10.4. Державна виконавча служба в системі органів Міністерства юстиції України

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу служ­бу" від 24 березня 1998 р. у системі органів Міністерства юстиції України створено державну виконавчу службу, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів. Державна виконавча служба заступила собою службу судових виконавців, що була підпорядкована безпосередньо судам.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби є Конституція України, закони України "Про державну виконавчу службу" і "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р., інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх ви­конання.

До складу державної виконавчої служби входять такі органи:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юс­

тиції України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління

юстиції Міністерства юстиції України в Автономнім Республіці

Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських уп­

равлінь юстиції;

районні, міські (міст обласного значення), районні в містах

відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь

юстиції.

Міністерство юстиції України через Департамент державної ви­конавчої служби Міністерства юстиції України здійснює добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, дбає про підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріаль-

202

но-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, роз­глядає скарги на дії державних виконавців.

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Ав­тономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі організовують виконання законів і здійсню­ють керівництво відділами державної виконавчої служби Головно­го управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районними, міськими (міст обласного значення), районними в містах відділами державної виконавчої служби, координують і контролюють їх діяльність; організовують професійну підготовку і атестацію державних виконавців; розгляда­ють скарги на дії державних виконавців; заохочують за успіхи в ро­боті й накладають стягнення за порушення трудової дисципліни; здійснюють матеріально-технічне забезпечення державної виконав­чої служби.

Начальники відділів державної виконавчої служби Головного уп­равління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Рес­публіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Сева­стополі, районних, міських (міст обласного значення) та районних у містах управлінь юстиції за посадами є одночасно заступниками на­чальників відповідних управлінь юстиції.

Начальники відділів державної виконавчої служби Головного уп­равління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Рес­публіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Сева­стополі призначаються на посаду і звільняються з неї міністром юс­тиції України.

Начальники районних, міських (міст обласного значення), район­них у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду і звільняються з неї начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських уп­равлінь юстиції за поданням начальників відділів державної вико­навчої служби відповідних управлінь юстиції.

У ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передба­чено, що виконанню державною виконавчою службою підлягають:

рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;

вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у ча­

стині майнових стягнень;

203

вироки судів у частині позбавлення права обіймати певні по­

сади або займатися певною діяльністю;

постанови судів у частині майнових стягнень у справах про ад­

міністративні правопорушення;

мирові угоди, затверджені судом;

рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;

виконавчі написи нотаріусів;

рішення Конституційного Суду України в передбачених зако­

ном випадках;

не сплачені у строк платіжні вимоги, акцептовані платником;

рішення третейських судів відповідно до законів України;

рішення комісій з питань трудових спорів;

постанови, винесені органами (посадовими особами), уповно­

важеними законом розглядати справи про адміністративні

правопорушення в передбачених законом випадках;

рішення іноземних судів та арбітражів у передбачених законом

випадках;

рішення державних органів з питань володіння і користування

культовими будівлями та майном;

рішення Антимонопольного комітету України та його терито­

ріальних відділень у передбачених законом випадках;

постанови державного виконавця про виконавчий збір та на­

кладення штрафу;

рішення інших державних або недержавних органів у передба­

чених законом випадках.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покла­дається на державних виконавців районних, міських (міст обласно­го значення), районних у містах відділів державної виконавчої служ­би.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державними виконавцями є начальник, заступник началь­ника, старший державний виконавець, державний виконавець рай­онного, міського (міста обласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у передбаченому законом по­рядку.

Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі — Зако­ну) рішень є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових

204

осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця спричинює відповідальність згідно із законом.

Завдання, функції та загальні засади організації діяльності ра­йонних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції визначаються Положенням про районний, міський (міст обласного значення), районний у містах відділ державної виконавчої служби (далі — відділ), затвердженим наказом Міністерства юстиції Украї­ни від 16.07.99 № 43/5.

