Питання 15. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти.

Право водокористування в широкому розумінні (об'єктивно­му значенні) — це один з головних правових інститутів водно­го права, складова частина права природокористування, тобто правового інституту екологічного права, сукупність правових норм, які регулюють порядок та умови раціонального й безпеч­ного використання водних об'єктів. Це також суб'єктивне пра­во, тобто гарантована законом можливість конкретних суб'єк­тів здійснювати використання вод із метою задоволення чи-

Ст. 1 Водного кодексу України (далі — ВК) визначає водо­користування як використання вод (водних об'єктів) для задо­волення потреб населення, промисловості, сільського госпо­дарства, транспорту та інших галузей господарства, враховую­чи право на забір води, скидання стічних вод та інші види ви­користання вод (водних об'єктів).

Об'єктами права водокористування є, як правило, відокрем­лені ділянки водного об'єкта, надані конкретному водокорис­тувачеві в користування для визначеної мети.

96

О. М. КОВТУН

Відповідно до ст. 42 ВК водокористувачами (суб'єктами права водокористування) в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні й фізичні особи та особи без громадянства.

Суб'єкти водокористування

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водо­забірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вто­ринні водокористувачі (абоненти) не мають власних водозабір­них споруд і отримують воду з водозабірних споруд первин­них водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними, а також на підставі до­зволів на спеціальне водокористування.

За своїм змістом право водокористування — це сукупність прав та обов'язків водокористувачів.

Водокористувачі мають такі права, що охороняються зако­ном:

здійснювати загальне та спеціальне водокористування;

використовувати водні об'єкти на умовах оренди;

вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної

системи підтримання належної якості води за умовами во­

докористування;

споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єк­

ти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;

передавати для використання воду іншим водокористува­

чам на визначених умовах;

здійснювати інші функції щодо водокористування в поряд­

ку, встановленому законодавством.

Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством (ст. 43 ВК). Водокористувачі зобов'язані:

економно використовувати водні ресурси, дбати про їх від­

творення і поліпшення якості вод;

використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей

та умов її надання;

дотримувати встановлених нормативів гранично допустимо­

го скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів

забору води, лімітів використання води та лімітів скидання

забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог

щодо впорядкування своєї території;

Законодавство про довкілля

97

використовувати ефективні сучасні технічні засоби і тех­

нології для утримання своєї території в належному стані, а

також вживати заходів щодо запобігання забрудненню вод­

них об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що

відводяться з неї;

не допускати порушення прав, наданих іншим водокорис­

тувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єк­

там та об'єктам навколишнього природного середовища;

утримувати в належному стані зони санітарної охорони

джерел питного та господарсько-побутового водопостачан­

ня, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові

смуги  водних  шляхів,  очисні  та  інші  водогосподарські

споруди та технічні пристрої;

здійснювати  облік  забору  та  використання   вод,   вести

контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти

зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води

водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати

відповідним органам звіти в порядку, визначеному ВК та

іншими законодавчими актами;

вживати погоджених у встановленому порядку технологіч­

них, лісомеліоративних, агротехнічних, гідротехнічних, са­

нітарних та інших заходів щодо охорони вод від вичер­

пання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання

забруднених стічних вод;

здійснювати спеціальне водокористування лише за наявно­

сті дозволу;

безперешкодно допускати на свої об'єкти державних ін­

спекторів спеціально уповноважених державних органів у

галузі використання, охорони та відтворення водних ре­

сурсів, а також громадських інспекторів з охорони навко­

лишнього природного середовища, які здійснюють пере­

вірку додержання вимог водного законодавства, і надавати

їм безкоштовно необхідну інформацію;

своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористуван­

ня та інші збори відповідно до законодавства;

своєчасно інформувати місцеві ради, державні органи охо­

рони навколишнього природного середовища та санітарно­

го нагляду про виникнення аварійних забруднень;

здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією

наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якос­

ті води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквіда-

7 •   5-13+4

98            О. М. КОВТУН

ції аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавст­вом (ст. 44 ВК).

Згідно зі ст. 45 ВК у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законо­давством випадках може бути обмежено права водокористува­чів або змінено умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Праву водокористування притаманні загальні принципи:

економне використання водних ресурсів; цільове викорис­

тання вод;

дотримання встановлених нормативів скидання забруднюю­

чих речовин та встановлення лімітів забору води; платність

спеціального водокористування та безплатність загального;

недопущення засмічення, забруднення та вичерпання вод­

них об'єктів; обов'язкове відшкодування збитків, завданих

внаслідок порушення водного законодавства та ін.

Види водокористування

Класифікацію права водокористування за видами здійснюють на підставі різних ознак:

цільового призначення;

суб'єктного складу;

строків здійснення права;

умов надання водних об'єктів у користування.

За цільовим призначенням ВК розрізняє користування водами для задоволення питних і господарсько-побутових (ст.ст. 58-61), лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб населен­ня (ст.ст. 62-64) і для потреб галузей економіки — сільського і лісового господарства (ст. 65); для промислових і гідроенер­гетичних потреб (ст. 66); для потреб водного транспорту (ст. 67); для потреб рибного і мисливського господарства (ст. 68); для протипожежних потреб (ст. 69).

