§ 6. Організація роботи прокуратури

Прокуратура України становить єдину систему органів, на які покладаються:

•  підтримання державного обвинувачення в суді;

'     • представництво інтересів громадянина або держави в суді у '        випадках, визначених законом;

•  нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову    діяльність,    дізнання,    досудове слідство;

•  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі-10        шень у кримінальних справах, а також при застосуванні ін-'к        ших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмежен-':•''        ням особистої свободи громадян.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. На перехідний період в Україні діє Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. Згідно з цим законом прокуратура України:

•  становить єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчес-

;:";        тоящих прокурорів вищестоящим;

•  здійснює свої повноваження на підставі додержання Кон-ч         ституції України та чинних на території республіки законів У"        незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

•  захищає у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

• вживає заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

•  діє гласно, інформує державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

Систему органів прокуратури становлять: а) Генеральна прокуратура України; б) прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних); в) міські, районні, міжрайонні прокуратури; г) інші прирівняні до них прокуратури; д) військові прокуратури.

- 247 -

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури: а) регіонів; б) Чорноморського флоту; в) Військове-Морських Сил України (на правах обласних); г) військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України, який її очолює.

Він затверджує штатну чисельність органів прокуратури України у межах фонду заробітної плати.

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.

Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами за погодженням з Державним комітетом статистики України розробляють систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк його повноважень — п'ять років. Він:

•  спрямовує роботу органів прокуратури та здійснює контроль за їх діяльністю;

•  призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

•  затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

•  призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;

•  призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

•  відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратура-

ри та інших фахівців, за винятком осіб, призначення яких

передбачено законом; ,, • відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх

органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує ,,,     положення та інструкції;

.._ • присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чи-;І    ни працівників прокуратури. Вносить подання Президен-.тові України про присвоєння класних чинів державного ."..•    радника юстиції 1, 2 і 3-го класів.

Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства. Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного характеру у разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути скасовані: а) Президентом України; б) відповідним судом у порядку, передбаченому законом; в) самим Генеральним прокурором України.

Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і комісій та інших органів Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств, комітетів та інших органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Участь Генерального прокурора України, його заступника в засіданні Пленуму Верховного Суду України і пленуму Вищого арбітражного Суду України, прокурора Автономної Республіки Крим або його заступника у засіданні президії Верховного Суду Автономної Республіки Крим, прокурора області, міст Києва і Севастополя або їх заступників у засіданнях президій обласного, Київського і Севастопольського міських судів є обов'язковою. Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.

До єдиної системи органів прокуратури, що забезпечують нагляд за додержанням законності на місцях, входять прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські і районні в місті прокуратури, їх очолюють відповідні прокурори. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних): а) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України; б) за погодженням з Генеральним прокурором ^країни вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур у межах затвердженої чисельності та фонду заробітної

-249-

плати. У цих прокуратурах утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегії затверджує Генеральний прокурор України.

На перехідний період у Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим зберігається функція попереднього розслідування і є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах. У прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі. У районних, міжрайонних, міських прокуратурах діють старші слідчі і слідчі. Слідчі прокуратури проводять попереднє слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підвідомчості, а також в інших справах, переданих їм прокурором.

Колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають найважливіші питання, що стосуються: а) додержання законності; б) стану правопорядку; в) діяльності органів прокуратури; г) виконання наказів Генерального прокурора України; д) кадрових питань; е) заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

На засіданнях колегій можуть заслуховуватися повідомлення і пояснення: а) керівників міністерств, інших органів державної виконавчої влади; б) результатів нагляду та контролю за діяльністю підприємств, установ та організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства.

Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. У разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить у життя своє рішення. Про розбіжності Генеральний прокурор України доповідає Президентові України, а інші прокурори — Генеральному прокуророві України. Члени колегії Генеральної прокуратури можуть повідомити свою особисту думку Президентові України, а член колегії інших прокуратур — Генеральному прокуророві України. Прокурор Автономної Республіки Крим, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її президії, постійних комісій та інших органів Верховної Ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств та республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, а також місцевих рад, їх виконавчих комітетів, комісій, державних органів виконавчої влади.

Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські та інші прирівняні до них прокурори, заступники

-250-

і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих органів, місцевих органів виконавчої влади.

Прокурори не можуть входити до комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних місцевими радами або їх виконавчими органами. Вони продовжують виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів (загальний нагляд) та функцію попереднього слідства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють його функціонування. За прокурорами протягом п'яти років після 28 червня 1996 р., тобто з дня набрання чинності Конституцією України, зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.

