§ 2. Органи управління фінансами

Центральним органом управління фінансами є Міністерство фінансів України. Положення про Мінфін України затвердже­но Указом Президента України від 26 серпня 1999 р.1.

Мінфін України підпорядкований Кабінету Міністрів Украї­ни. На нього покладено забезпечення проведення єдиної держав­ної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію завдань економічного й соціального розвитку України.

Серед основних завдань Мінфіну України — розроблення проекту Державного бюджету України та забезпечення його виконання; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; забезпе­чення ефективного використання бюджетних коштів й здійснення в межах своєї компетенції державного фінансово­го контролю; розроблення та проведення державної політики в сфері виробництва, використання й зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до покладених на нього завдань Мінфін Украї­ни виконує, зокрема, такі функції: бере участь у розробленні прогнозних показників економічного й соціального розвитку України на поточний період та перспективу; розробляє проект Державного бюджету України; в межах своєї компетенції ви­конує Державний бюджет України, складає звіт про його ви­конання; координує діяльність центральних органів виконав­чої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного й повного надходження податків, зборів (інших обов'язкових платежів) до Державного бюджету України та місцевих бюджетів; конт­ролює цільове використання коштів державного й місцевого бюджетів, бере участь у здійсненні контролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними корпоративними правами; видає ліцензії на здійснення окремих видів підприє­мницької діяльності; проводить у міністерствах, інших цент­ральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місце­вого самоврядування, на підприємствах, в установах і органі­заціях, в установах банків та інших фінансово-кредитних установах усіх форм власності перевірки фінансово-бухгал­терських документів, звітів, планів, кошторисів та інших до-

. — 17 вересня.

і. - 1999. - № 357.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 37—38. — Ст. 189.

1 Див.: Офіційний вісник України.

382

ГЛАВА 31

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

383

кументів щодо зарахування, перерахування й використання бюджетних коштів, а також одержує пояснення, довідки та відо­мості з питань, що виникають під час перевірки; здійснює уп­равління об'єктами державної власності, що належать до сфе­ри його управління; забезпечує реалізацію державної політи­ки з проведення державних грошових лотерей, здійснює фінансовий контроль за діяльністю агентів, що мають свідоцт­во на їх проведення, тощо.

Для виконання покладених завдань Мінфіну України на­дано право: 1) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи й матеріали, необхідні для розроблення проекту Державного бюджету України, прогнозних розрахунків зведеного бюдже­ту України, складання звіту про виконання зведеного бюдже­ту України й аналізу бюджетів, що входять до складу бюджет­ної системи України; 2) одержувати в установленому порядку матеріали щодо надходження й використання коштів цільових бюджетних і державних позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання; 3) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснен­ня контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, які виділяють із бюджету; 4) одержувати від установ банків та інших фінансово-кредитних установ довідки про операції та стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету й державних позабюджетних фондів; 5) представляти Кабінет Міністрів України за його доручен­ням під час розгляду питань про надання кредитів під гаран­тію Кабінету Міністрів України в межах розміру державного боргу, затвердженого законом про Державний бюджет Украї­ни на відповідний рік.

На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом» від 10 грудня 2001 р.1 постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. у складі Міністерства фінансів України утворено Державний департамент фінансового

1 Див.: Офіційний вісник України. - 2001. - № 50. - Ст. 2230.

моніторингу (Держфінмоніторинг) як урядовий орган держав­ного управління, основними завданнями якого є: участь у реалі­зації державної політики в сфері протидії легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом; збір, обробка й аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обо­в'язковому фінансовому контролю, та інші операції, пов'язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів1; створення єдиної інформаційної системи й ведення бази даних у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом; налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в зазначеній сфері; забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань протидії легалі­зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом2.

Органами Мінфіну на місцях є Міністерство фінансів Ав­тономної Республіки Крим, Головні фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій, які складають про­екти відповідних бюджетів і організовують їх виконання; за­безпечують реалізацію державної бюджетної політики на відповідній території; контролюють дотримання підприємства­ми, установами й організаціями законодавства щодо викорис­тання ними бюджетних коштів і коштів цільових фондів, ут­ворених відповідною радою; захищають фінансові інтереси держави; координують діяльність учасників бюджетного про­цесу з питань виконання бюджету тощо3.

З метою забезпечення ефективного управління доходами та витратами в процесі виконання Державного бюджету України Указом Президента України від 27 квітня 1995 р.1 утворено систему Державного казначейства України при Міністерстві

1              Докладніше див.: статті 11,12 Закону України «Про запобігання та про­

тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» //

Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 2.

2              Докладніше див.: Положення про Державний департамент фінансового

моніторингу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18

лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. — 2002. — № 8. — Ст. 360.

3              Див.: Типове положення про Головне фінансове управління обласної,

Київської міської та фінансове управління Севастопольської міської держав­

ної адміністрації, затверджене постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. № 1204 //

Офіційний вісник України. - 2002. - № 34. - Ст. 1600.

384

ГЛАВА 31

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

385

фінансів України, яку становлять Головне управління Держав­ного казначейства України та його територіальні органи — уп­равління Державного казначейства України в Автономній Рес­публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділен­нями в районах, містах і районах у містах. Основними завданнями Державного казначейства України є:

організація виконання Державного бюджету України й здійснення контролю за цим;

управління наявними коштами Державного бюджету Ук­раїни;

фінансування видатків Державного бюджету України;

здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Положення про Державне казначейство затверджено поста­новою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р.

У сфері фінансів державне управління здійснює також Дер­жавна комісія з цінних паперів і фондового ринку (далі — Ко­місія) — центральний орган виконавчої влади, підпорядкова­ний Президентові України та підзвітний Верховній Раді Ук­раїни2. Основними завданнями Комісії є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо роз­витку й функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів; здійснення державного регулювання й контролю за випуском і обігом цінних паперів на території України, додержання законодав­ства в цій сфері; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання й припинення порушень законодав­ства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за пору­шення законодавства в межах своїх повноважень тощо.

Для виконання зазначених завдань Комісію наділено повно­важеннями стосовно встановлення вимог щодо випуску (емісії) та обігу цінних паперів, інформації про їх випуск і розміщен-

1              Див.: Урядовий кур'єр. — 1995. — 11 травня.

2              Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового рин­

ку, затверджене Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97 //

Офіційний вісник України. — 1997. — № 7—8. — Кн. 1. — 28 березня.

ня; стандартів випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого про­дажу, й порядку реєстрації випуску цінних паперів та інфор­мації про їх випуск; видача дозволів на обіг цінних паперів ук­раїнських емітентів за межами України; здійснення реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск тощо.

У разі порушення законодавства щодо цінних паперів Ко­місія має право: виносити попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) і обіг цінних паперів того чи іншого емітента; дію спеціальних дозволів (ліцензій), вида­них Комісією, анулювати дію таких дозволів (ліцензій); звер­татися до суду з позовами (заявами); зупиняти всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконан­ня або скасування в судовому порядку рішення про накладан­ня штрафу (за винятком сплати державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду); зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення порушень законодавства; надсилати матеріали в правоохоронні органи й у органи Антимонопольного комітету стосовно фактів правопорушень; накладати на осіб, винних у порушенні законодавства про цінні папери та фондовий ринок, адміністративні стягнення, а також штрафну та інші санкції аж до анулювання дозволів на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраст­руктури фондового ринку; вилучати під час проведення пере­вірок на строк до трьох діб документи, що підтверджують фак­ти порушення актів законодавства про цінні папери, тощо.

Територіальними органами Комісії є управління та відділен­ня в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які діють на основі положення, що затверджує Комісія, й координують свою діяльність з місцевими держав­ними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.