Десятиріччя університетської науки: здобутки та перспективи

Становлення України як демократичної правової держави неможливе без наявності відповідного інтелекту нації і належного розвитку національної науки. Це прямо витікає із змісту Конституції України, де зазначається, що держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством [1, ст.54]. Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підви­щення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зу­мовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, ство­рення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, еконо­мічних, культурних та інших потреб [2]. Тільки завдяки розвитку науки країна в змозі мобілізувати кращі людські ресурси на вирішення багатьох актуальних проблем і направити їх в напрямку створення високорозвиненого сучасного суспільства, бо інтелектуальна творча діяльність спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є функціональні та прикладні наукові дослідження.

Одним із центрів розвитку національної науки в системі МВС України є Національний університет внутрішніх справ, який відзначає десятиріччя свого існування і є флагманом міліцейської науки. Відомча наука МВС України виступає складовою частиною загальнодержавної науки, яка бере активну участь у формуванні демократичної правової держави, консолідації зусиль державних органів, громадських структур у боротьбі зі злочинністю та зміцнення правопорядку, захисту законних прав і інтересів громадян. «Однією з об’єктивних вимог, що зумовлені напрямками розвитку політико-правового життя країни, – зазначав у своїй доповіді заступник Державного секретаря МВС України генерал-полковник міліції М.І. Ануфрієв, – є розвиток науки, підвищення ефективності наукових досліджень з метою якісного розв’язання тих завдань, що постають перед органами внутрішніх справ на теперішньому етапі боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та інших видів діяльності МВС України, а також розв’язання проблеми реформування самої системи МВС»

[3, с.10]. Тому головним завданням університетської науки були і залишаються: по-перше, забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів на високому науково-методичному рівні; по-друге, оптимальне поєднання фундаментальних наукових розробок з прикладними дослідженнями; по-третє, зорієнтованість дослідницьких робіт на ефективне наукове забезпечення практичної діяльності органів внутрішніх справ; по-четверте, активне впровадження результатів наукових досліджень у практику та навчальний процес.

За десятирічний період університетом накопичений значний досвід підготовки науково-педагогічних кадрів та організації науково-дослідної роботи, склався міцний та перспективний науковий потенціал високого гатунку, який зосереджений на кафедрах та в науково-дослідних підрозділах. На сьогодні в Університеті працює близько 40 докторів наук, понад 200 кандидатів наук, ведеться підготовка науково-педагогічних кадрів за 29 спеціальностями, активно діють спеціалізовані вчені ради з захисту кандидатських та докторських дисертацій з юридичних, філософських, соціологічних і психологічних наук. Тільки за останні роки в спеціалізованих вчених радах було захищено 10 докторських і 75 кандидатських дисертацій, підготовлено більше 2000 наукових статей, 487 навчальних та науково-практичних посібників, 57 підручників, 35 монографій і робота в цьому напрямку активно продовжується. Склалися та плідно працюють сім наукових шкіл: 1) теоретичні та практичні проблеми управління в органах внутрішніх справ – на чолі з професором О.М. Бандуркою;

2) проблеми конституційно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ та їх історії – на чолі з професором О.Н. Ярмишем;

3) проблеми трудового права і соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ – на чолі з професором В.С. Венедиктовим;

4) проблеми інформаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, захисту інформації обмеженого доступу – на чолі з професорами П.І. Орловим та С.В. Яковлєвим; 5) проблеми історії юриспруденції та політико-правових вчень в Україні – на чолі з професором О.Ф. Скакун; 6) проблеми соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ – на чолі з професором В.О. Соболєвим; 7) проблеми історії України та українознавства – на чолі з професором В.А. Греченком.

Бурхливо розвиваються структурні підрозділи Університету, які знаходяться далеко за межами основної бази. Наприклад, Кримський факультет в 2001 р. виріс в Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ. Це велике досягнення і вчених цього підрозділу. Сьогодні професорсько-викладацький склад тут дійсно університетський, а досвід підготовки власних наукових кадрів вивчається іншими навчальними закладами відомчої системи науки і освіти. Динаміка зростання потенціалу професорсько-викладацького складу така: на момент створення на факультеті працювали один доктор наук та 5 кандидатів наук (при цьому не було жодного кандидата юридичних наук), а сьогодні в рамках інституту працює 5 докторів наук та 25 канди­датів наук (з них 1 доктор юридичних наук, 8 кандидатів юридичних наук), 26 викладачів мають багаторічний досвід роботи в практичних органах внутрішніх справ.

Інститутом не припиняється робота з подальшого поліпшення якісної характеристики професорсько-викладацького складу. При цьому обрано нові орієнтири. Лише за рахунок власних резервів були захищені 2 докторські та

9 кандидатських дисертацій. У недалекому майбутньому планується захист ще 10 кандидатських і докторських дисертацій, бо фактична відповідність наукових кадрів на сьогодні становить 60% постійного професорсько-викладацького складу. Формується напрямок роботи ад'юнктури та докторантури для Кримського юридичного інституту.

