Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНА

наказом Генеральної прокуратури України

і міністра внутрішніх справ України

від 21 грудня 1995 року № 22/835

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок заповнення та подання документів первинного обліку

злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ

і протоколів про злочини

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

§1. Для забезпечення обліку і реєстрації злочинів, осіб, які їх вчи­нили, кримінальних справ і протоколів про злочини та формування показників статистичних звітів про стан злочинності наказом Гене­рального прокурора України і міністра внутрішніх справ України від 21 грудня 1995 р. № 22/835 затверджені нові форми документів пер­винного обліку:

статистична картка на виявлений злочин (форма № 1);

статистична картка про розкриття злочину чи інші наслідки роз­

слідування (форма № 1.1);

статистична картка на особу, яка вчинила злочин (форма № 2);

статистична картка про рух кримінальної справи (форма № 3);

статистичний талон на злочин, за вчинення якого особі пред'явле­

но обвинувачення (форма № 4);

форма журналу обліку злочинів, кримінальних справ (протоко­

лів) і осіб, які вчинили злочини (в старій редакції з внесеними до­

повненнями).

Система показників у перелічених обліково-реєстраційних доку­ментах побудована на кримінально-правовій основі і направлена на зміцнення законності при здійсненні обліку злочинів та їх розкриття.

Забороняється вносити в зазначені документи первинного обліку будь-які доповнення та зміни, оскільки вони є єдиними для всіх ор­ганів прокуратури та органів внутрішніх справ і можуть змінювати-

* Додатки 2-5 є автентичними текстами відповідних документів, а тому мовностил-істиному редагуванню при підготовці навчального посібника до видання не піддава­лися. (Ред.)

301

ся і доповнюватися тільки спільним рішенням Генеральної прокура­тури України і МВС України.

При заповненні документів первинного обліку (статистичних карток, журналів, довідок) належить керуватися правилами реєст­рації і обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, викладеними в Ін­струкції про єдиний облік злочинів та положеннями, які вказані в даній Інструкції.

§2. На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу або протокольне провадження, які підлягають обліку, проку­рор, слідчий прокуратури або органу внутрішніх справ1, а також працівник органу дізнання, які внесли постанову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прий­няття рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами № 1, 1.1, 3, 4 та особисто їх підписують.

Тільки у випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження попереднього слідства або дізнання, а також коли справа поступила з органів Служби безпеки або військової прокура­тури для подальшого розслідування, картку на виявлений злочин форми № 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу для свого провадження.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття від­повідно до закону рішення про злочин і особу, яка його вчинила.

Заповнені і підписані слідчим (працівником дізнання) картки під­писуються також прокурором або його заступником і тільки після цього можуть направлятися до обліково-реєстраційного підрозділу органів внутрішніх справ.

Слідчі після заповнення карток разом з кримінальною справою подають їх прокурору.

Працівник дізнання після заповнення і підпису карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнення ним свого роз­ділу, перевірки достовірності та повноти відображення в них відпо­відних відомостей і підписання, а потім разом з кримінальною спра­вою або протокольним провадженням подає їх прокурору.

Документи первинного обліку, складені слідчим, перевірки і під­писання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Ним за­повнюється і підписується тільки свій розділ цих облікових документів.

1 Надалі слідчі прокуратури і органів внутрішніх справ будуть іменуватися "слідчі", якщо інше не обумовлено в тексті.

302

Картки, заповнені прокурором, підписуються тільки прокурором. Слідчі та працівники дізнання повинні протягом доби після прийнят­тя рішення про злочин, особу, яка його вчинила, чи рішення по кри­мінальній справі або протокольному провадженню про злочин пред­ставити прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою чи матеріалом з протоколом та копіями процесуальних документів, представлення яких до прокуратури пе­редбачено законом.

Прокурори підписують картки тільки при наявності поданих до прокуратури передбачених законом копій процесуальних докумен­тів. Якщо картки подаються без цих документів, прокурори зобов'я­зані прийняти заходи для усунення порушень закону. При підписанні карток прокурори повинні перевірити відповідність даних в картках матеріалам справи, протокольного провадження.

Підписані прокурором картки негайно передаються в прокуратурі безпосередньо співробітнику міськрайліноргану внутрішніх справ, на якого покладена обліково-реєстраційна та статистична робота2.

Співробітник по обліково-статистичній роботі зобов'язаний пере­вірити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифровими індексами, які розміщені в графоклітках з право­го боку карток, та правильність заповнення даних, які відмічаються в картках за довідниками, зробити відповідні відмітки у документах первинного обліку. Протягом 2-4 годин з моменту одержання карток співробітник по обліково-статистичній роботі повинен зробити в журналі обліку злочинів/кримінальних справ (протоколів) і осіб, які вчинили злочин3, необхідні записи і направити облікові документи безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

Обліково-реєстраційні підрозділи зобов'язані негайно врахувати всі надіслані і підписані прокурором документи первинного обліку і не мають права відкладати постановку на облік або виключати їх з обліку. У разі відсутності підпису прокурора або його заступника чи неможливості врахувати картку в зв'язку з неналежним її оформлен­ням вона повертається для дооформления через відповідного проку­рора, з забезпеченням контролю за її поверненням. В інформаційних бюро повинен бути заведений облік карток, повернутих для до­оформления. Відмінити облік карток може тільки прокурор, який її підписав, або прокурор вищого рівня.

2              Далі — співробітник по обліково-статистичній роботі.

3              Далі — журнал обліку злочинів.

303

§3. Усі вміщені в документах первинного обліку інформаційні по­казники і уточнюючі їх додаткові дані, необхідні для реєстрації, об­ліку злочинів і осіб, які їх вчинили, а також для подальшого складан­ня статистичної звітності органів внутрішніх справ про злочинність і заходи боротьби з нею, є пронумерованими.

У пронумерованих пунктах карток необхідні відомості або впису­ються, або підкреслюються, а в розміщених з правого боку графо-клітках, там де це необхідно, дублюються цифровими індексами.

§4. Статистичні картки залежно від форми складаються з розділів: форми № 1 з двох, форми № 1.1 з п'яти, форми № 2 з трьох, форми № 3 з двох. Статистичний талон форми № 4 складається з трьох роз­ділів.

Розділ 1 усіх карток заповнюється у відповідних пунктах співро­бітником по обліково-статистичній роботі міськраиліноргану внут­рішніх справ і співробітником обліково-реєстраційного підрозділу.

Пункти 1, 2 і розділ 2 усіх карток і статистичного талону форми № 4, а також розділи 3 і 4 картки форми №1.1 заповнюються проку­рорами, слідчими або працівниками дізнання на підставі фактичних даних, які містяться у кримінальній справі або протокольному про­вадженні, підготовленому відповідно до ст. 426 КПК України.

Розділ 3 картки форми № 2 і статистичного талону форми № 4 та розділ 5 картки форми № 1.1, у тому числі і по справах органів про­куратури, заповнюється начальником міськраиліноргану внутрішніх справ на підставі необхідної інформації про конкретний злочин, яка знаходиться в його розпорядженні.

У розділі 2 статистичних карток пункти, які відмічаються за до­відниками, також заповнюються особою, яка веде розслідування справи або вирішила матеріал.

У картках форм № 1.1,2 передбачені пункти, в які заносяться дані про військовослужбовців, так як кримінальні справи по обвинува­ченню осіб у вчиненні з участю військовослужбовця за межами вій­ськової частини одного або кількох злочинів, що не є військовими, розслідуються за підслідністю територіальними слідчими органами4.

