§ 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю

Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополі­тичну діяльність України спрямовано на забезпечення її на­ціональних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами та норма­ми міжнародного права.

З метою забезпечення всебічного розвитку на взаємо­вигідній основі економічних відносин з іншими державами в Україні здійснюють правове регулювання всіх видів зовніш­ньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки й техніки, еко­номічні зв'язки в сфері будівництва, транспорту, експедиторсь­ких, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківсь­ких операцій, надання різних послуг. Засади зовнішньоеконо­мічної діяльності визначають виключно закони України (п. 9 ст. 92 Конституції України), а організовує й забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України Кабінет Міністрів України (п. 8 ст. 116 Конституції України).

Правові, економічні та організаційні засади зовнішньоеко­номічної діяльності визначено в Законі України «Про зовніш­ньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.1 й одержали розвиток у деяких інших законодавчих актах. Основними в зовнішньоекономічній діяльності є принципи: суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ               393

свободи зовнішньоекономічного підприємництва; юридичної рівності й недискримінації; верховенства закону; захисту інте­ресів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; еквівалент­ності обміну, недопустимості демпінгу під час ввезення та ви­везення товарів. Законом також визначено: суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та їх право на її здійснення; види зовнішньоекономічної діяльності та засади її державного ре­гулювання; спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності; основи економічних відносин України з іншими державами й міжнародними та міжурядовими організаціями; загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності.

Прийняття цього Закону створило умови для активізації зв'язків української економіки зі світовим господарством, за­безпечення захисту прав громадян, господарюючих суб'єктів та державних органів і додержання ними законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому є всі підстави говорити про те, що в цій сфері державної діяльності постійно проводять інтенсивну роботу, а її параметри охоплюють еко­номічні взаємовідносини практично з усіма країнами світу.