§ 2. Моральність і ефективність діяльності суду та правоохоронних органів

Моральною основою правоохоронної та судової діяльності має бути презумпція довіри до людини та громадянина. Мораль­ність правоохоронної діяльності акумулюється насамперед у кон­ституційних засадах судочинства та в конституційних засобах охоронної діяльності, а саме:

а)             додержання державними збройними формуваннями кон­

ституційного порядку;

б)            невтручання в особисте і сімейне життя, крім випадків пе­

редбачених Конституцією;

в)             правова, матеріальна та моральна реабілітація громадяни­

на, якому завдано шкоди діями органів державної влади. В умо­

вах кризи правової моралі і падіння авторитету влади у масовій

свідомості необмежене посилення правоохоронних структур і

впровадження недемократичних процедур стає причиною

неприйняття громадськістю діяльності правоохоронних органів.

Це призвело до того, що українське суспільство за короткий

історичний термін поділилося на правопорушників і законослух­

няну частину населення, а саме: на платників і неплатників

податків, на добропорядних і недобропорядних громадян, на

страйкарів та штрейкбрехерів тощо. Так, захист правоохоронни­

ми органами при вирішенні професійних питань лише одних

соціальних верств посилить активізацію тих, хто перебуває на

протилежному боці.

Найважливішою моральною складовою діяльності правоохо­ронних органів є їх дійсна деполітизація, створення системи кон­тактів з усіма прошарками населення країни, пошук та культиву­вання довіри до правоохоронних органів.

Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони   43

Виконуючи свої професійні обов'язки, персонал правоохо­ронних органів повинен у межах своєї компетенції задовольняти потреби суспільства, а не тільки виконувати відомчі інструкції та настанови; підтримувати законність і таким чином у межах пов­новажень вміти відстоювати інтереси права і конкретних вимог закону, в тому числі протистояти неправомірним інтересам окре­мих осіб, деяких відомств, організацій або підприємств будь-якої форми власності.

Професійна правоохоронна, а також судова діяльність, як ві­домо, характеризується такими кількісними показниками, як за­гальна кількість судів та правоохоронних органів, службових осіб, кількість закінчених господарських, адміністративних, кри­мінальних або цивільних справ, кількість розглянутих заяв про злочини та правопорушення, час витрачений на провадження з цього приводу, кількість актів застосування права у різних на­прямах правоохорони та правового захисту тощо.

Крім того, існують також такі якісні показники правоохорон­ної діяльності, як стиль роботи правоохоронного органу, система контролю за його діяльністю, ступінь професійного ризику, межі відповідальності співробітників правоохоронних органів та суд­дів, потенційно конфліктний характер їх діяльності тощо.

Питання ефективності правоохоронної діяльності є дуже актуальним. Слід зазначити, що діяльність посадових осіб судо­вих та правоохоронних органів має різні професійні інтереси. Наприклад, дії оперативного уповноваженого карного розшуку, слідчого, прокурора, судді, адвоката, державного виконавця, що можуть безпосередньо стосуватися кримінальної справи, у прова­дженні якої вони брали участь на різних етапах, мають різне пра­вове завдання. Дії кожного з них мають не тільки відмінні зав­дання, а й різну мотивацію їхньої праці, різні юридичні наслідки.

Професійна судова та правоохоронна діяльність має актуаль­не соціально-економічне призначення; вона акцентована на лока­лізацію соціально небажаних суспільних відносин. За певних умов, зокрема неефективної діяльності правоохоронних органів, соціально небажані суспільні відносини трансформуються у кон­флікти, тобто у явища антисоціального спрямування, набуваючи вагомого соціально-політичного резонансу. В сучасних умовах значення соціальної загрози набули протекціонізм, зловживання службовим становищем, хабарництво — всі вони спричинюють корупцію. Наркобізнес і наркоманія, алкоголізм і проституція призводять до дезорганізації та розпаду сім'ї — важливого со­ціального інституту.  Слід зазначити,  що безробіття, хронічна

44            Розділ І. Загальні положення правоохоронної ... діяльності

несплата заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат, за­непад системи охорони здоров'я та соціального захисту населен­ня певним чином загрожують нормальному функціонуванню сім'ї. Через недостатню або нецільову допомогу малозабезпече­ним сім'ям збільшується дитяча безпритульність. Ефективність діяльності правоохоронних органів можна проаналізувати на макро- та мікрорівнях суспільного життя.