Кожний розділ обліково-реєстраційних документів підписується відповідною особою, яка його заповнила.

4 Див.: Наказ Генпрокурора України "Про підслідність кримінальних справ військо­вим прокурорам" від 5 серпня 1994 р. № 16.

304

Порядок відображення в обліково-реєстраційних документах не­обхідних шифрів і цифрових індексів встановлюється у типовій про­грамі математичного забезпечення їх обробки.

§5. При заповненні документів первинного обліку відповіді на поставлені питання повинні точно відповідати наявним матеріалам і ясно відображати суть справи. Дописки і виправлення в картках обу­мовлюються особами, які їх підписали.

Необхідні записи в них повинні виконуватись ручкою, розбірли­во і без скорочень. При цьому прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила злочин, записуються друкованими літерами російською мовою.

Прізвища осіб, які підписали документи первинного обліку, по­винні вказуватись повністю і чітко.

§6. Про складання і направлення документів первинного обліку співробітнику по обліково-статистичній роботі міськрайліноргану внутрішніх справ прокурором, слідчим, працівником дізнання учи­няється відповідна відмітка на лівій внутрішній стороні обкладинки порушеної кримінальної справи або протокольного провадження.

Для здійснення належного нагляду за достовірністю обліку зло­чинів і своєчасним поданням документів первинного обліку в усіх органах прокуратури повинен бути заведений журнал обліку статис­тичних карток, які підписані прокурором. До журналу необхідно включати такі дані: дата порушення справи, санкціонування проку­рором протоколу, номер справи чи протоколу, прізвище слідчого чи особи, яка проводила дізнання, дата надходження картки від слідчо­го (дізнавача) і дата передачі картки співробітнику по обліково-ста­тистичній роботі під розписку5.

Співробітник по обліково-статистичній роботі міськрайлінорга­ну внутрішніх справ одержує в канцеляріях прокуратур усі картки (слідчих прокуратури, слідчих і працівників дізнання органів внут­рішніх справ), які підписані прокурором, під розписку у вказаному журналі.

Після одержання в прокуратурі документів первинного обліку співробітник по обліково-статистичній роботі заповнює в них необ­хідні позначки у розділі 1, на підставі карток робить усі необхідні записи у журналі обліку злочинів і протягом 24 годин направляє їх безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

1 Вказівка Генпрокурора від ЗО вересня 1992 р. № 11-40.

305

При цьому, якщо міськрайлінорган внутрішніх справ знаходить­ся у тому самому місті, де і обліково-реєстраційний підрозділ, доку­менти первинного обліку здаються співробітником по обліково-ста­тистичній роботі міськрайліноргану особисто до обліково-реєстрац­ійного підрозділу під розписку в реєстрі, у якому вказується назва картки, номер справ або протоколу, коротко основні дані, а також дата одержання карток.

Якщо міськрайлінорган внутрішніх справ і обліково-реєстрацій­ний підрозділ знаходяться в різних населених пунктах, документи первинного обліку можуть направлятися співробітником по обліко­во-статистичній роботі міськрайліноргану начальнику обліково-реє­страційного підрозділу по пошті із супровідним листом, у якому вка­зуються ті ж реквізити, що і в реєстрі.

Реєстри і копії супровідних листів зберігаються у діловодстві спів­робітника по обліково-статистичній роботі міськрайліноргану внут­рішніх справ.

§7. Документи первинного обліку за формами № 1, 1.1, 2, 3, 4 і 6 підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах про­тягом одного року після складання на їх підставі статистичної звіт­ності про злочини і осіб, які вчинили злочин за минулий рік, при умо­ві, що по справах, які направлені з обвинувальним висновком до су­ду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду статистична довідка про розгляд справи судом (форма № 6).

Документи первинного обліку на нерозкриті злочини, по яких справи зупинено за пунктами 1, 3 ст. 206 КПК України не знищують­ся, а зберігаються у спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття злочину або закриття справи на підставі, що виключає кваліфікацію діяння як злочину.

II. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ КАРТКИ НА ВИЯВЛЕНИЙ ЗЛОЧИН (ФОРМА № 1)

§8. Статистична картка на виявлений злочин за формою № 1 є підставою для реєстрації і взяття на облік кожного злочину, що став у звітному періоді відомим прокурору, слідчому або працівнику дізнання, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які його вчинили.

Злочин вважається зареєстрованим, коли він поставлений на цен­тралізований облік в інформаційному бюро і включений у статистич­ну звітність.

306

Для забезпечення повноти і достовірності реєстрації і обліку кон­кретних злочинів при складанні картки форми № 1 необхідно керува­тися положеннями, викладеними в Інструкції про єдиний облік зло­чинів та в діючих постановах Пленуму Верховного Суду України про судову практику по справах щодо окремих категорій злочинів.

Картка форми № 1 може бути основною і додатковою. Основною є картка, що складається на виявлений злочин вперше. Додатковою є картка, яка складається з метою внесення в облік і звітність необхід­них змін про раніше вчинений злочин та його наслідки. Додатковою слід вважати також картку, яка складається на виявлений у ході роз­слідування по основній справі інший, раніше не зареєстрований зло­чин, якщо розслідування об'єднано в одній справі.

ОСНОВНА КАРТКА СКЛАДАЄТЬСЯ У ВИПАДКАХ:

Порушення кримінальної справи.

Винесення у порядку ст. 7,7-2, 8, 9, 10 КПК України постанови

про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідаль­

ності.

Надіслання до суду матеріалів з протоколом, санкціонованим

прокурором (ст. 426 КПК України).

Звільнення особи, що вчинила злочин, від кримінальної відпові­

дальності внаслідок акту амністії.

Прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної су­

дом, а також справи, що надійшла з органів Служби безпеки і вій­

ськової прокуратури.

Прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла в

установленому законом порядку за територіальною підслідністю

з органів прокуратури або внутрішніх справ інших областей, Ав­

тономної Республіки Крим, інших держав, а також із транспорт­

них прокуратур на правах обласних або УМВС на транспорті,

якщо злочин, що розслідується у даному звітному періоді, раніше

не був зареєстрований і поставлений на облік.

Виділення справи про злочин з іншої кримінальної справи.

ДОДАТКОВА КАРТКА СКЛАДАЄТЬСЯ У ВИПАДКАХ:

Приєднання до розслідуваної справи іншої справи або матеріалу

про інший, раніше не зареєстрований злочин.

Виявлення у ході розслідування справи про основний злочин до­

даткового, раніше не зареєстрованого злочину, якщо розсліду­

вання об'єднано в одній справі.

307

Поновлення провадження по раніше закритій кримінальній спра­

ві, із зняттям злочину з обліку.

Перекваліфікації при розслідуванні вчиненого діяння з менш тяж­

кого на більш тяжкий злочин і з більш тяжкого на менш тяжкий

злочин.

Примітка. Якщо розкрадання державного чи колективного май­на шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим ста­новищем у результаті об'єднання раніше порушених справ або вияв­лення в процесі розслідування нових епізодів, розкрадання стає вели­ким або особливо великим, ці розкрадання реєструються як один злочин, на який складається одна додаткова картка форми № 1 з ква­ліфікацією злочину за ст. 84 ч. З або ст. 86-1 Кримінального кодексу України у тому районі, де вони одержали кінцеву кваліфікацію вели­кого або особливо великого розкрадання, і тим слідчим, який прий­няв рішення про таку кваліфікацію. При цьому, якщо в одному або різних районах (областях) були зареєстровані окремі розкрадання, вчинені шляхом привласнення, розтрати або зловживання службо­вим становищем як самостійні злочини, які стали потім складовими великого або особливо великого розкрадання, то такі злочини з об­ліку знімаються.

