2.9. Кваліфікаційні комісії суддів. Вища рада юстиції

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в сис­темі судоустрою України, повноваження яких визначаються Консти­туцією України та Законом України "Про судоустрій України".

41

Завдання кваліфікаційних комісій суддів полягають у забезпеченні формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сум­лінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору і ре­комендування осіб для обіймання посади професійного судді та виз­начення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також у розгляді питань про дисциплінарну відповідальність суддів і складання висновків про звільнення судді з посади.

У системі судоустрою України діють:

кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх створення.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії суддів вхо­дять:

шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відпо­

відно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

дві особи від Міністерства юстиції України;

дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською

міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії

суддів;

одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з

прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу цієї комісії входять:

сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону Ук­

раїни "Про судоустрій України";

дві особи, призначені Верховною Радою України;

дві особи, призначені Президентом України;

одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з

прав людини;

одна особа від Міністерства юстиції України.

Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються таєм­ним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням.

42

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікацій­ної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховно­го Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови Касацій­ного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними депутатами України.

Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.

Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.

Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умо­ви призначення (обрання) не менше 9 членів комісії, а Вища кваліфі­каційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) не менше 11 членів Комісії.

Кваліфікаційна комісія суддів згідно з наданими їй повноважен­нями:

перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам, що вста­

новлені законом, здійснює їх кваліфікаційне атестування і

складає висновок про підготовленість до судової роботи кож­

ного кандидата, який пропонується на посаду судді; дає вис­

новки про звільнення з посади судді;

здійснює кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і

присвоює суддям кваліфікаційні класи (не вище другого);

розглядає звернення та подання про дисциплінарну відпові­

дальність суддів місцевих судів, виконує пов'язані з цим служ­

бові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне

провадження і вирішує питання про дисциплінарну відпові­

дальність судді;

припиняє перебування у відставці суддів місцевих судів;

здійснює інші передбачені законом повноваження.

Кваліфікаційна комісія суддів має право для здійснення своїх по­вноважень витребовувати й одержувати необхідну інформацію від голів судів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об'єднань. Посадові особи, які

43

безпідставно відмовляють у наданні інформації чи ухиляються від її надання, несуть передбачену законом відповідальність.

Рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів викладається в письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, моти­ви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписується головую­чим і членами комісії, які брали участь у засіданні. Якщо висловле­на окрема думка, вона викладається членом комісії в письмовій формі й додається до справи, про що головуючий повідомляє на за­сіданні, але зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає. Копія рішення (висновку) кваліфікаційної комісії суддів протягом семи днів надсилається особі, за поданням якої вирішувалося питання, і особі, щодо якої вирішувалось питання.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за­конодавчо закріплені у ст. 84 Закону України "Про судоустрій Ук­раїни". Згідно з вимогами закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

складає висновок про можливість обрання суддів Верховного

Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційно­

го суду України та Апеляційного суду України, а також висно­

вок про звільнення зазначених суддів з посади;

перевіряє додержання зазначеними кандидатами на посади

суддів, а також суддями цих судів вимог Конституції України

та законів щодо їх статусу;

відповідно до Закону України "Про судоустрій України"

здійснює атестацію суддів Верховного Суду України, суддів ви­

щих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апе­

ляційного суду України і присвоює їм відповідні кваліфікаційні

класи;

розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суд­

дів Касаційного суду України та апеляційних судів; здійснює

пов'язані з цим службові перевірки; за наявності підстав пору­

шує дисциплінарні провадження і вирішує справи про дисцип­

лінарну відповідальність суддів зазначених судів;

розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комі­

сій суддів;

дає дозвіл на складання суддями іспиту і приймає повторний

(додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до

обрання суддею безстроково;

44

припиняє перебування судді (крім суддів місцевих судів) у

відставці;

здійснює інші передбачені законом повноваження.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами роз­гляду скарги має право залишити рішення (висновок) кваліфікацій­ної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження в дисциплінарній справі.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду лише у випадках, передбачених Законом України "Про судоустрій України".

Організаційне забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх фінансу­вання здійснює державна судова адміністрація.

Кваліфікаційна атестація здійснюється кваліфікаційними комісі­ями і полягає в оцінюванні професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для обіймання посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.

До підстав для призначення кваліфікаційної атестації судді нале­жать:

вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді,

призначеного на посаду вперше;

закінчення встановленого законом строку перебування судді у

відповідному кваліфікаційному класі;

обіймання суддею посади в суді вищого рівня;

подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного

класу, про присвоєння вищого кваліфікаційного класу, заява

судді про обрання суддею безстроково або про переведення до

суду вищого рівня;

рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення;

заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.

