транссудату в брюшні^,

доказом.

Ушиб — забій, удвр, (і

ушкодження, спричи»

Ушибленная рана -- •a(hn'«>i.

рана, заподіяна тупим пр«дм*гом, характерною ознакою є

рвані, нерівні, здерті, розбиті, синнкоиі і трошки відшаро-

вані, від навколишніх тканин, краї з тканинними перемич-

ками між ними. . , . ;

- - • ••'•--""-^индьки голова знахо-

і'смерті від У. є; бліда

іібна піна в отворі

ліі' (Рассказова—

а^вИйка

Фабула (лат. fabula — басня, сказка) — фабула:

стислий зміст, виклад дій/подій, фактів і пригод в їх послі-

довному зв'язку.

Фактор (лат. factor — творец, деятель, тот, кто что-то де-

лает) — фактор:

рушійна сила, причина процесу, що відбувається; явище чи

одне з його необхідних умов-

Фактор редукции (лат. reducere — возвращать, приводить в

определенное состояние) — фактор редукції:

відношення кількості алкоголю в усьому організмі до кіль-

кості його у крові; позначається літерою "г". Середнє зна-

чення Ф. р. становить 0,7.

Факторы выстрела дополнительные — фактори пострі-

лу додаткові:

все те, що вилітає з каналу ствола вогнепальної зброї в

момент пострілу, крім снаряду (кулі, дробу). Це лередку-

гЙІібййгЯР"6. <SЇШW^ЩW:noУ)xoвl гам- ПОЛУМ'Я,

'іМяМТ'ІЙІНІ nopWy/ilio не іігбрілн, частки металу, крап-

„.ч-1;

ШИН масТМла рушниці, якщо зброя була змазана.

Ли^&уіі (• .і1'1 .•г" • • • '

ИвЛ (СеНбОН) — фенол:

ф«

органічна речовина; являє собою рожеві кристали з харак-

терним запахом, що легко розчиняються. Смертельна доза

близько 10г.

Феномен (гр. phainomenon — то, что существует; то, в чем

проявляется, открывается, находится сущность)—

феномен;

виключне, рідкісне, незвичне явище чи ознака.

Фигуры молнии — фігури блискавки:

сліди дії блискавки на тілі людини.

Фиктивный (от лат. Пс(іо) — фіктивний:

вигаданий, хибний, уявний, який є фікцією.

Финка — фінка:

фінський ніж, має товстий короткий клинок, загострений з

одного боку, зброя, що коле.

Флюоресценция (от лат. Пиог — поток, истечение) —

флюоресценція:

світіння, випромінювання під впливом освітлення, опромі-

нювання.

Формалин — формалін:

40%-ний водний розчин формальдегіду (СНОН); викликає

зсідання та фіксацію білків. Смертельна доза 10—20 мл.

Формировать (от лат. formare — придавать форму, созда-

вать) — формувати;

надавати чому-небудь певної форми, закінченості; пород-

жувати, складати, створювати (напр., Ф. діагноз, Ф. вис-

новок). ^

Фотография научная (гр. photos — свет -<• grapho — ри-

сую, пишу) — фотографія наукова:

один з видів фотографії'.

Фотография судвфіМ у- фотографія судова:

один з видів фіотрграфііі наукової, що застосовується під

час попередні ,(,л(дв(Т(И.,(ВрД»і Криміналістичних та судо-

во-медичних експерти»ах.

Фульгурация (лат; «rfgUfetto -^ молийя, гром) — фульгу-

рація: ., . „, . . - 1 .. : , ,і , .

відбиткя блискавки, опіки. Див. Фігури блискавки.

Фульгуриты — фульгурити:

"громові стріли", невеликі, своєрідної форми гіллясті труб-

ки. що утворилися від сплавлення піщинок за удару блис-

кавки у пісок. Ф. можуть бути знайдені на місці ураження

" людини блискавкою.

Человек (лат. homo sapleni)

. вищий, представмі --"-

здатна виробляж

сокрорганізоіадмД

ною мовою.