5.             Необхідності повного відображення у звітності числа осіб, які за­

гинули в результаті вчиненого злочину, якщо хто-небудь із потер­

пілих помер у процесі розслідування кримінальної справи, після її

порушення.

Примітка. Якщо особою вчинено кілька злочинів, які складають реальну сукупність, кожне з яких підлягає обліку, то складається ос­новна та додаткова картки.

В основній картці вказується кваліфікація всіх злочинів і по цій картці враховується основний, найтяжчий злочин.

У додаткових картках вказується кваліфікація інших злочинів, які складають реальну сукупність, по яких враховуються ці злочини.

Наприклад, при умисному вбивстві, поєднаному з зґвалтуванням, складається основна картка, в якій показується кваліфікація за ст. 93 п. ж' і 117 ч. 4 КК України і по якій враховується умисне вбивство, і додаткова картка, в якій вказується кваліфікація за ст. 117 ч. 4 КК України і по якій враховується зґвалтування.

§9. Якщо кримінальні справи об'єднуються в одну справу в зв'яз­ку з тим, що злочини вчинені однією особою, то в основних картках форми № 1 робляться відповідні позначки про об'єднання цих справ,

308

але зміни в звітність про кількість зареєстрованих злочинів не вно­сяться.

Якщо кримінальні справи поступають для провадження розсліду­вання з органів внутрішніх справ в органи прокуратури або з органів прокуратури в органи внутрішніх справ одного і того самого райо­ну (міста), то виявлені по них злочини повторно не реєструються і справи про ці злочини закінчуються провадженням за номерами первинної реєстрації.

Якщо кримінальні справи поступили за підслідністю з одного району (міста) в інший район (місто) тієї ж області або Автономної Республіки Крим, то виявлені злочини підлягають реєстрації в районі (місті), де вони розслідуються і справам про ці злочини присвоюєть­ся черговий номер з числа виділених даному району (місту).

Якщо кримінальні справи пересилаються в іншу область, Авто­номну Республіку Крим або іншу державу для розслідування за міс­цем вчинення злочину, обліково-реєстраційний підрозділ пересилає документи первинного обліку в обліково-реєстраційний підрозділ органу внутрішніх справ цієї області, Автономної Республіки Крим. Останній ставить на облік ці злочини після з'ясування, чи не були вони зареєстровані раніше.

На централізований облік у поточному звітному періоді повинні також братися і відображатися у відповідних статистичних звітах усі злочини, по яких були порушені у попередньому звітному році кримі­нальні справи, що надійшли за підслідністю з інших районів, міст, об­ластей, Автономної Республіки Крим, держав, де вони в зв'язку з цим були зняті з обліку, а в разі повернення таких справ у той орган, який раніше пересилав справу, злочини повинні відновлюватися на обліку в цьому органі в той звітний період, коли справа повернулась назад.

Злочин, справа про який направляється за територіальною під­слідністю, може бути знятий з обліку тільки після того, як відповід­ним прокурором буде прийнято рішення про направлення кримі­нальної справи для подальшого розслідування за місцем вчинення злочину.

Злочин може бути знятий з обліку, якщо справа про нього направ­ляється:

З України в іншу державу після одержання на передачу справи

згоди прокурора.

З однієї області, Автономної Республіки Крим або з однієї ділян­

ки обслуговування транспортним органом (в межах України) в

309

інший, а також в територіальний орган та, навпаки, після одержан­ня згоди на передачу справи прокурора області, Автономної Рес­публіки Крим, транспортного прокурора (на правах обласного). 3. З одного району в інший (в межах області, Автономної Республі­ки Крим, однієї ділянки обслуговування транспортним органом на правах обласного) після одержання на передачу справи згоди прокурора района, міста, транспортного прокурора (на правах районного). При цьому треба мати на увазі, що коли в одній об­ласті або Автономній Республіці Крим злочин знімається з обліку в кінці звітного періоду і виключається із статистичного звіту за рік, як зареєстрований у зв'язку з направленням кримінальної справи про нього за територіальною підслідністю, то в інший об­ласті або Автономній Республіці Крим цей же злочин після над­ходження кримінальної справи про нього і прийняття його слід­чим (органом дізнання) до провадження на початку наступного року не може бути віднесений до злочинів минулих років, а пови­нен бути зареєстрований і відображений у статистичній звітності поточного звітного періоду.

Якщо по кримінальній справі розслідується декілька злочинів, вчинених на території різних областей, регіонів, слідчий або праців­ник дізнання, в провадженні якого знаходиться справа, направляє картки в обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ відповідних областей, Автономної Республіки Крим для постановки злочинів на облік за місцем їх вчинення, де вони становляться на об­лік незалежно від місцевої нумерації кримінальних справ.

§10. У пунктах 11 і 13 картки зазначається дата, день і час вчинен­ня злочину, коротко вказується подія злочину, місце і спосіб його вчинення, характерні особливості та інші суттєві обставини, прізви­ща та ініціали потерпілих, наслідки злочину, кількість загиблих від злочину; якщо є збитки, вказується їх розмір.

У пункті 9 картки повинні зазначатися відомості про попереджен­ня злочину. При цьому треба мати на увазі, що ці відомості вказу­ються тільки при наявності незакінченого злочину.

Попередженими безпосередньо органами внутрішніх справ слід вважати ті злочини, про підготовку до вчинення яких було заздале­гідь відомо із показань обвинувачених, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та ор­ганізацій або особистого спостереження працівників цих органів, ко­ли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів зло-

310

чинці були затримані при підготовці чи замаху на вчинення цього злочину або поставлені в умови, які включали можливість доведення злочину до кінця.

Попередженими за ініціативою органів внутрішніх справ слід вва­жати і ті злочини, вчинення яких не було допущено працівниками громадськості за пропозиціями (проханням, рекомендаціями) праців­ників органів внутрішніх справ.

Не підлягають обліку в числі попереджених злочинів діяння, які не містять в собі ознак приготування до злочину або замаху на злочин, зазначених у ст.17 КК України.

Відомості про виявлені злочини можуть коригуватися також за дани­ми статистичних карток форми № 1.1 про розкриття злочинів чи інші наслідки розслідування і форми № 2 на особу, яка вчинила злочин.

III. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ

СТАТИСТИЧНОГО ТАЛОНА НА ЗЛОЧИН,

ЗА ВЧИНЕННЯ ЯКОГО ОСОБІ ПРЕД'ЯВЛЕНО

ОБВИНУВАЧЕННЯ (ФОРМА № 4)

§11. Для контролю за процесом розкриття злочинів та прийняття відповідних заходів по цьому питанню передбачено облік злочинів, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення. Облік цих зло­чинів здійснюється на підставі статистичного талона форми № 4. Та­лон заповнюється особою, яка проводить розслідування криміналь­ної справи, після пред'явлення обвинувачення в порядку ст. 140 КПК Україні особі (особам), щодо якої винесено постанову про притяг­нення як обвинуваченого по даному злочину. Талон складається на кожний злочин.

До обліку беруться тільки ті злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення, яке вказано в постанові про притягнен­ня як обвинуваченого. Тому винесення тільки постанови без пред'яв­лення особі обвинувачення в порядку ст.140 КПК України ще не дає підстав для складання статистичного талона форми № 4.

У разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченого особи, місце перебування якої не встановлено, статистичний талон форми № 4 не складається. При зупиненні попереднього слідства по таких справах на підставі п. 1 ст. 206 КПК України особа, яка прово­дить розслідування, зобов'язана скласти картки форм № 1.1 ІЗ про нерозкриття злочину.

311

Статистичний талон форми № 4 підписує прокурор (заступник прокурора) за умови представлення до прокуратури, згідно зі ст.132 КПК України, копії постанови про пред'явлення особі обвинувачен­ня і коли впевниться, що дійсно по злочину пред'явлено обвинува­чення у його вчиненні, вказаній у талоні особі (особам).

Зняття з обліку злочинів, по яких особам пред'явлено обвинува­чення, здійснюється на підставі статистичної картки форми № 1.1, коли вона подається у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочину або на інших підставах, що виключають оцінку діян­ня як злочинного6.

Одержані на підставі талона форми № 4 дані про злочин, по яких особам пред'явлено обвинувачення у його вчиненні, не підміняють статистичну звітність про розкриття злочинів та систему визначення і обчислення показників розкриття злочинів. Сам факт встановлення особи, що вчинила злочин, і пред'явлення їй обвинувачення без прий­няття кінцевого рішення по справі, не дає підстав для обліку розкри­того злочину7.

Розкритим може вважатися злочин, коли зібрані докази є достат­німи для прийняття кінцевого рішення по справі про винність особи у вчиненні злочину.

IV. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ КАРТКИ ПРО РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНУ ЧИ ІНШІ НАСЛІДКИ РОЗСЛІДУВАННЯ (ФОРМА № 1.1) §12. Статистична картка про розкриття злочину та інші наслідки розслідування (форма № 1.1) є підставою для відображення в обліку і звітності таких відомостей про наслідки розслідування конкретних злочинів:

-               для обліку розкритого злочину, коли вона подається по закін­

ченій провадженням справі, протокольному провадженню одно­

часно з статкарткою форми № 2 на особу, яка вчинила злочин;

-               для обліку нерозкритого злочину, коли вона подається у випадку

винесення постанови про зупинення слідства за нерозшуком або

невстановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинува­

чений;

6              Див. пункт 12 Інструкції про єдиний облік злочинів.

7              Рішення, на підставі яких злочин вважається розкритим, викладені у п. 12 Інструкції.

312

- для зняття злочину з обліку, коли вона подається у випадку за­криття справи за відсутністю події, складу злочину або на інших підставах, що виключають оцінку діяння як злочинного. Статистична картка форми № 1.1 може бути тільки основною. Злочин може бути врахований як розкритий із заповненням і направ­ленням картки тільки у випадках, коли:

кримінальна справа по обвинуваченню особи, яка вчинила зло­

чин, закінчена провадженням, обвинувальний висновок затверд­

жений прокурором з направлення справи в порядку ст. 232 КПК

України до суду;

особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокуро­

ра на підставі ст.7-2, 8, 9, 10 КПК України кримінальна справа

закрита із звільненням цієї особи від кримінальної відповідаль­

ності з застосуванням до неї заходів адміністративного стягнення,

передачею матеріалів справи на розгляд до товариського суду

або передачею особи на поруки громадській організації, трудово­

му колективу чи направлення прокурором справи до суду для за­

стосування до неповнолітнього примусових заходів виховного

характеру;

особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вка­

зують на вчинення злочину цією особою, але кримінальна справа

стосовно цієї особи за згодою прокурора закрита згідно з п. З, 4 і

8 ст. 6 КПК України за закінченням строків давності, внаслідок

акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене

діяння, чи за смертю винного.

кримінальна справа за згодою прокурора закрита із звільненням

особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.7 КПК Ук­

раїни внаслідок зміни обстановки;

особа, яка вчинила злочин, встановлена в процесі протокольної

форми досудової підготовки матеріалів і протокол разом із мате­

ріалами з санкції прокурора надіслано до суду в порядку ст. 426

КПК України.

У звітному періоді в число розкритих злочинів враховується зло­чин незалежно від часу його реєстрації, по якому представлені запов­нені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка форми № 1.1) і на особу, що вчинила злочин (картка форми № 2), під­писані відповідним прокурором чи його заступником.

Відсоток розкриття злочину визначається співвідношенням числа розкритих злочинів помноженого на 100 до суми розкритих і нероз-критих злочинів.

313

Затримання або арешт підозрюваної у злочині особи, застосуван­ня до неї інших запобіжних заходів, а також пред'явлення особі обви­нувачення у вчиненому злочині, не дає підстав для обліку злочину як розкритого.

Картки форми № 1.1 на розкриття злочину по багатоепізодних кримінальних справах складаються на кожний зареєстрований по ній злочин з зазначенням у пункті 4 порядкового номера злочину по справі. По об'єднаних кримінальних справах картки складаються на кожний злочин по такій справі і за тим номером справи, яка була пе­редана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про роз­критий злочин в картці форми №1.1 робляться відповідні позначки в одному із пунктів з 16.01 по 16.10 з одночасним поданням картки форми № 2 на особу, яка вчинила злочин.

Нерозкритим є злочин, справа по якому зупинена за нерозшуком або за невстановленням особи, яка підлягає притягненню як обвину­вачений (п. 1,3 ст. 206 КПК України).

Крім того, в число нерозкритих злочинів включаються також зло­чини, по справах яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про зупи­нення слідства за нерозшуком обвинувачених чи невстановленням осіб, вчинивших злочин, або продовження строків слідства. До під­рахунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були пору­шені в поточному році, а також перехідний залишок злочинів мину­лого року, по справах, порушених після 1 листопада.

Відомості про нерозкриті злочини формуються на підставі карток первинного обліку про зупинення слідства на підставі п. 1, 3 ст. 206 КПКз слідства за доповненням даних, зазначених у попередній час­тині цього пункту.

Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному пері­оді, визначається співвідношенням числа нерозкритих злочинів, по­множених на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

При винесенні постанови про зупинення слідства за вказаними підставами слідчий і орган дізнання в той же день складають і підпи­сують статистичні картки форми № 1.1 і № 3, в яких відображають відповідні дані про прийняте рішення про злочин та по справі.

Протягом доби картки форми № 1.1 і 3 про зупинення слідства на підставі п. 1, 3 ст. 206 КПК України у зв'язку з нерозкриттям злочи­ну повинні бути представлені прокурору для підписання і направлен-

314

ня до обліково-реєстраційного підрозділу органів внутрішніх справ. У числі нерозкритих враховується злочин, справу про який вперше зупинено в даному звітному періоді, незалежно від часу порушення кримінальної справи і часу реєстрації даного злочину.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про не-розкриті злочини у картці форми №1.1 робляться відповідні познач­ки в пунктах 16.27 або 16.29 з одночасним поданням з аналогічними даними картки форми № 3 про прийняття рішення по кримінальній справі.

Якщо в подальшому при додатковому розслідуванні по кримі­нальній справі, зупиненої за п. 1 або 3 ст. 206 КПК України, злочин буде розкрито, то він може бути знятий з обліку нерозкритих не в момент відновлення слідства по справі і не в момент пред'явлення обвинувачення винній особі, а тільки по закінченій справі, яка на­правлена до суду або закрита по одній з нереабілітуючих підстав. У таких випадках заповнюється і подається картка форми №1.1 одно­часно з карткою форми № 2 на особу, яка вчинила злочин.

Для відображення в обліку і статистичній звітності зняття злочи­ну з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми №1.1 робляться відповідні познач­ки в одному з пунктів 16.11-16.22 або 16.23.

