style='border:none;padding:0cm'>Діетіламід лізергінової кислоти (LSD)

LSD був вперше винайдений у 1938 р. у Швейцарській лабораторії Сандоз доктором Альбертом Хоффманом. У той час Хоффман експериментував із похідними алкалоїдів ріжків. Ріжки цвілі ростуть на різноманітних злакових і трав'янистих культурах. В історичній літературі відомі факти появи «Вогню Святого Антонія», хвороби, яка виникає при вживанні хліба, зробленого з зараженого зерна. Результатом була гангрена кінцівок, викиди у вагітних, психопатична поведінка.

Ріжки цвілі містять ряд хімічних речовин, включаючи ерготамін, що використовуються для звуження матки після родів і лікування мігреней. Ерготамін також використовується при виробництві LSD. Артур Кук у своїй книзі «Прийнятний Ризик» обговорює відкриття препарату, подібного до LSD, як історичне пояснення «Судів над Відьмами» у XVII сторіччі.

У 1943 р. Хоффман вирішив досліджувати LSD далі і прийняв під час дослідів невеличку дозу лізергінової кислоти в сполученні з діетіламідом, і відчув ряд зорових галюцинацій, які продовжувалися декілька часів. Цей стан був не неприємним. І через декілька днів Хоффман спеціально прийняв 250 мкг (у 5 разів більше нормальної дози) LSD і знову відчув галюцинації. Хоффман пізніше описував, що бачив кольорові звуки і образи. Вони перетворювалися в єдині об'єкти, змінюючи форму і колір.

У 1949 р. у США LSD, у якості активного психотерапевтичної речовини, був поданий як експериментальний медичний засіб для лікування розумових і емоційних розладів.

Через «ефект деперсоналізації», до якого призводив LSD, вважалося, що людина могла «вийти за межі себе» і подивитися на себе з боку і, тим самим, вирішити свої проблеми. Після експериментів виявилося, що LSD не був ефективним при лікуванні алкоголізму. Його також випробували на наркоманах і шизофреніках, але без усякого успіху. З 1956 по 1967 р. без згоди пацієнтів деякі урядові агентства в США проводили експерименти з LSD на людях. У 1965 р. LSD був заборонений Федеральним урядом, але в країні вже діяла велика кількість підпільних лабораторій, які насичували своєю продукцією наркоринок США.

В Гарварді проводив експерименти з LSD Тімоті Лірі. В цей час він був переконаний, що LSD може «розширювати свідомість», може зробити мозок більш ефективним і творчим. Практика показала, що LSD не спроможний зробити життя більш творчим і продуктивним.

LSD найдужчий з усіх галюциногенних препаратів. Це безбарвна, без смаку і запаху речовина. Сила її дії вимірюється унціями (1 у.=28,350 г). Одна унція чистого LSD містить психоактивної речовини на 300000 доз, при середній дозі в 50-100 мкг. При прийомі орально 1 доза LSD починає діяти через 45 хвилин і ця дія триває 6-12 годин. Фізичні ефекти подібні до дії стимуляторів ЦНС і виявляються в розширенні зіниць, припливі крові до особи, підвищенні тиску, прискоренні серцебиття, потовиділенні і нудоті. Психологічні ефекти, які викликає LSD, індивідуальні і залежать від дози, шляху і характеру (тривалого, систематичного) вживання. Дослідження показали, що психічні зміни, які викликаються прийомом LSD, наступні:

зміна настрою;

ненормальні відчуття тіла;

зміни в сприйнятті кольору, простору і часу;

галюцинації.

Галюцинації відбуваються зі зміною і змішанням почуттів (зору, звука, запаху і дотику), яка має назву «синестезія». Може виявлятися почуття втрати глибини і часу сприйняття, знижується здатність почувати небезпеку і реагувати на неї. Втрачається контроль над емоціями. Почуття можуть варіюватися від ейфорії до агресії. Хоча LSD не викликає фізичної залежності, з'являється звичка, а з ній і недостатність початкових доз. Повернення до нормального стану після вживання LSD наступає швидко, а звичка не виникає при одиничному вживання.

Смерть, як наслідок вживання LSD, не наступає, проте, має місце самогубство. Реакції на його вживання суперечливі. Трудність полягає в тому, що немає точного засобу виміру кількості вжитого наркотику і його чистоти.

Однією з найважливіших реакцій на вживання LSD є, так званий, «зворотній спалах», що відбувається без наступного вживання LSD і виражається в психозах. Такі галюцинації можуть тривати днями або місяцями після останнього вживання.

Наслідки вживання LSD

Навіть одноразове вживання LSD може призвести до змін генетичного коду.

Вживання LSD призводить до необоротних змін в головному мозку. Виникають необоротні психічні порушення різного ступеня тяжкості аж до повного розпаду особистості.

Особистість людини, яка вживає LSD, поділяється на дві частини: Я спостережливе та Я вболіваюче. Кожна із цих часток свідомо функціонує і сама по собі, і одночасно з другою, що визначає неможливість поєднання вражень в єдине логічне ціле.

Увага дробиться, щоб супроводжувати незалежне функціонування органів почуттів, але їй не заважають критичні і селективні функції особистого Я, - під впливом наркотику вони просто зникають.

Через розділення Я протягом всього LSD-“подорожі”, одночасно існують дві форми свідомості: нова, психоделічна та нормальна, що є одночасно і спостерігачем, і критиком.

Наркотик накопичується в клітинах мозку, залишаючись там на довгий час, може викликати ті ж відчуття, що і безпосередньо після вживання, і через декілька місяців.

У деяких осіб, що прибігали до LSD, з перших прийомів пробуджується сильний потяг до повторення інтоксикацій. У цих випадках легко формується психічна залежність, що може бути дуже сильною. У таких людей виклик у себе галюцинозу стає основним сенсом життя.