style='border:none;padding:0cm'>Передмова

Відомо, що виробництво, обіг, збут та вживання наркотиків утворюють проблему світового рівня, що на сьогодні загрожує особистості, а звідси – цілим народам і державам. Боротьба з цим соціальним злом потребує ефективних та скоординованих дій, оскільки разом з тероризмом, корупцією, воно гальмує розвиток особистості, прагнення до вдосконалення, розвитку і благополуччя. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу – від вивчення історії походження та розповсюдження наркотичних засобів до впливу цих речовин на мозок або центральну нервову систему, дослідження їх руйнівного характеру на особистість людини. За цих обставин ми нагадаємо, що спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН з всесвітньої проблеми наркотиків, яка відбулася 8–10 липня 1998 р., закликала держави та міжнародну спільноту до співробітництва і нарощуванню зусиль по боротьбі з попитом, виробництвом та незаконним обігом наркотиків та зв’язаної з ними організованою злочинністю.

Актуальність цієї проблеми на теренах України сьогодні ні у кого не визиває сумнівів. Вона обумовлена цілим рядом факторів: соціальних, економічних, психологічних тощо. Наркоманія – соціальна патологія. Сьогодні спеціалісти не відчувають вагань в оцінці наркологічної ситуації – розповсюдження наркоманії в нашій державі, яке прийняло епідемічний характер, охопило практично всю територію, особливо південну частину держави і, що визиває особливу тревогу, утворився кримінальний ринок наркотиків на рівні організованих злочинних угруповань.

Наркоманія порушує відтворення робочої сили. Переважна частина зареєстрованих наркоманів – молодь. За оцінками експертів реальна чисельність наркоманів може досягти 450 тис. осіб віком від 10 до 18 років [Ясинський В. Наркотик умеет ждать того, кто ждать не умеет // Время. 1999. 5 окт.]. Від наркотиків зростає смертність серед підростаючого покоління. За даними Мінохорониздоров’я за останні 10 років доля наркоманів серед школярів зросла у 6–8 разів, а смертність серед цієї групи виросла в 40 разів. Враховуючи, що значна частина наркоманів не доживає до 30 років, можна стверджувати, що ця вікова група не дасть потомства.

Чітко відслідковується зв’язок між ростом вживання наркотиків та протиправною, навіть злочинною поведінкою підлітків і молоді. Реагуючи на це, до нового Кримінального кодексу України вміщено цілий розділ   «Кримінальна відповідальність за виготовлення, розповсюдження та зловживання наркотиків», який нараховує статті, що передбачають злочини та покарання за їх скоєння.

Опираючись на викладені факти, можна з усією впевненістю стверджувати, що профілактика наркоманії є ключовим питанням і національної безпеки, і зберігання нації. Очевидно, що держава повинна займатись цілеспрямованою діяльністю у сфері попередження наркоманії.

Верховна Рада, Президент та Кабінет Міністрів України розробили та прийняли цілий комплекс програмних мір з профілактичної роботи по запобіганню наркоманії в Україні. Колектив науковців Національного університету внутрішніх справ не стоїть осторонь цієї проблеми. В 2000 році побачила світ книга «Молодежь и наркотики», яка була видана за підсумками міжнародного дослідницького проекту «Динаміка і соціокультурний механізм розповсюдження наркотиків серед молоді і післявоєнний період». Кинга, яку Ви тримаєте в руках, продовжує поглиблене вивчення цієї проблеми, але трохи з іншої сторони – від історії виникнення наркотиків до руйнівного впливу їх на особистість.

О.М. Бандурка,

 академік, д-р юрид наук, професор