1)

складання списків виборців;

2)

утворення виборчих округів;

3)

утворення виборчих дільниць;

4)

утворення виборчих комісій;

5)

висування й реєстрація кандидатів;

6)

проведення передвиборної агітації;

7)

голосування;

8)

підрахунок голосів виборців і встановлення

підсумків го-

9) встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюд­нення.

Списки виборців складаються з метою: по-перше, надати мож­ливість проголосувати кожному виборцеві, забезпечивши цим реа­лізацію конституційного принципу загального виборчого права, по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не ма­ють права голосу або не можуть його реалізувати.

У складанні списків виборців забезпечується також і реалізація конституційного принципу рівного виборчого права: виборець включається до списку виборців лише на одній виборчій дільниці (за місцем постійного проживання або тимчасового перебування, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні тощо). Це ви­ключає можливість плюрального вотуму, тобто голосування на кількох виборчих дільницях, наприклад, за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання.

Так у процесі складання списків виборців провадиться реєст­рація виборців, під якою розуміють посвідчення права брати участь у виборах, що здійснюється визначеним у законі колом органів перед виборами, а самі списки виборців виступають документа­ми, на підставі яких виборцям у день виборів видаються виборчі бюлетені.

Із світового досвіду відомі два основні варіанти складання спи­сків виборців: шляхом необов'язкової (особистоїабо добровільної) реєстрації виборців, коли громадянин повинен сам турбуватись про його включення до списку виборців і особисто зареєструвати­ся у відповідному органі як виборець, або шляхом обов'язкової (публічної чи державної) реєстрації, за якої прізвище виборця ав­томатично включається до відповідного списку виборців із досяг­ненням ним передбаченого законом віку.

Виборчим законодавством України передбачається обов'яз­кова реєстрація виборців: до списків виборців автоматично включаються всі громадяни України, які досягли або на день ви­борів досягнуть 18-річного віку і які мають право голосу. При цьому процес реєстрації виборців на виборах народних депутатів України (ст. 31 Закону України «Про вибори народних депутатів України») визначає порядок складання списків виборців у два етапи (схема 23):

1) спочатку для підготування і проведення голосування вико­навчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадо­ві особи), які відповідно до закону здійснюють їхні повноваження,

198

199

загальні списки ви­борців, які прожива­ють на території від­повідного села, селища, міста, району в місті

складають до 1 жовтня року, який передує року прове­дення чергових виборів

слугують основою

Виконавчі органи сільсь­ких, селищних, міських (у містах, де немає ра­йонних у місті рад), ра­йонних у містах рад

СКЛАДАЮТЬ

-Щ списків виборців по кожній звичайній виборчій дільниці

після утворення виборчих

дільниць

передаються

дільничним виборчим ко­місіям

Уточнюють списки виборців та доповнюють їх на підставі особистих звернень громадян, подань відповідних органів і посадових осіб.

Ознайомлюють виборців із списком виборців

Схема 23. Списки виборців

до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складають загальні списки виборців, які проживають на території відповідного села, селища, міста, ра­йону в місті, на підставі відомостей про місце їхнього проживання, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. До за­гального списку виборців включаються громадяни України, які до­сягай або на день виборів досягнуть 18-річного віку і мають право голосу та які на день складання списку проживають на відповідній території;

2) після утворення виборчих дільниць виконавчі органи сільсь­ких, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їхні повноваження, на основі відповідних загальних списків виборців складають списки виборців по кожній звичайній виборчій дільниці за формою, встановленою Централь­ною виборчою комісією. На спеціальних і закордонних виборчих дільницях списки виборців складаються відповідними дільнични-

ми виборчими комісіями на підставі відомостей, поданих керівни­ками відповідних закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань), де утворені такі виборчі дільниці, не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

Виборчий округ - територіальна або інша виборча одиниця, в межах яких об'єднуються виборці для обрання депутатів.

Виборче законодавство України передбачає формування лише територіальних виборчих округів, тобто таких, що формуються за територіальною ознакою1.