Важливим напрямом діяльності Генеральної прокуратури України і підлеглих прокуратур є прокурорський нагляд. Організація прокурорського нагляду має свій предмет, форми і методи здійснення. Розрізняють кілька видів прокурорського нагляду, а саме: а) загальний (зберігається на перехідний період); б) за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю; в) участь прокурора у розгляді справ у судах; г) за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру.

Предметом загального нагляду є: а) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам; б) додержання законів, що регулюють індивідуальну свободу і особисту недоторканність та інші громадянські, політичні, соціальні, економічні, екологічні, сімейні, культурні, особисті права і свободи людини і громадянина, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; в) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка їх виконання проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську Діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

-251-

При здійсненні загального нагляду прокурор має певні повноваження, а саме: а) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, може входити у приміщення державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи належності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; б) може мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію; в) вимагати подання у прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою; г) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності та заходи щодо її забезпечення; д) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення фахівців для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз; е) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

У разі виявлення порушень закону, прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: а) опротестувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів, інших органів виконавчої влади, виконавчих і розпорядчих органів на місцях, місцевих рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також акти і дії їх посадових осіб; б) вносити подання або заявляти протест на рішення місцевих рад до відповідного суду залежно від характеру порушень; в) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; г) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; д) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та причин і умов, що їм сприяли; е) звертатися до суду або арбітражного суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

-252-

формами і методами діяльності прокурора при здійсненні загального нагляду є: а) протест; б) припис; в) подання; г) постанова.

Протест — це письмовий документ, що вноситься прокурором (його заступником) на акт, який суперечить законові, до органу, що його видав, або до вищестоящого органу. Такий самий порядок заявлення протесту на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті ставиться питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконних діянь посадової особи, вжиття заходів щодо поновлення порушеного права. Протест зупиняє дію такого акта і підлягає обов'язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходження і в цей же строк про наслідки розгляду протесту має бути повідомлений прокурор. При відхиленні протесту або ухиленні від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Таку заяву може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Дія акта зупиняється з моменту подання заяви до суду.

Письмовий припис про усунення порушень закону — це письмова вказівка, що вноситься прокурором (заступником ) до органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Він вноситься у разі, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві. Суб'єкти, яких стосується припис, можуть його оскаржити вищестоящому прокуророві, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів і винести своє рішення, яке є остаточним.

Подання виносить прокурор (заступник) з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, до державного органу, органу місцевого самоврядування, громадської організації або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Про вжиття відповідних заходів щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про їх наслідки має бути повідомлено прокуророві не пізніше як у місячний строк.

-253-

У разі коли подання внесено до колегіального органу, цей орган повідомляє про день засідання прокуророві, який має право особисто взяти участь у його розгляді.

Постанова про дисциплінарне чи адміністративне провадження — це письмовий документ прокурора (заступника) у разі порушення закону посадовою особою або громадянином. Залежно від характеру порушення закону може бути винесена мотивована постанова про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Названа постанова підлягає розглядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

До вищеназваних документів пред'являються певні вимоги, а саме в них обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Здійснюючи загальний нагляд, прокурор повноважний вирішувати деякі питання, що випливають з міждержавних угод. Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги має право: а) вирішувати питання про порушення і розслідування кримінальних справ; б) проводити дізнання; в) видавати злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів; г) направляти повідомлення про наслідки кримінального переслідування та вирішувати інші питання, передбачені такими угодами.

Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за наявності передбачених законом підстав мають право давати санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.

Під час здійснення своїх повноважень прокурори мають право викликати до прокуратури громадян. Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, проводиться за рахунок державного бюджету. У такому самому порядку відшкодовуються збитки обвинуваченим, проти яких справу було припинено за реабілітуючими обставинами чи вони були виправдані судом.

- 254 -

Прокурори здійснюють нагляд за законністю у діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, і проводять дізнання, попереднє слідство та інші дії при здійсненні боротьби зі злочинністю. Завданням такого нагляду є сприяння: а) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; б) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинені злочинні дії; в) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; г) охороні прав і законних інтересів людини і громадянина, що перебувають під слідством; д) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, щоб органи дізнання і попереднього слідства: а) додержувалися передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оператив-но-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ та строків провадження слідства і тримання під вартою; б) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження усіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують підозрюваного чи обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; в) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів щодо їх усунення. Ці повноваження визначаються кримінально-процесуальним законодавством. Прокурор може доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Як зазначалося вище, за прокурором на перехідний період строком до п'яти років зберігається право давати санкції на арешт підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину. Таке право належить: а) Генеральному прокуророві України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняним до них прокурорам та їх заступникам; б) міським, районним, районним у містах та іншим, прирівняним До них, прокурорам; в) заступникам прокурорів міст і районів, районів у містах з населенням понад 150 тисяч, якщо це обумовлено спеціальним наказом Генерального прокурора України.

Даючи санкцію, прокурор зобов'язаний перевірити наявність Для цього підстав, передбачених законом, а саме: а) ретельно

- 255 -

ознайомитися з усіма матеріалами, що містять підстави для взяття під варту; б) у разі потреби особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого; в) у разі, коли підозрюваний чи обвинувачений неповнолітні, прокурор зобов'язаний його допитати. Кожен випадок дачі прокурором санкції на арешт може бути оскаржено заарештованим, його захисником, законним представником неповнолітнього до суду.

Прокурор (заступник) мають право давати обов'язкові для виконання органами дізнання і попереднього слідства вказівки щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, якщо вони даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Прокурор (заступник) можуть подати чи підтримати поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування заподіяних злочином збитків з метою захисту інтересів держави, людини і громадянина, якщо останні за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права самостійно.

Прокурор має певні повноваження і здійснює передбачені законодавством завдання в судовому процесі. Він, беручи участь у розгляді справ у судах і додержуючись принципу незалежності суддів та підкорення їх лише законові, сприяє: а) виконанню суддями вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ; б) ухваленню судових рішень, що грунтуються на законі. З цією метою він може вступити у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства. Прокурор зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Він має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються Законом України «Про прокуратуру» та процесуальним законодавством України.

Конституційним обов'язком прокурора в суді є підтримання державного обвинувачення. Він бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор: а) бере участь у дослідженні доказів; б) подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному; в) керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів. Якщо прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитися від обвинувачення.

-256-

Законодавство надає право прокуророві (заступникам) вносити касаційне й окреме подання на вироки, рішення, ухвали і постанови суду (судів) у межах їх компетенції, незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні й окремі подання лише у справах, у розгляді яких вони брали участь.

Прокурор (заступник ) має право у межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу або категорію справ, за якими вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили, для заявлення протесту. Суб'єктами права заявлення протесту на акти судів (суддів), які набрали чинності, є:

• Генеральний прокурор України ( його заступники) — на акти будь-якого суду (судді) України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та Президії Вищого арбітражного Суду України;

•  прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя ( їх заступники) — на акти районного, міського, районного у місті суду (судді) та ухвали судових колегій відповідно Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського судів, а також на рішення арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Протест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути заявлено районним, міським, районним у місті прокурорами або вищестоящими прокурорами та їх заступниками. Усі протести заявляються за наявності підстав для перегляду справи у порядку судового нагляду.

Прокурором, який заявив протест, та вищестоящим прокурором (його заступником) до початку розгляду справи судом можуть бути доповнені чи змінені або відкликані протести, касаційні й окремі подання, ухвали та постанови. Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право відкликати із суду кримінальну справу, за якою обвинувачений ще не відданий до суду. Ці прокурори за наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право водночас із витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту у суді. Зупинити виконання відповідного рішення, ухвали і постанови суду до закінчення провадження у справі можуть прокурори та їх заступники, яким надано право заявляти протест у цивільній справі, у

17 —

1-830

-257-

справі про адміністративне правопорушення або справі, розглянутій арбітражним судом, і які витребували цю справу.

Прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи людини і громадянина. Предметом такого нагляду є додержання: а) законності у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують кримінальні покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом; б) встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах; в) їх прав і виконання ними своїх обов'язків під час перебування у вищезгаданих місцях.

При здійсненні нагляду прокурор має такі повноваження: а) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; б) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень; в) зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Є обов'язковими і підлягають негайному виконанню постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру.

Таким чином, Конституція і чинне законодавство передбачають певний порядок організації і діяльності органів прокуратури. Значна частина законів не відповідає нормам Конституції України 1996 р. і найближчим часом має бути приведена у відповідність з Основним Законом. Це сприятиме зміцненню законності у цілому в державі, громадянському суспільстві і, зокрема, у системі правоохоронних органів.

-258-