§13. Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилу­чення предметів злочинної діяльності відображаються в розділі 3 ста­тистичної картки форми №1.1 щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльності, всіма органами розслідування:

За справами, закінченими провадженням, як з обвинувальними

висновками, затвердженими прокурором і направленими до суду,

так і закритими за згодою прокурора за нереабілітуючих підстав:

за п. З, 4 і 8 ст. 6 і ст. 7, 7-2, 8, 9, 10 КПК України.

За матеріалами з протоколами, надісланими з санкції прокурора

в порядку ст. 426 КПК України до суду.

§14. Відомості про потерпілих відмічаються в картці форми №1.1 розділу 4 в пунктах 31-35. Підставою для заповнення розділу 4 карт­ки форми № 1.1 є постанова у кримінальній справі про визнання осо­би, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, потерпілим (ст. 49 КПК України). Відомості про потерпілого (потер­пілих) заповнюються у картці форми №1.1 при її виставленні на роз­критий злочин, яким було заподіяно шкоду потерпілому. Підстави

315

виставлення картки форми № 1.1 на розкриття злочину зазначені в частині 3 6.12 цієї Інструкції.

У пункті 31 показується числом загальна кількість потерпших.

Якщо щодо одного потерпшого вчинено два або більше злочинів, об'єднаних у одній кримінальній справі, то облік потерпілого здій­снюється один раз в картці по найтяжчому злочину. Наприклад, об­винувачений вчинив кілька різних злочинів, таких, як умисне вбив­ство однієї особи при розбійному нападі. У цьому випадку обліко­вується один потерпілий у картці форми № 1.1, яка виставляється на розкрите умисне вбивство (більш тяжкий злочин) по закінченій про­вадженням кримінальній справі.

У пунктах 32 відмічається число потерпших, яким завдано фізичну, майнову, моральну шкоду. У пункті 33 — число потерпших, які загину­ли внаслідок вчинення злочину, з них виділяються дані про кількість жінок та неповнолітніх. У пункті 34 відображається чисельність потер­пілих в залежності від мети їх приїзду. У пункті 35 відмічається число по­терпілих за їх характерними ознаками та належністю до громадянства.

V. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ТА ПОДАННЯ

СТАТИСТИЧНОЇ КАРТКИ НА ОСОБУ,

ЯКА ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН (ФОРМА № 2)

§15. Статистична картка форми № 2 на особу, яка вчинила зло­чин, є підставою для реєстрації і постановки на облік таких осіб і ві­дображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.

Картка форми № 2 може бути тільки основною. Вона складається у випадках, коли щодо винних осіб приймається одне із таких проце­суальних рішень:

Прокурором по закінченій кримінальній справі затверджено об­

винувальний висновок (ст. 232 КПК України).

Прокурором санкціоновано надіслання протоколу з матеріалами

до суду (ст. 426 КПК України).

Кримінальна справа закрита за однією з таких підстав:

-               за скінченням строків давності (п. З ст. 6 КПК України);

внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК України);

за смертю обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК України);

внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК України);

у зв'язку із застосуванням до особи заходів адміністративного

стягнення (ст. 7-2 КПК України);

316

- у зв язку з передачею матеріалів справи на розгляд товарисько­го суду або передачею особи на поруки громадській організації, трудовому колективу чи направлення прокурором справи до су­ду для застосування до неповнолітнього примусових заходів ви­ховного характеру.

Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна картка за формою № 2, де вказується в пунктах 23-26 всі статті КК України, за якими пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку осо­ба, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності по більш тяжкому злочину.

При заповненні карток на осіб, які вчинили злочин, слід користу­ватися також такими правилами.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Наприк­лад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 29 років 11 мі­сяців і 28 днів, то така особа повинна бути показана в пункті 16 кар­тки у віці 25-29 років.

Відомості про місце проживання обвинуваченого повинні показу­ватись, виходячи з ст. 17 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що місцем проживання визначається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли 15 років, або громадян, які перебувають під опікою, визна­чається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

У числі осіб, які не мають постійного місця проживання, не врахо­вуються особи, що мають прописку.

Відомості про осіб, які не працюють і не навчаються, показують­ся у всіх випадках, коли особи до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчались, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід показувати пенсіонерів, осіб пенсійного віку, інвалідів, домашніх господарок, вагітних жінок.

У числі осіб, які вчиняли злочини, враховуються всі особи, які ра­ніше вчиняли злочин, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за ст. 7, 7-2, 8, 9, 10 КПК України, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість або закривались щодо них справи за ст. 6. п. З і 4 — за скінченням строків давності і внаслідок акту амністії. З цієї категорії виділяються особи, щодо яких, згідно із законом, судимість не знята і не погашена.

317

§16. У випадках закриття справ або винесення судом виправдуваль­ного вироку за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9 і 10 ст. 6 і ст.7-3 та пункту 2 ст. 211 КПК України притягнуті по цих справах особи знімаються з об­ліку.

VI. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ І ПОДАННЯ

СТАТИСТИЧНОЇ КАРТКИ ПРО РУХ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ (ФОРМА № 3)

§17. Статистична картка про рух кримінальної справи за формою № 3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальних справ у процесі розслідування. Картка складається пі­сля прийняття по кримінальній справі одного із таких рішень:

про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112

КПК та ч. 2 ст. 104 КПК або за територіальністю відповідно до

ст. 116 КПК України;

про приєднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК Украї­

ни;

про виділення із кримінальної справи іншої справи про інший

злочин у самостійне провадження відповідно до ст. 26 КПК Ук­

раїни;

про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав,

вказаних у ст. 206 КПК України;

про продовження строку розслідування по кримінальній справі

відповідно до ст. 108, 120 КПК України;

про прийняття кримінальної справи до провадження після повер­

нення на додаткове розслідування прокурором або судом будь-

якої інстанції;

про відновлення провадження по раніше закритій кримінальній

справі відповідно до ст. 216 КПК України;

Про відновлення попереднього слідства по раніше зупиненій

справі у зв'язку з хворобою обвинуваченого (за винятком зупине­

них за нерозшуком або невстановлення особи, яка підлягає при­

тягненню в якості обвинуваченого, — п. 1, 3 ст. 206 КПК Украї­

ни).

У всіх випадках статистична картка форми № 3 складається слід­чим або працівником дізнання, до провадження яких поступила кон­кретна справа.

При складанні і поданні статистичної картки форми № 3 слід мати на увазі деякі особливості.

318

Так, коли у випадках об'єднання кримінальних справ в одне про­вадження об'єднуються справи про розкрадання державного або ко­лективного майна, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання, і в результаті такого об'єднання розкрадання набуває великих або особливо великих розмірів, то одночасно із статистич­ною карткою форми № 3 складається і подається одна додаткова картка за формою № 1 про кваліфікацію злочину за ст. 84 ч. З або ст. 86-1 КК для постановки його на облік за правилами, викладени­ми у 6.8 цієї Інструкції.

У разі виділення із кримінальної справи в окреме провадження справи про інший злочин відповідно до ст. 26 КПК України одночас­но зі статистичною карткою за формою № 3 складається і подається основна картка за формою № 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку) за правилами, викла­деними у 6.8 цієї Інструкції.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше направлялась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за формою № 3 на всі злочини по цій справі. Усі злочини по справі повинні бути виключені з числа роз­критих до моменту повторного закінчення справи.

