§ 2. Організація роботи Конституційного Суду України
Конституційний Суд України (далі — Конституційний Суд) єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, що вирі-є всі питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Призначаються судді строком на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидатури на посади суддів Конституційного Суду можуть вносити Голова Верховної Ради України та не менш як четверта частина народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Кожен депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури. Підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, внесеної у встановленому порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів Депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Су-ДУ, який призначався Верховною Радою України, вона у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.
За результатами голосування Головою Верховної Ради Ук-Раши підписуються постанови Верховної Ради про призначення °УДДів Конституційного Суду.
Президент України проводить консультації з Прем'єр-мініст-Р°м України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на п°сади суддів Конституційного Суду.
-201-
Призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента • України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Президентом України, Президент України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.
З'їзд суддів України (далі — з'їзд) є найвищим органом суддівського самоврядування. Крім інших повноважень, на з'їзді відбувається призначення шести суддів Конституційного Суду. З'їзд скликається не рідше як один раз на п'ять років. Президія Верховного Суду України і Президія Вищого арбітражного суду України приймають спільне рішення про скликання з'їзду, утворюють організаційний комітет, затверджують орієнтовний перелік питань, що виносяться на обговорення, та визначають дату і місце проведення з'їзду суддів України. На з'їзд можуть бути запрошені представники: а) органів законодавчої і державної виконавчої влади; б) члени науково-консультативних рад Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України; в) представники навчальних і наукових закладів, громадських організацій. Крім чергових з'їздів, можуть проводитися і позачергові, що скликаються за ініціативою: а) президій Верховного Суду України і Вищого арбітражного суду України; б) ради суддів України; в) не менш як однієї третини складу суддів загальних судів України.
Делегати на з'їзд обираються за нормою: один делегат від десяти суддів загальних судів і один делегат від шести суддів арбітражних та військових судів. Вони обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатур. З'їзд є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини від числа обраних делегатів. Його пленарне засідання відкриває Голова Верховного Суду України або Голова Вищого арбітражного суду України. На з'їзді, відкритим голосуванням обирається президія у кількісному складі, який визначається з'їздом, яка й керує роботою з'їзду. Проводиться обговорення і затвердження переліку питань, внесених розгляд, визначається порядок роботи, обирається мандатна комісія, секретаріат та інші органи. Рішення з'їзду приймаються більшістю голосів, як правило, відкритим голосуванням.
Отже, з'їзд є представницьким органом судійського самоврядування і представляє інтереси всіх суддів України.
Таким чином, призначення суддів Конституційного Суду
трьома представницькими суб'єктами дає змогу розглядати^
-202-
единий орган Конституційної юрисдикції як повністю незалежний, що повинен діяти лише на основі Конституції та Закону України «Про Конституційний Суд України». Конституційний Суд організує свою діяльність на певних принципах, а саме: а) верховенства права; б) незалежності; в) колегіальності; г) рівноправності суддів; д) гласності; е) повноти і всебічності розгляду справ; є) обгрунтованості прийнятих ним рішень.
До його повноважень належать прийняття рішення та дача висновків у справах щодо:
— конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
— відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
— додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту у межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
— офіційного тлумачення Конституції та законів України. Повноваження Конституційного Суду мають певні межі. До
його компетенції не належать питання щодо законності актів органів державної виконавчої влади (крім Кабінету Міністрів України), органів влади Автономної Республіки Крим (крім Верховної Ради Автономної Республіки Крим) та органів місцевого самоврядування, деякі інші питання, що віднесені законодавством до компетенції судів загальної юрисдикції.
Конституцією України, законами та актами Конституційного Суду встановлюються організація і функціонування його внутрішньої роботи. Названі документи містять правові норми, що визначають порядок: а) утворення і діяльності посадових осіб та органів; б) провадження у справах; в) фінансування Конституційного Суду та його Секретаріату; г) діловодства; д) внутрішнього розпорядку.
Серед посадових осіб, що обираються (призначаються) можна виділити: а) голову Конституційного Суду; б) його заступники; в) голів постійних комісій; г) секретарів колегій; д) керівника Секретаріату. Голова Конституційного Суду (далі — Голова) обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (спецзасіданні) зі складу його суддів шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк не пізніше Двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.