Набувають свого творчого розвитку науково-дослідні лабораторії Національного університету внутрішніх справ. Їх наукові розробки спрямовані на вирішення невідкладних завдань, які виконують органи внутрішніх справ України. До них треба віднести: наукове забезпечення реформування системи МВС України у відповідності з сучасними світовими стандартами поліцейської діяльності управлінських дій, здійснення системно-структурних перетворень, розв’язання кадрових питань; розробку проектів законів та нормативно-правових актів МВС України, наукове забезпечення законодавчого процесу в Україні; наукове забезпечення боротьби з організованою злочинністю, розробка теоретичних та прикладних засад розкриття та розслідування злочинів; поглиблення і розширення досліджень, спрямованих на аналіз питань профілактики та попередження правопорушень, підвищення рівня правової культури населення, подальше вдосконалення принципів і шляхів взаємодії органів внутрішніх справ з громадськістю, широкими верствами населення, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та ін. Одним із прикладів дослідження актуальних проблем діяльності органів внутрішніх справ є виконання науковцями Університету на замовлення ГУРОС МВС України науково-практичних тем: «Розробка та наукове обгрунтування нормативів навантаження працівників органів та підрозділів ОВС» і «Оптимальне співвідношення штатної чисельності до загальної чисельності органів і підрозділів ОВС». Але немає сумніву в тому, що насправді потреби органів внутрішніх справ у науковому забезпеченні їх діяльності є більш необхідними і достатньо високими. Своєчасне виявлення нагальних потреб практичних органів та встановлення безпосередніх зв’язків дослідників в першу чергу з керівниками органів внутрішніх справ на місцях змогли би значно підвищити віддачу наукових досліджень. У той же час галузеві головні управління, управління МВС України ГУМВС, УМВС в областях та на транспорті не виявляють належного рівня зацікавленості у впровадженні результатів завершених науково-дослідних робіт у практику, не звітують про стан цієї роботи і не несуть відповідальність перед керівництвом МВС України. Такий підхід не тільки формує консервативне, негативне ставлення частини практичних працівників, зокрема керівної ланки, до науково-методичних інновацій, а й не кращим чином впливає на рівень самих досліджень, коли науковці інколи стикаються з негативним ставленням до своєї праці з боку практиків не тільки з точки зору впровадження результатів науково-дослідних робіт, але й з боку надання необхідної для проведення дослідження інформації та ін. Тому дуже важливо налагодити взаємодію наукових та практичних підрозділів по реалізації напрацювання відомчої науки, забезпечити реалізацію наукових проектів, спрямованих на вирішення найбільш актуальних завдань практичних органів за участю їх представників, наприклад, не тільки як респондентів, а й експертів та рецензентів, що на наш погляд, вплине на поліпшення морального мікроклімату в колективах та криміногенної ситуації в цілому в державі.

Залишається поки ще слабкою і якість впровадження наукових досліджень у навчальний процес. Праці щодо інтенсифікації навчального процесу потерпають також від недостатньої вивченості науково-методологічних проблем організації «зворотного зв’язку» між тими, хто вчить і тими, хто вчиться, та втілення отриманих знань і вмінь на практиці. Можна сказати, що пасивними стосовно стимулювання наукового пошуку у вищих навчальних закладах є і самі органи внутрішніх справ, які фактично повинні стати замовниками концептуальних підходів до якісного й оперативного вирішення проблем ефективної протидії злочинності.

Свої проблеми мають і науковці – викладачі кафедр. У зв’язку з відсутністю фінансування лише на ентузіазмі проводяться дослідження загальнокафедральних наукових тем, які, до речі, є гостро актуальними і такими, що можуть стати реальними засадами для вдосконалення як навчального процесу, так і діяльності органів внутрішніх справ на сучасному етапі. У зв’язку з перевантаженням професорсько-викладацького складу в навчальному процесі суттєво стримується творчий підхід до організації і впровадження новаторських прийомів ведення наукових досліджень та знижується їх увага до занять з курсантами, обдарованими винятковими здібностями щодо науково-дослідної роботи. Залучення ж найбільш талановитої молоді до наукових досліджень у складі існуючих наукових колективів ще на етапі її навчання на факультетах та в магістратурі є суттєвим резервом і найкращим засобом підготовки кадрів для науково-дослідної роботи в майбутньому.

Яскравим прикладом участі курсантів – членів Наукового товариства слухачів і курсантів Університету в наукових розробках сумісно з провідними вченими стало створення в січні – квітні 2001 р. за дорученням і на замовлення Британської Ради в Україні сайту «Центр знань з прав людини в Інтернеті». Кращі представники курсантської науки разом з відомими вченими взяли участь в реалізації результатів спільного україно-британського наукового проекту «Запровадження моделі поліцейської діяльності, яка грунтується на підтримці населення в Україні». У межах здійснення цього проекту відбувся «Круглий стіл» на тему «Нові форми правоохоронної діяльності та запобігання злочинності у перехідних суспільствах», в якому взяли участь курсанти з вищих закладів освіти МВС України (м.м. Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса), студенти Національної юридичної академії їм. Я.Мудрого, а також практичні працівники органів внутрішніх справ м. Харкова та області.

Важливим напрямком підвищення рівня підготовки слухачів магістратури є їх залучення до наукового життя Національного університету внутрішніх справ. По-перше, це забезпечення належного наукового рівня магістерської роботи. Всі роботи випускників магістратури виконуються і оформлюються у відповідності з встановленими вимогами, є достатньо самостійними науковими дослідженнями окремих проблем. По-друге, активна участь слухачів магістратури в роботі наукових та науково-практичних конференцій, інших наукових форумів, що проводилися як в стінах університету, так і в інших закладах освіти системи МВС. Важливою формою залучення слухачів магістратури до наукового життя є їх присутність під час кафедральних обговорень і публічного захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук. Велике значення для формування особистості науковця має участь слухачів магістратури в роботі «Школи ректора Національного університету внутрішніх справ».

Шляхом вдосконалення роботи магістратури є підвищення якості викладання дисциплін, більш вимогливе ставлення наукових керівників до написання магістерських робіт, підвищення їх відповідальності за науковий рівень і терміни їх виконання.

Створюються сприятливі умови для грунтовного дослідження науки, підготовки та впровадження в навчальний процес і практичну діяльність органів внутрішніх справ наукових розробок в Кримському та Одеському юридичних інститутах, а також у Кіровоградській та Сумській філіях.

Але подальший розвиток університетської науки неможливо здійснювати без вирішення низки нагальних проблем, визначення найбільш актуальних стратегічних цілей та засобів їх досягнення, прийняття відповідних рішень щодо застосування нових форм організації та управління науково-дослідним потенціалом університету, а також належного фінансування наукової діяльності. Процеси побудови дійсно соціальної та правової держави, переходу в зв’язку з цим на зовсім нову модель функціонування органів внутрішніх справ України потребують приведення матеріально-технічних та організаційно-правових засад роботи наукових підрозділів та окремих науковців у відповідність з новими умовами їх діяльності та розвитку, подолання відриву теорії від практики, узгодженості тематики державних і наукових досліджень з першочерговими потребами органів та підрозділів внутрішніх справ.