У ст. 88 Закону України "Про судоустрій України" передбачаєть­ся, що залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досві­ду роботи встановлюється шість кваліфікаційних класів судді: ви­щий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюються:

суддям Верховного Суду України — вищий і перший;

суддям вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і другий;

суддям Касаційного суду України — перший і другий;

45

суддям апеляційних судів — перший, другий і третій;

суддям місцевих судів — другий, третій, четвертий і п'ятий.

У ст. 90 Закону України "Про судоустрій України" визначається, що

кваліфікаційна атестація здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажан­ня бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівня професій­ної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійсню­вати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Після вико­нання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постанов­ки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту складає висновок про складен­ня іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи, а також дає рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивова­ний висновок про відмову в такій рекомендації. Процес складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи. Резуль­тати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

Кваліфікаційний іспит складають також особи, з часу звільнення яких з посади судді минуло понад п'ять років. Особи, які склали ква­ліфікаційний іспит, але не рекомендовані кандидатами у професійні судді за браком вакантних посад, ураховуються кваліфікаційною ко­місією як кандидати на наступні вакантні посади протягом трьох років, якщо за цей час вони не відкличуть свою заяву.

Кандидат, який не склав кваліфікаційного іспиту, може бути до­пущений до його складання повторно не раніше як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допуще­на до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніше як че­рез два роки.

Кваліфікаційна співбесіда полягає в перевірці знань професійного судді, встановленні рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуд­дя, у тому числі в судах вищого рівня.

Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на присвоєн­ня кваліфікаційного класу вперше, стосується фахової орієнтації цього судді в судовій роботі та засвоєння ним початкових навичок роботи судді. Кваліфікаційна співбесіда здійснюється в усній формі

46

щодо положень основних галузей права з одночасним дослідженням матеріалів, що стосуються фактичного здійснення суддею правосуддя і виконання ним посадових обов'язків.

Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на присвоєн­ня вищого кваліфікаційного класу, стосується значних успіхів, досяг­нутих суддею у виконанні своїх обов'язків, характеру та складності справ, які він розглядає, аналізу судової практики в межах його спеціалізації та пропозицій щодо її вдосконалення.

Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на обійман­ня посади в суді вищого рівня, стосується знань у галузі законодав­ства, судової практики і правової аналітики, рівень яких є достатнім для забезпечення належного виконання суддею повноважень у суді вищого рівня.

Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцінки його діяльності на посаді судді впро­довж п'яти років, рівня вдосконалення професійної підготовки та інших обставин, пов'язаних з подальшою судовою діяльністю.

Повторний (додатковий) іспит — це складання кваліфікаційно­го іспиту особою, яка за рішенням кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково. Такий іспит може бути призначений також Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за скаргою судді, який не згоден з рішенням кваліфікацій­ної комісії суддів про відмову в рекомендації до обрання його суд­дею безстроково.

Повторний (додатковий) іспит складається суддею перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в місячний строк з дня прийняття рішення про дозвіл на складання повторного іспиту. Якщо суддя не склав повторного (додаткового) іспиту, Вища квалі­фікаційна комісія суддів України направляє до Вищої ради юстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.

Кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня професійних знань, стажу, посади, досвіду роботи судді, який атестується, прий­має такі рішення:

про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

про залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному

класі;

про рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному

суді або відмову в рекомендації для обіймання посади судді;

47

про відкладення атестації (через недостатній рівень професій­

них знань судді) на строк не більше шести місяців;

інші відповідно до ст. 87 Закону України "Про судоустрій Ук­

раїни".

Вирішуючи питання про рекомендацію кандидата для призначен­ня (обрання) на посаду судді, кваліфікаційна комісія суддів врахо­вує не тільки рівень його професійних знань, а й особисті та мо­ральні якості кандидата.

Кваліфікаційна комісія суддів може скласти висновок про не­відповідність рівня професійних знань судді обійманій посаді і звільнення його з посади, якщо після закінчення строку, наданого судді для здобуття необхідних знань, кваліфікаційна комісія знову визнає їх недостатніми.

За наявності підстав кваліфікаційна комісія може прийняти рішення про присвоєння судді вищого кваліфікаційного класу, ніж запропоновано в поданні, або ухвалити рекомендацію про інше за­охочення судді.

У процесі кваліфікаційної атестації судді та вирішенні питання про присвоєння йому кваліфікаційного класу враховується стаж його попередньої роботи на посадах судді, державного арбітра, про­курора, помічника прокурора, слідчого, адвоката, а також стаж іншої роботи за фахом на посадах, що підлягають заміщенню осо­бами з вищою юридичною освітою.

Суддя або кандидат на посаду судді, який не погоджується з рішенням кваліфікаційної комісії суддів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ук­раїни у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії рішення.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає скаргу на рішення щодо кваліфікаційної атестації протягом місяця з дня по­дання скарги і матеріалів атестації. Скарга може розглядатися у при­сутності на засіданні комісії особи, яка подала скаргу.

