§ 3. Порядок утворення та припинення діяльності підприємств і установ

Підприємства й установи створюють згідно з рішенням власника (власників) або уповноважених ним органів. У випад­ках, передбачених законодавством, їх можуть створювати за рішенням трудового колективу, наприклад, про виділення зі складу підприємства одного чи кількох структурних під­розділів для утворення нового підприємства, про вступ до об­'єднання, про оренду. Згідно з антимонопольним законодав­ством підприємство може бути утворено в результаті приму­сового розділу підприємства-монополіста.

Засновницькі документи (статут, рішення про утворення або договір засновників) повинні містити відомості про вид, предмет та мету діяльності підприємства, склад засновників і учасників, назву й місце знаходження, розмір і порядок утворення статут­ного фонду, органи управління, умови реорганізації та припи­нення діяльності підприємства. Подається також реєстраційна картка, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію.

Чинним законодавством можуть бути передбачені й інші вимоги щодо відомостей, які подають у засновницьких доку­ментах (наприклад, статути акціонерних товариств мають

118

ГЛАВА 9

містити відомості про види акцій, які вони випускають; за­сновницькі документи товариств з обмеженою відповідальні­стю — відомості про розмір частки кожного з учасників, розмір, склад і порядок внесення ними внесків). Якщо засновником чи одним із засновників суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, її державну реєстрацію має бути підтвер­джено свідоцтвом про державну реєстрацію. Якщо це інозем­на юридична особа, реєстрацію в країні місцезнаходження за­свідчують відповідним документом (витягом із торговельно­го, банківського або судового реєстру тощо). Коли власником є фізична особа, її підпис на документах засвідчує нотаріус.

Статут підприємства затверджує засновник (засновники), а державного комунального підприємства, заснованого на влас­ності адміністративно-територіальних одиниць, або підприєм­ства, в майні якого частка держави чи місцевого органу складає більше ніж 50%, — засновник разом із трудовим колективом.

Підприємства й установи підлягають державній реєстрації. З моменту реєстрації вони набувають права юридичної особи. Діяльність незареєстрованого підприємства чи установи заборо­нено. Відмова в державній реєстрації підприємства може виник­нути через порушення порядку створення підприємства, а також у разі невідповідності установчих документів вимогам законодав­ства. Не допускається відмова в державній реєстрації підприєм­ства з мотивів недоцільності його створення. Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено засновниками в суді.

При зміні основних положень статуту чи виду підприємства або установи здійснюють їх перереєстрацію в порядку, вста­новленому для реєстрації.

Діяльність підприємства, установи зупиняється в зв'язку з ліквідацією або реорганізацією (злиттям, приєднанням, по­ділом, виділенням, перетворенням) за рішенням власника чи органу, вповноваженого його створювати. У випадках, перед­бачених законодавством, таке рішення приймає власник за уча­стю трудового колективу. В окремих випадках припинення діяльності підприємства, установи підлягає погодженню з місцевими чи антимонопольними органами.

Підприємства й установи ліквідують у разі визнання їх банк­рутами на підставах, передбачених законодавством.

Підприємство, установу вважають реорганізованими або лік­відованими з моменту виключення їх з державного реєстру.