На наш погляд, можуть бути накреслені наступні чотири основні напрями подальшого результативного нарощування та застосування наукового потенціалу Національного університету внутрішніх справ:

1. Активізація підготовки науково-педагогічних кадрів, в першу чергу, докторів та кандидатів юридичних наук для розташованих за межами Харкова структурних підрозділів Університету (Кримський і Одеський юридичні інститути, Сумська, Кіровоградська, Полтавська і Мелітопольська філії). Також мають бути вжиті заходи щодо значного підвищення ефективності роботи магістратури та ад'юнктури Університету – головного джерела поповнення існуючого корпусу кандидатів наук. У цьому напрямку необхідно посилити персональну відповідальність наукових керівників та наукових консультантів за якість виконаних дисертаційних досліджень. Цілком логічним виглядає також заміщення в майбутньому посад викладачів в Університеті виключно кандидатами наук. Сьогодні в Університеті навчаються більш 100 ад'юнктів та 465 здобувачів наукового ступеня, тобто є надія на те, що завдання значного поліпшення кількості наукових кадрів може бути виконане вже найближчим часом, і за показником кількості науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації Університет може вийти на рівень найбільших навчальних закладів не тільки Харкова, а і всієї України.

2. Зміцнення матеріально-технічної бази для проведення наукових досліджень та поліпшення редакційно-видавничої справи. Зокрема, потребує невпинної уваги питання забезпечення науковців новітньою комп'ютерною технікою, адже відсоток персональних комп'ютерів, які є в наукових підрозділах Університету ще дуже низький (лише 10 % від необхідної кількості). Відповідної уваги потребує проблема забезпечення фінансування видання наукового доробку вчених.

Вже з 2002 року започатковане видання наукового журналу «Право і безпека», метою якого є доведення до широкого кола наукової громадськості результатів наукових досліджень вчених, професорсько-викладацьких колективів вищих закладів освіти, фахівців і працівників підрозділів внутрішніх справ, інших міністерств і відомств України та зарубіжжя в здійсненні правоохоронної діяльності, забезпеченні захисту прав та інтересів людини в демократичному суспільстві.

3. Підвищення ефективності організації науково-дослідної роботи та її якості; зосередження зусиль науковців Університету на вивченні реальних потреб органів внутрішніх справ; узагальнення як позитивного, так і негативного досвіду роботи і їх окремих ланок; більш активне впровадження науково-дослідних розробок щодо вирішення її нагальних проблем.

Це досягається, в першу чергу, науковим забезпеченням заходів щодо зміцнення та підвищення якості персоналу органів внутрішніх справ, оволодіння кращими методиками професійної діяльності з урахуванням науково-технічних досягнень та зарубіжного досвіду. Потребує вирішення така нагальна проблема, як встановлення постійної та тісної взаємодії вчених з практичними працівниками органів внутрішніх справ. Вирішення цієї проблеми вже зараз значно полегшується досить значною кількістю випускників Університету, які працюють в органах внутрішніх справ усіх регіонів України. Зрозуміло те, що цей напрямок потребує освоєння нових форм організації наукового пошуку та постійної взаємодії вчених Університету з практичними працівниками органів внутрішніх справ (наприклад, проведення Інтернет-конференцій та ділових ігор). Всі наукові форуми в Університеті обов'язково повинні проходити за участю практичних представників органів внутрішніх справ. Вивчення зарубіжного досвіду також обов'язково повинно проходити з визначенням перспектив його наступного впровадження. Значним резервом підвищення якості наукових досліджень є залучення до сумісних досліджень роботи науковців інших країн, зокрема, членів Асоціації вищих навчальних закладів системи МВС країн-членів СНД.

Відомо, що найбільш ефективною формою спілкування вчених та підвищення професійного рівня молодих науковців в світі є так звані «наукові середи» – неформальні зібрання членів наукової школи. Саме в такому насиченому інформаційному середовищі народжуються нові рішення проблем або, принаймні, нові підходи до їх формулювання. Подібні наукові зібрання повинні стати традиційними.

Велику допомогу викладачам, слухачам і курсантам, науковцям і практичним працівникам може надати реалізація ідеї створення навчально-науково-практичного комплексу (ННПК) на базі Університету та Дергачівського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Харківській області. Для цього вже наявні кадрові, матеріально-технічні та організаційні передумови. В цьому ННПК науковцями могли б вивчатися реальні умови діяльності працівників органів внутрішніх справ, узагальнюватися досвід їх роботи, відпрацьовуватися новітні наукові розробки, перевірятися зарубіжні методики поліційної роботи (початок цьому вже покладений науковим дослідженням «Взаємодія міліції та громадськості в Україні з використанням досвіду діяльності поліції Великобританії») тощо. Провідною формою організації роботи науковців в ННПК може бути активізація діяльності проблемних дослідницьких груп.

Забезпечення наукового супроводження поточного управління освітніми процесами; активне впровадження новітніх інформаційних технологій в навчальний процес (включаючи підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників органів внутрішніх справ), а також в процес проведення наукових досліджень. У цій галузі потрібно сконцентрувати зусилля викладачів і науковців Університету на опануванні найсучасної комп'ютерної техніки. Ця складна та разом з тим невідкладна робота може бути виконана шляхом тісного співробітництва викладачів і науковців кафедр з Науково-дослідним інформаційно-комп'ютерним центром Університету. Організація Центром постійно діючого науково-практичного семінару для викладачів і науковців «Освітньо-правова інформатика» могла би стати ефективною формою допомоги в розв’язанні цієї нагальної проблеми. Але і тут є свої недоліки і проблеми:

– невисокий рівень інформаційної культури та професійної підготовки з цього напрямку працівників, що пояснюються недостатнім усвідомленням практичних переваг нових технологій;

– зниження темпів технічного забезпечення процесів інформатизації сучасними засобами комп'ютерної техніки, виникнення важливих для інформаційної мережі підрозділів, але з низьким рівнем технічного забезпечення;

– обмеження вільного доступу викладачів, науковців та курсантів до ресурсів і сервісів мережі Інтернет;

– фактична відсутність ліцензованної програмної продукції, що заважає розробці, розповсюдженню та використанню програмних засобів, що створюються в університеті;

– недостатня співпраця кафедр, інформаційних та інших підрозділів НУВС щодо впровадження сучасних інформаційних засобів та технологій у навчальний процес;

– недостатня кількість обслуговуючого персоналу та необхідного обладнання для забезпечення вільного доступу до ресурсів і сервісів локальних і глобальних комп'ютерних мереж;

– недоліки в організації роботи сервісних служб університету.