-203-
Спецзасідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду. Головує і на спецзасіданні один із заступників Голови Конституційного Суду. У разі коли до списку кандидатур на посаду Голови внесено кандидатуру судді, який є головуючим, то головує старший за віком суддя, не внесений до такого списку. Форму бюлетеня для голосування по виборах Голови та форму протоколу голосування затверджують шляхом відкритого голосуванням. Пропозицію щодо висунення кандидатур на посаду Голови вносить головуючий на спецзасіданні. До списку може бути внесена будь-яка кількість кандидатур, які дали згоду балотуватися на таку посаду, їх заслуховують на спецзасіданні, затверджують відкритим голосуванням, що оформляється протоколом, який підписує головуючий.
На спецзасіданні з числа суддів обирається комісія для організації та проведення виборів у складі трьох суддів із числа суддів, що не балотуються на посаду Голови. Головуючий на спецзасіданні не може обиратися до складу комісії. Комісія для організації та проведення виборів Голови обирає зі свого складу відкритим голосуванням голову комісії, про що складається протокол. Комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. На звороті бюлетенів підписується головуючий і ставиться відтиск печатки Конституційного Суду. Бюлетень без підпису та відтиску печатки недійсний. У бюлетень для таємного голосування в алфавітному порядку вписуються прізвища, ім'я та по батькові кандидатів. Кожен суддя Конституційного Суду розписуються за одержання бюлетенів в окремому списку. Бюлетені, що залишилися, погашаються. Голосуючий повинен залишити у списку для таємного голосування прізвище не більш як одного кандидата, закресливши прізвища інших. Бюлетені, в яких залишено прізвища більше як одного кандидата, вважаються недійсними. У разі коли викреслено всі прізвища, бюлетень вважається дійсним. Це означає, що виборець проголосував проти всіх кандидатів. Комісія забезпечує таємність голосування.
Після проведення таємного голосування комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси «за» і «проти» по кожному кандидату і складає протокол голосування, який підписує голова і члени комісії. Протокол оголошується головою комісії на спецзасіданні і затверджується більшістю голосів від загальної кількості суддів Конституційного Суду, що брали участь у спецзасіданні. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. У разі якщо жоден із кандидатів не одержав необхідної кількості голосів, за рі-
-204-
тенням комісії проводиться повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів. Якщо два і більше кандидатів на посаду Голови одержали найбільшу однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по цих кандидатах. У разі, якщо один із кандидатів одержав більшу, але не одержав необхідної кількості голосів, а інші за ним два і більше кандидатів одержали однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по всіх цих кандидатах. У тих випадках, коли при повторному голосуванні Голову не обрано, проводяться нові вибори з висуненням нових кандидатур, що не були включені до бюлетеня при перших виборах, у порядку, передбаченому Законом України «Про Конституційний Суд України» та відповідним Регламентом. Спецзасідання протоколюється, а протокол підписує головуючий. Матеріали Спецзасідання головуючий передає керівникові Секретаріату Конституційного Суду, який їх опечатує у присутності головуючого та обраного Голови і передає їх за актом на зберігання до Архіву Конституційного Суду.
Голова має повноваження, що передбачені Законом та доповнюються Регламентом. Він очолює Конституційний Суд та організовує його діяльність. До його повноважень, передбачених Законом належить:
• організація роботи колегій суддів Конституційного Суду, комісій та Секретаріату Конституційного Суду;
• скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;
• розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом;
• здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
Регламент Конституційного Суду передбачає додаткові повноваження Голови, який:
• подає на затвердження Конституційного Суду проект кошторису витраі- на кожний наступний рік;
• подає на затвердження Конституційного Суду план роботи Конституційного Суду на кожний квартал року;
• скликає чергові, а також з власної ініціативи або на вимогу не менше трьох суддів Конституційного Суду позачергові засідання Конституційного Суду України з організаційних та інших питань діяльності Конституційного Суду;
• видає розпорядження;
• призначає на посади своїх радників та помічників, наукових консультантів та помічників суддів Конституційного Суду за
- 205 -
їх пропозицією, заступників керівника Секретаріату Конституційного Суду, керівників самостійних структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів, кандидатури яких на посади погоджуються на засіданні Конституційного Суду та їх заступників;
• присвоює ранги державного службовця працівникам Секретаріату Конституційного Суду;
• застосовує до працівників Секретаріату Конституційного Суду заходи заохочення та дисциплінарного стягнення;
• звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні Конституційного Суду про діяльність Конституційного Суду, а також щоквартально інформує суддів Конституційного Суду про свою діяльність на засіданні Конституційного Суду;
• представляє Конституційний Суд у відносинах з органамї державної влади України та органами інших держав і міжнародних організацій;
• виступає від імені Конституційного Суду з офіційним заявами. (
Текст офіційної заяви Конституційного Суду затверджуєтьс^ на його засіданні з ініціативи Голови або не менше трьох суддів' Конституційного Суду. Голова не може ухилитися від виступу офіційною заявою Конституційного Суду. Судді, які залишилис у меншості при затвердженні тексту офіційної заяви, не мають права прилюдно заявляти про незгоду з нею.