Залежно від того, скільки депутатів обирається в кожному ви­борчому окрузі, розрізняють одномандатні (уніномінальні) та ба­гатомандатні (поліномінальні або плюриномінальні) виборчі округи. Від одномандатного виборчого округу обирається лише один депутат, і вони утворюються за мажоритарної виборчої сис­теми. Від багатомандатного виборчого округу обираються два та більше депутатів, і ці округи утворюються головно за пропорцій­ної системи.

Виборче законодавство України передбачає утворення як од­номандатних (для виборів депутатів сільських, селищних рад), так і багатомандатних - загальнодержавного (для виборів народних депутатів України) та багатомандатних для виборів депутатів мі­ських, районних у містах, районних, обласних рад, депутатів Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим виборчих округів.

В утворенні одномандатних округів має бути дотримана ви­мога приблизно однакової кількості виборців у кожному окрузі (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищ­них, міських голів»).

Ця вимога пов'язана з особливостями утворення одномандат­них округів і спрямована на максимально повне забезпечення реа­лізації конституційного принципу рівного виборчого права завдя­ки встановленню рівної ваги голосів виборців. Так, середня чисель­ність виборців по виборчому округу встановлюється поділом кіль­кості виборців, що належать до відповідної територіальної громади села селища, на кількість депутатських мандатів. В ідеалі необхід­но забезпечити повну рівність усіх виборчих округів за кількістю

1 За непрямих виборів такими одиницями можуть бути представницькі органи нижчого рівня, або колегії виборців. Крім того, відомі випадки утво­рення виборчих одиниць за виробничою (КНР) чи етнічною (Фіджі, Сінга­пур) ознаками.

200

201

виборців, чого фактично ніколи не можна досягти. Вимога рівності округів за кількістю виборців ставить заслін можливому зловжи­ванню в нарізанні округів. Подібні зловживання можуть призвести до утворення округів із суттєвою різницею в кількості виборців, наслідком чого буде різна «вага» голосу. Так, наприклад, якщо в одному виборчому окрузі 1400 виборців, а в другому - 70, то голос виборця в першому окрузі буде вдвічі «легшим», ніж у другому, і для перемоги кандидата в ньому необхідно набрати вдвічі більше голосів, ніж кандидатові у другому окрузі. Зрозуміло, що подібні зловживання є грубим порушенням принципу рівного виборчого права і можуть значною мірою наперед визначити підсумки вибо­рів. Подібні зловживання, пов'язані з навмисним порушенням єдиної норми представництва в нарізанні виборчих округів, діста­ли назву виборчої географії або джеримендерингу (термін виник у США 1812 p., коли в одній з газет було розміщено малюнок од­ного з виборчих округів штату Массачусетс у вигляді саламандри (англ. Salamander), і цей малюнок назвали Derrymander - губер­натором штату тоді був Е. Джеррі, який практикував махінації з нарізанням виборчих округів, щоби забезпечити перевагу своїй партії).

Згідно з новим виборчим законодавством для виборів народних депутатів України утворюються загальнодержавний і територіаль­ні виборчі округи.

Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ охоп­лює всю територію України.

Територіальних виборчих округів утворюється 226: 225 на те­риторії України та один закордонний територіальний округ. Кіль­кість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їхнього адміністративно-територіального поділу та кількості виборців на підставі даних спеціально уповно­важеного центрального органу виконавчої влади у галузі статисти­ки. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах. До складу закордонного територі­ального виборчого округу входять усі закордонні виборчі дільниці.

Виборчі дільниці- це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування. Згідно з виборчим законо­давством (наприклад, ст. 19 Закону України «Про вибори народ­них депутатів України») для підготування і проведення голосуван­ня та підрахунку голосів виборців утворюються звичайні, спеці­альні та закордонні виборчі дільниці.

Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосу­вання виборців за місцем їх проживання.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних ліку­вальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можли­востями пересування.

Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дис­локованих за межами України.

Звичайні виборчі дільниці утворюються територіальними ви­борчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у міс­тах рад, а в разі відсутності таких органів - за пропозицією відпо­відно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Територіальна виборча комісія своїм рішенням ви­значає межі (перелік житлових будинків) кожної звичайної вибор­чої дільниці та місце для дільничної виборчої комісії.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальними ви­борчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

Слід звернути увагу, що військовослужбовці голосують на зви­чайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань). Спеціальна виборча дільниця на території військової частини (формування), дислокованої за межами населе­ного пункту, може утворюватися як виняток Центральною вибор­чою комісією за поданням відповідної територіальної виборчої комісії.