Основне завдання відділу — своєчасне, повне і неупереджене при­мусове виконання рішень, що підлягають виконанню державною ви­конавчою службою. Відділ виконує такі функції:

здійснює передбачені законодавством України заходи зі своє­

часного, повного і неупередженого виконання передбачених

законом рішень;

вивчає і узагальнює практику застосування чинного законо­

давства про виконавче провадження та в установленому по­

рядку вносить пропозиції щодо його вдосконалення;

узагальнює й аналізує результати роботи з виконання рішень і

веде обліково-статистичну звітність;

розглядає звернення громадян з питань, що належать до по­

вноважень відділу;

•               здійснює інші передбачені законодавством функції.

Відділ має право на такі дії:

в установленому порядку безоплатно одержувати від посадо­

вих осіб та організацій документи й інформацію, необхідні для

виконання покладених на нього функцій;

скликати і проводити наради з питань, що належать до його

повноважень;

у необхідних випадках в установленому порядку залучати до

виконавчих дій понятих, а також працівників органів внут­

рішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших

органів і установ.

Очолює відділ начальник, який несе персональну відповідаль­ність за організацію роботи та виконання покладених на відділ зав­дань і функцій. Начальник відділу виконує такі функції:

керує діяльністю відділу, видає накази відповідно до своїх по­

вноважень;

розподіляє обов'язки між працівниками відділу;

205

здійснює контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою

виконання рішень державними виконавцями, перевіряє їх ро­

боту;

забезпечує дотримання працівниками відділу виконавчої та

трудової дисципліни, накладає дисциплінарні стягнення на

працівників відділу;

вносить подання начальнику Головного управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,

обласного, Київського та Севастопольського міських уп­

равлінь юстиції про заохочення за успіхи в роботі державних

виконавців;

у встановленому порядку координує роботу відділу з іншими

підрозділами управління юстиції та правоохоронними органа­

ми;

розглядає звернення громадян і забезпечує їх перевірку;

здійснює особистий прийом громадян;

виконує рішення й інші дії відповідно до законів України;

призначає на посаду і звільняє з неї державних виконавців;

розглядає скарги на дії (бездіяльність) державних виконавців;

вирішує питання про відвід державного виконавця;

організовує навчання та підвищення кваліфікації державних

виконавців;

добирає кадри на посади державних виконавців;

організовує роботу з резервом кадрів на заміщення вакантних

посад державних виконавців.

Відділ державної виконавчої служби є юридичною особою, що має гербову печатку.

Обов'язки і права державних виконавців регламентовані ст. 5 За­кону.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусо­вого виконання встановлених цим Законом рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Повноваження державного виконавця:

здійснює необхідні заходи зі своєчасного і повного виконання

рішення, зазначеного в документі на примусове виконання

рішення;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам

можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провад­

ження;

206

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого про­

вадження та їх клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності

передбачених цим Законом обставин;

роз'яснює сторонам їх права і обов'язки.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого проваджен­ня має право:

одержувати необхідні для здійснення виконавчих дій пояснен­

ня, довідки, іншу інформацію;

перевіряти виконання юридичними особами рішень стосовно

боржників, які працюють у них;

входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або

зайняті ними, здійснювати огляд зазначених приміщень і схо­

вищ, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому

порядку, а також опечатувати;

накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати

таке майно на зберігання та реалізовувати його у встановле­

ному законодавством порядку;

накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, у

тому числі на кошти, що є на рахунках та вкладах в установах

банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах;

використовувати за згодою власника нежилі приміщення, що

є в комунальній власності, та інші приміщення для тимчасово­

го зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача

або боржника для перевезення майна;

звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за ро­

з'ясненням рішення, порушувати клопотання про зміни поряд­

ку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання

рішення;

звертатися до суду з поданням про розшук боржника або ди­

тини;

викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих

документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

залучати до виконавчих дій понятих, інших осіб у встановле­

ному порядку, а також експертів, спеціалістів, у тому числі для

оцінки майна;

накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадо­

вих осіб у передбачених законом випадках;

здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.

207

Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у ст. 3 Закону рішень є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця зумовлює відповідальність згідно зі ст. 6 Закону.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридич­них осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залу­чаються до виконавчих дій, державний виконавець повинен роз'яс­нити їх права відповідно до вимог Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної ви­конавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмо­ва у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому прова­дженні або залучаються до виконання виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 7 Закону.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу Дер­жавної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і керівник вищестоящого органу.