Якщо у процесі додаткового розслідування як по справах поточно­го року, так і по справах попередніх років відбувається:

перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочини або

навпаки;

виявлення додаткових, раніше незареєстрованих злочинів;

зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини;

зміна у розкритті злочинів тощо — то відповідно до встановлених

цією Інструкцією правил за наслідками додаткового розслідуван­

ня складаються і направляються до обліково-реєстраційного

органу картки форми № 1 (основна чи додаткова) у зв'язку зі

зміною кваліфікації злочину або для обліку додатково виявлених

злочинів (у ході додаткового розслідування). Статистичні картки

форми № 1.1 і 2 для обліку розкритих злочинів і осіб, які їх вчини­

ли, та картки форми № 1.1 ІЗ для обліку злочинів у числі нерозк-

ритих або картки форми № 1.1, якщо справа закрита за підстава­

ми, що виключають кваліфікацію діяння як злочину.

319

VII. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ДОВІДКИ

ПРО НАСЛІДКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

(ФОРМА № 6)

§18. Статистична довідка про судимість за формою № 6 є підста­вою для відображення в обліку і звітності про злочинність наслідків судового розгляду кримінальної справи8.

§19. При направленні прокурору як кримінальної справи для за­твердження обвинувального висновку, так і матеріалу з протоколом для санкціонування його згідно зі ст. 426 КПК України і наступною передачею справи і протокольного провадження до суду слідчий і ор­ган дізнання заповнюють першу сторінку довідок на кожного обви­нуваченого і приєднують їх до справи, матеріалу з протоколом.

Довідки по всіх розглянутих справах, у тому числі розслідуваних прокурором або слідчим прокуратури, повертаються судами у міськ-райліноргани внутрішніх справ за місцем реєстрації злочину і кримі­нальної справи не пізніше п'ятиденного терміну з моменту вступу ви­року в законну силу.

При одержанні із суду довідки за формою № 6 співробітник по об­ліково-статистичній роботі міськрайліноргану внутрішніх справ вно­сить відомості про судимість у журнал обліку злочинів і не пізніше трьох діб з моменту надходження довідок пересилає їх до обліково-реєстрацій­ного підрозділу для використання цих документів при статистичному і оперативно-довідковому обліку осіб, які вчинили злочин.

VIII. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛІВ ОБЛІКУ ЗЛОЧИНІВ, КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ (ПРОТОКОЛІВ) І ОСІБ,

ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ

§20. У районних, міських і лінійних органах внутрішніх справ ве­дуться журнали обліку злочинів, кримінальних справ (протоколів) і осіб, які вчинили злочин, в яких на підставі одержаних від прокуро­рів, слідчих і співробітників дізнання документів первинного обліку реєструються і враховуються всі виявлені злочини, особи, які їх вчи­нили, кримінальні справи і протокольні провадження, а також відоб­ражаються наслідки розгляду справ у суді.

§21. Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, мо­же складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструються

8 До перезатвердження діє форма довідки від 12.02.79 № 20/К-7-85/248-78. 320

виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи (протоколи) органів внутрішніх справ, у другому — органів прокуратури.

У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуговується органами внутрішніх справ на транспорті, встанов­люється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумерація справ (протоколів).

Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють міськрайорганам внутрішніх справ, органам прокуратури і оперативним відділам вип­равно-трудових установ, які ведуть розслідування по кримінальних справах, необхідну кількість реєстраційних номерів.

У районі (місті) кількість виділених номерів з урахуванням обсягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ і органами про­куратури, про що повідомляється в обліково-реєстраційні підрозділи.

Слідчий і працівник дізнання органів внутрішніх справ одночас­но з заповненням картки за формою № 1 на виявлений злочин одер­жує у міськрайліноргані внутрішніх справ порядковий номер справи.

Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, пору­шеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.

§22. При реєстрації злочинів у журналі обліку злочинів поруч із реєстраційним номером при певних умовах проставляються букви: ПР — по кримінальній справі прокуратури;

ПРТ — у випадках надіслання до суду в порядку ст. 426 КПК матері­алів з протоколом, санкціонованих прокурором.

Додатково виявлені у процесі розслідування злочини реєструють­ся у журналі з зазначенням чергового порядкового номера запису і номера справи, за якою вони виявлені. Про те, що цей злочин вияв­лений додатково, в журналі обліку злочинів він позначається дода­ванням букв ДВ.

§23. У журналі обліку злочинів відповідні відомості вносяться: у графах 2-8 — на підставі картки форми № 1; у графах 11,12,14 — на підставі картки форми № 1.1; у графі 13 — на підставі картки форми № 2; у графах 14-16 — на підставі форм № 1, 1.1, 2, 3; у графі 17 — на підставі довідки форми № 6.

У графу 18 до перезатвердження форми журналу необхідно вноси­ти дані про злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинува­чення, зокрема: дату пред'явлення обвинувачення, за вчинення зло­чину, який відмічено у попередніх графах, статтю обвинувачення,

321

прізвище, ім'я, по батькові особи, якій пред'явлено обвинувачення, дату народження, прізвище слідчого.

§24. У графах 9, 10 вказуються дати надходження кожного із до­кументів первинного обліку до міськрайліноргану внутрішніх справ і направлення їх до обліково-реєстраційного підрозділу.

§25. При внесенні відомостей у журнал обліку злочинів повинні бути вписані вичерпні і точні відповіді на всі питання, передбачені змістом граф журналу.

Виконані у журналі записи на підставі відомостей, які містяться у додаткових картках, повинні уточнюватися і доповнюватися.

Повнота і достовірність записів у журналі обліку злочинів, їх від­повідність змісту обліково-реєстраційних документів повинні систе­матично перевірятися начальником міськрайліноргану внутрішніх справ, а також обліково-реєстраційними підрозділами при перевір­ках стану обліково-реєстраційної роботи і проведенні звірок обліко­вих даних за кожний звітний період.

Журнал підлягає пред'явленню прокурору за першою вимогою.

§26. Журнал обліку злочинів є підставою для складання у міських, районних і лінійних органах внутрішніх справ щомісячних (нароста­ючим підсумком) відомостей про зареєстровані, розкриті і нероз-криті злочини з метою аналізу і використання у практичній ді­яльності в організації боротьби зі злочинністю.

Щомісячні відомості про зареєстровані, розкриті і нерозкриті (по зупинених справах) злочини подаються також відповідному наглядо­вому прокурору.

§27. У обліково-реєстраційних підрозділах по кожному міському, районному, лінійному органу внутрішніх справ ведуться контрольні єдині журнали обліку злочинів, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстрації яких у міськрайлінорганах були допущені порушення законності та облікової дисципліни.

Ці журнали, як і картки, вказані в цій Інструкції, також підляга­ють пред'явленню прокурору на його вимогу.

IX. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ЇХ НА ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИНАХ §28. Установлені єдині документи первинного обліку злочинів, кримінальних справ (протоколів) і осіб, які вчинили злочин, (статис­тичні картки форми № 1,1.1, 2, 3 і 4) призначені для автоматизованої обробки на електронно-обчислювальних машинах.

322

Заповнення документів первинного обліку і розроблення вміще­них у цих даних слід здійснювати відповідно до вимог даної Інструк­ції, підготовленими ІБ МВС України типовим математичним забез­печенням та довідниками.

§29. Забезпечення органів прокуратури і внутрішніх справ повни­ми бланками обліково-реєстраційних документів, примірниками цієї Інструкції та довідниками для здійснення обліку і реєстрації злочинів покладено на МВС України.