Закордонні виборчі дільниці утворюються за поданням Мініс­терства закордонних справ України Центральною виборчою ко­місією.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 3000 осіб. Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше чи більше від зазначених меж чи­сельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці чи неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою чи

202

203

більшою від відповідних граничних значень чисельністю ви­борців.

Систему виборчих комісій, що готують і провадять вибори, розгляньмо на прикладі виборів народних депутатів України, ор-і ганізацію та проведення яких забезпечують:

Центральна виборча комісія;

територіальні виборчі комісії;

дільничні виборчі комісії.

Центральна виборча комісія (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (п. 21 ст. 85 Конституції України). Комісія пра­цює на постійній основі, її члени звільняються від виконання вироб­ничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, мають статус державного службовця, а строк їхніх повноважень - 7 років.

Членом ЦВК може бути громадянин України, який на день при­значення досяг 25-річного віку, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років і володіє державною мовою.

Не може бути призначений до складу Комісії громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашено і не знято в установленому законом по­рядку, або якого визнано в установленому порядку недієздатним чи обмежено дієздатним.

Член Комісії не може бути народним депутатом України або ма­ти інший представницький мандат, входити до складу інших вибор­чих комісій та комісій з референдумів, бути членом ініціативної групи всеукраїнського чи місцевого референдуму, провадити під­приємницьку діяльність, бути повіреним третіх осіб у справах Комісії, виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), входити до складу правління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку. Член Комісії не може входити до складу органів вико­навчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування.

Член Комісії не може бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, депутати місцевої ради чи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, їхньою довіреною особою, представником чи уповноваженою особою політичної партії (виборчого блоку партій), що беруть участь у виборах. Із набуттям членом Комісії зазначеного статусу Комісія постановляє рішення про зупинення його повноважень на період перебування у відповідному статусі.

Член Комісії, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії. Він не може брати участі в її діяль­ності чи виконувати доручення партії, будь-якого її органу або по­садової особи.

Перед вступом на посаду член Комісії складає присягу на пле­нарному засіданні Верховної Ради України.

Члени Комісії обирають зі свого складу Голову Комісії, заступ­ника Голови Комісії та секретаря Комісії. Голова Комісії, заступ­ники Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менше п'яти ін­ших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту.

Центральна виборча комісія згідно з Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р. (ст. 17) здійс­нює такі загальні повноваження:

1)         забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян

України та права на участь у референдумах;

забезпечує дотримання передбачених Конституцією закона­ми України принципів і засад виборчого процесу та процесу рефе­рендуму;

здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;

здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референ­думів роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодав­ства України про вибори і референдуми;

готує пропозиції щодо вдосконалення законів із питань про­ведення виборів і референдумів;

звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень із питань, що стосуються органі­зації підготування та проведення виборів і референдумів в Україні;

є головним розпорядником, забезпечує ведення та функціо­нування Державного реєстру виборців відповідно до закону;

здійснює контроль за дотриманням політичними партіями (виборчими блоками політичних партій), іншими суб'єктами ви­борчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства про вибори і референдуми;

10)        забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офіцій-

204

205

них спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій відповідно до закону, видає їм посвідчення;

здійснює заходи щодо підвищення правової культури учас­ників виборчого процесу та референдумів;

публікує інформацію про підготування та проведення вибо­рів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність, а також інші матеріали, що стосуються виборчого та референдум-ного процесів;

здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язко­вим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого про­цесу чи процесу референдуму, зокрема відповідними виборчими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також ор­ганами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, об'єднаннями грома­дян, підприємствами, установами, організаціями всіх форм влас­ності та громадянами України.

Територіальна виборча комісія утворюється Центральною ви­борчою комісією не пізніш як за 60 днів до дня виборів депутатів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комі­сії у кількості не менше 14 осіб за поданнями (не більш як на одну особу) центральних керівних органів партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу.

