3.2. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень

Роботи з планування використання земель аналогічні схемам землеустрою різного рівня, які розробляються в Україні.

Необхідність розробки планів, які намічають використання земель на перспективу в Західній Європі, визначалася ростом міст та природоохоронними цілями. Саме міста з 80-х років XX ст. стали впливати на земельну політику держав, тому, що ці землі, які намічені під забудову, є найдорожчими. Плани використання земель одночасно вирішували питання охорони довкілля, перерозподілу земель між міським, сільським та лісовим господарством, промисловими, транспортними й іншими галузями, містобудування і земельно-господарської 'обяаштованості в межах і за межами міських територій.

В основі розробки таких планів лежало спеціальне законодавство. Наприклад, у Франції, в 1996 р. були прийняті "Національні директиви облаштованості території", у Швеції — закон "Планування і будівництва" (1987 p.), у Швейцарії - Федеральний закон "Про регіональне планування" (1979 р.) тощо.

Плани поділяються на генеральні, що складаються, як правило, на регіон з терміном дії 20-25 років і місцеві (муніципальні) з терміном дії від 5 до 15 років. Базою будь-якого плану є зонування, де вся територія, яка землевпорядковується, поділяється на зони: сільськогосподарську, лісову, забудовану, першочергової забудови для індивідуальних і суспільних потреб і т.і. Після публічного обнародування таких планів, при наявності позитивної суспільної думки, вони затверджуються і є обов'язковими для виконання.

41

Наприклад, у Франції на територію приморських Альп розроблено три генеральних плани: регіон Ніцци (36 комун), регіон Грасса, Канн, Актину (25 комун), регіон Монто (13 комун).

У генеральному плані облаштування території регіону Ніцци, складеному в масштабі 1:50000 виділені зони: міська (ІА. ВЕРБ і т. і.) і природні (NA. NB. NC і т. і.), а також підзони і сектори (промислові, ділові, торгові, зарезервовані, сільськогосподарські, природоохоронні, які не підлягають забудові і т.і.). Показано місця будівництва автомобільних доріг, аеропорту, інших елементів інфраструктури.

Генеральний план конкретизується в планах впорядкування територій комун ("Plan d'occupation des sols"), які розробляються на термін 5 років у масштабах 1:2500, 1:5000 в залежності від площі цих муніципальних утворень. У Франції 15,4 тис/кймун з 36 тис. уже мають такі затверджені плани. Об'єктом землеустрою тут виступає терито'рія комуни (від 500 до 2000 га) з числом жителів від 1500 до 2500 чоловік. Плановою основою служить земельно-кадастрова карта.

Намічене в таких планах зонування є обов'язковим. Наприклад, у зоні, наміченій для розширення промислового 'будівництва, приватні ділянки підлягають вилученню (викуповуються комуною), а житлові будинки— відселенню. У зонах розширення будівництва спочатку прокладаються дороги і всі комунікації.

Зонування визначає і процеси ціноутворення. Наприклад, якщо ділянка сільськогосподарських земель попадає в зону зміни цільового призначення і на ній можливе будівництво, то її ціна зростає в кілька разів.

Такі плани облаштованості земель складаються в останні роки не тільки у Західній Європі, але і інших країнах, наприклад в Китаї.