Голова має двох заступників Голови Конституційного Суду! (далі — заступники Голови). Вони виконують за дорученням Го^ лови окремі його повноваження. У разі відсутності Голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язку виконує заступник, який є старшим за віком, а за відсутност обох заступників обов'язки Голови виконує найстарший за віко* суддя Конституційного Суду.
Заступники Голови обираються за пропозицією Голови один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у такому порядку:
— на спецзасіданні з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада стала вакантною;
— повноважним є спецізасідання, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду;
— відкритим голосуванням на спецзасіданні затверджуютьс» форма бюлетеня для голосування по виборах заступника ГоловиЦ та форма протоколу голосування;
-206-
— до списку кандидатур вносяться судді Конституційного Сулу, які запропоновані Головою і дали згоду балотуватися на цю посаду. Кандидатури заслуховуються на спецзасіданні;
— їх список затверджується відкритим голосуванням і оформляється протоколом, який підписує головуючий;
— на спецізасіданні з числа суддів Конституційного Суду обирається комісія для організації та проведення виборів (далі — комісія) у складі трьох суддів із числа суддів, що не балотуються на посаду заступника Голови. Головуючий на спецзасіданні не може обиратися до складу комісії;
— комісія обирає зі свого складу відкритим голосуванням голову комісії, про що складається протокол;
— комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. На звороті бюлетенів підписується головуючий на спецізасіданні і ставиться відтиск печатки Конституційного Суду. Бюлетені без підпису головуючого та відтиску печатки є недійсними;
— комісія вносить у бюлетені для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, ім'я та по батькові кандидатів на посаду заступників Голови. Судді Конституційного Суду розписуються про одержання бюлетенів в окремому списку. Бюлетені, що залишилися, погашаються;
— суддя Конституційного Суду при голосуванні залишає у списку для таємного голосування прізвище одного або обох кандидатів на посади заступників Голови або закреслює прізвища обох кандидатів;
— комісія забезпечує таємність голосування. Після проведення таємного голосування вона перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси «за» і «проти» кожного кандидата, складає протокол голосування, який підписується головою і членами комісії, оголошується головою комісії на спецізасіданні та затверджується більшістю голосів від. загальної кількості суддів Конституційного Суду, що беруть участь у спецзасіданні;
— обраним на посаду заступника Голови вважається кандидат, за якого проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду;
— у разі якщо жоден із кандидатів на посаду заступника Голови не одержав необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори з висуненням нових кандидатур, що не були включені до бюлетеня при перших виборах, у встановленому Законом та Регламентом порядку;
— спецізасідання протоколюється. Протокол засідання підпи-сУє головуючий;
- 207 -
— матеріали спещзасщання головуючий передає керівникові Секретаріату Конституційного Суду. Керівник Секретаріату опечатує ці матеріали у присутності головуючого і передає їх за актом на зберігання до Архіву Конституційного Суду.
Заступники Голови наділяються окремими повноваженнями Голови за його розпорядженням.
Для попереднього розгляду конституційних подань і конституційних звернень у складі Конституційного Суду утворюються дві колегії суддів, що вирішують питання щодо відкриття провадження у справах за: а) конституційними поданнями; б) конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів колегій приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Він призначається на строк повноважень колегій відкритим голосуванням із числа кандидатур, запропонованих суддями відповідної Колегії. При призначенні ведеться протокол засідання, що передається до Архіву Конституційного Суду, а його копія — до відділу кадрів Секретаріату Конституційного Суду.