Це подання готується так: центральний керівний орган партії (блоку) не пізніш як за 65 днів до дня виборів депутатів подає до Центральної виборчої комісії список осіб від партії (блоку) - чле­нів цієї партії (партій, що входять до блоку) чи безпартійних, з розрахунку одна кандидатура до однієї комісії, для включення їх до складу відповідних територіальних виборчих комісій із зазначен­ням запропонованих осіб на посаду голови, заступника голови та секретаря комісії за підписом керівника партії (керівників партій, що входять до блоку), який скріплюється печаткою партії (печат­ками партій, що входять до блоку). У поданні зазначається наяв­ність досвіду запропонованих осіб щодо участі в роботі виборчих комісій, наявність відповідної освіти чи підготовки. Особи, запро­поновані на посаду секретаря територіальної виборчої комісії, по­винні володіти державною мовою. До подання додаються заяви осіб, запропонованих до складу відповідної територіальної вибор­чої комісії, про згоду на участь у її роботі.

До складу територіальної виборчої комісії можуть входити виборці, які проживають у межах відповідного територіального

округу або міста, на території якого розташований цей округ. Ви­борець може одночасно входити до складу лише однієї виборчої комісії.

До складу територіальної виборчої комісії не можуть входити кандидати в депутати, уповноважені особи партій (блоків) -суб'єктів виборчого процесу, посадові й службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Територіальна виборча комісія виконує такі повноваження: за­безпечує підготування та проведення виборів депутатів у межах територіального виборчого округу; здійснює в межах відповідного територіального округу контроль за додержанням і однаковим за­стосуванням законодавства про вибори депутатів виборцями, діль­ничними виборчими комісіями, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їхніми посадовими особами, засобами масової інформації, їхніми власниками, посадовими особами і творчими працівниками, партіями (блоками), кандидатами в депутати; надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання членів цих комісій з пи­тань організації виборчого процесу; утворює виборчі дільниці, встановлює їхні межі та єдину нумерацію в територіальному ви­борчому окрузі; утворює дільничні виборчі комісії; скликає в разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної вибор­чої комісії; вирішує питання використання коштів Державного бюджету України, що асигнуються на підготування та проведення виборів, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією; контролює складання органами, уповноваженими на це законом, списків виборців по виборчих дільницях на території округу, передання їх відповідним дільничним виборчим комісіям, надання їх для загального ознайомлення, забезпечує виготовлення уточне­них списків виборців; контролює діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення приміщеннями для голосування, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням, у межах своєї компетенції розглядає та вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів на території виборчого округу; разом із відповідними органами виконавчої влади

206

207

та органами місцевого самоврядування сприяє організації зустрі­чей кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій (блоків) з виборцями на підприємствах, у закладах, установах, організаціях усіх форм власності, а у випадках, передбачених Законом,- органі­зовує ці зустрічі; передає дільничним виборчим комісіям бланки відкріпних посвідчень і виборчі бюлетені; забезпечує виготовлен­ня печаток, штампів і передає їх дільничним виборчим комісіям; установлює підсумки голосування в межах територіального ви­борчого округу; визнає голосування на виборчій дільниці недійс­ним у випадках, передбачених Законом; заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготування і прове­дення виборів; веде облік офіційних спостерігачів, які зареєстро­вані в територіальному виборчому окрузі; розглядає звернення, заяви і скарги стосовно підготування і проведення виборів депута­тів на території виборчого округу та ухвалює щодо них рішення; здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Дільнична виборча комісія на виборах народних депутатів України утворюється відповідною територіальною виборчою ко­місією не пізніш як за 35 днів до дня виборів у складі голови, за­ступника голови, секретаря та інших членів комісії. Особи включа­ються до складу дільничної виборчої комісії за поданнями зареєс­трованих в установленому законом порядку районної, міської чи вищого рівня організації партії (організацій партій, що входять до блоку) - суб'єктів виборчого процесу

Дільнична виборча комісія утворюється в кількості не менше десяти осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не пере­вищує 50 осіб, дільнична виборча комісія може утворюватись у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

До складу дільничної виборчої комісії можуть входити вибор­ці, які проживають у межах відповідного територіального округу або міста, на території якого розташований цей округ.

Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день виборів депутатів перебуває у пла­ванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється територіальною виборчою комісією за міс­цем приписки судна, полярної станції України відповідно за по­данням капітана судна, керівника полярної станції України, яке може надсилатися технічними засобами зв'язку.

Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється Центральною виборчою комісією у строк, передбаче-

208

ний частиною першою цієї статті, з обов'язковим урахуванням по­дань партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та з урахуван­ням пропозицій Міністерства закордонних справ України.

Дільнична виборча комісія: здійснює контроль за неухильним додержанням та однаковим застосуванням законодавства про ви­бори депутатів під час голосування і підрахунку голосів на ви­борчій дільниці; отримує список виборців, уточнює список вибор­ців, подає його для загального ознайомлення, вносить до нього зміни; забезпечує можливість ознайомлення виборців з виборчими списками кандидатів у депутати від партій (блоків), з передвибор­ними програмами цих партій (блоків), відомостями про кандидатів у депутати, а також із рішеннями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною територіальною виборчою ко­місією, власними рішеннями й повідомленнями; завчасно вручає або надсилає кожному виборцеві іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку ви­борців на відповідній дільниці; забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок; вносить зміни до виборчих бюлетенів у випадках, передбачених Законом, за рішенням Цент­ральної виборчої комісії; організовує на виборчій дільниці голосу­вання; здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці; визнає недійсним голосування на виборчій дільниці за наявності обставин, передбачених Законом; розглядає звернення, заяви і скарги з питань списку виборців, підготування виборів, ор­ганізації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх пов­новажень ухвалює щодо них рішення; здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Висування і реєстрація кандидатів. Висування кандидатів у депутати є однією з найважливіших стадій виборчого процесу. На цій стадії визначається коло осіб, з-поміж яких будуть обрані Пре­зидент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Зі світової практики відомі чотири способи висування кандидатів:

самовисування;

висування групами виборців;

висування політичними партіями або іншими об'єднаннями громадян;

праймериз (первинні вибори: висування здійснюється в такому ж порядку, що й самі вибори).

209

Виборче законодавство України встановлює, що суб'єктами права висування кандидатів є громадяни України. Це право реалі­зується шляхом:

самовисування (може бути застосоване на виборах Прези­дента України, депутатів сільських, селищних рад і сільського, се­лищного, міського голови) - громадянин сам подає заяву про ба­жання балотуватися кандидатом, що передбачено в ст. 10 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських го­лів». Самовисування здійснюється шляхом подання до відповідної територіальної виборчої комісії заяви із зобов'язанням припинити в разі обрання діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям поста Президента України, мандатом депутата чи ман­датом сільського, селищного міського голови;

висування політичними партіями, виборчими блоками пар­тій та через місцеві організації партій (блоків). Цей спосіб засто­совується, зокрема, для висування кандидатів у Президенти Украї­ни та кандидатів у народні депутати України, а також для вису­вання кандидатів у депутати місцевих рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. При цьому право висува­ти кандидатів у народні депутати України, депутати Верховної Ра­ди Автономної Республіки Крим, міських, районних у містах, ра­йонних та обласних рад реалізується лише через політичні партії (блоки), місцеві організації партій (блоків)

Політичною партією згідно із Законом України «Про політич­ні партії в Україні» (ст. 2) визнається зареєстроване відповідно до закону добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

При цьому кандидатів у народні депутати України може вису­вати партія, зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не піз­ніш як за 365 днів до дня виборів (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). А виборчий блок може бути утворено двома та більше партіями, що можуть висувати кандида­тів, на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій. Таке рішення підписується керівником партії та скріплю­ється  печаткою партії.  З'їзди (збори, конференції) партій, які

210

постановляють рішення про утворення виборчого блоку, можуть відбутися в будь-який час до закінчення терміну висування канди­датів у депутати.

Строки висування - різні в різних видах виборів. Так, на вибо­рах народних депутатів України висування кандидатів розпочина­ється за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів, на вибо­рах Президента України, відповідно, за 119 і 95 днів, а на місцевих виборах - за 70 і 40 днів.

Реєстрація кандидатів здійснюється:

На виборах народних депутатів України та виборах Президента України - Центральною виборчою комісією, а на місцевих вибо­рах - відповідною територіальною виборчою комісією.