*н»;

' ;ву<!ПІльна Істота, яка

"'Зісоби праці, має ви-

.уолодіє членорозділь-

Череп (лат. cranium)

скелет (кістйк) ГО

Черепно-мозго—— і

черепно-мозкова трі

одна із стадій розвитку (ДИН11

вово-психічних порушень, ЯКҐ "ві

ці?) періоди в осіб, які мали закриї

Членовредительство—самоушкоджаИИЯ!

калічення членів, заподіяні собі з мстою ОдФрЖИЙЯ ВИГОДИ,

привілеїв тощо.

Шантаж (фр. chantage) — шантаж:

погроза викриття, розголошення яких-небудь компромстую-

/1(і7

чих або начебто компрометуючих відомостей з метою до-

сягти певних вигод. .,:• • :

Шабер (нем. schaben — скрести) — шабер:

ріжучий інструмент у вигляді загостреного з одного кінця

тригранного чи плескатого стрижня, який слугує для того,

щоб зробити рівною металеву поверхню, тощо.

Шлйф (в кости) — шліф (у кістці):

гладка поверхня у ділянці розділення (ушкодження) плес-

катої трубчатої кістки чи хряща у вигляді багатьох пара-

лельних між собою дрібних валиків чи борозен, які'утво-

. рюються під дією леза рубаючого предмета

Шов хирургический (лат. sutura chirurgica) — шов хірур-

гічний: ... ,

з'єднання тканин і країв рани' за допомогою хірургічних

інструментів та шовного матеріалу.

Шок (франц. choc — удар) — шок:

Э^ЛЬНИЙ ТЯ%^4рр^ИМ ФУНКЦІЙ організму, який характе-

р'іЮ^ЙЇАта 'iB^W11"1' Р^"111'1' гемодинаміки, ди-

XMilWtwMHy pWOftMn. Причини, шо призводять до розвит-

ку Ш.РііНомянІтнІ, Морфологічні прояви його скупі й ма-

ло дітностично інформативні.

Шрам (нем. Schramme)—юрам:

слід на шкірі від зарубцьованої рани;

Шприц (нем, Spritze) — шприц:

інструмент у вигляді порожнистого градуйованого циліндра

з поршнем для нагнітання чи відсмоктування рідини через

голку чи катетер, що вводяться у тканини чи порожнини

організму. , , , ;

Шрапнель (англ. shrapnel, по имени изобретателя) —'шрап-

нель:

артилерійський снаряд, начинений кулями; застосовується

для ураження відкрито розміщених живих цілей.

Штанц-марка— штанц-марка, штамп-відбиток:

відбиток дульного зрізу вогнепальної зброї при пострілі

впритул,

Щ , . ....... . . іі . . ' . •., .::'

Щелочь—луг:

антагоніст кислоти, в організмі діє аніонами (гидроксиль-

ними іонами), які викликають некроз тканини, розріджу-

ють білки з утворенням лужних альбумінів.

Щель—щілина: ; \

вузький повздовжній отвір.

Э ••, 1 -.^ - „1[.. ;: .^ . •

Эвтаназия (эутанавия) (euthanasia; от гр. eu — хорошо +-

thanatos—смерть) — «ВГЖказія: , . , . ... , ,

прискорення 'diepTi МЖЙІЙЙ0^ хворого. Е. може.бут.ц ак-

•тивноютаПасиЙнЪ';,''1*"^"1''111,^ . ,

^ -1 . •.-і"'1 • ^.і'і'ч.]" -.»! '"

Эксги6ициони»м (лиг. і омЬШЬі* w покв.м.і—ть, представ-

лять, открывать) • •KcrJMuJIlRMlftMi, .і , .

статеве збочення, m по^г&^'отрЙЙІННІСТІтеаого задо-

волення від оголення своїх статевих орган<6. Такі дії роб-

лять, як правило'; психічно" хворі люди у присутності',ос 16

протилежної статі.

