Тема 6. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ.

Питання:

1. Поняття, ознаки, види інноваційної діяльності. Її місце та значення в рамках економічної політики держави.

2. Мета, принципи, пріоритетні напрямки та правові форми реалізації державою інноваційної політики. Господарсько-правові джерела інноваційного законодавства.

3. Особливості реалізації інноваційного проекту.

4. Правові форми створення, упровадження та комерціалізації інновацій: договори на створення та реалізацію науково-технічної продукції, договори передачі об’єктів інтелектуальної (промислової) власності, ліцензійні договори, передача як вкладів створюваним суб’єктам господарювання – юридичним особам.

5. Поняття “інновації”, її ознаки та співвідношення з поняттями “об’єкти інтелектуальної (промислової) власності”, “інноваційний продукт”, “інноваційна продукція”.

6. Система засобів державного регулювання інноваційної діяльності та система їх нормативно-правового закріплення.

7. Спеціальні суб’єкти інноваційного ринку: технопарки та технополіси, інноваційні бізнес-інкубатори, науково-дослідні установи, венчурні фірми.

Нормативні акти:

Господарський кодекс України: Закон України № 436-ІV від 16.01.2003 // ОВУ.-2003.-№ 11.-ст. 462.

Цивільний кодекс України Закон України № 435-VІ від 16.01.2003 // ОВУ.-2003.-№ 11.- ст. 461.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ // ВВРУ-1991.-№ 47 ст. 646.

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ // ВВРУ.-1992.-№ 12.- ст. 165.

Закон України “ Про науково-технічну інформацію” від 25 червня 1993 р. №3322-ХІІ // ВВРУ.- 1993- № 33 від 17.08.1993.

Закон України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” від 16 липня 1999 р. № 991-ХІV // ВВРУ.- 1999 № 40 ст. 363.

Закон України “Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. № 2623-ІІІ.// ВВРУ.- 2001.- № 48.- ст. 253

Закон України “Про інноваційну діяльність” від 4 липня 2002 р. № 40-ІV // ВВРУ-2002-№ 36-ст.266.

 Закон України “Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні” від 16 січня 2003 р. № 433-ІV//ВВРУ-2003.-№ 13.- ст.93.

 Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, затверджена Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-ХІV//ОВУ-1999-№ 29 від 06.08.1999.

Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 р. № 549// єдиний державний реєстр нормативно-правових актів № 1396/1997

Положення про порядок розгляду і державної реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України  від 17 грудня 1999 р. №2311//ОВУ.- 1999- № 5 від 06.01.2000.

 Положення про порядок здійснення контролю за цільовим використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, що ввозяться в Україну для виконання інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1999 р. №2311// ОВУ.-1999-№ 5 від 06.01.2000.

 Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 роки” від 25 серпня 2004 р. № 1085// ОВУ.-2004.-№ 34.-ст.2254

Література:

Святоцький О.Д., Крайнєв П.П., Ревуцький С.Ф. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні: питання теорії і практики / За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 80 с.

Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; Під ред. О.І. Волкова, проф.М.П. Денисенка. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 960 с.

Назарова Ю.Е. Участие правами промышленной собственности в хозяйственных обществах. – Х.: Эспада, 2002. – 88 с.

Атаманова Ю.Е. Участие в хозяйственных обществах правами промышленной собственности: Правовые проблемы передачи инновационного продукта. – Х., 2004. – 208 с.

Атаманова Ю.Є. “Інноваційне право України: проблеми теорії та систематизації” – Харків:Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005.- 120с.

Завдання 1.

Підприємства “А” і “В” уклали договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи та без об’єднання вкладів, предметом якого є координація діяльності та розподіл обов’язків із налагодження серійного виробництва нових мінеральних добрив, здатних значно покращити врожайність. За умовами договору підприємство “А” здійснює науково-дослідну частину проекту, проводить необхідні лабораторні та інші випробування, оформлює документацію та проведе реєстрацію розроблених суспензій та суміш як мінеральних добрив та підготує документацію для їх патентування як винаходи. Підприємство “В” приймає на себе фінансування досліджень та налагодження виробництва, оформлює необхідну для виробництва дозвільну документацію, буде здійснювати випуск та реалізацію продукції.

Сторони зазначеного проекту, вважаючи, що вони здійснюють інноваційну діяльність – проводять дослідження та випускають на внутрішній ринок України нову конкурентноздатну продукцію комплексної дії, яка за своїми основними показниками значно перевищує аналогічну продукцію інших виробників, а за деякими навіть не має аналогів, – а тому мають право на пільги із сплати ПДВ та податку на прибуток, перестали перераховувати відповідні суми до бюджету.

В результаті проведення планової перевірки податковою інспекцією підприємству “В” було зазначено на відсутність в нього права на пільги, передбачені ЗУ “Про інноваційну діяльність”, а тому було винесене рішення про донарахування сум податкових зобов’язань та сплату штрафу.

Директор підприємства “В” відмовився від сплати зазначених сум, вважаючи, що підприємство є суб’єктом інноваційної діяльності, бо виробництво та реалізація нових мінеральних добрив є його основною діяльністю, тобто становить більше 70 % загального обсягу продукції, що ним випускається.

Податковою інспекцією подано до господарського суду позов до підприємства “В” щодо донарахування та сплати сум податкових зобов’язань та сплати штрафу.

Вирішите спір по суті. Визначите, чи мають право підприємства “А” та “В” на пільги із сплати ПДВ та податку на прибуток, передбачені ЗУ “Про інноваційну діяльність” ?

Які суб’єкти господарської діяльності та за яких умов мають право на податкові та митні пільги при здійснення інноваційної діяльності?

Завдання 2.

У рамках договору про співробітництво між науково-дослідною фірмою “Х” (далі - НДФ “Х”), виробничим підприємством “N” (далі – ВП “N”) та корпорацією “А” розробляються нові високочастотні антени (далі – ВЧА). Згідно з умовами договору основні обов’язки між сторонами розподіляються наступним чином:

- НДФ “Х” проводить дослідження та здійснює розробку ВЧА, оформлює технічну документацію на них;

- ВП “N” готує дослідні зразки та проводить їх випробування, а пізніше буде займатися й масовим виробництвом товару та його реалізацією;

-  корпорація “А” фінансує весь проект.

Сторони домовилися, що всі питання, пов’язані із реалізацією проекту, ними вирішуються спільно, простою більшістю голосів.

На чергових зборах представників сторін ВП “N” та корпорацією “А” було запропоновано провести патентування розробки. НДФ “Х” в цілому ідею підтримала, але заявила, що як правовлоділець у заяві, а потім і в самому патенті має бути зазначена саме НДФ “Х”, оскільки вона є безпосереднім розробником ВЧА.

ВП “N” та корпорація “А” з такою позицією не погодились, зазначаючи, що в частині доручення НДФ “Х” провести наукове дослідження та розробку ВЧА у рамках договору про співробітництво вони виступають як замовники за договором на проведення НДР, а тому за умови відсутності у договорі про співробітництво інших положень права інтелектуальної власності на розробку належать ним спільно.

Для погодження розбіжностей сторони прийняли рішення звернутися до юридичної консультації для з’ясування правової сторони їхнього спору.

Дайте мотивовану відповідь юриста та запропонуйте можливі шляхи вирішення розбіжностей сторін.

Завдання 3.

Підприємство “К” – учасник технологічного парку “М”. На цій підставі воно звільнено від сплати ПДВ та ввізного мита на продукцію, сировину, матеріали, обладнання та інші товари, необхідні для реалізації проекту технопарку.

При виконанні проекту технопарку з’явилась потреба внести зміни до номенклатури й обсягу деяких матеріалів, сировини та комплектуючих. Поставки таких товарів були скориговані, у договори з відповідними контрагентами були внесені зміни та доповнення, однак вони не були відображені у довідці про номенклатуру та обсяг ввозу в Україну товарів, необхідних для реалізації проекту.

Податкова інспекція на підставі невиконання підприємством “К” вимог законодавства щодо внесення змін до номенклатури товарів, що ввозяться в Україну для реалізації проекту технопарку, оспорила право підприємства на звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита.

Вирішите спір по суті. Чи необхідно вносити зміни до довідки про номенклатуру та обсяг ввозу в Україну товарів, необхідних для реалізації проекту, у разі зміни та доповнення номенклатури та обсягів таких товарів?

Чи правомірна вимога податкового органу про позбавлення учасника технопарку пільг на цій підставі?

Назвіть підстави для позбавлення учасників технопарків пільг із сплати ПДВ та ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну для реалізації проекту технопарку.

Завдання 4.

Підприємство “Х”, яке є учасником технопарку “”М”, реалізовує продукцію в рамках виконання своїх обов’язків за договором про спільну діяльність, в тому числі й по зовнішньоекономічному контракту.

На підставі п. 1 ст. 7 ЗУ ““Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, яким встановлюється строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, які здійснюються при виконанні проектів технологічних парків, до 150 календарних днів, підприємство “Х” провело розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом протягом 130 календарних днів з дати митного оформлення відвантаженої продукції.

Податковим органом підприємству “Х” було надіслане повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, встановлених ЗУ “Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті”, вказуючи на відсутність у підприємства індивідуальної ліцензії НБУ на перевищення 90-денного строку розрахунків в іноземній валюті.

Підприємство “Х” подало позов до господарського суду на таке рішення податкового органу.

Вирішите спір по суті. Визначите, на які законно встановлені строки розрахунків за експортно-імпортними операціями, які здійснюються при виконанні проектів технологічних парків, мають орієнтуватися їх учасники?

Чи мають право податкові органи нараховувати учасникам технопарків пеню за перевищення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами?

Завдання 5.

Засноване у листопаді 1998 р. ТОВ “N” займається виробництвом свердел підвищеної стійкості на підставі використання іонно-плазмового напилення, на метод здійснення якого одним із засновників підприємства громадянином А. у вересні 1998 р. був отриманий деклараційний патент на винахід. Використання даного методу напилення ТОВ “N” здійснює на підставі передання засновником А. всіх майнових прав на цей винахід як вкладу до статутного фонду товариства.

ТОВ “N” вдалося налагодити серійне виробництво свердел, а також ним надаються послуги з встановлення, обслуговування та адаптації свердел до конкретних виробничих та технічних умов замовників.

У червні 2004 р. учасник (засновник) А. подав заяву про вихід із складу товариства. При цьому в заяві містилось прохання на виділ належної йому частки в майні товариства в натуральній формі, тобто повернути йому майнові права на деклараційний винахід у зв’язку з наміром перетворити деклараційний патент у повний.

Але на загальних зборах товариства у такому проханні А. було відмовлено. Позиція учасників зборів зводилася до того, що на права інтелектуальної власності не розповсюджується положення про можливість виділу частки учаснику, що виходить з товариства, в натуральній формі. Крім того, само товариство має намір подати заявку до патентного відомства про проведення кваліфікаційної експертизи для отримання патенту на винахід. Тому мова може йти лише при виплату А. належної йому грошової компенсації.

А. звернувся із позовом до суду із проханням визнати за ним право на отримання належної йому в майні ТОВ “N” частки в натуральній формі і примусити товариство повернути йому майнові права інтелектуальної власності на деклараційний винахід.

Вирішите спір по суті. Як має бути вирішена аналогічна ситуація, якщо майнові права інтелектуальної власності передаються як вклад до статутного фонду господарського товариства за ліцензійним договором?