2.8. Статус професійних суддів, народних засідателів і присяжних

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі й присяжні. Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно про­фесійні судді

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівсь­ку посаду в одному із судів. На посаду судді може бути рекомендо­ваний кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не мо­лодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів крім вказаних осіб можуть бути та­кож особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомен­дований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин

36

України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в га­лузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціа­лізованого суду, і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді гро­мадяни:

визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що пере­

шкоджають виконанню обов'язків судді;

щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий

розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не по­

гашену судимість.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомен­дації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Ра­дою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду України (го­лови відповідного вищого спеціалізованого суду).

Особа, яка призначена на посаду судді чи обрана суддею безстро­ково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спе­ціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касацій­ного суду України, судді місцевого, апеляційного або вищого спе­ціалізованого суду або судді Верховного Суду України.

Судді військових судів перебувають на військовій службі і вхо­дять до штатної чисельності Збройних Сил України. Військові зван­ня суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встанов­лено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, по­рядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом. Військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов'язків військової служби.

Професійний суддя розглядає справи по першій інстанції одноосо­бово або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.

У своїй діяльності щодо здійснення правосуддя судді є незалеж­ними, підкоряються тільки законові й нікому не підзвітні. Відповід-

37

но до Закону України "Про статус суддів" незалежність суддів за­безпечується:

встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зу­

пинення їх повноважень і звільнення з посади;

особливим порядком присвоєння військових звань суддям

військових судів;

передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

таємницею прийняття судового рішення і забороною її розго­

лошення;

забороною під загрозою відповідальності втручання у здійс­

нення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

правом судді на відставку;

недоторканністю суддів;

створенням необхідних організаційно-технічних та інформа­

ційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним

забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

особливим порядком фінансування судів;

системою органів судового самоврядування.

Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і спричинює відпові­дальність згідно із законом. Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які перебувають у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і порядку, передбачених законом.

У ст. 13 Закону України "Про статус суддів" визначається, що судді недоторканні. Недоторканність суддів поширюється на їх жит­ло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонден­цію, належне майно та документи і полягає в такому:

суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затри­

маний чи заарештований до винесення обвинувального виро­

ку судом;

суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочи­

ну, а також підданий приводу чи примусово доставлений у

будь-який державний орган у порядку провадження у справах

про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за

підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопору­

шення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, по­

винен бути негайно звільнений після з'ясування його особи;

38

проникнення в житло чи службове приміщення судді, у його

особистий чи службовий транспорт, здійснення там огляду, об­

шуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов,

особистий обшук судді, а також огляд, виїмка його кореспон­

денції, речей і документів можуть здійснюватись тільки за вмо­

тивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі прий­

няття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціаль­

них заходів забезпечення безпеки;

кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду Украї­

ни та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається в

першій інстанції апеляційним судом.

Суддя може бути звільнений з посади тільки в таких передбаче­них законом випадках:

закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

досягнення суддею віку 65 років;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоро-

в'я;

порушення суддею вимог щодо несумісності;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з по­

сади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються в разі його смерті.

Народ України безпосередньо бере участь у здійсненні судочин­ства через народних засідателів і присяжних.

Народними засідателями є громадяни України, які у визначених процесуальним законом випадках вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються всіма правами судді. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поши­рюється юрисдикція цього суду, відповідають вимогам закону (ст. 66 Закону України "Про судоустрій України) і дали згоду бути народ­ними засідателями.

39

Список народних засідателів місцевого військового суду за по­данням голови цього суду затверджується начальником відповідно­го гарнізону. До списку включаються в кількості, зазначеній у по­данні голови суду, військовослужбовці гарнізону, які відповідають вимогам, передбаченим законом.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються в разі потреби, але не рідше як через два роки. Список народних засідателів публікується у друкованих засобах ма­сової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який до-сяг 25-річного віку і постійно проживає на території, де поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню у списки народних засідателів громадяни:

визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що пере­

шкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;

щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий

розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не по­

гашену судимість;

депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді,

прокурори, державні службовці апарату судів, працівники

органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів,

адвокати, нотаріуси.

Включена у список народних засідателів особа зобов'язана по­відомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.

Присяжними визнаються громадяни України, які в передбачених процесуальним законом випадках залучаються до здійснення право­суддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції судових справ, визначених проце­суальним законом.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду фор­мується на підставі списків виборців комісією, склад якої затвер­джується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповнова­жені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. У спис­ки присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на

40

території відповідної області тощо і відповідають вимогам ст. 69 За­кону України "Про судоустрій України". Список присяжних затвер­джується рішенням відповідної ради.

Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомен­дованих зборами військових частин та військових установ військо­вих гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. Від кожного гарнізону у список присяжних включаються від п'ятнадцяти до двадцяти військовослужбовців, які відповідають вимогам закону. Список при­сяжних апеляційного військового суду затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон. Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядають­ся кожні два роки.

Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.

Не можуть бути присяжними особи:

визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що пере­

шкоджають виконанню обов'язків присяжного;

щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий

розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не по­

гашену судимість;

депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді,

прокурори, державні службовці апарату судів, працівники

органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів,

адвокати, нотаріуси.

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і по­становленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний суддя. Передбачені законом гарантії неза­лежності й недоторканності професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.