Питання 21. Вирішення спорів із питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

Відповідно до ст. 64 КУпН спори з питань користування надра­ми розглядають органи державного геологічного контролю, дер­жавного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцеві ради народних депутатів, суд або третейсь­кий суд у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради народних депутатів вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корис­них копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Позивачі—спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення ра­ціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Міністерство охорони навколи­шнього природного середовища України та їх органи на міс­цях — звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра.

Спори з питань користування надрами, які виникають з ін­шими державами, а також між іноземними юридичними особа­ми і громадянами та власником надр розглядаються відповідно до законодавства України.

136

О. М. КОВТУН

За порушення вимог законодавства про охорону і викорис­тання надр винні особи притягаються до юридичної відповідаль­ності.

Згідно зі ст. 65 КУпН передбачено дисциплінарну, адміні­стративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність за порушення законодавства про надра.

КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

самовільну забудову площ залягання корисних копалин, не­

виконання правил охорони надр і вимог щодо охорони на­

вколишнього природного середовища, будівель і споруд від

шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням над­

рами, знищення або пошкодження спостережних режимних

свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і

геодезичних знаків (ст. 57);

порушення правил і вимог проведення робіт із геологічного

вивчення надр, яке може призвести чи призвело до недо­

стовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або

умов для будівництва та експлуатації підприємств для ви­

добування корисних копалин, а також підземних споруд, не

пов'язаних із видобуванням корисних копалин, втрату гео­

логічної документації, дублікатів проб корисних копалин і

керна, необхідних при подальшому геологічному вивченні

надр і розробці родовищ (ст. 58).

КК передбачено кримінальну відповідальність за порушен­ня правші охорони надр, якщо це створило небезпеку для жит­тя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобуван­ня корисних копалин, крім загальнопоширених: штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмежен­ня волі на строк до 2 років. Якщо ж унаслідок цих діянь заги­нули люди, мали місце тяжке їх захворювання або інші тяжкі наслідки або ці діяння було вчинено на територіях природ­но-заповідного фонду або повторно, винні особи караються обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування (ст. 240).

Основний безпосередній об'єкт злочину — встановлений порядок раціонального і комплексного використання й охоро­ни надр та видобування корисних копалин, які не є загально-поширеними; додаткові факультативні об'єкти — життя і здо­ров'я особи та інші блага.

Законодавство про довкілля

137

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 240 КК) є: 1) вчинення його на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; 2) повторно; 3) спричинення загибелі людей, їх масо­вого захворювання або інших тяжких наслідків.

Згідно зі ст. 67 КУпН, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, уста­нови, організації та громадяни повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення законодавства про надра, тобто відшкодувати вартість робіт для ліквідації наслідків за­бруднення надр, навколишнього природного середовища, ком­пенсувати вартість пошкоджених споруд, підземних сховищ та інші збитки.