Тема  3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ.

Питання:

1. Поняття ринку фінансових послуг. Система правовідносин, що виникають у зв’язку з наданням фінансових послуг. Суб’єкти ринків фінансових послуг.

2. Форми державного регулювання ринків фінансових послуг. Компетенція спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

3. Правове регулювання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Система та суб’єкти фінансового моніторингу.

4. Правове регулювання страхування. Державне регулювання ринку страхових послуг. Правовідносини, що виникають при наданні страхових послуг. Суб’єкти ринку страхових послуг.

5. Правове регулювання ринку цінних паперів. Діяльність на ринку цінних паперів, суб’єкти. Компетенція державних органів в регулюванні ринку цінних паперів.

6. Інші ринки фінансових послуг. Державне пенсійне страхування. Ломбардні операції, лізингові операції. Становлення ринків. Суб’єкти. Державне регулювання ринків.

Література:

Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменський, К.С. Хахулин и др.. Под ред. Мамутова В.К.- К.: Юринком Інтер.-  2002.-912 с.

Господарське право: Підручник./ Щербина В.С. – К.: Юринком Інтер, – 2003. – 480 с.

Підприємницьке право України./ Підручник. За заг. ред. доц. Шишки Р.Б. - Харків: Еспада.- 2000. – 480 с.

Шишка Р.Б.  Інвестиційне право України. Навчальний посібник. Харків: “Еспада”. - 2003

Нормативно-правові акти:

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-ІІІ //ВВРУ, - 2002, -  № 1, - ст.1.

Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. № 249-ІV // ВВРУ,  –2003, -  № 1, - ст.2.

Закон України “Про банки і банківську діяльність”//ОВУ. - 2001. - №1-2  (частина 1).- Ст.-1.// ВВРУ,  - 2001, -  № 5-6, -  ст. 30.

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР// ВВРУ. - 1996. - № 51.- Ст. 292.

Закон України  “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ // ВВРУ, -1991.-№ 38.- Ст. 508.

Закон України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19 червня 2003 р. № 978-ІV// ОВУ.- 2003.- № 30.- Ст. 1525.

Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні  сертифікати” від 19 червня 2003 р. № 979-ІV // ОВУ.-2003.- № 30.- Ст. 1526.

Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 5 квітня 2001 р. № 2374-ІІІ // ОВУ.- 2001.- № 17.- Ст. 731.

Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від  15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ// ОВУ. - 2001.- №16.- Ст. 690.

Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9.07.03 р. № 1057-ІV // ОВУ.-2003.- № 33.- Ст. 1769.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 р. № 1058// ОВУ.-2003.- № 33.- Ст. 1770.

Закон України ”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР// ОВУ, - 1997.- № 52.- Ст. 23.

Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР в ред. Закону України № 2745-ІІІ від 04.10.2001// ВВРУ, -  2002, - № 7, - ст. 50

Постанова Кабінету Міністрів України № 1523 від 18 грудня 1996 р. "Про порядок провадження діяльності страховими посередниками"// Зібрання постанов Уряду України. – 1996. - № 21. – с.590.

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 124 “Про затвердження порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента та ”// ОВУ, - 2004, - № 5, - ст. 245.

Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів Рішення Державної комісії з цінних паперів на фондовому ринку від 14.03.2001 № 60// ОВУ, - 2001, - № 16, - ст. 706.

Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 р. // ОВУ.-2003.- № 38.- Ст. 2047.

Положення про застосування Державною комісією з регулюванням ринків фінансових послуг України 13.11.2003 № 125 (в ред. розпорядження від 17.09.2004 № 2384) // ОВУ.-2003, - № 50, - ст. 2631.

Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України. Затв. Постановою Правління НБУ № 495 від 22 грудня 2000 р.// ОВУ, - 2001. - № 5. - ст.190.

Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського  законодавства. Затв. Постановою Правління НБУ №369 від 28 серпня 2001р.// ОВУ.- 2001, - № 41, - ст. 1864.

