§ 3. Операції банків з цінними паперами

Важливу роль у застосуванні позикового капіталу в дер­жаві відіграють операції з цінними паперами. Кредитно-фі­нансові інститути здійснюють операції на ринку цінних паперів з метою накопичення грошових коштів і нормалізації в системі грошового обігу. Більшість комерційних банків ак­тивно виступають емітентами цінних паперів і укладають угоди як через фондову біржу, так і на позабїржовому РЦП (торгівля облігаціями, продаж акцій тощо).

Чинне законодавство передбачає різноманітність операцій з цінними паперами. Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" комерційні банки мають право займатися емісійними операціями — випуском власних

1S1

цінних паперів, організацією їх купівлі та продажу за доручен­ням клієнтів. За допомогою емісії цінних паперів державні ор­гани прагнуть покрити бюджетний дефіцит, комерційні банки — збільшити кредитні кошти і розширити кредитування, а підприємства — залучити кошти для розширення своїх основ­них і оборотних фондів. Законодавством встановлено обов'язкову реєстрацію випуску акцій і облігацій підприємств та комерційних банків.

У банківській практиці поширене кредитування під забез^ печення цінними паперами. Цінні папери на пред'явника, вис­тупаючи об'єктом цивільного права, можуть бути предметом твердої або іррегулярної застави. Як застава приймаються і державні цінні папери, і папери комерційних структур. При цьому важливою умовою є висока ліквідність цінних паперів, а позикові кошти не повинні використовуватися для купівлі нових цінних паперів — це стримує біржову спекуляцію пози­чальників та зменшує ризик банкрутства клієнтів.

Серед банківських послуг мають місце операції виконання по цінних паперах та їх забезпечення. Клієнти можуть доруча­ти обслуговуючим банкам отримання платежів або іншого ви­конання по цінних паперах. Таке доручення оформлюють здійсненням передавального надпису (індосаменту), який підтверджує перехід права по вказаних документах до іншої особи. При виконанні доручення індосамент знищують.

Комерційні банки здійснюють з векселями різноманітні угоди: емісію, купівлю-продаж, заставу й облік векселів. Облік векселів є операцією купівлі-продажу векселя банку до настан­ня строку платежу по ньому з переходом до банку прав вексе-ледержателя.

До обліку в банках приймаються високоліквідні векселі, тому перевага надається товарним векселям, в основу яких покладено товарні угоди. Поширеними операціями ко-мерціі|шнх банків є виконання агентських функцій і обслугову­вання обігу цінних паперів. Сюди належать операції проведен­ня реєстрів власників іменних цінних паперів і реєстрації угод переведення права власності на такі цінні папери; сприяння виконанню по цінних паперах (виплата дивідендів і відсотків), погашення цінних паперів, реєстрація угод з метою оподатку­вання і виконання доручень інвестиційних фондів щодо їх цінних паперів у рамках депозитарного договору.

182

Відносини між інвестиційним фондом і банком-депози-тарієм оформляються депозитарним договором. Банк-депози-тарій здійснює угоди з цінними паперами фонду від його імені і за його дорученням, відкриває фонду поточний рахунок, ра­хунок в іноземній валюті та інші рахунки і здійснює по них розрахункові, касові та інші банківські операції; приймає на зберігання і забезпечує зберігання майна фонду; веде облік цінних паперів, виплачує дивіденди акціонерам фонду, вина­городу керуючому, підтверджує письмове отримання пові­домлення про збори акціонерів, а також надає відомості про документи, що стосуються цінних паперів, належних фонду, одержує дивіденди тощо.

Комерційні банки можуть купувати і продавати цінні папе­ри від свого імені і за свій рахунок як через фондову біржу, так і на позабіржовому ринку цінних паперів, а також на основі доручення клієнта про купівлю-продаж цінних паперів. При цьому банк виступає повіреним або комісіонером свого клієнта. За своєю природою зазначені угоди є договором купівлі-прода-жу, звичайно, укладеним відкладальною умовою.

Комерційні банки займаються зберіганням цінних паперів, для чого пропонують клієнтам в оренду сейфи. За дорученням свого клієнта комерційні банки можуть здійснювати уп­равління портфелем його цінних паперів. За договором про управління цінними паперами клієнта комерційний банк надає йому такі види послуг. Банк зобов'язується зберігати цінні па­пери свого клієнта, забезпечувати їх облік, провадити інка­сацію відсотків і дивідендів, а також сум по погашених цінних паперах, обмін акцій та облігацій на інші цінні папери, інфор­мувати клієнта про чергові збори акціонерів, випускати нові акції, у яких клієнт має переважне право на купівлю. Уп­равління портфелем цінних паперів є складними правовідно­синами, які містять ознаки кількох цивільно-правових дого­ворів (комісії, зберігання і доручення), а також здійснення бух­галтерського обліку і звітності по цінних паперах, аналітичне і правове обслуговування.

Найбільш перспективним видом банківських операцій є довірче управління коштами та цінними паперами (п. 4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Під довірчими операціями прийнято розуміти операції банків або інших фінансових інститутів з управління цінними паперами та іншим майном (зокрема, збереженням та розміщенням

183

цінних паперів) і виконання інших послуг за дорученням в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. При здійсненні зазначених операцій виникають відносини за довіреністю, за яких одна сторона (довірена особа) на основі укладеного між зацікавленими сторонами договору набуває відповідних прав і виступає розпорядником певного майна на користь бенефіціара, яким може бути сам довіритель майна або третя особа. По таких операціях банки одержують комісійну винагороду, яка диференційована залежно від виду здійснюваних послуг.

Здійснюючи інвестиційну діяльність, тобто вкладаючи кошти в цінні папери, банки мають на меті насамперед отри­мання прибутку. На прибутковість інвестиційної діяльності банків впливають різні фактори: стан економіки, структура кредитно-фінансової системи, ступінь розвитку ринку цінних паперів, стан розробки законодавчо-нормативної бази, органі­зація випуску й обігу цінних паперів, професіоналізм учас­ників фондового ринку, структура портфеля цінних паперів та їх диверсифікація.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення ^поняття "ринок цінних паперів". 2. Яка пра­вова основЕГринку цінних паперів? 3. Охарактеризуйте види суб'єктів ринку цінних паперів. 4. Який правовий статус фондової біржі? 5. Які завдання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку? 6. Яка існує класифікація цінних паперів? 7. Назвіть види операцій з цінними паперами. 8. У чому суть довірчого управління цінними па­перами? 9. Що означає поняття "управління портфелем цінних паперів"?