Эксгумация ( от лат. ех—из + humus—: земля) —

ексгумація:

вилучення із землі похованого трупа для судово-медичного

дослідження,

Эксперт (от лат. expertus — опытный) — експерт;

фахівець з тієї або іншої спеціальної галузі знань у науці,

техніці, мистецтві або. ремеслі. Е. судово-мддичний; особа,

яка має вищу медичну освіту, спеціальну Підготовку в га-

лузі судової медицини Й лвймас штатну посаду судово-ме-

• личного експерта. Е, ^''лІіІМаШ^ не е'штатним

працівником судово^ИІ|Мв|||Ц|^^ (бюро), а' запроше-

ний сулово-сл^чНМИЬ!!!^^!^^^!^'''1'^1' ФУНКЦІЇ Е.

тимчасово чи разово; 'ИяІІИ^^^^ІВіІіМІПврІНйх обо-

в'язків на .нього "РШИрМіїмИ^ Е.

спеціальне дослідження тих чи Інших Jol^rMNHf^V^UMtflan ь-

ної або цивільної чи трудової справи, що його проводять

екперти. Види Е,: криміналістична, судово-біологічна, суде-

во-медична, судово-психіатрична, судово-токеикологічна то-

що; первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна.

Экстракция'плода (лат. extratio tetus; extraho, extractum —

извлечение плода) — екстракція плода:

акушерська операція витягання плода з матки без розсікання.

Электрография (лат. electro — электрика + гр. grapho -'

рисую, пишу)-т електрографія:

•один з лабораторних методів дослідження, щ& використову-

ється у судово-медичній практиці.

4в9

Электрометка — електрична мітка:

ушкодження, заподіяне електричним струмом; місце входу

чи виходу струму.

Электротравма— електротравма:

короткочасна дія технічної чи атмосферної' (блискавка)

електрики, яка спричинила розлад здоров'я чи смерть лю-

дини.

Электроэнцефалография (электро + гр. encephalon — мозг

+ графия) — електроенцефалографІя:

метод функціонального дослідження головного мозку, за-

снований на графічній реєстрації його біопотенціалів.

Элиминация (от лаг. eliminatio — вынесение за порог) —

елімінація:

виключення, усунення, виривання, виділення чого-небудь.

Напр., після того, як рівень алкоголю у крові людини дося-

гає найвищого рівня (через розпивання алкогольних напо-

їв), починаєтеся п«р<ед Е.. який супроводжується знижен-

^<iJ?Sli9JSS^^ aa рахунок йогб.окислення та

9м'в<»хмя1 (гр. embolon — клин) — емболія:

патологічний процес, за якогй спостерігається циркуляція у

крові чи лімфі яких-небудь сторонніх часток, що спричиняє

порушення току крові або закупорку судин різного калібру.

Ці частки називаються емболами-

Эмфизема трупная (гр. emphysema— вздутие) — емфізе-

ма трупна:

здуття трупа в результаті утворення та проникнення у пух-

кі тканини та у підшкіряну основу газів, що утворилися

внаслідок гниття.

Энтомология (гр. entomos — насекомые + logos — наука)

— ентомологія:

наука про комах. З Е. судово-медичний експерт стикається

при дослідженні гнилісних змін трупів, особливо влітку.

Для судової медицини найбільше значення мають мухи,

мурав'ї, жуки.

Энцефалит (от гр. encephalon—мозг)—енцефаліт:

запальне захворювання головного мозку. Розрізняють пер-

винний (кліщовий, епідермічний, комариний) та вторинний

(при загальних інфекціях та інтоксикаціях) Е. При Е. завж-

ди уражається психічна сфера.

Этанол — етанол:

спирт етиловий.

470

Этика (лат. ethica от гр. etos — обычай) — етика:

наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних

правил якого-небудь класу, професії тощо. Е. лікарська: су-

купність норм поведінки лікаря щодо хворого. . .

Этиленгликоль (СНаОН-СНгОН) — етиленгликоль:

двоатомний спирт, в'язка, прозора, сироваткоподібна ріди-

на без кольору і запаху, із солодкуватим присмаком, яка

використовується як антифриз. Е. як спирт справляє на

організм наркотичну ДІЮ і може спричинити смерть внаслі-

док коми чи пригнічення ЦНС.