На секретаря Колегії суддів покладаються певні повноваження. Він:
• очолює Колегію та організовує її роботу з питань розгляду конституційних подань та конституційних звернень, які надійшли до Колегії суддів;
• головує на засіданні Колегії суддів;
• вносить пропозицію на засіданні Конституційного Суду про заміну судді-доповідача у справі в разі його неможливості брати участь у підготовці та розгляді матеріалів справи за конституційним поданням, конституційним зверненням;
• вносить на розгляд Конституційного Суду пропозицію щодо тимчасового введення до складу Колегії суддів судді Конституційного Суду з іншої Колегії у разі неможливості проводити протягом тривалого часу засідання Колегії через відсутність кворуму;
• звітує щоквартально про роботу Колегії суддів на засіданні Конституційного Суду;
• вирішує інші питання організації роботи Колегії суддів.
Для здійснення допоміжної роботи з питань організації внутрішньої діяльності Конституційний Суд на своєму засіданні
-208-
В0ріоє з числа суддів постійні комісії, що є його допоміжними ообочими органами. Положення про постійні комісії Конституційного Суду затверджується Конституційним Судом на пленарному засіданні. Роботою постійної комісії керує її голова, який призначається Головою Конституційного Суду на трирічний строк.
Конституційний Суд може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права. Пропозицію подає суддя-доповідач Конституційного Суду.
Ухвалу про утворення тимчасової комісії приймають судді Конституційного Суду на пленарному засіданні. У ній встановлюється строк для підготовки висновку. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для формулювання нею висновку. Такий висновок має містити відомості про її членів, їх фах, місце роботи, вчений ступінь та наукове звання, а також про справу, з якої дається висновок, зміст висновку, дату подання висновку, підписи членів комісії. Якщо член тимчасової комісії не погоджується з висновком у цілому або з окремими його положеннями, він подає окремий висновок або ж викладає свою думку з окремих питань. Якщо Конституційний Суд вважає положення, викладені у висновку тимчасової комісії, недостатніми для повного з'ясування обставин справи або за наявності суперечностей у висновку, він може постановити ухвалу про проведення додаткових досліджень тим же складом тимчасової комісії або утворити тимчасову комісію в іншому складі. Висновки тимчасових комісій за будь-яких обставин додаються до матеріалів справи і оцінюються на пленарному засіданні Конституційного Суду.
Важливим для організації роботи є порядок провадження у справі. Процесуальний порядок провадження у справах має певні стадії: а) порядок звернення до Конституційного Суду; б) порядок попереднього розгляду звернень; в) порядок розгляду звернень на пленарних засіданнях; г) прийняття і введення в дію актів Конституційного Суду.
Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.
Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих 'Юложень) неконституційним, про визначення конституційності ^народного договору або про необхідність офіційного тлума-
14-
-1-830
-209-
чення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту.
Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках конституцій-ності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: а) Президент України; б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Верховний Суд України; г) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; д) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, Конституції України є: а) Президент України; б) Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України, є Верховна Рада України. Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є: а) Президент України; б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; г) Верховний Суд України; д) Кабінет Міністрів України; е) інші органи державної влади; є) Верховна Рада Автономної Республіки Крим; ж) органи місцевого самоврядування.
У конституційному поданні має бути зазначено:
• повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;
• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
• повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституцій-ність якого (деяких його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;
• правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (деяких його положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;
-210-
• дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);
• перелік матеріалів і документів, що додаються.
Саме подання та документи і матеріали до нього подаються у трьох примірниках.
Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є: а) громадяни України; б) іноземці; в) особи без громадянства; г) юридичні особи.
У конституційному зверненні мають бути зазначені:
• прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;
• відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
• статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд;
• обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;
• дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
• перелік документів і матеріалів, що додаються. Звернення та документи і матеріали подаються у трьох примірниках.
Конституційне подання або конституційне звернення у будь-який час до дня його розгляду на пленарному засіданні може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив До Конституційного Суду.
Для припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликаються, на засіданні Конституційного Суду приймається процесуальна ухвала.
У відкритті конституційного провадження може бути відмовлено у разі:
— відсутності встановленого Конституцією та законами ^країни права на конституційне подання, конституційне звернення;
14»
-211-
— невідповідності конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та законами;
— непідвідомчості Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.