Інструкція про порядок регулювання  діяльності комерційних банків. Затв. Постановою Правління  НБУ № 368 від 28 серпня 2001р.// ОВУ. — 2001, - №40 - ст. 1813.

Положення про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України, затв. Постановою Правління НБУ 21.04.2004 № 172 // ОВУ, - 2004, -  № 20, -  ст. 1377.

Положення про порядок створення і державної реєстрації  банків, відкриття їх філій, представництв, відділень. Затв. Постановою Правління НБУ № 375 від 31 липня 2001 р.// ОВУ.- 2001. - № 44. - ст. 1991.

Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Затв. Постановою Правління  НБУ № 275 від 17 липня 2001 р.// ОВУ. - 2001. - № 34. - ст.1601.

Завдання 1.

Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) надала позику за рахунок власних коштів фізичній особі – працівнику фірми на умовах строковості та платності. Але за результатами планової перевірки районної податкової інспекції, які було направлено в обласну податкову адміністрацію з питань укладення договору позову, обласна податкова адміністрація надала роз’яснення районній податковій інспекції, що договір позики повинен бути визнаний судом недійсним, тому що надано під проценти, у зв’язку з чим стає ліцензованою банківською операцією – кредитною. Районна податкова інспекція звернулась до господарського суду про визнання недійсним договору позики на цій підставі.

 Чи має право  в цьому випадку районна податкова інспекція звертатися з позовом до суду?

 Яке рішення повинен прийняти суд і на підставі яких нормативних актів?

Завдання 2.

Банк доміцилював вексель акціонерного товариства (далі – АТ), яким АТ розрахувалося зі своїм постачальником. Після несплати векселя в строк АТ та банком та опротестування векселя в неплатежі, АТ звернулося з позовом до АТ і банку про стягнення суми платежу. Суд задовольнив позов тільки в частині стягнення суми з АТ, відмовив в стягненні суми з банку на підставі того, що у АТ- векселедавця наявні грошові кошти, і, у першу чергу, необхідно стягнути кошти з АТ, а у разі недостатності – з банку.

Оцініть законність   рішення суду та надайте обґрунтовану відповідь.

Завдання 3.

Комерційний банк прийняв локальний нормативний акт “Положення про кредитування”, в якому закріпив вимогу укладати кредитні договори, договори поруки, застави тільки в нотаріальній формі. Завчасно до прийняття рішення колегіальним органом банку – кредитним комітетом від клієнта вимагалося підписати кредитний договір в простій письмовій формі, що клієнт і виконав. Після прийняття рішення кредитним комітетом клієнт відмовився від нотаріального підписання кредитного договору і вимагав надання кредиту за підписаним кредитним договором. Банк відмовив.

1. Чи буде задоволено судом позов клієнта з вимогою до банку надати кредит за кредитним договором, підписаному у простій письмовій формі?

2. Яке співвідношення локальних нормативних актів банків з законами, нормативними актами НБУ та іншим законодавством.

Завдання 4.

Банком було надано кредит клієнту – акціонерному товариству (АТ) з додержанням усіх норм законодавства щодо укладення кредитного договору та його підписання. Кошти за кредитним договором були перераховані АТ і використані АТ на цілі відповідно до кредитного договору. Сума кредиту склала суму, яка перевищує 7 % капіталу банку. В подальшому стало відомо і банку і НБУ, що позичальник є інсайдером – юридичною особою, яка опосередковано володіє 10% статутного капіталу банку, і надання такого кредиту порушило економічні нормативи НБУ. НБУ застосував до комерційного банку заходи впливу та звернувся до суду про визнання угоди недійсною.

1. Які заходи впливу може застосувати в такому випадку НБУ? Назвіть порядок та підрозділ НБУ, що застосовує заходи впливу.

2. Підлягає задоволенню чи ні позов НБУ до банку?