ІБ МВС України  Відділ статистики

Генеральної прокуратури України

323

Інструкція по судовій статистиці

РОЗДІЛ VI

Правила заповнення та подання статистичної картки на підсудного

1. СТРУКТУРА СТАТКАРТКИ

Статистична картка (статкартка) на підсудного складається з чо­тирьох розділів:

Відомості про підсудного.

Відомості про злочин.

Відомості про вирок.

Розгляд справи в касаційній інстанції.

Статкартка містить 31 пункт (п.), позначений одним чи двома квадратами. Кожний пункт складається з показників, які мають циф­рові визначення.

Основний принцип заповнення статкартки полягає в тому, що в квадраті кожного пункту обов'язково проставляється цифрове ви­значення, включаючи "0", який ставиться в тих випадках, коли вка­зані ознаки, перелічені в пункті, відсутні. Наприклад, коли злочин скоїла особа, старша 18 років, квадрати п. 6, 7, 8, які відносяться до неповнолітніх, заповнюються нулями.

Суддя, головуючий в судовому засіданні, особисто заповнює стат-картку на:

засудженого;

виправданого;

особу, справа у відношенні якої закрита;

особу, визнану неосудною, до якої застосовані примусові заходи

медичного характеру.

На кожного підсудного заповнюється окрема статистична картка. Якщо по справі притягнуто до кримінальної відповідальності декіль­ка осіб, то порядковий номер картки заповнюється відповідно до чи­сла осіб — 1, 2, 3 і т. д.

2. ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ СТАТКАРТКИ

Заповнення статкартки починається із заповнення номера кримі­нальної справи, прізвища та ініціалів підсудного, кількості притягну­тих осіб, порядкового номера картки по справі, кодових позначень області, суду та прізвища судді. Коди областей заповнюються згідно із Кодифікатором областей, який знаходиться в запису програми об­робки статкартки на дискеті. 324

Коди судів та суддів визначаються відповідно управлінням юс­тиції, виходячи з порядкових номерів переліку найменувань судів області. Наприклад, в суді, який знаходиться на 7 місці в списку мі­ських, районних судів, працює 5 суддів, код суду буде 07, а суддів — відповідно від 01 до 05.

РОЗДІЛ І. ВІДОМОСТІ ПРО ПІДСУДНОГО

Заповнюючи цей розділ, необхідно керуватись такими правилами:

а)             дані про вік, освіту, заняття, посаду вказуються на момент скоєн­

ня злочину, а не на день винесення вироку;

б)            вік враховується по числу виповнених років.

Неповнолітньою вважається особа, яка скоїла злочин до випов­

нення їй 18 років. Якщо особу засуджено за декілька злочинів, один

із яких скоєно у неповнолітньому віці, а інші — після досягнення по­

вноліття, підсудного слід відносити до неповнолітніх лише тоді, коли

в неповнолітньому віці було скоєно злочин, за який передбачено су­

воріше покарання.

Заповнюючи п. З "Заняття" слід відносити:

до робітників — осіб, які безпосередньо зайняті в процесі вироб­

ництва матеріальних цінностей, переміщенням вантажів, переве­

зенням пасажирів, наданням комунальних послуг, працівників

торгівлі, громадського харчування (продавці, офіціанти), молод­

ший обслуговуючий персонал тощо:

до службовців — інженерно-технічних працівників, виконробів,

майстрів, осіб, які обіймають адміністративно-господарські поса­

ди, секретарів, друкарок, товарознавців, комірників та ін.;

до працівників сільськогосподарських підприємств — колгосп­

ників, фермерів, інших осіб, які безпосередньо працюють у сфері

сільськогосподорського виробництва (трактористу, комбайнеру,

сезонних робітників);

інші заняття — усі інші особи, заняття яких не зазначені в п. З

(особи вільних професій, особи визнані неосудними на момент

скоєння злочину, пенсіонери).

Якщо особа скоїла злочин, перебуваючи в місцях позбавлення во­лі, то в п. З ставиться 0.

При наявності у підсудного декількох незнятих і непогашених су­димостей, в п.10 зазначається судимість за злочин, який передбачає суворішу міру покарання.

Пункт 11 про умови звільнення від покарання заповнюється за да­ними про останнє місце відбуття покарання. Показник про умовно-

325

дострокове звільнення від покарання заповнюється у випадку звільнення від усіх видів покарання, передбачених ст. 52 КК України. Строк, який минув після звільнення з місць позбавлення волі, вка­зується згідно з довідкою про судимість.

РОЗДІЛ II. ВІДОМОСТІ ПРО ЗЛОЧИН

В ньому стисло викладається суть обвинувачення згідно з обвину­вальним висновком. При засудженні за ст. 215 КК слід зазначити, ко­му належать транспортні засоби.

Заповнюючи п. 18, слід пам'ятати: якщо злочином заподіяні збит­ки декільком галузям господарства, зазначається та галузь, якій зав­дані найбільші збитки. Аналогічно заповнюється 1 п. 20 "Об'єкти злочинних посягань".

У п. 21 вказується загальна сума збитків, заподіяних злочином, у разі солідарної матеріальної відповідальності засуджених у стат-картці на підсудного, який іде першим за вироком суду, вказується загальна сума збитків, в картках інших засуджених боржників ста­виться 1.

Пункти 20 і 21 заповнюються не тільки у разі засудження особи за статтями, зазначеними в п. 18, а також іншими статтями, якщо злочи­ном завдані матеріальні збитки і злочин доведено до кінця (п. 15-1).

РОЗДІЛ III. ВІДОМОСТІ ПРО ВИРОК

Інформація в цьому розділі наводиться по першій та другій інстанціях, для чого введені додаткові квадрати 1, заповнюючи його, необхідно керуватися такими правилами:

підсудний вважається як виправданий тільки при повному його

виправданні по всіх статтях обвинувачення;

у випадку засудження особи за декількома статтями в п. 23 вона

обліковується по тій статті КК, санкція якої передбачає суворішу

міру покарання;

пункт 24 заповнюється аналогічно, вказується суворіше покарання;

якщо засуджений до позбавлення волі був раніше судимий за ін­

ший злочин і не відбув покарання, а суд при винесенні вироку

приєднав до нового покарання невідбуте, вказується не загальний

строк позбавлення волі, призначений за сукупністю, а той, який

призначений за останній злочин (так як міра покарання за сукупні­

стю статей не передбачена логікою обробки статкартки);

при засудженні до позбавлення волі строком до 1 року включно в

квадратах п. 24 проставляється 30, від 1 до 15 років проставляєть-

326

ся  строк позбавлення  волі  цифрами,  округленими до  най­ближчого цілого більшого числа (при однозначній цифрі в першому квадраті ставиться 0).

Пункт 25 заповнюється тільки при засудженні до позбавлення во­лі, а при засудженні до інших мір покарання в квадраті цього пункту ставиться 0.

У випадку застосування до засудженного двох додаткових мір по­карання заповнюються обидва квадрати засудження п. 26, якщо до­даткова міра одна, то заповнюється верхній квадрат, а в нижньому ставиться 0.

Законом України від 6 березня 1992 р. виключено такі додаткові міри покарання, як вислання і заслання.

У п. 27 показник "1" ставиться тільки тоді, коли засуджений ви­знаний особливо небезпечним рецидивістом за останнім вироком.

Якщо справа розглядалась в касаційній інстанції, член суду — до­повідач по справі, обов'язково повинен заповнити всі показники по другій інстанції в III та IV розділах, закресливши дані по першій інстанції.