Порядок відкриття провадження у Конституційному Суді за конституційним поданням чи конституційним зверненням закріплюється у законі. Ухвалу про початок провадження приймає Колегія суддів Конституційного Суду або Конституційний Суд на своєму засіданні.
Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття такої процесуальної ухвали ця справа вноситься на розгляд пленарного засідання Головою Конституційного Суду.
У разі прийняття процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.
У такому самому порядку Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними зверненнями приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у такому провадженні.
Будь-яка з колегій суддів Конституційного Суду під час підготовки справи, Конституційний Суд у процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розгляду справи. Як колегії, так і Конституційний Суд під час підготовки справи та у процесі провадження у справі можуть призначати експертизу і вирішувати питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів. Вони також мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких має забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи. За ухилення без поважних причин від явки у Колегію чи в Конституційний Суд та відмову надати необхідні документи, матеріали чи інші відомості або їх умисне
-212-
лриховування винні несуть юридичну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Після відкриття провадження справу розглядає Конституційний Суд на пленарному засіданні. Строк розгляду справи за конституційним поданням має не перевищувати трьох місяців, а у випадках, визнаних Конституційним Судом невідкладними, — не більше одного місяця. Строк провадження у справах за конституційним зверненням має не перевищувати шести місяців. Обчислення строків провадження починається з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі. Дату розгляду справи Конституційним Судом визначає його Голова.
Організаційно-правовими формами роботи Конституційного Суду України є засідання та пленарні засідання.
На засіданнях Конституційного Суду (далі — засідання) розглядаються усі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях відповідно до Закону.
Конституційний Суд на своїх засіданнях:
• затверджує Регламент, Положення про Секретаріат, Архів, Бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду, вносить зміни та доповнення до них;
• призначає за поданням Голови керівника Секретаріату Конституційного Суду та приймає рішення про звільнення його з посади;
• приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональній склад;
• розглядає пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду, затверджує проект кошторису на кожний фінансовий рік;
• затверджує структуру і штатний розпис Конституційного
Суду;
• заслуховує щоквартально інформацію Голови про використання бюджетних асигнувань;
• приймає рішення про дострокове звільнення з посади Голови та заступників Голови Конституційного Суду;
о • приймає рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду у випадках, передбачених законом;
• заслуховує щоквартально звіти керівника Секретаріату Конституційного Суду та керуючого справами Конституційного
Суду;
• приймає у разі потреби рішення про невідкладність ВІДКРИТТЯ конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;
-213-
• приймає рішення щодо персонального складу делегацій Конституційного Суду та їх керівників;
• дає згоду на призначення заступників керівника Секретаріату Конституційного Суду, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;
• вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.
Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду, які брали участь у засіданні.
Засідання скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії суддів, постійних комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний засідання керівник Секретаріату доводить до відома суддів та учасників засідання не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання. Порядок денний засідання визначається Головою та затверджується на засіданні Конституційного Суду.
На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження у яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені чинним законодавством до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду України встановлюється Законом, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. На пленарних засіданнях Конституційний Суд:
• приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;
• затверджує положення про постійні комісії;
• приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.
Рішення (висновок) Конституційного Суду вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.
Пленарне засідання Конституційного Суду скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії суддів та постійних комісій або не менше трьох суддів Конституційного Суду.
-214-
Пленарне засідання Конституційного Суду скликає Голова не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду та його учасників не пізніше як за десять днів до дня скликання засідання. Порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду визначається Головою і затверджується на засіданні. На пленарному засіданні головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності — старший за віком заступник Голови. За відсутності і заступників на ньому головує старший за віком суддя Конституційного Суду. Вони забезпечують додержання порядку при проведенні пленарних засідань. Учасники та присутні у залі засідань попереджаються про необхідність додержання встановленого порядку. При виявленні неповаги до Суду або перешкоджання проведенню його пленарного засідання порушник може бути притягнутий до встановленої законом відповідальності. За пропозицією головуючого Конституційний Суд виносить про це ухвалу. Порушник випроваджується із залу засідань Конституційного Суду.
Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення, давання висновку, прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали них участі.