Але маємо надію, що ці недоліки тимчасові і найближчим часом їх буде усунено.

Досягнення професорсько-викладацького складу, вчених Університету в підготовці кадрів для органів внутрішніх справ, науковому забезпеченні їх діяльності заслуговують того, аби бути гідно представленими в окремій експозиції Музею Національного університету внутрішніх справ. Десятирічний ювілей Університету є доброю нагодою для її створення.

Зрозуміло, що все вищевказане неможливо зробити без підвищення мотивації результативно працюючих вчених, яка потребує окремого наукового дослідження. Це і заходи, спрямовані на зміцнення виконавської дисципліни, і заходи щодо посилення керівного та кадрового складу наукових підрозділів, і різноманітні види морального та матеріального заохочення діяльності професорсько-викладацького складу університету.

Вимоги програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., терміни їх реалізації націлюють науковців Національного університету внутрішніх справ на самовіддану наполегливу працю, критичне ставлення щодо досягнутого рівня своєї наукової кваліфікації, підвищення професійної майстерності, невпинне бажання до самовдосконалення.

Список літератури: 1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст.141. 2. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» // «Голос України». 1998. 22 грудня. 3. Ануфрієв М.І. Завдання відомчої науки на сучасному етапі розвитку системи МВС України // Матеріали семінару – наради проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів та відповідальних за організацію науково-дослідної роботи науково-дослідних установ МВС України. Черкаси. 2001.

Надійшла до редколегії 11.01.02

О.Є. Малиновський

Стан роботи з особовим складом в Національному університеті внутрішніх справ: минуле та сучасне

Проголошення незалежності України, процес розбудови правової, демократичної, соціальної держави викликали необхідність реорганізації всієї системи підготовки кадрів органів внутрішніх справ. Особливу увагу було приділено організації галузевої мережі вищих навчальних закладів, яка могла б задовольнити потребу ОВС у власних кваліфікованих кадрах. Їх задача – гідно презентувати інтелектуальний потенціал нації і поступово змінювати функції міліцейської діяльності на поліцейську.

На думку доктора юридичних наук, професора О.М. Бандурки, при визначенні основних рис нової поліції треба перш за все виходити з її соціального призначення. Це повинна бути не карально-охоронна сила, яка піклується головним чином про інтереси держави та намагається схопити злочинця, а демократичний інститут, невід‘ємна частина суспільства, покликана перш за все захищати законні права та інтереси конкретної особи, гарантувати людині безперечні умови життя [2].

Розбудова системи навчальних закладів МВС України розпочалася у 1992 р., коли було створено Харківський інститут внутрішніх справ, якому судилося стати Національним університетом внутрішніх справ, провідним серед навчальних закладів системи МВС України.

За період становлення Університету у складі науково-педагогічних кадрів відбулись зміни як кількісного, так і якісного характеру. У 1992 р. штат ХІВС склали 216 фахівців, із них 97 – професорсько-викладацький склад, 9 – професорів та докторів наук; 46 – кандидатів наук. Загальна кількість студентів стаціонару становила – 878 чоловіків, заочного відділення – 200.

Штатна чисельність постійного складу Національного університету внутрішніх справ за ці роки зросла майже в десять разів і нараховує 2130 одиниць (станом на 2002 рік). Професорсько-викладацький склад Національного університету внутрішніх справ має наступний вигляд. В університеті працює 262 вчених, з яких 213 (169 штатних) – кандидати наук і 49 (33 штатних) – доктори наук. На сьогодні під прапором Університету працює і навчається близько 17 тис. викладачів, співробітників, курсантів, слухачів, студентів та ліцеїстів.

Головним призначенням Національного університету внутрішніх справ є розробка науково-прикладних досліджень практичної спрямованості та підготовка висококваліфікованих фахівців, професійно зорієнтованих на діяльність в ОВС. Від якості підготовки, їх професіоналізму залежить як доля кожного окремого громадянина, якому доведеться звернутися за допомогою до них, так і віра в міць та силу своєї держави, здатної захистити його інтереси в тій чи іншій життєвій ситуації.

З розвитком НУВС удосконалювалась і служба роботи з персоналом. Сьогодні вона має відділення по роботі з кадрами постійного та перемінного складу; відділення обліку та звітності; виховної роботи та соціального захисту; психологічного забезпечення, а також групу, яка організовує та забезпечує професійну підготовку персоналу.

Робота з особовим складом в Національному університеті внутрішніх справ проводиться відповідно до Конституції України, Закону України «Про міліцію», «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», рішень Колегії, наказів і інструкцій МВС України, вимогами трудового законодавства, нормативними документами системи вищої освіти.

Ректорат університету, керівники структурних підрозділів та відділ по роботі з особовим складом у тісній взаємодії вирішують питання відбору, вивчення та розміщення кадрів в Національному університеті внутрішніх справ, застосовуючи при цьому принципи єдиноначальності і колегіальності, що підтверджується функціонуванням різноманітних комісій, які займаються кадровими питаннями.

Накази по особовому складу обов‘язково узгоджуються з керівниками відповідних служб, кураторами з числа проректорів університету. Всі без винятку кандидати на службу в органи внутрішніх справ проходять психологічне тестування у відділенні психологічного забезпечення, а також, згідно з вимогами наказу МВС України № 759 – 2000 р., здають заліки з фізичної підготовки. Висновки психологів та довідки про стан фізичної підготовленості кандидатів на службу додаються до їх особових справ.

Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності – це процес формування психологічної стійкості працівників в критичних ситуаціях і в складних умовах службової діяльності. Всі кандидати на атестовані посади проходять професійно-психологічне обстеження. Під час обстеження особлива увага приділяється всебічному вивченню кандидатів, їх особистісних якостей; виявленню негативних рис характеру: імпульсивності, афективності, неврівноваженості тощо. На підставі отриманої інформації на кожного кандидата готуються висновки-рекомендації. Здійснюється вивчення кандидатів на керівні посади та осіб з резерву на висунення. У підрозділах, де вони працюють, вивчається соціально-психологічний клімат.

Проводяться заходи з попередження випадків суїциду та його провокування. Керівникам курсів постійно надається консультативна допомога з питань організації та проведення цієї роботи з курсантами. Всі структурні підрозділи університету ознайомлені з вимогами міністерства. У рамках роботи приймальної комісії здійснюється вивчення особових справ кандидатів на навчання. Звертається увага на моральні, фізичні та інтелектуальні якості кандидата.

З 1999 р. відділенням психологічного забезпечення ВРОС проводиться щорічне вивчення психологічних якостей першокурсників на 7 факультетах НУВС, розташованих в м. Харкові. Метою дослідження є виявлення курсантів, які мають значний ризик соціальної дезадаптації в нових умовах. За результатами дослідження надається консультативна допомога керівництву факультетів та курсів у проведенні виховної роботи з дезадаптантами.

Треба сказати, що протягом трьох років (1999-2001) кількість першокурсників з кримінальною мотивацією залишається майже незмінною. Найбільш ймовірною причиною таких результатів може бути наступне: система відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів ОВС України, що застосовується в органах внутрішніх справ (центри професійно-психологічного відбору), не вивчає професійну мотивацію, не передбачає виявлення у кандидатів психологічної схильності до алкоголю та протиправної поведінки.

Проведення психологічної діагностики серед першокурсників НУВС дає можливість здійснювати профілактику надзвичайних подій серед курсантів, надавати допомогу на етапі адаптації особам, які її потребують в першу чергу. В результаті своєчасного попередження виникнення гострих психологічних проблем чи конфліктних ситуацій чисельність курсантів, які можуть бути віднесені до групи посиленої психологічної уваги зменшується (1999 – 37 осіб, 2001 – 16 осіб).

Для осіб, які вперше приймаються на службу до органів внутрішніх справ, встановлюється іспитовий строк тривалістю від 3-х місяців до 1-го року, в залежності від практичного досвіду роботи кандидата за спеціальністю. По закінченні терміну випробування структурним підрозділом, куди був призначений кандидат, готується і погоджується з проректором-куратором відповідний звіт про результати випробування з висновком про можливість допуску до самостійної служби, який додається до його особової справи. При цьому всі кандидати на службу вивчаються не менше місяця в структурних підрозділах університету.

Постійно проводяться заняття з заступниками начальників курсів з виховної та соціально-психологічної роботи, на яких розглядаються питання організації виховної роботи, аналізується стан дисципліни серед постійного та перемінного особового складу, вивчаються матеріали Колегії МВС України, накази та вказівки МВС України, ректора університету. Ці заняття мають за мету підготовку працівників до своєї професійної діяльності через: формування правосвідомості працівників, їх професійну компетентність, розвиток професійного мислення, оволодіння професійними вміннями, закріплення професійних навичок.

Розвивати почуття відповідальності кожного керівника, підвищувати рівень дисципліни і законності – мета кожного заняття з резервом на висунення в рамках «Школи ректора Національного університету внутрішніх справ». На дотримання вимог МВС України було зорієнтовано роботу наставників та кураторів учбових груп з числа найбільш досвідчених співробітників, а також діяльність Рад зборів рядового і молодшого та середнього і старшого начальницького складу.

Виконуючи вимоги рішень Колегії МВС України, в Національному університеті внутрішніх справ систематично проводиться робота щодо зміцнення стану дисципліни та законності серед особового складу. Дисципліна в органах внутрішніх справ являє собою суворе і точне дотримання всіма працівниками порядку і правил, встановлених законом, а також статутами, наказами й іншими нормативними актами. Вона ґрунтується на усвідомленні кожним працівником свого службового обов‘язку й особистої відповідальності за доручену справу. Документи МВС України з питань необхідності зміцнення дисципліни і законності обговорюються на засіданнях вченої ради та оперативних нарадах при ректорові і проректорах, щотижнево на «Днях дисципліни» у структурних підрозділах університету, вони враховані в планах виховної, соціальної та психологічної роботи.

З метою зміцнення стану дисципліни і законності серед особового складу щорічно складається графік атестування постійного особового складу університету. На виконання наказу МВС України № 781 від 11.09.2001 р. «Про незадовільну роботу і зміцнення дисципліни і законності серед особового складу та заходи щодо очищення органів внутрішніх справ» проводилось позачергове атестування постійного особового складу.

Найважливішою складовою кадрової функції управління є професійна підготовка працівників ОВС, яка являє собою нормативно-регла­ментований, організований та цілеспрямований процес оволодіння персоналом спеціальними знаннями, вміннями й навичками, необхідними для успішного виконання посадових обов‘язків. Вона організується згідно з настановленням по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу ОВС України [3].

Відділом по роботі з особовим складом вживаються необхідні заходи, спрямовані на підвищення рівня професійної підготовки атестованого складу університету, належну організацію службової підготовки. Методами тут виступають стажування, наставництво, робота з резервом кадрів на висунення. Здійснюється поточний контроль за якістю проведення занять з усіх видів службової підготовки. Професійна підготовка має за мету підготувати професійно розвинуту особистість, при цьому професійний розвиток відображає процес і результат морального, правового, фізичного, психологічного зростання особи. Професійно розвинута особистість спроможна аналізувати, складати прогноз, нести відповідальність за свою діяльність та вчинки.