Нагляд за законністю виконавчого провадження здійснюють органи прокуратури в порядку, передбаченому ст. 8 Закону.

Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі.

До виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випад­ках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і ус­танов у порядку, встановленому ст. 10 Закону.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчи­нити певні дії (передати майно, виконати інші передбачені рішенням обов'язки або утриматися від їх вчинення).

208

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягу-вачів або боржників. Кожний з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець зобов'яза­ний своєю постановою замінити цю сторону її правонаступником, визначеним відповідно до закону. Для правонаступника всі дії, вчи­нені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонас­тупник замінив (ст. 11 Закону).

Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконав­чому провадженні самостійно або через представників.

Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не поз­бавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.

Неповнолітні й особи, які визнані судом недієздатними, здійсню­ють свої права і виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.

Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана су­дом безвісно відсутньою, державний виконавець залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюєть­ся їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у ме­жах наданих їм законом повноважень або через представників юри­дичної особи.

Повноваження представника мають бути підтверджені довірені­стю, виданою і оформленою відповідно до вимог ст. 2 Закону.

У ст. 6 Закону України "Про Державну виконавчу службу" рег­ламентується правовий статус державних виконавців.

Державні виконавці є державними службовцями.

Державним виконавцям видаються службові посвідчення єдино­го зразка, який затверджується Міністром юстиції України.

Державний виконавець при виконанні службових обов'язків но­сить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міні­стрів України.

Державний виконавець користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу служ­бу" державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати служ-

209

бові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав гро­мадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки. Начальником районного, міського (міста обласного значення), районного в місті відділу дер­жавної виконавчої служби призначається громадянин України з ви­щою юридичною освітою, що має стаж юридичної роботи не менше трьох років. Не можуть бути призначені на посаду державного ви­конавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені ст. 8 Закону України "Про державну виконавчу службу".

Державні виконавці призначаються на посаду і звільняються з неї начальниками районних, міських (міст обласного значення), район­них у містах відділів державної виконавчої служби відповідних уп­равлінь юстиції.

Начальники районних, міських (міст обласного значення), район­них у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з неї начальниками Головного управлін­ня юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських уп­равлінь юстиції за поданням начальників відділів державної вико­навчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про державну виконавчу служ­бу" директор Департаменту державної виконавчої служби Міністер­ства юстиції України, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції Украї­ни в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі призначаються Міністром юстиції Ук­раїни.

Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Мі­ністерство юстиції України через Департамент державної виконав­чої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі — через відповідні відділи державної виконавчої служби. Контроль за діяль­ністю державних виконавців здійснюють й інші державні органи в порядку, передбаченому ст. 10 Закону України "Про державну ви­конавчу службу".

210

Державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність у по­рядку, встановленому законом.

У разі вчинення державним виконавцем при виконанні службо­вих обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній або адміністративній відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридич­ним особам при виконанні рішення, підлягає відшкодуванню в по­рядку, передбаченому ст. 11 Закону України "Про державну вико­навчу службу".

Державний виконавець перебуває під захистом закону. Держава гарантує захист честі, здоров'я, гідності, житла, майна державних виконавців та членів їхніх сімей від злочинних посягань й інших про­типравних дій.

Образа державного виконавця, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, зумовлюють встановлену законом відповідальність (ст. 12 Закону України "Про державну виконавчу службу").

Контрольні питання

Які підрозділи входять у систему органів юстиції України?

Виконання яких основних завдань покладено на Міністерство юс­

тиції України?

Основні функції Міністерства юстиції України.

Які повноваження має міністр юстиції України?

Структура центрального апарату Міністерства юстиції України.

Які основні завдання покладені на Головне управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, об­

ласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції?

Які основні функції виконують Головне управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, об­

ласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції?

Типова структура управління юстиції області.

Основні завдання та функції районних, районних у містах, міських

(міст обласного призначення) управлінь юстиції.

Структура державної виконавчої служби і її основні завдання.

Правовий статус державного виконавця.

211