Эякуляция (лат. «Jaculatio, от ejaculo — извергаю) —

еякуляція:

викидання (виверження) сперми у чоловіків чи секрету за-

лоз шийки матки у жінок.

Ювенильный (лат, Juvenilis — юношеский) — ювенільний:

те, що стосується дитячого, юнацького віку; той, хто не до-

сяг статевої зрілості.

Юриспруденция (лат. jurisprudentia) — юриспруденція:

сукупність юридичних наук, галузь юридичної діяльності.

Юстиция (лат. Jmtltia) — юстиціїї;

правосуддя, судочинство; сукупність державних органів,

які займаються судочинством, система судових установ.

Юрисдикция (лат. JurlftdlctlOi от Jui (Juris) — право + dico

— говорю) — MpNCWlll|Jll^ ;,—

повноваження ABBBIW ||^|)|||І||^^у фактам, розв'язувати

правові питання.

Явления трупные — явища трупні;

процеси, зміни, які розвиваються у помертвілому/мертво-

му тілі, інтенсивність та вираженість яких залежить від ба-

гатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.

Яд — отрута;

речовина, яка після введення в організм ззовні у певних

малих дозах завдає шкоди хімічним шляхом. Отрути поді-

ляються на: отрути місцевої дії, корозійні, опікаючі (їдкі

кислоти й луги, фенол та його деривати); деструктивні, які

спричиняють різні дистрофічні зміни у тканинах органів

(солі важких металів, фосфор, грибна отрута тощо); кро-

в'яні (окисел вуглецю, нітробензол, анілін та ін.); нервово-

471

функціональні. (е»рковод.ень,»а.»ікоголь, хлороформ, ефір, си-

нильна кислота, опій, барбітурати, морфін та »№.),

Ядохимиката—ядохімікати:

пестициди (яат. pestis зараза + caedere вбивати), хімічні

речовини, які застосовуються в сілському господарстві для

боротьби із шкідниками та хворобами • культурних рослин,

шкідниками запасів зерна та продуктів.

Ядро — ядро: ,

внутрішня, переважно щільніша й густіша, частина чого-не-

будь. Я. закостеніння: утворення кісткової тканини в ме-

зенхімальній чи хрящовій основі кістки, що розвивається.

Ятрогения (гр. iatros — врач + genesis — происхождение)

-—ятрогенія:

захворювання, які породжуються неправильним,' необереж-

ним, необдуманим висловлюванням лікаря, а Інколи не-

уважною, безтактною поведінкою лікаря щодо хворого.

СПИСОК ЛПЖРАТУРИ

• инн'Н(щ„і1 ,, . і

Авдеев М. И. Суд^НОиММНйММСКМ экспертиза трупа. — М.:

Медицина, ^ ЇЖ Д13У%^\ •х, .' ' •,. • ' 1 • • •

Арутюнов,А. ^. Рукадй^^ flftJN^T^^^ .-•M.:

.дов при судебно-медйЛіаНСТІ^ЯІІЙ^МІИГІЇ^^ Стм-

Братусь В. Д., Шерман Д. М. Геморррагнческий шок; •*- К.:

Наукова думка, 1989. — 34 с.

Вермель И. Г. Вопросы теории судебно-медицинского заклю-

чения. — М., 1979. — 128 с.

Глушков В. А. Ответственность за преступления в области

здравоохранения. — К.: Вища школа, 1987. — 199 с.

Горбашко А. И. Диагностика и лечение кровопотерн, — Л.:

Медицина, 1982. — 224 с.

Громов А. П. Биомеханика трюмы. — М,! Медицина, 1979.

_ 140 ^ •" •"• •

342 с.

11 У1

Громов А. П., Капустин

ванне трупа. — /'

Громов А. П., Наум

тология. — М.; "

Деньковский А. Р,

стрельной раны.

Деньковский А. Р., Матышм

Л.: Медицина, 1985. — 4W

Дерябин И. И., Насонкин О.

