Питання 17. Відповідальність за порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. ПО ВК за порушення водного законодавства передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за пору­шення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства не­суть особи, винні у:

самовільному захопленні водних об'єктів;

забрудненні та засміченні вод;

порушенні режиму господарської діяльності у водоохорон­

них зонах та на землях водного фонду;

руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або пору­

шенні природних умов поверхневого стоку під час будів­

ництва та експлуатації автошляхів, залізниць й інших ін­

женерних комунікацій;

введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та ін­

ших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної

потужності;

недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціаль­

ного водокористування;

самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівницт­

во ставків, дамб, каналів, свердловин);

порушенні правил ведення державного обліку вод або пе­

рекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в доку­

менти державної статистичної звітності;

пошкодженні водогосподарських та гідрометричних спо­

руд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встанов­

лених режимів їх роботи;

незаконному створенні систем скидання зворотних вод у

водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну ка­

налізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод;

використанні земель водного фонду не за призначенням;

неповідомленні   (приховуванні)   відомостей   про   аварійні

ситуації на водних об'єктах;

108

О. М. КОВТУН

відмові від надання (приховуванні) проектної документації

та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та

інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також

актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуата­

цію;

порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та

територіального моря від забруднення та засмічення.

Законодавством України може бути встановлено відповідаль­ність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні й фізичні особи та особи без грома­дянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслі­док порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, однак не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необ­хідності вжиття заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законо­давства (ст. 111 ВК).

Майнова або цивільно-правова відповідальність — це від­повідальність підприємств, установ, організацій, громадян Ук­раїни, іноземних юридичних чи фізичних осіб чи осіб без гро­мадянства за збитки, завдані ними внаслідок порушень водно­го законодавства, в розмірах і порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавст­ва про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 р. № 37, майнова відповідальність настає за: самовільне водокористування; самовільне скидання зворотних вод підпри­ємствами, суднами та іншими об'єктами; перевищення затвер­джених нормативів та норм скидання зворотних вод та за інші протиправні дії. Тобто, основними правопорушеннями є: за­бруднення, засмічення вод, перевищення лімітів забору води або самовільне водокористування (без дозволів) тощо.

Для проведення розрахунків збитків встановлено коефіцієн­ти, що враховують категорію водного об'єкта:

Законодавство про довкілля

109

морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового

водокористування— 1,0;

поверхневі водні об'єкти господарсько-побутового водоко­

ристування — 1,4;

поверхневі та морські  водні об'єкти рибогосподарського

водокористування: II категорії— 1,6; І категорії — 2,0.

Збитки визначають за допомогою відповідних формул, по­казники яких відтворюють кількість шкідливих речовин, обсяг води та її коефіцієнт за категорією.

Розмір відшкодування та сплати збитків за шкоду, заподі­яну внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх морсь­ких вод України із суден, кораблів та інших плавучих засобів обчислюють згідно з Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслі­док забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затвердже­ним наказом Мінекобезпеки України від 26 жовтня 1995 р. № 116, та згідно з Таксами для обчислення розміру відшкоду­вання збитків, заподіяних підприємствами, установами, органі­заціями і громадянами України, іноземними юридичними осо­бами та громадянами внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морсь­ких вод України, затвердженими постановою Кабінету Мініст­рів України від 3 липня 1995 р. № 484. В основу обчислення розміру відшкодування таких збитків покладено: вид забруд­нюючих речовин, скинутих у водне середовище, їх кілограм-еквівалент та розмір відшкодування збитків за одиницю вимі­ру (у доларах США).

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень вод­ного законодавства, не звільняє винних осіб від плати за спе­ціальне водокористування та плати за забруднення водних ре­сурсів скидами забруднюючих речовин та розміщенням відхо­дів у водних об'єктах.

Дисциплінарна відповідальність — це застосування щодо окремих несумлінних працівників заходів дисциплінарного впливу (ст. 140 КЗпП), задля забезпечення дотримання внутріш­нього трудового розпорядку.

Дисциплінарна відповідальність за порушення водного за­конодавства є різновидом юридичної відповідальності за еко­логічні правопорушення, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, що порушують екологічні вимоги в процесі

no

о. м. ковтун

невиконання функціональних обов'язків та інших вимог дис­ципліни праці, пов'язаних з використанням, охороною та від­творенням водних ресурсів, забезпеченням вимог екологічної безпеки у цій сфері. Вона настає в разі вчинення працівником дисциплінарного проступку—невиконання або неналежного виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами обов'язків.