В університеті діють такі громадські формування, як: ради курсантів та слухачів факультетів, рада наставників, рада ветеранів, профспілковий комітет, спілка «Чорнобиль».

На курсах працюють ради командирів, спортивно-масові комісії, навчальні комісії, культурно-масові комісії, господарчо-побутові комісії. Підвищенню рівня успішності курсантів сприяє комплекс заходів, які проводить керівництво факультетів та навчальних курсів, куратори навчальних груп та навчальних відділів Університету, а саме: узагальнюється та розповсюджується передовий досвід відмінного навчання, щомісячно на навчальних курсах підводяться підсумки навчання, на засіданнях навчальних комісій навчальних курсів заслуховуються курсанти, які відстають у навчанні, надається допомога, здійснюється контроль за їх успішністю. Розглядаються факти недбалого ставлення курсантів до навчання та вносяться пропозиції щодо прийняття відповідних заходів.

Значна роль в індивідуально-виховній роботі з перемінним складом належить кураторам навчальних груп з числа професорсько-викладацького складу. Відділення виховної роботи та соціального захисту ВРОС розробило положення «Про кураторство в Університеті внутрішніх справ», затверджене наказом ректора Університету № 169 від 28.03.1999 р. Діяльність кураторів проводиться на плановій основі з урахуванням індивідуальних особливостей курсантів. Куратори беруть участь у групових зборах, підведенні підсумків, де розглядаються питання навчання, служби та дисципліни курсантів, обговорюються конкретні випадки порушень службової дисципліни.

В Національному університеті внутрішніх справ здійснюється цілий комплекс заходів соціального спрямування. Згідно з наказом ректора Університету «Про організацію роботи з курсантами та ліцеїстами» щомісяця проводяться благодійні обіди для курсантів та ліцеїстів-сиріт, їм надається матеріальна допомога, іменинникам вручаються цінні подарунки. На навчальних курсах курсантам-сиротам та курсантам з малозабезпечених сімей надається допомога у вирішенні матеріально-побутових проблем.

За денними факультетами Національного університету внутрішніх справ закріплені малозабезпечені сім‘ї, сім‘ї ветеранів, інвалідів, пенсіонерів та людей похилого віку, які мешкають в Харківському та Дергачівському районах. Робота спрямована на покращання житлово-побутових умов, забезпечення ліками, паливом, продуктами харчування тощо. Силами курсантів проводяться сільськогосподарські роботи на присадибних ділянках цих категорій населення.

Проводиться активна робота щодо соціального захисту сімей працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов‘язків. З кожним роком збільшується прийом на навчання до Національного університету внутрішніх прав та юридичного ліцею дітей із сімей працівників ОВС, які загинули при виконанні службових обов‘язків. Курсанти та ліцеїсти з цих сімей забезпечуються належними умовами для навчання та проживання, отримують пільгові путівки на оздоровлення до санаторіїв та літніх таборів, щорічно направляються до Міжнародного дитячого табору «Артек», де несуть службу та відпочивають. Керівництвом університету, радами курсантів та слухачів факультетів надається матеріальна і практична допомога у поліпшенні житлово-побутових умов сім‘ям курсантів та ліцеїстів Харківського регіону, батьки яких загинули при виконанні службових обов‘язків під час служби в ОВС України.

Співробітники та курсанти Університету постійно беруть участь у всеукраїнських акціях соціального напрямку. Університет ніколи не лишається осторонь від людського лиха. На повені у Закарпатті та катастрофи на шахтах Донбасу співробітники та курсанти Університету відгукнулися, перерахувавши кошти сім‘ям загиблих та постраждалих внаслідок цих трагедій.

Проводиться велика робота з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Ветерани регулярно зустрічаються з курсантами Університету та вихованцями юридичного ліцею при Національному університеті внутрішніх справ. Під час таких заходів відбуваються виступи колективів художньої самодіяльності факультетів, ветеранам вручаються цінні подарунки, продовольчі пайки, надається матеріальна допомога.

Крім цього, здійснюється цілий комплекс заходів в позанавчальний час та у вихідні дні. Курсанти та слухачі відвідують музеї, театри, концерти та історичні пам‘ятки міста, проглядають художні та документальні фільми, з ними проводяться екскурсії з бесідами про історію Слобожанщини, шевченківські читання. Організовуються та проводяться зустрічі особового складу Університету з представниками центру української інтелігенції, відомими поетами та письменниками у рамках підвищення культури.

Велика увага приділяється розвитку творчих здібностей курсантів, слухачів та співробітників Університету. Функціонують 47 гуртків художньої самодіяльності (враховуючи факультетські самодіяльні студії), духовий оркестр, літературна студія, в яких задіяні близько 700 осіб, з них понад 50 співробітників і викладачів. Телевізійна команда КВН Університету успішно виступає як в Україні, так і за її межами.

В університеті проведено конкурс «Державна символіка України», присвячений 10-ій річниці незалежності України. Навчальні та житлові корпуси Університету мають тематичну наочну агітацію, в якій центральне місце займають стенди про Конституцію та історію України. На факультетах і курсах випускаються стінні газети, фотогазети, бойові листки навчальних взводів, оформлюються екрани успішності та дисципліни.

З метою пропаганди професії правоохоронця відділом по роботі з особовим складом систематично плануються та проводяться заходи з популяризації навчального закладу як в Україні, так і за її межами. Місцеві телерадіокомпанії та інші засоби масової інформації регулярно висвітлюють у своїх передачах сторінки життя Університету.

Відділ по зв‘язках з населенням плідно співпрацює з редакціями місцевих видань, власними кореспондентами центральних газет, радіо, телебачення. Майже в усіх газетах області висвітлюється діяльність НУВС. Журналісти активно залучаються до участі в науково-практичних та студентських конференціях, культурно-масового та спортивного життя НУВС. Постійно надаються матеріали до відомчої щотижневої газети «Преступление и наказание», обласного радіо, інформаційних агентств «Інтерфакс – Україна», «Статус- кво», та ЦГЗ УМВС України в Харківській області.