лезнь. — Л.; M«ANUMH^u(||

гтичсская бо-

Загрядская А. Л. Опр«двЛ«И>Н

медицинском исслвдовяМИЙЦл-

М.: Медицина, 1968. — tBx С.

Трапмы при судебно-

•рвзаного ранения. —

Загрядская А. П. и Др. Суд^бно-медицинская экспертиза при

повреждениях пилами и ножницами. — Горький: Мед.

инст., 1976. — 120с.

473

Зорькин И. А. и др. Судебно-медицинская экспертиза перело-

мов позвоночника при травме твердыми предметами. —

Барнаул: АГМИ, 1986. —22с.

Зорькин А. И. и др. Судебно-медицинская экспертиза внутри-

суставных переломов крупных суставов. — Барнаул:

АГМИ, 1990. — 21 с.

Зорькин И. А. и др. Судебно-медицинская экспертиза перело-

мов диафизов длинных трубчатых костей. — Барнаул:

АГМИ, f990. — 16с.

Зорькин А. И. и др. Судебно-медицинская экспертиза перело-

мов диафизов длинных трубчатых костей верхних конеч-

ностей у детей при травме твердыми тупыми предметами.

— Барнаул: АГМИ, 1990. — 29 с.

Калитеевский П. Ф. Макроскопическая дифференциальная

диагностика патологических процессов. :— М.: Медицина,

1978.—400с.

. »• w. —— •ИЛ/ Сі

А4^мм)<А^і<€|М»Акииедішинское

КНЙ((МЮШ«-р*жушнми орудиями.

игс'міТ'Е'М^Р ®*

КАЮЛ» 'А я л—-

" миинское исследование поврежде-

орудиями. — М.: Медицина, 1965.

Клюв» А. В., Артемов В. Н. Руководство по медицинскому

расследованию авиационных происшествий. — М.: Воз-

душный транспорт, 1986. — 103 с.

Кодин В. А. Судебно-медицинская характеристика переломов

подъязычной кости и щитовидного хряща при некоторых

видах внешнего насилия. — Владимир, 1974. — 106 с.

Комаров В. Д., Шиманко И. И. Позиционная компрессия тка-

ней. — М.: Медицина, 1984. — 176 с.

Кононенко В. И,, Тагаев Н. Н. Дифференциальная диагности-

ка мотоциклетной травмы. — Харьков, 1985. — 38 с.

Коршаков И. К. Автомобиль и пешеход. Анализ механизма

наезда. — М.: Транспорт, 1989. — 142 с.

Крюков В. Н. Механизм переломов костей. — М.: Медицина,

1971. — 108с.

Крюков В. Н. Механика и морфология переломов. — М.: Ме-

дицина, 1986. — 160 с.

Крюков В. Н. Судебная медицина. — М.: Медицина, 1990. —

448 с.

Кустанович С. Д. Исследование повреждений одежды в су-

дебно-медицинской практике.— М.: Медицина, 1965. —

218с.

ЯМ

М.: Госюриздат,

• М.:

Кустанович С. Д. Судебная баллистика.

1966.-4^^,„,';„^,\ . .

Кустанович С, Д. ;СудебНО*іедицинская трасология.

Медицина, ^97§. — (,^ с.

Лисицин А. Ф. Судв^НО-медицинская экспертиза при повреж-

. дениях из qxQTM^NteerQ гладкоствольного оружия. — М.:

Медицина,, Д^^ЗД.с.;,,,^. ., ,,

экспертиза в случаях

•— травматизма. р~

Мазуренко М, Д,

npoMbtiwieawrt

Л.: ЛенГЙДуВ,

Мазуренко.Л,^

гибших.ДірСЗул

Метод.1 реком. • .... .......w — w -^wrw111 11:

. • - ';.i,!.1-., • ! win ,h'«i,; ^n.frti'HrMefSltt.N-lKltifWfH.'HV

Матышев А. Л. Распознавание основных видов автомобиль-

ной травмы. — Л.: Медицина, 1969. — 128 с.

Молчанов В. И. и. др. Огнестрельные повреждения и их >су-

дебно-медицинская экспертиза, — Л.: Медицина, 1990. —

272 с.

