5.1. Мета, характер і зміст сучасного землеустрою

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до ст. 182 Земельного кодексу України метою землеустрою є забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів.

-* У зв'язку з тим, що субстанція ефективності землеустрою лежить в суйпЬяійому виробництві, випливає головний висновок про те, що землеустрій повинен мати державний характер і бути головним важелем держави в здійсненні земельних перетворень.

Це дозволяє зробити такі висновки:

Землеустрій є головним механізмом утворення землеволодінь і

землекористувань в усіх галузях народного господарства. Зокрема,' без

проведення землеустрою, складання проекту, його розгляду,1 погодження,

затвердження, Відведення земельних ділянок в натурі (на1 місцевості),

видача    документів,    які    посвідчують    право    землеволодіння    або

землекористування, не можна розпочати виробйицтва.    Vi       ' "

При землеустрої проходить взаємопристосування виробництва і

території, зокрема, здійснюється територіальна організація виробництва, в

процесі якої, з врахуванням придатності ґрунтів, місцерозміщення земель,

обґрунтовується найкраще і найбільш вигідне використання землі та

організовується територія землеволодіння або землекористування. Тому,

субстанція ефективності землеустрою лежить в економіці землекорис­

тування (виробництві підприємства). Це положення підтверджує також те,

що в процесі землеустрою вирішуються питання охорони земель та еколо-

гізації землекористування і довкілля. В цьому заключається основний

інтерес держави.

При землеустрої створюються оптимальні (для даного рівня роз­

витку продуктивних сил і виробничих відносин) організаційно-терито­

ріальні умови землеволодіння і землекористування, що важливо на стадії

формування ринкової економіки і ринкового приватного землекористуван­

ня.

Землеволодіння і землекористування, як і властиві їм системи

організації виробництва і території, функціонують в загальній системі

64

земельно-господарського устрою країни. Між ними є багато економічних, організаційних, технологічних і соціальних взаємозв'язків. Також, врахо­вуючи госпрозрахунковий (а в умовах ринку - комерційний) характер економічних взаємовідносин в народному господарстві, ефективність землеустрою слід розглядати з двох сторін: з точки зору всього суспіль­ного виробництва і по відношенню до конкретного підприємства (або громадянина).

Отже, ефективність землеустрою слід розглядати з народногосподарського і госпрозрахункового (комерційного) поглядів. В першому випадку землеустрій виступає в якості державного вііжєля регулювання землеволодіння і землекористування при будь-яких змінах земельних відносин. Госпрозрахунковий (комерційний) ефект землеустрою властивий, в першу чергу, сільськогосподарським підприємствам, які використовують землю як головний засіб виробництва.

Із приведених висновків випливає, що в ході широкомасштабних земельних і економічних перетворень, повсюдної реорганізації виробництва і територій, перерозподілу земель першочергового значення набуває землеустрій. В ході землеустрою повинен забезпечуватись перехід' до нового земельного ладу з новими формами господарювання, землеволодіння і землекористування, оскільки основним змістом його, відповідно ст. 184 Земельного кодексу України, є:

а)             встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-

територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б)            розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та

охорони земель;

в)             складання  схем землеустрою, розроблення техніко-економічних

обгрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністра­

тивно-територіальних утворень;

г)             обгрунтування    встановлення    меж   територій    з    особливими

природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ)   складання   проектів   впорядкування   існуючих   землеволодінь   і землекористувань та створення нових;

д)             складання проектів відведення земельних ділянок;

є) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; є) підготовка документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж)            складання   проектів   землеустрою,   що   забезпечують   еколого-

економічне   обгрунтування   сівозмін,   упорядкування   угідь,   а   також

розроблення заходів щодо охорони земель;

з)             розроблення   іншої  землевпорядної  документації,   пов'язаної   з

використанням та охороною земель;

и)   здійснення   авторського   нагляду   за   виконанням   -проектів   з

використання та охорони земель;  Ч^'< «< і» ■'

і)   проведення   топографо-геодезичних,   картографічних,1 геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

65