За результатами розгляду скарги Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право:

залишити скаргу без задоволення;

змінити рішення і присвоїти судді відповідний кваліфікаційний

клас;

залишити суддю в раніше присвоєному кваліфікаційному

класі;

призначити повторний (додатковий) іспит.

48

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом десяти днів надсилається особі, яка подала скаргу, і голові суду, де працює суддя, і може бути оскаржено до суду лише в разі порушен­ня встановленого законом порядку розгляду питання.

До дисциплінарної відповідальності суддю може бути притягнуто в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених ст. 31 Закону України "Про статус суддів". Закон визначає, що суд­дя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

законодавства при розгляді судових справ;

вимог, передбачених ст. 5 Закону України "Про статус суддів";

обов'язків, вказаних у ст. 6 Закону України "Про статус

суддів".

У ст. 5 Закону України "Про статус суддів" передбачається, що суддя не може належати до політичних партій та профспілок, бра­ти участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

У ст. 6 Закону України "Про статус суддів" міститься перелік обов'язків суддів і згідно з її вимогами судді зобов'язані:

при здійсненні правосуддя дотримувати вимоги Конституції та

законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктив­

ний розгляд судових справ з дотриманням встановлених зако­

ном строків;

додержувати вимог, передбачених ст. 5 Закону України "Про

статус суддів", службової дисципліни та розпорядку роботи

суду;

не розголошувати відомості, що становлять державну, військо­

ву, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю

нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та

інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи

в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких

було прийнято рішення про закрите судове засідання;

не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання

судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупе­

редженості та незалежності.

Скасування або зміна судового рішення не передбачає дисциплі­нарну відповідальність судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення за­кону чи несумлінності, що призвело до істотних наслідків.

49

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про статус суддів" до суддів можуть застосовуватись такі дисциплінарні стягнення:

догана;

пониження кваліфікаційного класу.

За кожне порушення накладається лише одне дисциплінарне стяг­нення.

За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді по­рушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціа­лізованих чи апеляційних судів.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить народним депутатам України, Уповноваженому Вер­ховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду Украї­ни (голові вищого спеціалізованого суду щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.

Дисциплінарне провадження здійснюють:

кваліфікаційні комісії суддів щодо суддів місцевих судів;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України щодо суддів апе­

ляційних судів та Касаційного суду України;

Вища рада юстиції щодо суддів вищих спеціалізованих судів та

суддів Верховного Суду України.

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю го­лосів присутніх на засіданні членів кваліфікаційної комісії суддів. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відпові­дальності.

Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія зак­риває дисциплінарне провадження і повідомляє про це заінтересова­них осіб.

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Згідно з вимогами ст. 131 Конституції в Україні діє Вища рада юс­тиції, до відання якої належать:

50

внесення подання про призначення суддів на посади або звіль­

нення їх з посад;

прийняття рішення щодо порушення суддями і прокурорами

вимог несумісності;

здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Вер­

ховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів і

розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної

відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також

прокурорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада Украї­ни, Президент України, з'їзди суддів України, адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та нау­кових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.

За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Вер­ховного Суду України, Міністр юстиції України і Генеральний про­курор України.

Діяльність Вищої ради юстиції здійснюється відповідно до вимог Конституції України та Закону України "Про Вищу раду юстиції".

У складі Вищої ради юстиції діють дві секції:

з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та

звільнення їх з посад;

дисциплінарна для здійснення дисциплінарного провадження,

розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної

відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями

і прокурорами вимог щодо несумісності.

Роботу Вищої ради юстиції організовує і координує Голова Ви­щої ради юстиції, а в разі його відсутності — заступник Голови Ви­щої ради юстиції.

У Вищій раді юстиції на постійній основі працюють тільки Голо­ва, його заступник та секретарі секцій. Усі інші призначені до скла­ду Вищої ради юстиції члени (крім народних депутатів), до неї при-командировуються.

Вищою радою юстиції відповідно до покладених на неї завдань приймаються до розгляду:

матеріали про призначення громадянина України на посаду

судді вперше;

звернення про звільнення суддів з посади;

51

матеріали щодо порушення суддями та прокурорами вимог не­

сумісності, а також порушення суддями вимог присяги;

подання про відкриття дисциплінарного провадження щодо

керівників судових органів;

скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відпов­

ідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також про­

курорів.

За результатами розгляду віднесених до її компетенції питань Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення, ухвали.

Подання приймаються при вирішенні питань про призначення суддів та звільнення суддів з посади.

Рішення приймаються при вирішенні питань про порушення ви­моги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність суддів, за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відпові­дальності.

Ухвали приймаються при відкритті дисциплінарного проваджен­ня та при відкритті провадження щодо вимог законодавства про не­сумісність.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, здійснюється за участю посадових осіб, стосовно яких вирішуються питання. Виклик таких осіб є обо­в'язковим, за винятком випадків, коли вони перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту або позбавлення волі.