Муханов А. М. Судебно-медицинская диагностика: поврежде-

ний тупыми предметами. — Тернополь, (974. — 506 с.

Муханов А. И. Атлас-руководство'ПО сущОноЙ медицине. —

К.: Вища школа, 1988. — 232 С. ,. ,,

- . , • : .,'1., •\i^.iv. •'IKL-AV...1 -N' »»

Наказ МОЗ Укра^ ''Л^фОМММЯИй ПОСК

медичної служби у\

. .. , .'.'.ч'г;

Науково-практичний

— R.: ЮрІнкоЙ';'

Науково-практичний

дексу України.' -

•'' • 1 • 1'. і

Науменко В. Г., Грехов

вания при чєрєпно-l

1967. — 116с. )

Науменко В. Г., Гм.

при травме. — М,

Науменко В. Г., Панов'

кровоизлияния. — М'

Пашкова В. И., ТомиЛЧН В, 9- ЛяДораТорные и специальные

методы исследования Ц судебной медицине. — М.: Меди-

цина, 1975. — 456с. '

475

Поліщук М. Е., Верхоглядова Т. Т., Лісовий А. С., Шев-

чук В. А: Клініка тасудово-медична експертиза черепно-

мозкових ушкоджень. — К., 1996. — 118с.

Попов Б. ./7. Черепно-мозговая травма. — Л., Медицина, 1988.

—240с.

Поркшеян О. X. Судебно-медицинская экспертиза при желез-

нодорожных происшествиях. — М.: Медицина, 1965. —-

152 с. ; • . . ' ' '• :. ;. і"

Райский М. И. Судебная медицина. — М.: Медгиз, 1963. —

468 с.

Ромоданав А. П. и др. Черепно-мозговая травма при алкоголь-

ной интоксикации. — К.: Здоров'я, 1982.— 160 с.

Руководство к практическим занятиям по судебной медицине

/ Под ред. И, А. Концевич. — К.: Вища школа, 1988;—

328с.

Саммснилом М. Л, Морфология закрытой травмы груди и

• JMt>TI. —Медицине. 1980. - 160 с.

Сапожников Ю. С. Криминалистика в судебной медицине,—

К.; Здоров'я, 1970. — 268 с.

Сапоуснико.в Ю. С., Гамбург А. М. Судебная медицина •— К,:

Вища школа, 1980. — 378 с.

Серебренников И. М. Судебно-медицинское исследование

рубцов кожи. — М.: Медгиз, 1962. — 128 с.

Сингур Н. А. Ушибы мозга.: Медицина, 1970. — 224 с;

Синило М. И. Атлас травматических вывихов. — К.: Здо-

ров'я, 1971. — 152с.

Скопин И. В. Судебно-медицинское исследование поврежде-

ний рубящими орудиями. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та,

1960. —212 с.

Смусин Я. С. Судебно-медицинская экспертиза повреждений

выстрелами из охотничьего ружья.—Л.: Медицина, 1971.

— 192с. ' ; :

Солохин А. А. Судебно-медицинская экспертиза в случаях ав- .

томобильной травмы. — М.: Медицина, 1968. — 236 с.

Солохин А. А. и др. Атлас по судебной медицине. — М.: Ме-

дицина, 1981. — 264 с. ..:.,.;.

COAOKUH А. А. Судебно-медицинская экспертиза при падении

с высоты. — М.: ЦОЛИУВ, 1983. — 30 с.

Солохин А. А. и др. Логические приемы в судебно-медицин-

ской экспертизе / .Судмедекспертиза. — 1985.—№ ). —

С. З—8. , , .

Солохин А. А., Бедрин Л, ^.Таблицы и схемы по судебной

медицине. Общие судвбно-медицинские вопросы травмато-

логии. — Ярославль; — М.: ЦОЛИУВ, 1985. — 80 с.

Солохин А. А., Бвдрин iff, М. Таблицы и схемы по судебной

медицине. ПоВр<ТИД|1|нДТ ПаДФНИЯ с высоты и воздей-

ствия частей тр«іЇД|І|иГи^^,. Ярославль: ЦОЛИУВ.