Здобутки Національного університету внутрішніх справ пов’язані з наполегливою та копіткою працею ректорату, професорсько-викладацького складу, адміністративно-господарчого персоналу, всього колективу навчального закладу.

Все зазначене вище породжує впевненість, що діяльність Національного університету внутрішніх справ спрямована на його подальший розвиток і вдосконалення. Навчальний заклад має достатню кількість висококваліфікованих працівників, які усвідомлюють поставлені перед ними завдання, добре знають свою справу і спроможні на високому державному рівні готувати у ХХІ ст. фахівців-юристів для органів внутрішніх справ України.

Список літератури: 1. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України. Підручник. Х., 1998. 2. Ануфрієв М.І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ (організаційно-правовий аспект). Монографія. Х., 2001. 3. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. Х., 2000.

Надійшла до редколегії 14.01.02

А.І.Загорулько

Заочна форма навчання: стан та перспективи розвитку

На сучасному етапі розвитку незалежної України, в умовах становлення громадянського суспільства і правової держави, постійно зростає роль фахівців з вищою, і перш за все, юридичною освітою. Враховуючи ж потребу системи МВС України подолати зростання злочинності в економіці, банківській діяльності та інших сферах, зумовлене особливостями перехідного періоду, молодій державі вкрай необхідні висококваліфіковані спеціалісти з правознавства, правоохоронної діяльності, практичної психології, фінансів і кредиту, обліку та аудиту, адміністративного менеджменту, інформаційних систем у менеджменті, пожежної безпеки та ін., підготовка яких здійснюється в першу чергу в у ВНЗ МВС України за очною та заочною формами навчання.

9 січня 2002 р. виповнилося 10 років з того дня, коли за ініціативою і під безпосереднім керівництвом народного депутата України О.М. Бандурки було створено Харківський інститут внутрішніх справ, а двома роками пізніше – Університет внутрішніх справ як єдиний багатопрофільний вищий заклад освіти системи МВС України.

Незважаючи на свою молодість, університет бурхливо розвивається, зміцнює науково-педагогічний потенціал. В університеті створена і ефективно функціонує система багатоступеневої підготовки кадрів для МВС України, проводяться фундаментальні наукові дослідження.

На сьогодні в університеті працюють та навчаються близько 17 тис. викладачів, співробітників, слухачів, курсантів, студентів та ліцеїстів.

На факультетах університету здійснюється підготовка юристів, фінансистів, соціологів, психологів, інформатиків та фахівців інших спеціальностей як за денною, так і за заочною формами навчання.

Підготовка фахівців за заочною формою навчання в УніВС була започаткована в 1992 р. На той час в Інституті внутрішніх справ було створено відділення заочного навчання, яке потім трансформовано в заочний факультет.

В 1994 р. на факультеті створено відділення заочного навчання, територіально розташоване в структурі факультету спочатку в м. Сімферополі, а потім в м. Євпаторії; роком пізніше розпочало роботу відділення заочного навчання в м. Суми. Згодом виникли структурні підрозділи у Полтаві, Мелітополі та Херсоні.

Сьогодні університетом здійснюється підготовка правознавців, психологів, спеціалістів з інформаційних систем і технологій та захисту інформації з обмеженим доступом та автоматизації її обробки на факультеті права та підприємництва за заочною формою навчання як на платній основі, так і за державним замовленням. Після закінчення вузу випускники факультету заочного навчання та факультету права та підприємництва одержують можливість працювати в органах МВС, прокуратури, судовій системі та в інших галузях управління та господарювання за здобутим фахом.

На сьогодні на зазначених факультетах Національного університету внутрішніх справ навчаються понад 5000 слухачів та студентів.

За останні три роки понад 1000 слухачів заочного факультету одержали вищу юридичну освіту.

Зворотний зв’язок з територіальними підрозділами свідчить про те, що наші випускники мають тверді фундаментальні знання. Тому багато з тих, хто розпочинав своє навчання в університеті, перебуваючи на посадах слідчих, оперуповноважених, інспекторів, за короткий проміжок часу одержали підвищення по службі, чергові звання.

Деякі з наших випускників займаються політичною діяльністю, що підтверджує їх високий фах, набутий в університеті.

Звертає на себе увагу зростаюча зацікавленість різних підрозділів МВС у наших випускниках позабюджетної форми навчання на роботу в органи внутрішніх справ, перш за все, в слідчі підрозділи. І це не поодинокі випадки, це продумана лінія роботи кадрових апаратів, які підключилися до комплектування не тільки факультету заочного навчання, а й факультету права та підприємництва.

Зацікавленість у фахівцях університету, які закінчили факультет права та підприємництва, проявляють банки, органи прокуратури, судова система.

Національний університет внутрішніх справ у свою чергу зацікавлений у розвитку цього напрямку діяльності, який певною мірою дозволяє фінансово підживлювати наш навчальний заклад.

Враховуючи нинішній значний потенціал НУВС, ректорат спрямовує зусилля на створення нових структурних підрозділів та укріплення і вдосконалення існуючих.

Основними складовими, які визначають рівень організації навчального процесу, є , по-перше, відповідна матеріально-технічна база, по-друге, міцна бібліотека, по-третє, високий професійний рівень професорсько-викладацького складу. Тому зусилля керівництва університету, факультетів і безпосередньо відділень з часу їх утворення були направлені саме на розвиток цих напрямків.

Навчально-матеріальна база всіх без винятку структурних підрозділів факультетів заочної форми навчання пройшла перший етап свого становлення і продовжує динамічно розвиватися: обладнані комп’ютерні класи та лабораторії, лекційні зали та аудиторії. Керівництво факультетів, філій та відділень бачить своє першочергове завдання також у прискоренні роботи з нарощування обсягів необхідної літератури у підрозділах, загальна кількість якої перевищує 70 тис. екземплярів. Дуже важливим завданням у розвитку підрозділів є прискорення роботи з формування викладацького складу, яке буде виконано, якщо ми будемо і далі нарощувати зусилля по підготовці викладачів.