Нове виборче законодавство України до основних умов реєст­рації відносить наявність таких документів: заяви про реєстрацію кандидатів (анкети - для кандидата на пост Президента України); автобіографії; копію свідоцтва про реєстрацію партії (місцевої ор­ганізації партії - для кандидатів на місцевих виборах) та угоди про утворення блоку; передвиборної програми кандидатів або перед­виборної програми партії (блоку); витяги з протоколів з'їздів, кон­ференцій, зборів партій (блоків) або їхніх місцевих осередків про ви­сунення кандидатів; виборчого списку кандидатів; декларації про майно та доходи кандидатів; підписних листів (для кандидатів на міс­цевих виборах); документа про внесення грошової застави (для кан­дидатів у народні депутати України і на пост Президента України).

При цьому грошова застава на виборах народних депутатів України становить 2500 мінімальних розмірів заробітної плати і вноситься партією (блоком) на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії. Повертається грошова застава лише тим партіям, що подолали загороджувальний бар'єр і взяли участь у розподілі депутатських мандатів.

Для порівняння, на виборах Президента України грошова за­става вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка ви­сунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом у розмірі 500 000 гривень. Вона повертається партії (кандидатові) за умови, що кандидат на пост Президента, висунутий нею (або та­кий, що само висунувся), отримає не менш як 7% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Передвиборна агітація - це незаборонена Конституцією та законами України діяльність громадян, політичних партій, інших об'єднань громадян, колективів підприємств, установ і організа­цій, засобів масової інформації, спрямована на формування гро-

211

мадської думки і поведінки виборців в інтересах конкретних кан­дидатів чи політичних партій. Вона розпочинається від моменту прийняття рішення про реєстрацію кандидатів (на виборах народ­них депутатів України), наступного дня після реєстрації кандидата (на виборах Президента України) або за ЗО днів до дня виборів (на місцевих виборах) і закінчується о 24-й годині останньої п'ятниці перед днем виборів (для всіх видів виборів).

Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких фор­мах (через засоби масової інформації, проведенням передвиборних заходів, зокрема зустрічей з виборцями, публічних дебатів, диску­сій, мітингів, демонстрацій, процесій, випуску та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів тощо) та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. При цьому по­винні бути дотримані такі принципи:

свобода вибору будь-яких незаборонених форм і засобів веден­ня передвиборної агітації;

рівні можливості ведення передвиборної агітації для всіх актив­них суб'єктів виборчого процесу (кандидатів і політичних партій);

неупереджене ставлення органів державної влади, органів міс­цевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до всіх без винятку кандидатів і політичних партій;

надійний контроль за використанням коштів на проведення пе­редвиборної кампанії.

До передвиборної агітації належить політична реклама, яка містить будь-які незаборонені законодавством України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що мають на меті прямо чи опосередковано привернути увагу до суб'єктів виборчого процесу, сформувати в суспільстві та у свідомості громадян позитивне ставлення до них або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп на підтримку суб'єктів виборчого процесу під час виборів, зокрема інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються з указаною метою.

В одночас до політичної реклами не належать офіційні повідом­лення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер), а також відеозаписи, кінознімання, фотоілюстрації про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконан­ням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.

Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Держав­ного бюджету України (коштів місцевого бюджету, отриманих як

цільова субвенція з Державного бюджету України - на місцевих виборах), що виділяються на підготування і проведення виборів для цілей, визначених виборчим законодавством, та коштів вибор­чих фондів партій (блоків), окремих депутатів (на виборах Прези­дента України та місцевих виборів).

Виборче законодавство України передбачає певні обмеження щодо ведення передвиборної агітації. Наприклад, Закон України «Про вибори народних депутатів України» (ст. 58) передбачає таке.

1.         Заборону участі у передвиборній агітації:

особам, які не є громадянами України;

органам виконавчої влади та органам місцевого самовряду­вання, їхнім посадовим і службовим особам, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати;

правоохоронним і судовим органам, їхнім посадовим і служ­бовим особам;

членам виборчих комісій протягом строку повноважень від­повідних виборчих комісій.