Секретаріат Конституційного Суду забезпечує ведення протоколів засідань та пленарних засідань. У них зазначаються: а) місце, дата, час початку і закінчення засідання; б) прізвище, ім'я, по батькові головуючого, суддів Конституційного Суду як присутніх, так і тих, хто відсутні із зазначенням відомих причин відсутності кожного з них; в) відомості про учасників конституційного провадження; г) формулювання питань, які розглядалися; д) запис про всі дії Конституційного Суду згідно з їх послідовністю; е) ухвали, винесені Конституційним Судом, та результати голосування по них; є) посилання на факти, які учасники конституційного провадження просили відобразити у протоколі.
На пленарних засіданнях Конституційний Суд України приймає рішення та висновки.
Конституційний Суд за результатами розгляду справ щодо к°нституційності законів та інших правових актів Верховної Ра-ди України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів
-215-
України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймає рішення.
Конституційний Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо у процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України правових актів (їх окремих положень), які попередньо' не досліджувалися, крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку > у справі, Конституційний Суд визнає такі правові акти (їх окремі; положення) неконституційними.
Рішення Конституційного Суду повинно мати чітко визначений законом зміст і містити: а) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер; б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи; в) перелік учасників судового засідання; г) зміст конституційного подання; д) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, кон-ституційність якого розглядається; е) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд, приймаючи рішення; є) мотивувальну частину рішення; ж) резолютивну частину рішення; з) обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Висновки Конституційний Суд дає у справах з питань: а) офіційного тлумачення Конституції та законів України; б) про відповідність чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, Конституції України; в) щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту.
У зміст висновку Конституційного Суду входять: а) його найменування, дата і місце дачі, номер; б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи; в) перелік учасників судового засідання; г) зміст конституційного подання або конституційного звернення; д) положення Конституції України, якими керувався Суд даючи висновок; е) мотивувальну частину висновку; є) резолютивну частину висновку; ж) обов'язкове зазначення того, що висновок Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Рішення Конституційного Суду приймаються та його сновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосу^ вало не менше десяти суддів Конституційного Суду. Названі ай ти приймаються чи даються після поіменного голосування Іш
-216-
Х0м опитування суддів Конституційного Суду. Пропозиції суддів до проекту рішення чи висновку голосуються у порядку надходження. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення та висновку є обов'язковим. Суддя, який підписав рішення чи висновок може викласти у письмовій формі свою окрему думку і додати її до рішення чи висновку Конституційного Суду.
Рішення і висновки видаються державною мовою, мають бути підписані не пізніше семи днів після прийняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і разом з окремою думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України і рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Копії рішень і висновків Конституційного Суду надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єктові права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді.
У разі потреби Конституційний Суд може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Він має право зажадати від органів, на які покладається обов'язок забезпечити виконання актів, письмового підтвердження виконання рішення, додержання його висновку. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність згіднр з законом.
Якщо виявлено нові обставини у справі, що не були предметом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку у справі, Конституційний Суд може відкрити нове провадження у справі.
Діяльність Конституційного Суду фінансується з Державного бюджету України, витрати на забезпечення його діяльності передбачаються окремим рядком у бюджеті. При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів ^країни та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису.
-217-
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює його Секретаріат на чолі з керівником. Положення про Секретаріат Конституційного Суду, його структуру і штати затверджує Конституційний Суд. Керівник Секретаріату призначається Конституційним Судом за поданням його Голови з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді. Він не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Кандидатура на цю посаду обговорюється на засіданні Конституційного Суду. У тому разі, коли запропоновану кандидатуру відхилено, Голова Конституційного Суду пропонує іншу кандидатуру. Рішення про призначення керівника Секретаріату Конституційного Суду приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні Конституційного Суду. Повноваження керівника Секретаріату Конституційного Суду визначаються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду. Керівник та інші посадові особи Секретаріату є державними службовцями.
Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються у його Архіві. Матеріали справи, щодо яких Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в його Архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в Архіві безстрокове. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його Архіві на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про Архів Конституційного Суду затверджує Конституційний Суд. Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду. Положення про Бібліотеку затверджує Конституційний Суд. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».
Таким чином, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймаються Конституційним Судом. Він не може виходити за межі своєї діяльності і не підміняє діяльність інших органів правосуддя.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 65 Главы: < 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. >