§ 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною

Особливу увагу, з точки зору правового регулювання, привертають здійснювані суб’єктами зовнішньоекономічних правовідносин операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах. Адже здійснення вказаних операцій є легальним  шляхом зменшення оподатковуваної бази, мінімізації податкових затрат.

Закон України від 15 вересня 1995 року “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” визначає операцію з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах як операцію з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом і її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої продукції замовнику.

Під давальницькою сировиною розуміють сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником ( чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукції належить замовнику.

Готова продукція – продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що  використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева в контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена в країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконавця або в іншій країні. У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція.

Виконавцем у даному договорі виступає суб’єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною, замовником суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції;

Під час розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця.