3.1. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах

' ' Наше поняття і визначення "землеустрою" як сукупності соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання у більшості зарубіжних країн відсутнє, незважаючи на те, що всі землевпорядні дії мають місце і називаються по-різному.

Немає й аналога слову "землеустрій". Його переводять іноземні автори не однаково. В англійській мові як "Land Use Planning" —^ планування використання земель; "Land Managment" — земельне керування; "Land Survey" — межування, земельна зйомка, хоча фахівці під усіма цими термінами розуміють конкретні землевпорядні дії. Близькими, але не рівнозначними аналогами землеустрою у французькій мові є слова "Amenagement Foncier", у німецькій мові — "die Flurbereinigung" [21].

Такий стан обумовлений, в основному, історичними причинами, неоднаковими земельними відносинами і характером земельної власності в XX столітті в Україні і за рубежем, а також, до деякої міри, ізоляцією землевпорядної науки і вчених нашої країни в цей час. Тому, якщо наукові фундаментальні роботи в області геодезії українських вчених і практиків отримали визнання і добре розумілися за рубежем, переводилися на іноземні мови, в т.ч. для використання в Західній Європі, то підручники з землеустрою застосовувалися тільки в СРСР.

В даний час, у зв'язку з можливістю вивчення, що .відкрилася, досвіду землеустрою в зарубіжних країнах, створилися умови для зближення точок зору і понять у землевпорядній науці і практиці.

Землевпорядні дії в Західній Європі, США і Канаді історично були пов'язані з земельним кадастром. Це було обумовлено наступними причинами:

дані    земельного    кадастру    використовувалися    при г^озцоділі,

перерозподілі, об'єднанні земельних ділянок у ході земельних угод? на їх

основі видавалися документи, що засвідчують право земельної власності

(користування);

земельно-кадастрові дані застосовувалися органами влади різного

рівня для прийняття управлінських рішень в сфері землекористування

(планування використання земель, контролю земельної облаштованості і т

і.);

•  на основі земельного кадастру здійснювалися облік і оцінка не тільки земельних ділянок, що вважаються нерухомістю, але й інших об'єктів

39

ерухомого    майна,    пов'язаних    із    землею    (будинків,    інженерних споруджень і т.і.), що давало інформаційну основу для оподатковування;

• матеріали земельного кадастру були землевласникам інструментом, що давав можливість обслуговувати їх земельну власність у комплексі: координувати будівництво різних об'єктів (будинків і споруджень, доріг, систем водопостачання і каналізації, рекреаційних і торгових центрів), здійснювати земельні угоди, погоджувати використання своїх земель із суспільними інтересами.

Таким чином, земельний кадастр в зарубіжних країнах, який історично акумулював у собі велику частину землевпорядних робіт, включає

в себе не тільки технічні дії, але і визначений земельно-кадастровий процес, пов'язаний з реєстрацією земельних ділянок і інших об'єктів нерухомого майна й угод з ним.

Тому зарубіжні вчені, розуміючи важливість і самостійну мету землеустрою, через обставини, що склалися, навряд чи зможуть виділити землевпорядне виробництво в окрему галузь, як це зроблено в країнах СНД.

У багатьох країнах частина землевпорядних дій, пов'язаних з різними зйомками місцевості, складанням карт, землевпорядним виробництвом концентрувалася в службах, що відають земельним кадастром або геодезією і картографією.

Землеустрій, при цьому, організовують органи виконавчої влади різного рівня (державного, регіонального, місцевого) в залежності від своєї компетенції.

При цьому землевпорядні роботи містять у собі наступні дії:

1.Планування використання земель (Land Use Planning) у різних адміністративно-територіальних утвореннях.

2.Організація раціонального використання та охорони земель на основі державних, регіональних і муніципальних програм та методів державного управління земельними ресурсами (Land Management).

3.Проведення робіт з межування земель (Land Survey).

4.Проведення землевпорядних робіт, пов'язаних з удосконаленням землеволодінь і землекористувань.

5.Землевпорядкування на землях сільськогосподарського

призначення (внутрігосподарське землевпорядкування).       '

Пристосовуючи до української термінології зміст землеустрою в зарубіжних країнах є таким:

розробка державних,  регіональних і  муніципальних програм

використання та охорони земель;

складання генеральних і місцевих планів використання земель;

складання проектів межування земель [ об'єднання земель (Land

Consolidation);    поділ    нерухомості    (Subdivision);    визначення    меж

(Delimitation); винос меж в натуру (Demarcation)];

40

складання проектів утворення нових та впорядкування існуючих

землеволодінь і землекористувань [формування земельної власності (Real

Properti Formation); перепланування земельних ділянок (Reallatment)];

складання проектів відведення [формування земельної власності

(Real    Properti    Formation);        придбання    земельних   ділянок   (Land

Acquisition)];

складання проектів землеустрою на сільськогосподарських землях

(еколого - ландшафтна організація території);

7)             складання   проектів   внутрігосподарського   землеустрою   (ви­

значення складу угідь і посівів; розміщення екологічних коридорів, ніш,

мікрозаповідників тощо; визначення протиерозійних заходів, терасування,

консервація земель; організація садів, виноградників тощо; планування

меліорації (зрошення, осушення); проектування інженерних комунікацій,

доріг тощо);

8)             складання інвестиційних проектів для земельних поліпшень.