§ 4. Організація роботи спеціальних судів

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді чинять правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Захист професійних інтересів суддів здійснюється у порядку, встановленому законом.

Військові суди в Україні становлять єдину систему судів загальної юрисдикції за спеціальним принципом і чинять правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України, їх діяльність спрямована на охорону від будь-яких посягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій. Правосуддя у військових судах здійснюється професійними суддями та народними засідателями. *Фофесійні судді військових судів (трибуналів), які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України Дроком на п'ять років, а потім довічно обираються Верховною одою України. Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим ст. 127 Кон-

-226-

15*

-227-

ституції України, перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу.

Військові суди гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил утворюються у складі голови, заступника (заступників) голови і суддів.

Кількість суддів у військових судах гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил встановлюється Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України.

Кількість народних засідателів по кожному військовому суду визначається головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Народні засідателі військових судів обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку. При здійсненні правосуддя вони користуються усіма правами судді. Порядок проведення зборів військовослужбовців для обрання народних засідателів визначається Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством оборони України. Народні засідателі, які не виправдали виявленої їм довіри, можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.

Повноваження військових судів закріплені законодавством і зводяться до розгляду справ про:

• всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються на законних підставах, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

•  шпигунство;

•   злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

•  злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;

•  адміністративні правопорушення військовослужбовців;

•  скарги військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;

•  захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації, та інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій.

-228-

У разі обвинувачення: а) однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоч би про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші — загальному суду, справу про всі злочини розглядає військовий суд; б) групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоч би одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справу щодо всіх обвинувачених розглядає загальний суд. Справи про злочини, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проведення зборів та особами начальницького складу виправно-трудових установ у період проходження ними військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі, коли на момент розгляду справи вони звільнилися з військової служби.

Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядають загальні суди.

Військові суди разом з кримінальними справами розглядають цивільні позови про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Систему судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації становлять військові суди: а) гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил; б) арбітражні суди.

Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів. Військовий суд гарнізону як суд першої інстанції розглядає: а) всі кримінальні справи, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил; б) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління; в) справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; г) інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій; д) справи за скаргами на санкцію прокурора про взяття під варту, на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні У справах про злочини, підсудні військовим судам; е) питання, Що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.

Військовий суд гарнізону обирається у складі голови, заступника голови і суддів. Очолює військовий суд гарнізону його голова, до повноважень якого входить:

• головування у судових засіданнях, призначення суддів як головуючих у судових засіданнях, утворення складу суду для ко-

-229-

легіального розгляду справ, вирішення питання про відвід судді, який одноособове розглядає справу;

•  здійснення керівництва вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, внесення подань у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

•  керівництво роботою канцелярії суду;

•  призначення і звільнення з посад робітників і службовці!

суду;

•  ведення особистого прийому, організація роботи з прийому військовослужбовців та інших громадян, розгляд скарг, заяв її пропозицій;

•  організація роботи з підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату суду;

•  інформування командування військових об'єднань і гарнізонів з питань діяльності суду;

•  здійснення інших повноважень, що надані йому законодавством.

Голова військового суду гарнізону в межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Військові суди регіону і Військова-Морських Сил утворюються відповідно у військових регіонах і Військово-Морських Силах України та у межах своїх повноважень: а) розглядають справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду та у зв'язку з нововиявленими обставинами; б) здійснюють нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів,  вивчають і узагальнюють  судову  практику,  аналізують  судову  статистику;! в) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.                                                                                                                       >

Військові суди регіонів і Військово-Морських Сил очолюють! відповідні голови, які здійснюють такі повноваження:

•  головують у судових засіданнях;

•  призначають суддів як головуючих у судових засіданнях;

•  утворюють склад суду для розгляду справ;

• вирішують питання про відвід судді, який одноособове розглядає справу, а також про відвід голови військового суду! гарнізону, який одноособове розглядає справу;

•  у межах і порядку, встановлених законом, заявляють про-' тести на рішення, вироки, ухвали і постанови у судових] справах;

•  керують роботою судів;

•  організовують роботу з вивчення і узагальнення судової! практики, діловодству, ведення й аналізу судової статистиці

-230-

ки, вносять подання у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

•  ведуть особистий прийом, організовують роботу суддів з прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та скарг;

•  призначають і звільняють з посад робітників і службовців суду;

•   організовують роботу з підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату суду і народних засідателів;

•  інформують відповідне військове командування з питань діяльності суду;

• здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Голови військових судів регіону і Військово-Морських Сил у

межах своєї компетенції видають накази з питань організації роботи суду.

Фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової колегії Верховного Суду України покладається на відповідні установи Міністерства оборони України за рахунок відповідно Міністерства юстиції України і Верховного Суду України з коштів державного бюджету, які спеціально виділяються на утримання військових судів.

Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.

Особовий склад військових судів користується усіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.

Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством України для військовослужбовців.

Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджує Верховна Рада України: для військових судів — за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, для військової колегії — за поданням Го Верховного Суду України.

-231-

Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України: суддям військових судів гарнізонів, регіо^ нів і Військово-Морських Сил — за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, суддям військової колегії Верховного Суду України — за поданням Голови Верховного Суду України. Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України.

Судді військових судів мають право на відставку відповідно' до Закону України «Про статус суддів». При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг, передбачених Законом України «Про статус суддів», або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 60-річного віку.

Службові приміщення військових судів охороняються військовими частинами гарнізонів, на території яких дислокуються військові суди.

Конвоювання у військові суди осіб, яких утримують під вартою на гауптвахтах, та охорону цих осіб здійснюють військові комендатури. Конвоювання осіб, яких утримують під вартою у слідчих ізоляторах, тюрмах та інших установах Міністерства внутрішніх справ України, здійснюється підрозділами внутрішніх військ.

Таким чином, військові суди е складовою єдиної судової системи України. Порядок їх утворення і функціонування передбачений чинним законодавством, деякі положення якого потребують удосконалення.

Господарські справи в Україні розглядають арбітражні суди, які включаються до системи судів загальної юрисдикції, що діють за спеціальним принципом. Систему арбітражних судів в Україні утворюють: а) Вищий арбітражний суд України; б) арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя. Президентом України за поданням Голови Вищого арбітражного суду можуть утворюватися й інші ланки арбітражних судів, а саме міські, міжрайонні, районні арбітражні суди тощо.

Очолює систему арбітражних судів в Україні Вищий арбітражний суд. Він є найвищим органом при вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов

-232-

та інших актів арбітражних судів України та контролю за їх діяльністю.

Вищий арбітражний суд України здійснює повноваження, що передбачені Законом Української РСР «Про арбітражний суд» від 4 червня 1991 р., зокрема він:

•  вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції Арбітражним процесуальним кодексом України, іншим законодавством України, міждержавними договорами й угодами;

•  приймає в межах підвідомчості арбітражних судів України до свого провадження будь-яку господарську справу;

•  переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя;

•  вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику розв'язання господарських спорів;

•  дає роз'яснення арбітражним судам, обов'язкові роз'яснення з питань практики застосування законодавства України, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок розв'язання господарських спорів;

•  веде роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин;

• здійснює організаційне керівництво арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх діяльності, перевіряє й поширює позитивний досвід роботи арбітражних судів республіки;

•  забезпечує добір і підготовку кандидатів у арбітри, підвищення кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу з матеріально-технічного забезпечення арбітражних судів і створення належних умов для їх діяльності, нормативного забезпечення/ведення статистичного обліку;

•  здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством.

До його складу входять: а) Голова; б) перший заступник і заступники Голови та арбітри. Структурно він діє у складі:

•  пленуму;

•  президії;

•  арбітражних колегій.

Голова Вищого арбітражного суду України (далі — Голова) обирається на посаду і звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Вищого арбітражного суду України. Він:

-233-

1) організовує діяльність Вищого арбітражного суду і несе відповідальність за виконання завдань, покладених на Вищий арбітражний суд, видає у межах своїх повноважень накази та інші акти; 2) призначає на посаду та звільняє з неї працівників апарату Вищого арбітражного суду, вживає заходів щодо заохочення і накладення дисциплінарних стягнень на голову арбітражного суду Автономної Республіки Крим, голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, арбітрів цих арбітражних судів, арбітрів та працівників апарату Вищого арбітражного суду; 3) здійснює організаційне керівництво роботою арбітражних судів України; 4) розподіляє обов'язки між заступниками Голови та арбітрами Вищого арбітражного суду; 5) затверджує структуру, штатний розпис, кошторис витрат на утримання Вищого арбітражного суду, Положення про структурні підрозділи Вищого арбітражного суду; 6) вносить подання щодо:

а)  призначення заступників Голови та арбітрів Вищого арбітражного суду, голів, їх заступників та арбітрів арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

б)   затвердження складу  президії  Вищого арбітражного суду;

в)  встановлення чисельності арбітрів та інших працівників Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя: та асигнувань на їх утримання; г) тлумачення законів України;! 7) забезпечує підготовку матеріалів з питань, що підлягають] розгляду на президії та пленумі Вищого арбітражного суду, вносить на розгляд ці питання, скликає президію і пленум та голо-;) вує на їх засіданнях; 8) може прийняти до свого провадження у І межах підвідомчості арбітражних судів України розв'язання господарського спору та переглянути рішення, ухвалу, постанову у] справі у порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним! кодексом України; 9) вносить у президію Вищого арбітражного! суду протести на рішення, ухвали, постанови, прийняті заступниками Голови Вищого арбітражного суду або на засіданнях під їх! головуванням; 10) вносить у пленум Вищого арбітражного суду! подання про перегляд постанов президії Вищого арбітражного! суду; 11) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Заступник Голови Вищого арбітражного суду України здійсшоє такі функціональні обов'язки: а) є головою арбітражної колегії Вищого арбітражного суду; б) може прийняти до свого провадження у межах підвідомчості арбітражних судів України розв'язання господарського спору у порядку, передбаченому Арбітражним   процесуальним   кодексом   України,   та   переглянути рішення, ухвалу, постанову у справі; в) відповідно до розподілу

обов'язків керує роботою структурних підрозділів апарату Вищого арбітражного суду; г) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Пленум Вищого арбітражного суду України включає: а) Голову Вищого арбітражного суду (головуючого), його заступників, арбітрів, голів арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя за посадою. Він скликається не рідше як двічі на рік. Про час його скликання члени пленуму повідомляються не пізніше як за п'ятнадцять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд пленуму. Засідання пленуму є правомочним за наявності не менш як двох третин його складу. Пленум на своєму засіданні приймає постанови відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму. Постанови підписує головуючий на засіданні.

Пленум Вищого арбітражного суду України здійснює такі повноваження: а) вирішує найважливіші питання діяльності арбітражних судів України; б) заслуховує повідомлення голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя про виконання покладених на них завдань і практику застосування законодавства;

в)  розглядає матеріали узагальнення арбітражної практики та статистики і дає керівні роз'яснення, що є обов'язковими для органів, які розв'язують господарські спори, а також підприємств, організацій, державних та інших органів, посадових осіб;

г) приймає рішення за висновками Конституційного Суду України про відповідність роз'яснень пленуму Вищого арбітражного суду Конституції України; д) переглядає за поданням Голови Вищого арбітражного суду постанови президії Вищого арбітражного суду з господарських спорів; е) обирає кваліфікаційну колегію, яка проводить атестацію, арбітрів арбітражних судів; є) розглядає інші дитання вдосконалення правового регулювання господарських  відносин,   які   вносяться   президією  або  членами пленуму Вищого арбітражного суду.

Для оперативного вирішення певних питань у період між засіданнями пленуму утворюється президія Вищого арбітражного СУДУ України (далі — президія) у складі Голови (головуючий), заступників Голови за посадою і кількох арбітрів. Засідання президії Вищого арбітражного суду є правомочними за наявності не менш як двох третин членів президії. Вона приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів її членів, які підписує головуючий на засіданні, її засідання проводяться не рідше як °Дин раз на місяць.

