§ 3. Комплектування Збройних Сил України

Збройні Сили України комплектуються військовослужбов­цями відповідно до Закону України «Про загальний військо­вий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. (в ре­дакції від 18 червня 1999 р.3). Загальний військовий обов'язок встановлено з метою комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до за­конодавства України, а також підготовки населення до захис­ту держави.

Загальний військовий обов'язок включає: підготовку гро­мадян до військової служби; приписку (реєстрацію) до при­зовних дільниць; прийняття й призов на військову службу; проходження за призовом або добровільно військової, або аль­тернативної (невійськової) служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку. У

1 Див.: Офіційний вісник України. - 1997. - № 35. - С 8-11; 2002. -№ 28. - Ст. 1313.

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2002. — № 14. — Ст. 708.

3 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 33. — Ст. 270.

воєнний час загальний військовий обов'язок передбачає також загальне обов'язкове військове навчання громадян.

Комплектування Збройних Сил України та інших військо­вих формувань військовослужбовцями здійснюють через військові комісаріати. Законом установлено два види комплек­тування Збройних Сил України: шляхом призову на військо­ву службу на основі загального військового обов'язку; шляхом вступу громадян на військову службу за контрактом.

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями під час мобілі­зації у воєнний час створюють запас.

Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підго­товку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціаль­ністю за переліком, що визначає Кабінет Міністрів України, можуть бути взяті на військовий облік. Вони зобов'язані при­бувати за викликом військового комісаріату для проходження медичного огляду й виконувати правила військового обліку.

У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли за­гальне військове навчання, можуть бути призвані на військо­ву службу за рішенням Президента України.

Військовослужбовців і військовозобов'язаних поділяють на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, склад пра­порщиків і мічманів, офіцерський склад (молодший, старший, вищий).

Громадяни України проходять підготовку до військової служби. З допризовниками й призовниками проводять робо­ту, пов'язану з підготовкою до військової служби, яка включає допризовну підготовку юнаків, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи, військову підготов­ку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

З метою взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення за-

476

ГЛАВА 41

УПРАВЛІННЯ ОБОРОНОЮ

477

гального рівня здобутої спеціальності й рівня фізичної підго­товки в районах (містах) утворюють призовні дільниці, куди приписуються громадяни (протягом січня—березня), яким у рік приписки виповнюється сімнадцять років. Приписку про­водять районні (міські) комісаріати за місцем проживання.

Медичний огляд громадян, які приписуються до призовних дільниць, відвідування лікувально-профілактичних і лікуваль­них закладів згідно з рішенням комісії по припису є обов'язко­вим. Медичний огляд проводять у порядку, затвердженому Міноборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Призовний вік починається з вісімнадцяти років. Призов здійснюють у встановлені строки згідно з Указом Президента України.

Законодавством передбачено надання відстрочки від при­зову на строкову військову службу за рішенням районної (міської) призовної комісії: за сімейними обставинами, за ста­ном здоров'я, для продовження навчання, у зв'язку з депутатсь­кою діяльністю та призовникам з вищою освітою — вчителям загальноосвітніх навчальних закладів і медичним працівникам на весь період їх роботи в сільській місцевості за спеціальні­стю й у деяких інших випадках.

Звільнення від призову на строкову військову службу в мирний час застосовують до призовників, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; які до дня відправки на строкову військову службу досягли двад­цятип'ятирічного віку; пройшли військову службу в інших дер­жавах тощо. Від призову звільняють також громадян, які закін­чили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу чи прапорщиків у навчальних закладах органів внутрішніх справ і продовжують службу в системі МВС Ук­раїни, Служби безпеки України, інших військових формуван­нях, мають військові або спеціальні звання.

На військову службу в добровільному порядку приймають осіб, які відповідають вимогам військової служби. З ними ук­ладають контракт.

Альтернативну (невійськову) службу запроваджено замість проходження строкової військової служби. Право на альтер­нативну службу як вид виконання загального військового

обов'язку мають за наявності справжніх релігійних переконань громадяни України, які належать до чинних згідно із законо­давством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах. Порядок проходження альтернативної (невійськової) служби врегу­льований Законом України «Про альтернативну (невійсько­ву) службу» (в редакції від 18 лютого 1999 р.1)-