На макрорівні суспільного життя кожне з цих явищ має іма­нентні, тобто характерні тільки для них, прояви; вони безпосе­редньо або опосередковано впливають на посилення конфлікто-генних процесів у соціальній, та економічній сферах, зокрема на регрес економіки, порушення соціальних інституцій, деформацію суспільних відносин тощо. Як наслідок — скорочення загальної популяції населення, зниження рівня його життя, підвищення міграційних настроїв, криміналізація певних сегментів економіки та торгівлі, активізація тіньового капіталу тощо. Ці негативні явища обумовили прийняття Концепції (основ державної політи­ки) національної безпеки України, схваленої постановою Верхов­ної Ради України від 16 жовтня 1996 року. Акумуляція зусиль уповноважених органів, а також органів влади, координація їх діяльності є вагомим фактором її результативності.

На мікрорівні суспільного життя згадані явища пов'язані з численними випадками несвоєчасного, реагування з боку компе­тентних державних органів на протиправні акти, неадекватною оцінкою співробітниками правоохоронних органів конфліктних міжособових стосунків, некомпетентним вирішенням простих життєвих ситуацій службовими особами тощо. Підвищення про­фесійного рівня, компетентності персоналу правоохоронних ор­ганів є основною складовою їх діяльності.

Отже, судова та правоохоронна діяльність повинна протидія­

ти виникненню небажаних у суспільстві відносин, зменшувати

насиченість конфліктних проявів.  •       •      ,.

Ефективність правового захисту залежить від здійснення ор­ганізаційно-управлінської функції. Кожний напрям діяльності судів та правоохоронних органів має свою управлінську специфі­ку. На судові інстанції, як на державні установи, покладено й організаційно-управлінську функцію. Питання розгляду судових справ, виконання судових рішень, ведення діловодства та судової статистики, узагальнення судової практики, надання правової до­помоги відповідно до міжнародних договорів, розгляд звернень громадян пов'язані з організацією судової діяльності. Слід зазна-

Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони   45

чити, що її матеріально-технічна база має допомогти кожному судді, секретареві судового засідання, відвідувачеві тощо.

У судах існує й потреба у діяльності, яка стосується виконан­ня процесуальних дій (своєчасний виклик свідків, експертів, за­здалегідь своєчасне повідомлення інших учасників судового розгляду, виготовлення та вручення копій процесуальних доку­ментів, надіслання справ до касаційної інстанції, звернення до виконання вироку, рішення, ухвали чи іншого рішення тощо). Певної організації потребують і стосунки з іншими судами, орга­нами державної виконавчої влади та юстиції, іншими правоохо­ронними органами, поточне планування роботи суду, системати­зація обліку та ведення кодифікації законодавства, складання до­відок та аналіз роботи, вручення їх адресатові тощо.

У структурі правоохоронних органів організаційно-управлін­ська функція має відомчий характер. Вона адресується кожному правоохоронному органові залежно від його відомчої належності. Але незалежно від цього ефективність діяльності органів досудо-вого розслідування, які зосереджені в міліції, податковій міліції, службі безпеки, органах прокуратури, залежить від того, наскіль­ки держава або названі відомства забезпечують умови для їх про­цесуальної незалежності, надають слідчо-криміналістичну техні­ку, оргтехнику, засоби зв'язку, в тому числі міжнародного, тощо. Отже, складовими ефективності судової та правоохоронної діяльності є досконала організаційно-управлінська функція, рі­вень компетентності та професіоналізм персоналу уповнова­жених органів.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає зв'язок між моральністю та ефективністю правоохоронної діяльності? ....  2. Яке соціально-економічне призначення мають судова та правоохоронна діяльність? 3. Якими видами показників характеризується професійна правоохоронна діяльність?