§ 23. Цілі, підстави та види юридичної відповідальності

Конституція України закріплює основи юридичної від­повідальності особи.

За Конституцією України:

ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як право­порушення;

юридична відповідальність особи має індивіду­альний характер;

ніхто не може бути двічі притягнений до юри­дичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність має певні цілі, передба­чувані результати.

До таких належать:

захист прав і свобод громадян;

утвердження законності;

охорона державного ладу;

виховання і перевиховання правопорушника;

запобігання правопорушенням.

Юридична відповідальність містить у собі й елемент кари, тому що обмежує в чомусь правопорушника, позбав­ляє його певних благ.

Підставою для юридичної відповідальності є наявність у діях суб'єкта складу правопорушення, який, як зазна­чалося, включає чотири елементи: суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт та об'єктивну сторону.

Для всіх правопорушень загальним об'єктом є сус­пільні відносини, що охороняються законом. Безпосереднім об'єктом є ті конкретні суспільні відносини, яким запо­діяно шкоду зазначеним правопорушенням. Ними можуть

76

77

бути права і свободи громадян, права та інтереси орга­нізацій тощо.

Незнання закону не звільняє від відповідальності. Коли б цей принцип не діяв, тоді більшість правопорушників, очевидно, спробували б послатися на своє незнання закону, щоб уникнути відповідальності за правопорушення.

Залежно від характеру, ступеня суспільної небезпеч­ності правопорушень розрізняють кілька основних видів юридичної відповідальності.

Це відповідальність:

кримінальна,  яка є найсуворішим видом відпо­відальності;

адміністративна;

цивільно-правова;

матеріальна;

дисциплінарна.

Існує і конституційна відповідальність (імпічмент Пре­зидента, відповідальність народного депутата за порушення депутатських обов'язків). Виділяють також кримінально-процесуальну відповідальність (заміна підписки про не­виїзд взяттям під варту).