§ 37. Закон України "Про громадянство України"

Громадянство в Україні регулюється Конституцією Ук­раїни,  Законом  України  "Про  громадянство України"  від

18 січня 2001 р. і прийнятими відповідно до них законо­давчими актами України.

Закон "Про громадянство України" складається з пре­амбули та шести розділів (41 стаття): І. Загальні положення; II. Набуття громадянства України;

Припинення громадянства України та скасуван­ня рішень про набуття громадянства України;

Повноваження   державних   органів,   які   беруть участь у вирішенні питань громадянства;

V. Оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності державної влади, посадових і службових осіб;

VI. Прикінцеві положення.

Громадянство України має такі суттєві ознаки:

право на громадянство є невід'ємним правом лю­дини: громадянин України не може бути по­збавлений громадянства, права змінити грома­дянство, не може бути вигнаний за межі Ук­раїни або виданий іншій державі;

в Україні існує єдине громадянство, тобто якщо особа визнається громадянином України, то факт визнання її своїм громадянином іншими дер­жавами не має в Україні ніяких юридичних наслідків;

усі громадяни України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства Ук­раїни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;

Україна гарантує піклування і захист своїм гро­мадянам, які перебувають поза її межами;

проживання або тимчасове перебування громадя­нина України за межами держави не припиняє його громадянства України;

громадяни України не можуть бути видані іно­земній державі.

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно мешкали на території України;

94

95

особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 лис­топада 1991 р.) постійно мешкали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, міс­ця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;

особи, які народилися або постійно проживали в Україні, також їхні нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 р. проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до встановленого в законі строку подали заяву про визначення своєї належності до громадянства України;

особи, які набули відповідно до закону громадян­ство України.