РОЗДІЛ IV. РОЗГЛЯД СПРАВИ В КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ

Заповнюючи його потрібно дотримуватись таких правил:

а)             у випадку скасування вироку (ухвали з направленням справи на

новий судовий розгляд, повернення справи на додаткове розсл­

ідування, закриття провадження по справі, а також зміни виро­

ку з перекваліфікацією обвинувачення) обов'язково заповню­

ється п. 22;

б)            якщо судом касаційної інстанції справу провадженням закрито за

однією із статей КК, за якими особа залишалась засудженою;

в)             якщо знижена міра покарання, обов'язково заповнюється п. 24.

Якщо вирок не оскаржено і подання не надходило, працівник су­

ду, який направляє статкартки в управління юстиції, заповнює роз­

діл IV, проставляючи 0 в п. 30 та 31.

Статкартки на підсудного підписує (чітко пише своє прізвище) го­ловуючий в суді та інстанції і член суду — доповідач по справі.

По справах на декількох засуджених в касаційну інстанцію напра­вляються статистичні картки на всіх осіб, у тому числі і на тих, виро­ки у відношенні яких не оскаржувались.

327

3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА НАПРАВЛЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ КАРТОК СУДОМ І ІНСТАНЦІЇ

Суд першої інстанції щомісяця до 10 числа направляє в управлін­ня юстиції для обробки статкартки на підсудних, щодо яких вироки набрали чинності. За останній місяць перед звітним періодом стат­картки надходять двічі: перший раз — до 20 числа, другий — разом зі звітом по формі № 1.

Одночасно зі статкартками в управління юстиції направляються талони від статкарток на осіб, кримінальні справи щодо яких знахо­дяться у касаційній інстанції. Якщо суд поновив пропущений строк на принесення подання або оскарження вироку, а статистичні карт­ки були вже надіслані управлінню юстиції, на засуджених виписують­ся нові статистичні картки з поміткою "дублікат" і разом із справою надсилаються у касаційну інстанцію. Попередні статкартки після надходження контрольних талонів від "дублікатів" в управління юс­тиції вилучаються з обробки.

Кількість статкарток, направлених у касаційну інстанцію разом із справою, обов'язково вказується у супровідному листі до справи.

В обліково-статистичних картках відповідних кримінальних справ (форма № 3) у розділі "Інші відмітки" зазначається дата на­правлення контрольних талонів і статкарток на підсудних у касацій­ну інстанцію чи управління юстиції.

Суди першої інстанції надсилають статкартки і контрольні тало­ни на підсудних управлінню юстиції із супровідним листом по формі, яка додається.

В управлінні юстиції статкартки обробляються на ПЕОМ згідно з вимогами, викладеними в Керівництві користувача, а контрольні та­лони зберігаються в окремих конвертах відповідно до кількості рай­онів.

При поверненні з касаційної інстанції статкарток контрольні та­лони знищуються.

Для перевірки повноти надходження статкарток в управлінні юстиції рекомендується вести обліковий журнал по формі, яка до­дається.

Кількість статистичних карток і контрольних талонів, надісланих судом за звітний період, повинна відповідати кількості засуджених, виправданих осіб, справи у відношенні яких закрито, осіб, щодо яких застосовані примусові заходи медичного характеру (рядок 24 гр. 12-15 форми № 1).

328

4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА НАПРАВЛЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ КАРТОК СУДОМ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Після надходження справи з суду першої інстанції секретар судо­вої колегії звіряє наявність числа статкарток на підсудного з числом карток, вказаних у супровідному листі, в разі відсутності карток ін­формує доповідача по справі для вживання відповідних заходів.

Якщо по справі відсутні статистичні картки на підсудних, допові­дач вимагає від головуючого в суді першої інстанції (не повертаючи справи) заповнених карток або заповнює їх сам.

Після розгляду справи касаційною інстанцією доповідач запов­нює III, IV розділ статкартки на підсудного.

Консультант по статистиці обласного суду перевіряє правиль­ність заповнення статкарток та щомісяця надсилає їх до управління юстиції. У супровідному листі окремо вказується число статкарток на осіб, вироки і ухвали відносно яких скасовано чи змінено, а також на осіб, вироки щодо яких залишено без змін.

Копії супровідних листів повинні зберігатися в канцелярії судової колегії та служити додатковою формою контролю за достовірністю звіту по формі № 6. Число осіб, вказаних в розділі "Б" форми № 6, по­винно відповідати числу статкарток на засуджених, виправданих осіб, справи у відношенні яких закрито, осіб, щодо яких застосовано примусові заходи медичного характеру, по справах, які були розгля­нуті в касаційній інстанції.

329

ЗАТВЕРДЖЕНА НАКАЗОМ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА

УКРАЇНИ І МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ВІД 21 ГРУДНЯ 1995 р. № 22/835

ФОРМА № 1 СТАТИСТИЧНА КАРТКА НА ВИЯВЛЕНИЙ ЗЛОЧИН

1.             01

(найменування органу внутрішніх справ або прокуратури, який веде розслідування)

2. Врахувати: основна (1), змінити (2), додаткова (3)  02

РОЗДІЛ 1. Заповнюється співробітником ОВС по веденню обліково-реєстраційної і статистичної роботи

П

код          рік

                04

05

3. Номер кримінальної справи (1), протоколу (2), матеріалу (3)             03

Порядковий номер злочину в кримінальній справі №             

Лінія роботи: карного розшуку (1), БЕЗ (2), інших служб (3)  

Номер реєстрації заяви, повідомлення про злочин в книзі обліку заяв та повідомлення

про злочин №      дата "     "              200_р.    06

номер    дата

7.             Картка направлена в ІБ "  "              200_р.    07

Співробітник ОБС              

(прізвище, підпис)

8.             Дата реєстрації картки в ІБ "            "              200          р. код ОВС, на території якого скоєно

злочин   08

Співробітник Інформаційного бюро            

номер

(прізвище, підпис)

РОЗДІЛ 2. Заповнюється особою, яка проводить розслідування кримінальної справи або вирішила матеріал

9.             Злочин попереджено на стадії приготування, замаху співробітниками (за довідником № 1)

                09

Злочин виявлено службою, підрозділом (за довідником № 1)

                10

День тижня: пон. (1), вівт. (2), срд. (3), четв. (4), п'яти. (5), суб. (6), нед. (7)            |               |  |            

дата "     "              200_р. , час           вчинення злочину              11

12.           Кримінальна справа порушена: прокурором (1), у т. ч. при скасуванні ним постанови про відмову в порушенні кримінальної

справи (2); слідчим: прокуратури (3), військової прокуратури (4), органу внутрішніх справ (5), БОЗ (6), СБУ (7), штатним

дізнавачем (8); співробітниками: КР (9), БЕЗ (10), ДАІ (11), дільничим інспектором (12), дор. міліції (13), пож. погляду (14),

БКППО (15), БНОН (16), митним органом (17), військовим прокурором (18), іншими співробітниками дізнання (19), за

постановою або ухвалою суду (20). Дата порушення кримінальної справи, санкціонування протоколу в порядку ст. 426 КПК

"__"       200_р.   

12

13. Коротка фабула злочину. Місце, найхарактерніші особливості способу вчинення злочину, розміри збитків, прізвище потерпілого (потерпілих)

Кваліфікація злочину ст.   зн.           п.             КК України           14

У великих (1), особливо великих (2) розмірах              15

За ст. KK приготування (1), замах (2)

Додаткові відмітки щодо кваліфікації (за довідником № 9)

16

18. Предмет посягнення: (за довідником № б)

18