Обмеження передвиборної агітації у військових частинах (формуваннях) та в установах кримінально-виконавчої системи, зокрема відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи окремими кандидатами в депута­ти чи уповноваженими особами партій (блоків) забороняється. Зу­стрічі цих осіб з виборцями організовуються відповідними терито­ріальними виборчими комісіями спільно з командирами військо­вих частин (формувань) або керівниками установ кримінально-виконавчої системи з обов'язковим повідомленням не пізніш як за три дні до дня зустрічі всіх уповноважених осіб партій (блоків) у відповідному територіальному виборчому окрузі.

Заборону поширення у будь-якій формі матеріалів, що міс­тять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конститу­ційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та роз­палювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

Заборону засобам масової інформації, їхнім посадовим і служ­бовим особам, творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, агітувати за чи проти партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депута­ти, оцінювати їхні передвиборні програми або віддавати їм перева­гу в будь-якій формі.

212

213

5. Заборону проводити передвиборну агітацію, що супрово­джується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, ро­біт, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних ціннос­тей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певну партію (блок) або згадуванням назви партії (блоку) чи імені кандидата, вважається непрямим підкупом виборців.

Заборону включення до інформаційних теле- і радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів партій (блоків) або політич­ної реклами. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів та означена як така.

Заборону проведення передвиборної агітації в закордон­них засобах масової інформації, що діють на території України чи за її межами, а також у зареєстрованих в Україні засобах ма­сової інформації, в яких частка закордонної власності перевищує 50%.

Заборону засобам масової інформації всіх форм власності, що діють на території України, протягом останніх 15 днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу.

Заборону розміщення друкованих передвиборних агітацій­них матеріалів, політичної реклами та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де ці матеріали перешкоджають безпеці дорожнього руху.

Заборону кандидатам у депутати, які обіймають посади, зокрема за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприєм­ствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), залучати для передвиборної агітації або викорис­товувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передви­борної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устатковання, приміщення, інші об'єкти та ре­сурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи ви­робничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

Заборону виготовляти й розповсюджувати друковані пе-

редвиборні агітаційні матеріали, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.

Голосування проводиться в день виборів із 8-ї до 20-ї го­дини без перерви. На закордонних виборчих дільницях голосу­вання проводиться за місцевим часом країни, де утворено ці дільниці.

Організація проведення голосування та підтримання у примі­щенні для голосування належного порядку, забезпечення таємнос­ті волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія спові­щає виборців не пізніш як за сім днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць - не пізніше останнього дня перед днем виборів.

Голосування відбувається у спеціально обладнаних приміщен­нях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видання вибор­чих бюлетенів.

Виборчий бюлетень - виборчий документ установленої форми для таємного голосування. Значення цього виборчого докумен­та - надзвичайно важливе: адже бюлетень, заповнений виборцем, є первинним документом, на підставі якого здійснюється підра­хунок голосів, а потім установлюються результати виборів у цілому.

Виборче законодавство передбачає низку гарантій, спрямова­них на недопущення будь-яких зловживань із виборчими бюлете­нями перед голосуванням, під час голосування та після голосування. Зокрема:

виборчі бюлетені мають зберігатись у приміщенні дільнич­ної виборчої комісії в сейфі (металевій шафі), який опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засі­данні виборчої комісії й печатки виборчої комісії та постійно (до дня голосування) перебуває під охороною працівника органів внут­рішніх справ України.

виборцеві під час проведення голосування на виборчій дільни­ці членом дільничної виборчої комісії видається лише один вибор­чий бюлетень на підставі списку виборців на відповідній виборчій дільниці та за умови пред'явлення виборцем відповідного доку­мента. При цьому член дільничної виборчої комісії, який видає ви­борчий бюлетень, вписує свої прізвище та ініціали і розписується

214

215

у визначеному місці на виборчому бюлетені та контрольному та­лоні. Виборець розписується за отримання виборчого бюлетеня у визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня та у списку виборців. Робити на виборчих бюлетенях будь-які познач­ки забороняється;

виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність у кабіні (кімнаті) для таєм­ного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії ско­ристатися допомогою іншого виборця, крім членів виборчої комі­сії, кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій (блоків), офіційних спостерігачів;