За суб'єктним складом виділяють водокористування під­приємств, установ, організацій і громадян України, а також іно­земних юридичних й фізичних осіб та осіб без громадянства.

Законодавство про довкілля

99

За способом використання водних об'єктів розрізняють пер­винне і вторинне водокористування, при цьому водокористувачів поділяють на первинних і вторинних, про що йшлося вище.

За строками здійснення може бути безстрокове та строкове право користування водами. За безстрокового (постійного) строк користування водами не встановлюється, наприклад строк користування водами для потреб гідроенергетики та вод­ного транспорту. Строкове може бути короткостроковим (до З років) і довгостроковим (від 3 до 25 років).

За ознакою ошатності виділяють платне та безплатне ко­ристування водами. Безплатними видами є загальне водокори­стування (ст. 47), користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту (ст. 53 ВК). Платним є передусім спе­ціальне водокористування.

Відповідно до ст. 46 ВК водокористування поділяють на загальне і спеціальне. Загальне водокористування здійснюють громадяни для задоволення своїх потреб безоплатно, без закріп­лення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів: це купання, плавання на човнах, люби­тельське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних прист­роїв та з криниць.

Із метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони на­вколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні та міські ради встановлюють місця, де заборонено купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загаль­не водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокорис­тування.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокорис­тування допускається на умовах, встановлених водокористува­чем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Такий водокористувач зобов'язаний доводити до відо­ма населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

7*

100

О. М. КОВТУН

Якщо водокористувачем або відповідною Радою не встанов­лено таких умов, загальне водокористування визнається дозво­леним без обмежень (ст. 47 ВК).

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, ви­користання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, враховуючи забір води та скидання забруднюючих ре­човин зі зворотними водами із застосуванням каналів.

Таке водокористування здійснюється юридичними і фізич­ними особами насамперед для задоволення питних потреб на­селення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспорт­них, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі до­зволу, який видають: державні органи охорони навколишнього природного середовища — у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховна Рада Автоно­мної Республіки Крим, обласними, Київська та Севастопольсь­ка міські ради за погодженням з державними органами охоро­ни навколишнього природного середовища — у разі викорис­тання води водних об'єктів місцевого значення.

Дозвіл на спеціальне водокористування видають за клопо­танням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, по­годженим з державними органами водного господарства, — в разі використання поверхневих вод, державними органами гео­логії— в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я—в разі використання водних об'­єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водо­користування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321. Цей дозвіл дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам на ко­ристування конкретними водними об'єктами в межах встанов­лених лімітів.

За спеціальне водокористування справляється плата (ст. 49 ВК) з метою забезпечення раціонального використання і охо­рони вод та відтворення водних ресурсів — плата за забір во­ди з водних об'єктів та за скидання в них забруднюючих ре­човин. Розмір плати за забір води з водних об'єктів визнача­ється на основі нормативів плати, фактичних обсягів забору

Законодавство про довкілля

101

води та встановлених лімітів на збір води. Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів встановлено поста­новою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. № 836, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1999 р. № 1341.

Строки спеціального водокористування встановлюють орга­ни, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Воно може бути короткостроковим (до 3 років) або довгостро­ковим (від 3 до 25 років).

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого зна­чення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради, які окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування можуть переда­вати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи ін­шим державним органам.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного зна­чення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміні­страції, уряд розподіляє повноваження щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до ВК та ін­ших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони на­вколишнього природного середовища та водного господарства, в якому визначаються за згодою сторін умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин).

Водокористувачі, яким водний об'єкт (його частину) нада­но в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здій­снювати спеціальне водокористування в порядку, встановлено­му ВК.

Щодо користування водними об'єктами для потреб повітря­ного транспорту, то воно здійснюється безкоштовно та без надання відповідного дозволу, однак у разі необхідності може бути частково або повністю заборонено Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севас­топольською міськими Радами за поданням відповідних дер­жавних органів водного господарства або охорони навколиш­нього природного середовища згідно з законодавством (ст. 53 ВК).

Якщо водні об'єкти мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, або ж входять до складу сис­тем оборотного водопостачання теплових та атомних електро-

102

О. М. КОВТУН

станцій, користування ними може бути частково чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством.

Лісосплав на водних об'єктах заборонено (ст. 54 ВК).

Право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водоко­ристування припиняється у разі (ст. 55 ВК):

якщо вже немає потреби у спеціальному водокористуванні;

закінчення строку спеціального водокористування;

ліквідації підприємств, установ чи організацій;

передачі водогосподарських споруд іншим водокористува­

чам;

визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне

значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

порушення умов спеціального водокористування та охоро­

ни вод;

виникнення необхідності першочергового задоволення пит­

них і господарсько-побутових потреб населення;

систематичного невнесення збору в строки, визначені зако­

нодавством;

якщо є інші передбачені законом підстави.

Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припи­ненням права або зміною умов спеціального водокористуван­ня, за винятком, якщо таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотан­ням. Порядок відшкодування таких збитків встановлює Кабі­нет Міністрів України (ст. 57 ВК).

Використання води для деяких потреб має особливості. Зо­крема, гл. 11 ВК регламентує спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб на­селення використовуються води, якісні характеристики яких відповідають встановленим державним стандартам, нормати­вам екологічної безпеки водокористування і санітарним нор­мам.

Водокористувачі мають право вимагати від власника вод (водопостачальника) відомості про якість питної води. У разі невідповідності якісних характеристик цих вод встановленим стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам їх використання припиняється за рішен­ням державних органів санітарного нагляду (ст. 58 ВК).

Під час здійснення спеціального водокористування для за­доволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого  водопостачання підприємства,  установи  та

Законодавство про довкілля

103

організації, у віданні яких перебувають питні та господарсь­ко-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосеред­ньо з водних об'єктів відповідно до затверджених у встановле­ному порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування.

Під час використання води для питних і господарсько-по­бутових потреб населення в порядку нецентралізованого водо­постачання юридичні та фізичні особи здійснюють її забір без­посередньо з поверхневих або підземних водних об'єктів у по­рядку загального і спеціального водокористування. Періодично контролюють якість такої води державні органи санітарного нагляду за рахунок водокористувачів (ст. 60 ВК).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначено Законом України «Про пит­ну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 р.

Річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випад­ків, коли відповідно до законодавства України їх використан­ня з цією метою повністю чи частково заборонено. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплав­них, затверджує Кабінет Міністрів України.

На водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водоко­ристувачів може бути обмежено в інтересах рибного господар­ства та водного промислу.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначає Кабінет Міністрів України.

Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподар­ські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані вживати заходів щодо поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворен­ня рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.

Гідромеліоративні роботи у місцях, де перебувають водо­плавні птахи, хутрові звірі, а також промисловий вилов риби в місцях, де розводяться бобри і хохулі, дозволено проводити за погодженням із державними органами рибного і мисливського господарства.

104

О. М. КОВТУН

Інші питання користування водами для потреб рибного і мисливського господарства регулює Закон України «Про тва­ринний світ», інші акти законодавства (ст. 68 ВК).

Забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об'єктів без дозволу на спеціальне водокористуван­ня в кількості, необхідній для ліквідації пожежі. Використовува­ти воду з будь-якою іншою метою з водних об'єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб, заборонено.

За спеціальне водокористування справляється збір із метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів: за використання води водних об'єктів та за скидання в них забруднюючих речовин. Єдині правила обчислення і справляння збору за спеціальне викорис­тання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлено Ка­бінетом Міністрів України.

Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти

Відповідно до ст. 70 ВК скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані вживати заходів щодо запобі­гання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

можуть бути використані у системах оборотного, повторно­

го і послідовного водопостачання;

містять цінні відходи, які можна вилучити;

містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та

кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує

встановлені нормативи технологічних відходів;

містять речовини, щодо яких не встановлено гранично до­

пустимі концентрації;

перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин

та містять збудників інфекційних захворювань;

за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують

гранично допустимі нормативи;

призводять до підвищення температури води водного об'єк­

та більше ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її при­

родною температурою в літній період;

є кубовими залишками, шламами, що утворюються в резуль­

таті їх очищення і знезараження.

Законодавство про довкілля

105

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), заборонено.

Гранично допустимі скиди розраховують відповідно до Інст­рукції про порядок розробки та затвердження граничнодопусти­мих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними вода­ми, затвердженої наказом колишнього Мінекології України від 15 грудня 1994 р. № 116. Для користувачів води з технологіч­ною метою ліміти водокористування визначено Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання при­родних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459.

У разі перевищення встановлених нормативів гранично до­пустимого вмісту забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасо­во заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановле­ному законодавством (ст. 71 ВК).

Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюють органи виконавчої влади з питань еко­логії та природних ресурсів (ст. 72 ВК).

Підприємства, установи та організації, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впрова­джувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти. Умови скидання цих вод у водні об'єкти визначають державні органи охорони навколишнього природ­ного середовища (ст. 73 ВК).

Якщо підприємства, установи та організації мають накопи-чувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єр­них, рудникових вод, вони зобов'язані впроваджувати ефектив­ні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з державни­ми органами охорони навколишнього природного середовища.

Технологічні водойми (ставки-охолоджувачі теплових і атом­них станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші) ви­користовують відповідно до норм і правил експлуатації, ви­значених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку (ст. 74 ВК).

106

О. М. КОВТУН

Полігони для захоронения у глибокі підземні водоносні го­ризонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, враховуючи мі­нералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і які не можна очистити існуючими ме­тодами, дозволено створювати у виняткових випадках після проведення спеціальних досліджень із дозволу спеціально упов­новаженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, за проектами, погодженими зі спеціально уповноваженими центральними органами виконав­чої влади з питань охорони здоров'я, з питань нагляду за охо­роною праці та відповідною місцевою радою.

Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними про­ектами, погодженими з відповідними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і з питань охо­рони здоров'я (ст. 75 ВК).