Дисциплінарне стягнення за порушення водного законодав­ства може бути накладено лише в тому разі, якщо дії з вико­ристання, охорони та відтворення водних ресурсів є службо­вим обов'язком працівника.

Згідно зі ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких за­ходів стягнення: догану або звільнення.

До заходів реагування на порушення норм і правил охоро­ни і використання водних ресурсів належать: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності об'єктів, якщо їх експлуата­ція здійснюється з порушенням водного законодавства, вимог дозволів на використання водних ресурсів, із перевищенням лімітів скидів забруднюючих речовин, а також покладання на винних осіб адміністративної відповідальності в порядку, встановленому КУпАП. Рішення про застосування тих чи ін­ших заходів реагування можуть приймати державні органи контролю за охороною вод:

Міністерство охорони навколишнього природного середо­

вища України — щодо порушень у сфері охорони поверх­

невих і підземних вод та у сфері геологічного вивчення

підземних вод;

Держкомводгосп України — щодо порушень режимів робо­

ти водосховищ та водогосподарських систем;

державні санітарні органи Міністерства охорони здоров'я

України — щодо порушень санітарних правил і норм у про­

цесі використання вод.

Зазначені органи (їх посадові особи), виявивши адміністра­тивні правопорушення у сфері охорони і використання вод, визначених КУпАП, мають складати відповідні протоколи, розглядати справи про певне правопорушення і приймати по­станову про накладення адміністративного штрафу.

Адміністративна відповідальність настає за такі види пору­шень (за КУпАП):

Законодавство про довкілля

Ш

порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59);

порушення вимог щодо охорони територіальних і внутріш­

ніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 59і);

порушення правил водокористування (ст. 60);

пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, пору­

шення правил їх експлуатації (ст. 61);

невиконання обов'язків з реєстрації в суднових документах

операцій зі шкідливими речовинами і сумішами (ст. 62).

Кримінальну відповідальність за порушення водного зако­нодавства передбачено ст.ст. 242, 243, 244 КК.

Основним безпосереднім об'єктом злочинів тут є встанов­лений порядок раціонального використання, відтворення та охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та висна­ження. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бу­ти життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і во­доносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод чи змі­ну їх природних властивостей або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя і здоров'я людей чи довкілля, карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти 5, або обмеженням волі на той самий строк; якщо ці ж самі діян­ня спричинили загибель або захворювання людей, масову за­гибель об'єктів рослинного і тваринного світу або інші тяжкі наслідки, — позбавленням волі на строк до 5 років або обме­женням волі на той самий строк (ст. 242 КК).

За порушення правил охорони вод, яке не спричинило на­слідків, зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 242 КК, передбачено адміністративну відповідальність (ст.ст. 59, 60, 61 КУпАП).

Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи терито­ріальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкід­ливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи мог­ло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морсь­ких чи територіальних вод України або у відкритому морі за­значених матеріалів, речовин і відходів, карається штрафом

112          О. М. КОВТУН

від 300 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавлен­ням волі на той самий строк із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ці діяння спричинили загибель або захво­рювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослин­ного світу або інші тяжкі наслідки покарання є суворішим: по­збавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. За неповідомлення спеціально відповідаль­ним за те особам морських та повітряних суден або інших за­собів і споруд, що перебувають у морі, адміністрації найближ­чого порту України, іншому уповноваженому органу або осо­бі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснюване внаслідок крайньої потреби скидання чи не­відворотні викиди ними в межах внутрішніх морських і тери­торіальних вод України або у відкритому морі шкідливих ре­човин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для жит­тя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря, передбачено штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів громадян, або по­збавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або обмеження волі на строк до 3 років (ст. 243 КК).

Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття осо­бою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захис­ту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або не­безпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небез­пеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей, караються штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 ро­ків, або позбавленням волі на строк до 2 років, з конфіскацією всіх знарядь, якими користувалася винувата особа для вчинен­ня злочину, або без такої. За дослідження, розвідування, роз­робку природних багатств та інші роботи на континентально­му шельфі України, які провадять іноземці, якщо це не перед-

Законодавство про довкілля

113

бачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встанов­леному законом порядку, встановлено штраф від 50 до 100 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, з конфіскацією обладнання (ст. 244 КК).