-234-

-235-

Президія повноважна: а) вирішувати питання організації та діяльності кадрів арбітражних судів України; б) заслуховувати повідомлення голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя, арбітрів арбітражних судів України та звіти керівників структурних підрозділів Вищого арбітражного суду; в) переглядати за протестом Голови Вищого арбітражного суду у порядку нагляду рішення, ухвали, постанови, прийняті Вищим арбітражним судом, та переглядати за нововиявленими обставинами справи, постанови з яких було прийнято самою президією Вищого арбітражного суду; г) розглядати матеріали узагальнення практики і аналізувати статистику, у період між засіданнями пленуму Вищого арбітражного суду давати роз'яснення щодо практики застосування законодавства України, яке регулює відносини у господарській сфері та порядок розгляду господарських спорів, з наступним затвердженням на пленумі; д) вносити питання для розгляду їх на пленумі; е) вирішувати інші питання, які вносяться Головою чи членом президії.

Для розгляду господарських справ створюється арбітражна колегія Вищого арбітражного суду України, її склад затверджується президією з числа арбітрів Вищого арбітражного суду. Арбітражна колегія: а) вирішує господарські спори, віднесені Арбітражним процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами до компетенції Вищого арбітражного суду; б) переглядає у порядку нагляду рішення, ухвали й постанови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя, переглядає за нововиявленими обставинами рішення, ухвали, постанови, які було прийнято названими судами. Голова Вищого арбітражного суду у разі потреби має право залучати арбітрів однієї колегії для розгляду справ в іншій колегії.

Безпосередньо значну частину господарських спорів розглядають арбітражні суди Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя. Вони: а) розглядають господарські спори, віднесені до їх компетенції, справи про банкрутство; б) переглядають в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови цього арбітражного суду; в) вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику розв'язання господарських спорів, вносять пропозиції Вищому арбітражному суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів; г) проводять роботу, спрямовану на запобігання правопо-

-236-

рушенням у сфері господарських відносин; д) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Вищеназвані арбітражні суди складаються з голови, першого заступника голови, заступників голови та арбітрів. Для вирішення організаційних питань можуть утворюватися президії арбітражних судів.

Голови арбітражних судів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя очолюють відповідні суди та здійснюють інші повноваження, а саме: а) можуть прийняти до свого провадження у межах компетенції відповідного арбітражного суду розв'язання господарського спору у порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом України, та переглядати рішення, ухвали, постанови у справі; б) розподіляють обов'язки між заступниками голови та арбітрами арбітражного суду; в) забезпечують підготовку кандидатів в арбітри; г) затверджують структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання арбітражного суду; д) організовують діяльність арбітражного суду і несуть відповідальність за виконання завдань, покладених на арбітражні суди, видають у межах своїх повноважень накази та інші акти; е) призначають на посаду та звільняють з посади працівників апарату арбітражного суду, застосовують щодо них заходи заохочення і накладають дисциплінарні стягнення; є) вносять Голові Вищого арбітражного суду України подання щодо призначення заступників голови та арбітрів, встановлення чисельності працівників і кошторису відповідного арбітражного суду; ж) здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством.

Заступники голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів області, міст Києва і Севастополя можуть: а) прийняти до свого провадження у межах компетенції відповідного арбітражного суду розв'язання господарського спору у порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом України, переглянути рішення, ухвалу, постанову у справі; б) відповідно до розподілу обов'язків керувати роботою структурних підрозділів апарату арбітражного суду та здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.

Таким чином, порядок утворення і функціонування військових і арбітражних судів в Україні регулюється законодавством колишньої Української РСР, що не сприяє ефективній діяльності названої системи судів. Прийняття нових законодавчих актів відповідно до конституційних вимог сприятиме поліпшенню судової діяльності та зміцненню законності і правопорядку в Україні. Необхідно якнайшвидше вирішувати питання передбачені Концепцією судово-правової реформи.

-237-

Важливе значення у координації роботи судів загальної юрисдикції належить такому колегіальному органові, як Вища рада юстиції.