'986•l-76•c•••11^^ ' """!

Солохин А. А., ^^ФМЙГ-ІІІІИІНМ^ИН^ Пб

медицине. І і ІІІІ||МІИИ^^^Н|ІЙ '

Ярославль — М.: и0ЛИУЦ^|||||Я^Н|

Солохин А. А., Бедри'н Л. М. Таблицы и cxeML ..» «J«qrvnu»

медицине. Огнестрельные повреждения, пбврвжмИИЯ ОС-

трыми предметами, механическая асфиксия. — Ярославль,

1986. — 88 с.

Стислий тлумачний російсько-український словник з судової

медицини та судової психіатрії / А. С. Лісовий, К. А.. Лі-

совий, Ю. А. Томіна, К. Г. Чопівська, Л. Л. Голубович,

П. Л. Голубович та інші. — Запоріжжя, 1995. —l09 с.

Судово-медична травматологія / Л. Л. Голубович. А. С. Лісо-

вий, Г. В. Бобро, П. Л. Голубович, — Запоріжжя, 1994. —

68,с. • •

Топография силовых наП|

Под ред. В. Н. Крюкої

1977. — 176 с.

Трезвость: иллюзии и •

Н. Н. Чурилов, А. С(

Наукова думка, 1991.

Хазанов А. Т., Чалисов ..

курсу. — М.: Медицина,

Шустер X. П., Шенборн ,X,f •

Распознавание. Контрольг

1981. — 122с.

Эйдлин Л. М. Огнестрельные Л.

газ Уз. ССР. 1963. —332 Й,

Юмашев Г. С. Травматология И Ортопедия. — М.: Медицина,

1990. — 575 с.

ЗМІСТ

. . 26

Передмова ...................

Розділ І .

Предмет, завдання та значення судової медицини .

Розділ II

Процесуальні основи та організація

судово-медичної експертизи в Україні ......

Розділ III

Судово-медичне вчення про смерть та трупні явища

(судово-медична танатологія) ...........

РАУПМІу

[ffQro виявлення .......

РвСІліУІ1111 :'"11''"1'1111" 1

Судово-медичне дослідження трупів новонароджених

Розділ VII

Судово-медична експертиза при раптовій смерті . .

Розділ VIII

Судово-медична травматологія

(вчення про ушкодження) ............

Розділ IX

Судово-медична експертиза ушкоджень,

спричинених тупими предметами ..........

Розділ Х

Транспортна травма ...............

Розділ XI

Судово-медична експертиза ушкоджень,

спричинених гострими предметами .........

Розділ XII

Судово-медична експертиза

вогнепальних ушкоджень ..............

Розділ XIII

Судоио-медична експертиза у випадках

кисневого голодування (механічна асфіксія) . . . . .

47»

. 33

. 54

. 75

. 101

. 118

. 144

. 146

. 161

. 191

. 195

216

Розділ XIV

Судово-медичне дослідження у випадках смерті

від дії високої температури .........

Розділ XV ннщ.АШі !

Розлад здоров'»

від дії низы

Розділ XVI

Розлад здор

барометрмчн

Розділ Х^Ц

Розлад здбрс

та атмосфері

Розділ ХУШ

Ураження Іонізуючим

Розділ ХІХА Т U1'1

Судово-медична токсикологія

Розділ XX

Судово-медична експертиза живих осіб ......

Розділ XXI

Судово-медична експертиза речових доказів ....

Розділ XXII

Судово-медичні криміналістичні методи

дослідження ...................

Розділ XXIII

Питання лікарської деонтології та відповідальність

медичних працівників за професійні правопорушеннг

Ілюстрації ......... ;'•.". W-1

Російсько-український тлумачний ^aoWW

судово-медичних термінів . . . ,. ...к»<|

Список літератури ...... .' ; ^

«все книги «к разделу «содержание Глав: 25 Главы: < 20. 21. 22. 23. 24. 25.

5rik.ru

Материалы для учебы и работы

Розділ XXIII Питання лікарської деонтології та відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення