2. Структура правової норми

Структура (або внутрішня форма) правової нор­ми — це об'єктивно зумовлена потребами право­вого регулювання її внутрішня організація, яка ви­ражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними.

123

Елементи правової норми (обов'язкові) — дис­позиція, гіпотеза, санкція.

Диспозиція — це частина норми, в якій зазна­

чаються права або обов'язки суб'єктів. Це — цен­

тральна, основна частина юридичної норми, яка

власне і вказує, описує дозволену (можливу),

обов'язкову (несолідну) й заборонену (неприпус­

тиму) поведінку суб'єкта. ■}

Гіпотеза — частина норми, в якій зазначають­ся умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Ці обста­вини відображаються спеціальним поняттям «юридичні факти». Призначення гіпотези — виз­начити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.

Санкція — частина норми, в якій зазначають­ся заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції — забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.

Факультативний елемент юридичної норми — за­охочення. Це — частина норми, в якій зазначають­ся певні цінності, блага. їх може отримати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції.

Види диспозицій, гіпотез, санкцій:

за складом — прості і складні;

за ступенем визначеності змісту — абсо­лютно визначені і відносно визначені (зокрема, оцінні, альтернативні).

Крім того, санкції поділяються на каральні (штрафні) й відновлювальні.