style='border:none;padding:0cm'>Галюциногени

Термін «галюциногени» відносять до групи медичних препаратів, які впливають на ЦНС, викликаючи відхилення в сприйнятті часу, самосвідомості і зміні фізичного світу.

Галюциногени - речовини, спроможні за умов прийому навіть малих доз (нерідко міліграмів) викликати галюцинації. У фармакології їх часто позначають психотомиметиками, тобто засобами, при дії яких виникають короткочасні («модельні») психози.

Сюди відносяться похідні лізергінової кислоти, триптаміну (наприклад, псилоцибін), фенилетиламіну (мескалін), гліколевої кислоти (дитран, амізіл). Галюцинаторну дію можуть також викликати каннабіноїди (діючі складові гашишу), атропін і атропіноподібні речовини, а також інгалянти (бензин, ацетон і ін.). Проте, їхня галюциногенність виявляється при вживанні значних доз, і, крім того, не завжди галюцинації є головним симптомом у клінічній картині інтоксикації цими речовинами. Галюциногени не діють заспокійливо і болезаспокійливо і, у міру звикання до них, фізичної залежності від них практично не буває.

Найефективнішою дією, що спричиняють ці речовини, є порушення сприйняття в людині. Почуття можуть варіюватися від суму, туги, тривоги («поганої подорожі») до екстазу («гарної подорожі»). «Погана подорож» може виражатися у появі різної сили психозів. У деяких випадках психози продовжуються ще довго після припинення вживання препарату. Самим неприємним наслідком вживання галюциногенів є непередбачуваність їхнього впливу.

Галюциногени зазвичай синтезуються з натуральних хімічних речовин, що зустрічаються в рослинах, хоча сама рослина може бути абсолютно нешкідливою. Встановлено, що з понад 600000 відомих видів рослин тільки 1 із 10000 містить хімічні речовини, здатні викликати галюциногенний ефект у людей. З появою «зроблених наркотиків» або «аналогів» наркотичних речовин, нові синтетичні складові винаходились в лабораторіях. В результаті чого з'являлися нові наркотичні речовини.

Ці речовини мали й інші назви («психоделічні», «психотомітичні»). «Психоделічні» - термін, що з'явився в 60-х і використовувався для позначення речовин, що «розширювали розум»*. «Психотомітичні» - використовувався для опису можливості цих препаратів штучно створювати психотичні стани. Ця група препаратів включає:

діетіламід лізергінової кислоти (LSD):

галюциногенні «аміни», такі як: МДМА, ДМА, ДМТ;

мескалін, психоактивний елемент кактуса пейота;

різноманітні галюциногенні гриби й інші речовини;

коноплі і фенциклідин можуть бути включені до цієї групи, як галюциногенні, через їх вплив, але вони є відокремленими речовинами через унікальні властивості LSD;

найгалюциногенніша речовина та ефекти всіх інших подібних препаратів порівнюються з LSD.