§ 1. Загальна характеристика організації роботи органів судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів

Розглянемо конституційні основи порядку утворення і функціонування системи таких груп органів: а) судової влади; б) прокуратури; в) правоохорони.

В Україні після прийняття Конституції судова влада діє як самостійна гілка влади. Конституція України визначає лише базові положення судової системи та закріплює конституційні засади подальшого розвитку судів та законодавства про організацію і діяльність системи судів загальної юрисдикції. Правосуддя в Україні здійснюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в Українській державі. Як вид державної Діяльності правосуддя пов'язане з вирішенням різних соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право. Реалізується правосуддя шляхом розгляду в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ з додержанням встановленої законодавством процесуальної форми.

Правосуддя здійснюють професійні судді. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя чеРез запровадження інститутів народних засідателів і присяжних. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише законові. Вони здійснюють судочинство одноособово, колегією суддів чи судом присяжних на засадах: а) законності; б) рів-

ності

усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

забезпечення доведеності вини; г) змагальності сторін та сво-'^и в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом

- 196-

- 197-

їх переконливості; д) підтримання державного обвинувачення у суді прокурором; е) забезпечення обвинуваченому права на захист; є) гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; ж) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; з) обов'язковості рішень суду.

Законом можуть бути визначені й інші засади судочинства. Особи, винні у виявленні неповаги до суду, притягаються до юридичної відповідальності.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Згідно з Конституцією в Україні необхідно створити апеляційні та місцеві суди, порядок утворення і функціонування яких необхідно врегулювати прийнятими законами. Конституція забороняє створювати надзвичайні та особливі суди. Відповідно> до ст. 12 розділу XV Конституції України «Перехідні положен-', ня» в Україні здійснюється судово-правова реформа з метою] приведення у відповідність з Конституцією України 1996 р. матеріального і процесуального законодавства, що закріплює, регулює та охороняє правовідносини у сфері формування і функціонування судової влади в Україні. Розроблена на підставі чинної) Конституції Концепція судово-правової реформи передбачає систему судів загальної юрисдикції, що побудована за принципами територіальності і спеціалізації: а) місцеві суди; б) апеляційні суди; в) військові суди; г) господарські суди; д) вищі суди. Очолює  систему судів загальної юрисдикції Верховний Суд України.

До місцевих судів включають районні (міські) суди, в яких,) розглядають у першій інстанції всі цивільні та адміністративні,! справи одноособово професійні судді. Кримінальні справи, де законом передбачено позбавлення волі, розглядають: а) до п'яти; років включно — одноособово; б) до десяти років включно — судом у складі одного професійного судді і двох народних засідателів; в) понад десять років — судом у складі судді і шести присяж-1 них (суд присяжних). Місцеві суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи. На суддів з адміністративних справ покладається обов'язок здійснювати судовий контроль за правомірністю процесуальних дій і рішень органів дізнання та досудового слідства.

Апеляційні суди утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Вони розглядають апеляції на рішення місцевих судів колегіальне у складі трьох професійних суддів відділення у цивільних, адміністративних чи кримі-

- 198-

нальних справах. Голова апеляційного суду чи один із заступників якого він призначить, вирішують питання про дозвіл відповідним підрозділам на негласне проникнення у приміщення, візуальне спостереження чи отримання інформації по каналах зв'язку чи з телеграфио-поштових відправлень або з застосуванням інших технічних засобів.

Військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил розглядають лише справи про військові злочини, вчинені військовослужбовцями, та скарги військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб та органів військового управління. Усі справи у першій інстанції розглядають військові суди гарнізонів. Апеляційними судами є військові суди регіонів і Військово-Морських Сил. Очолює систему військових судів Вищий військовий суд.

Систему господарських судів в Україні становлять господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, окружні та Вищий господарський суд. У першій інстанції одноособово чи колегіальне у складі трьох суддів господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядають усі господарські справи. Окружні суди охоплюють кілька областей за регіонами (Західного, Східного, Центрального, Південного), які є апеляційною інстанцією щодо вищезгаданих господарських судів. У касаційному порядку або за нововиявленими обставинами рішення цих судів можуть бути переглянуті Вищим господарським судом України.

Верховний Суд України відповідно до Концепції включає в себе такі вищі суди: а) цивільний; б) господарський; в) адміністративний; г) кримінальний; д) військовий. Вищі суди справ у першій інстанції не розглядають і є касаційною інстанцією для місцевих та апеляційних судів.

Минуло вже понад три роки з відведених п'яти на проведення судово-правової реформи, «але відчутних зрушень не видно. Багато що, коли не все, впирається у відсутність закону про судовий устрій», — відмітив Л. Д. Кучма на IV з'їзді суддів України 15 грудня 1999 р. Активізація проведення судово-правової реформи сприятиме поліпшенню організації і діяльності судової влади.

Таким чином, для реалізації конституційно-правових норм з питань судово-правової реформи необхідно прийняти цілий комплекс нормативно-правових актів на рівні законів та під-законних актів, у тому числі і процесуальних, що встановлюють порядок утворення і функціонування поки що неіснуючих судових органів та їх структурних підрозділів.

- 199-

Нагляд за додержанням законності в Україні здійснюють Генеральний Прокурор України та підпорядковані йому прокуро ри. Прокуратура була й залишається традиційною системою правоохоронних органів у національній правовій системі України. Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему. Вони здійснюють свої повноваження гласно і незалежно від будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування. Вплив у будь-якій формі на прокурорів з метою схилити їх на прийняття незаконних рішень чи ухилитися від їх прийняття тягне за собою встановлену законом юридичну відповідальність. Порядок утворення, організації і діяльності органів прокуратури закріплюється у Конституції та законах України. Відповідно до ст. 121 Конституції України за прокуратурою залишаються наглядові функції, що пов'язані з реалізацією судочинства, опера-тивно-розшукової діяльності, дізнанням та досудовим слідством, виконанням кримінальних покарань та інших примусових заходів, що обмежують індивідуальну свободу і недоторканність людини і громадянина. Функції загального нагляду та попереднього слідства згідно з Конституцією України прокуратура здійснює у межах перехідного періоду, але не більше ніж п'ять років з дня прийняття чинної Конституції.

Правоохоронна діяльність, забезпечення державної безпеки та захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законами. Вищезгадані військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод людини та громадянина або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у цих військових формуваннях та правоохоронних органах, а також членів їхніх сімей. Забороняється створення і функціонування в Україні будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

До системи правоохоронних органів згідно з Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. включаються органи: а) прокуратури; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митні; д) охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) державної контрольно-ревізійної служби; ж) рибоохорони; з) державної лісової охорони; й) інші органи, які здійснюють правоза-стосовні або правоохоронні функції.

Отже, нам слід розглянути порядок утворення, організації та діяльності державних органів правосуддя, прокуратури та правоохоронних органів.

-200-