§ 3. Правові форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Під правовою формою здійснення зовнішньоекономічної діяльності розуміють організаційно-правове оформлення взаємовідносин суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Можна виокремити дві форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Одна здійснюється у формі договору. Так, зовнішньоекономічні відносини щодо експорту (імпорту) товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється шляхом укладання і виконання зовнішньоекономічного договору, який ще називається “контрактом”.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Другою формою є здійснення інвестиційної діяльності. Іноземні інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Найбільш поширеним різновидом здійснення іноземних інвестицій в Україну є спільна підприємницька (господарська ) діяльність, тобто діяльність, що базується на співробітництві між суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення, а також створення спільних підприємств – підприємств, які базуються на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

 Науці відоме поняття міжнародної кооперації – взаємодії двох або більше суб’єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції або спеціалізації на окремих технологічних стадіях науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.

Як і будь-яка соціально вагома діяльність, зовнішньоекономічні відносини мають бути  законодавчо  врегульовані.

У цілому регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється з метою:

забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн (ст. 7 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

Україною як державою в особі її органів в межах її компетенції;

недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними (ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою таких інструментів:

законів України;

передбачених у законах України  актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їхньої компетенції;

економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

угод, що укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів ( ч. 3 ст. 7 “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Державне регулювання цієї діяльності має забезпечувати:

захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності для розвитку всіх  видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всіх напрямків використання доходів і інвестицій;

заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб’єктів господарювання на території України регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України.

Кожний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на своєчасне ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів з наступною інформацією про зміни в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Державні органи, відомства та установи, що видають нормативні акти, зобов’язані офіційно публікувати їх у широкодоступних засобах інформації України, причому зазначені акти не можуть набирати чинності до їх офіційної публікації. Кожний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на безпосереднє одержання інформації від державних органів, які на вимогу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані на платній основі оперативно надавати їм повні офіційні тексти нормативних актів.