style='border:none;padding:0cm'>Головні нейромедіаторні системи. Ацетилхолін

З усіх нейромедіаторів одним із перших був відкритий ацетилхолін, можливо, тому, що він знаходиться в найбільш зручних для вивчення нейронах, розташованих за межами мозку. Він міститься в закінченнях нейронів, що управляють м'язами скелета. У місцях з'єднання нервів із м'язами є щілини, подібні синаптичним, що називається нейромускулярним з'єднанням. Коли нейрони, сполучені з м'язовими волокнами, збуджуються, вони виділяють в область нейромускулярного з'єднання ацетилхолін, і м'язи скорочуються. Ацетилхолін також грає важливу роль у мозку, але подібно більшості інших нейромедіаторів його функції до кінця не вивчені. Усе ж відомо, що він є важливим регулятором відчуття спраги. При утворенні прикметників від нейромедіатора просто береться корінь слова (у даному випадку холін) і до нього додається суфікс «ергічний». Так, спрагу ми назвемо холінергічною функцією, нейрони, що містять ацетилхолін - холінергічними нейронами, а наркотики, що блокують ацетилхолін - антихолінергічними наркотиками. Здогадно, ацетилхолін також є важливим елементом системи пам'яті.

Є докази того, що хвороба Альцгеймера - прогресуюча втрата пам'яті в старечому віці - пов'язана з порушенням функціонування нейронів на одній із холінергічних ділянок. Найсучасніші дослідження хвороби Альцгеймера спрямовані на визначення характеру ушкодження цих ділянок і розробку засобів лікування або запобігання цих ушкоджень. У 1993 році комісія Парка-Девіса оголосила про те, що отриманий і офіційно затверджений перший препарат для лікування хвороби Альцгеймера такрин (Содпех), що збільшує рівень ацетилхоліна в мозковій тканині. Дослідження хвороби Альцгеймера дали нові докази на користь того, що причиною психічних захворювань є порушення нормального функціонування нейромедіаторів.