Джерелом підготовки викладачів є магістратура та аспірантура Національного університету внутрішніх справ. В цьому напрямку вже зроблені перші кроки і проведена робота по відбору випускників НУВС для навчання в магістратурі та аспірантурі з метою їх подальшої роботи безпосередньо у підрозділах.

Основними формами заочного навчального процесу є установчі та оглядові лекції, практичні та семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації, письмові (контрольні й курсові) роботи.

Стосовно способу викладання лекцій слід відзначити, що для більш глибокого вивчення та закріплення навчального матеріалу є досить ефективним використання відеолекцій, коли слухач (студент) має можливість багаторазово переглядати відеоматеріали, зупиняючись на тих моментах, які для нього становлять певний інтерес або складність. Названий спосіб викладання лекцій може застосовуватися як для традиційного, так і дистанційного навчання.

Заслуговує також на увагу та більш широке застосування у навчальному процесі така форма проведення практичних занять, як моделювання і послідовна розробка конкретних проблемних ситуацій, що дає можливість слухачам досить всебічно і глибоко підійти до вивчення спеціальних дисциплін. Досвід роботи факультету заочного навчання та факультету права та підприємництва свідчить, що при організації учбового процесу дуже важливим є його забезпечення методичними матеріалами як у друкованому, так і в електронному виглядах.

Необхідність постійного удосконалення навчального процесу за заочною формою навчання потребує поряд з традиційною схемою його організації впровадження нових технологій. Досить цікавою, на наш погляд, є ідея одержання вищої освіти за допомогою дистанційного навчання, що виникло завдяки системі заочного навчання, яка була започаткована на теренах колишнього Радянського Союзу. Напрацьований позитивний досвід цієї форми навчання досить глибоко був вивчений та оцінений як у нашій країні, так і на Заході. Проведений аналіз технології процесу заочного навчання в нашій країні дозволив зробити висновок, що за допомогою такої форми навчання можливо одержати вищу освіту досить високого рівня при значно менших витратах, ніж за очною формою.

За сучасних умов оцінюючи досягнення в галузі комп’ютерної техніки і об’єднавши їх з досвідом заочної форми навчання, напрацьованим у нашій країні, досить нагальною є необхідність і доцільність створення та впровадження дистанційного навчання в систему освіти. Суть дистанційного навчання полягає в передачі навчальної інформації слухачу (студенту), стимулюванні його учбової діяльності і прийнятті заходів з корегування його навчання. Фактично це є індивідуальне навчання. Але вирішення проблеми дистанційного навчання не є легким завданням навіть на сучасному етапі розвитку науки і техніки. Найскладнішим є питання розробки курсів дисциплін і матеріалів, розрахованих на специфіку дистанційного навчання, а також підготовка викладачів, здатних ці курси дистанційно проводити. Першою проблемою в навчальному процесі дистанційного навчання є доставка основного матеріалу для вивчення особі, яку навчають. Досить важливо визначитися, в якому вигляді найбільш доцільно доставляти навчальну інформацію до споживача. Уявляється, що в умовах теперішньої дійсності найбільш традиційним для нашої аудиторії є навчання з використанням друкованої продукції. Але не менш ефективним і досить розповсюдженим, особливо на Заході, є спосіб донесення інформації до споживача з використанням аудіо- та відеоматеріалів. Транспортування зазначених способів донесення інформації здійснюється переважно через можливості поштового зв'язку. Дещо раніше мали місце спроби використання можливостей телебачення для читання лекцій на відстані для широкої аудиторії, але така спроба дистанційного навчання не набула широкого розповсюдження у зв’язку з недосконалістю на той час технологічного рівня такої форми навчання.

Враховуючи те, що заочна форма навчання перш за все передбачає самостійну роботу слухача (студента), слід відзначити, що вона є дуже важливою і при організації дистанційного навчання.

Безумовно, інформаційні технології надають для цього різноманітні можливості, зокрема можливості використання електронної бібліотеки, бази даних. В Національному університеті внутрішніх справ на теперішній час створена електронна бібліотека, банк даних якої постійно поповнюється.

Таким чином, для більшої ефективності навчального процесу дуже важливим є використання усіх названих способів у їх органічній єдності.

Для досягнення найкращого результату при самостійній роботі необхідно знайти оптимальний варіант спілкування слухача (студента) з викладачем. Необхідно, щоб слухач (студент) міг запитувати викладача і отримувати від нього відповідь. В електронних засобах масової комунікації така можливість спілкування існує щоденно. Перш за все це електронна пошта. Слухач (студент) надсилає викладачу питання, і викладач відповідає в прийнятний для цього час (вранці, вдень, ввечері), і від часового поясу це не залежить. Подібну методику доцільно застосовувати і при виконанні письмових завдань слухачем (студентом), значення яких при дистанційному навчанні не зменшується, а навпаки, зростає.

Стосовно заключної фази дистанційного навчання, тобто іспиту, можливі два його варіанти. Перший передбачає таку його схему, коли слухач (студент) у письмовій формі дає відповіді на запитання, поставлені у завданні, а викладач або уповноважена особа лише слідкують за тим, щоб до іспиту був допущений той, хто навчається, а не інша особа, і при цьому було дотримано встановлений порядок, (одержано завдання, а робота, після її виконання, законвертована, надіслана до університету на перевірку і т.ін.). Інший варіант полягає в тому, що оцінка виставляється не за результатами іспиту, а за результатами самостійної роботи (курсової, реферату або будь-якого іншого дослідження).

Таким чином, дистанційна форма навчання має право на існування, і не в далекому майбутньому, а вже тепер. Першим кроком на цьому шляху є розробка учбово-методичної бази дистанційного навчання з наступним її затвердженням Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством освіти України та необхідність встановлення її відповідності до державних стандартів освіти.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що за умови постійного удосконалення підбору абітурієнтів, організації навчального процесу і, в першу чергу, запровадження новітніх технологій навчання, можна впевнено констатувати, що заочна форма підготовки фахівців далеко не вичерпала своїх можливостей.

Надійшла до редколегії 15.01.02

О.В.Тягло