виборцеві забороняється передавати свій виборчий бюлетень іншим особам або виносити виборчий бюлетень за межі примі­щення для голосування. Забороняється також отримання виборчо­го бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування вибор­ців до передання виборчого бюлетеня іншим особам підкупом, по­грозами або іншим способом;

голосування виборців за межами приміщення для голосу­вання організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією. Ці члени виборчої комісії повинні бути представниками різних партій (блоків);

підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснює­ться відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії у чітко визначеному виборчим законодавством України порядку на її засі­данні, яке проводиться в тім же приміщенні, де відбувалося голо­сування;

пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про підра­хунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчими бюлете­нями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів виборчої комісії, викладеними в письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рі­шеннями, прийнятими виборчою комісією, невідкладно після за­кінчення засідання виборчої комісії доставляються до територі­альної виборчої комісії.

Підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків го­лосування розгляньмо на прикладі виборів народних депутатів України.

Так, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійс­нюється членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться в тім же приміщенні, де відбувалося голосування, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на ви­борчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень ви­мог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встанови­ти результати волевиявлення виборців. Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним (про що складається відповідний акт) за наявності таких обставин:

виявлення фактів незаконного голосування (наприклад, вки­дання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, голосування особами, які не мають права голосу; голосу­вання особами, яких не внесено до списку виборців на виборчій дільниці або внесено до нього безпідставно; голосування виборцем більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 10% кількості ви­борців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці;

знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 20% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільни­ці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються від­повідній територіальній виборчій комісії на її засіданні. Територі­альна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях і повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих ко­місій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку зі спеці­альних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Встановлення результатів виборів. Протокол про підсумки го­лосування на виборах народних депутатів України територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Центральної виборчої комісії, яка на своєму засіданні на підставі протоколів територі­альних виборчих комісій про підсумки голосування в межах від­повідних територіальних виборчих округів і протоколів закордон­них дільничних виборчих комісій не пізніш як на 15-й день з дня

216

217

виборів установлює результати виборів депутатів, про що скла­дає протокол.

При цьому депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голо­сів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), у послідовності, зазначеній на схемі 24.

Результатом виборів депутатів є визначення в порядку чер­говості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депута­тами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).

Проілюструвати викладену методику розподілу депутатських мандатів можуть результати виборів до Верховної Ради України 2002 p., наведені в таблиці 1.

З цієї таблиці видно, що в розподілі депутатських мандатів було враховано голоси лише 75,75% виборців, які проголосували «за» виборчі списки партій (блоків), що подолали чотирьохвідсот-ковий бар'єр, а в другому наближенні по одному депутатському мандату отримали виборчий блок політичних партій «Виборчий блок Юлії Тимошенко» та СДПУ(о).

Таблиця 1

Для встановлення результатів виборів народних депутатів України застосовується метод виборчої квоти, що вимагає дотримання такої послідовності дій:

Застосовується формула: В. К. = X : 450, де

Обчислюється виборча квота

В. К- виборча квота, X - кількість голосів вибор­ців, поданих за кандидатів, включених у вибор­чі списки партій (блоків), що подолали заго­роджувальний бар'єр - 3% голосів виборців

Визначається кількість депутатських мандатів, отриманих кожною пар­тією (блоком), що подо­лала загороджувальний бар'єр у першому на­ближенні

Застосовується формула: К. М. П. = К. Г. П.: В. К., де К. М. П.- кількість депутатських ман­датів, що їх отримали кандидати в депутати відповідної партії (блоку), К. Г. П. - кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у де­путати, включених до виборчого списку цієї партії (блоку)

Визначається кіль­кість депутатських мандатів, отрима­них кожною парті­єю (блоком), що подолала загоро­джувальний бар'єр у другому набли­женні

Враховуються дробові залишки, що залишилися нерозподіленими у першому наближенні. При цьо­му діє правило найбільшого залишку: по одному додатковому депутатському мандату отримують партії (блоки), списки кандидатів у депутати від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення у першому наближенні. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додат­ковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців

Схема 24. Встановлення результатів виборів народних депутатів України 218

Підсумки голосування на виборах народних депутатів України 31 березня 2002 р. по партіях (блоках)