ВСТУП

 Сьогодні дуже актуальною є проблема удосконалення управлінні підготовкою працівників органів внутрішніх справ в контексті змін, що відбуваються у 'суспільному розвитку. Як в нашій країні, так і за кордоном гостро обговорюються питання управління якістю роботи поліції у XXI столітті, підготовки: кадрів, а також механізми реалізації нових моделей спеціаліста правоохоронної діяльності (Анисимков В.М., Буничев Ю.А. Полиция XXI века: концепции и механизм реализации (по материалам 1-го полицейского конгресса по вопросам управления качеством работы полиции). -М., 1998.).

Процес становления спеціаліста залежить не тільки від того, що людина може робити в межах конкретної професії, тобто від ступеню сформовакосгі її знань, досвіду та професійних здібностей, але й від того, що вона бажає та повинна робити. Тому важливе значення у визначенні професійної придатності має сфера її інтересів, обов'язків, намірів та планів, які визначаються широким комплексом економічних» соціальних, технічних, організаційних факторів, але одночасно мають при цьому власну "саморухливість", внутрішню активність.

Відомо, що досвід та здібності людини є стійкими психічними утвореннями, їх розвиток та вдосконалення вимагає значних зусиль, витрат часу, й тому якісні та кількісні зміни тут відбуваються повільно. Але використання здібностей та досвіду суттєво залежить від мотивації професійної активності. Усвідомленісгь вибору професії, процесу кавчання та самої діяльності пов'язана з тим, якого особястістяого сенсу набувають для людини професійні цілі, зміст діяльності, вимоги професійного та етичного характеру. Крім того, сила прагнення оволодіти професією та, відповідно, сам процес становлення особистості як спеціаліста також залежить від професійної мотивації.

В зв'язку з тим, що система відбору кадрів в органи внутрішніх справ радікально змінилась та відбувається виключно через навчальні заклади, проблема вивчення професійно! мотивації при відборі кандидатів на кавчання у навчальні заклади системи МВС є особливо актуальною. Сьогодні разом з підвищенням загальноосвітнього рівня працівників ОВС виріс рівень їх соціальних домагань, що незавжди сприяє найкращому соціально-психологічному клімату в колективі. & ОВС велика плинність кадрів, у провідних службах зменьшується кількість досвідчених та кваліфікованих працівників, більшість складає - молодь зі стажем роботи не більше трьох років. Незважаючи на те, що останнім часом відбір кадрів до ОВС став більш організованим (в т.ч.

З

через комісії псжхофізіолопчних лабораторій), чкою порушень дисципліни й законності працівниками ОВС ке зменшується.

Такий стан вкг^ує на иеобхідність звернути особливу увагу ш якісний аспект комплектування органів внутрішніх справ, формування нового типу спеціаліста, який би відрізнявсь професійно важливими характеристиками, стійкою професійною к^гявацією, адекватною соціальним умовам ш вимогам професії'

Як відмічає АЛ. Роша іЗ<А), недостатке ефекгшдаиъ діяльності працівника СВС залежні* ж шд різноманітних об'єктивних факторів (організаційним соцтдьно-йш^шіопчимх т<* ж.), так і від суб'єктивних: стійкої мотивації до обраної професії та наявності комплексу здібностей до неї. Тільки спояучешш цих двох взаємопов'язаних факторів забезпечує успішну професійну діяльність.

Практика показує, що ори відборі кандидатів на службу частіше враховується тільки сам факт бажання працювати в системі ОВС, не-дос.атньо вивчаються внутрішні мехзшзми, які мотивують людину до такого виборе

Діюча система набору слухачів у иавчаяьш заклада МВС України передбачає перевірку загальноосвітніх знань абітурієнтів лід час складання вступних іспитів, медичний контроль стану здоров'я, психологічне обстеження на базі психофізіологічних лабораторій. І якщо традиційна форма складання Іошів з окремих дисциплін страж-дає поверховістю та вшшдковіспв, то Існуюча методика Іюшшлоіічно* -\; обсі^>і,еїдая має зикяючш клшешу спрямованість і переслідує, на-вшшлепйя осіб із психічними відхиленшшн та штожяією. псшсояогічкога відбог^ ^бітурієшів навчальних

»ь оі сівші МВС та кандидатів на слу^у в ОВС, що базується ^ *ьдиі й оцінці їх професійноЗІ спрямованості, нахилів, здібнос-тей. психолоачкої та моральної готовності до а^^шюї професії', не проводиться (б).

Таким чином, дослідження професійної мотивації та її розвитку є необхідним як для більш повного теоретичного вивчення даної проб* леми, так і для вирішення практичних питань професійного відбору та формуванню мотиваційної сфери особистості спеціаліста.

. Виявлення професійних мотивів, врахування їх динаміки в процесі оволодіння професією, цілеспрямоване формування в ході кавчально-вкховної роботи дозволяє:

кандіздатів зі стійкою професійною мотива-юншига тим саміш матеріальні витрати на їх гадго-товку, Іо, щ& не менш важш j&o, зменшити, якщо не вккяючиш зовсім, пов лззій з їднм моралі Іп вктратк;

•    підвищити сфеїс^яйиасїь яргьфзсіряоі Ійглгь^яа та ІІавчан-ш що є особливо важливим у зв-*язі$ з постійним збіть-шенням обсягу нег»бхщіШУ :^*Я' тг* д**> с^л^Іаото включення в професійну діяльність;

в    забезпечити скоріше становлення соціаліста, '.^т^^ша, організатора;

«    значною мірою запезпечнти самостійне засвоєння людиною знань ж протягом навчання в навчальному закладі, так і після закінчення його.

Виявлення професійної мотивації дозволяє також правильно намітити шляхи її формування та зміцнення при навчанні у вузі (від чого залежить наступна професійна діяльність), а також під час адаптації випускника на робочому місці.

Знання особливостей мотивації дозволяє також удосконалювати сам процес навчання в залежності від розуміння важливості того чи іншого предмету для наступної професійно! дЬшьжкггі.

Виявити мошви вкбору професії - це озшшє зменшити відсів майбутніх спеціалістів ще у процесі навчання. Як показує ярактика (14). більш ретельний професійний відбір, виявлення професійних мотивів дають позитивні результати. Та навпаки, там, де виявленню професійних мотивів приділяється недостатньо уваги, спостерігається велика плинність кадрів.

За даними психологічних досліджень (14) при застосуванні мсь-тивзщйного критерію у мдбаоі, кількість відрахованих із вузу crpess-тш зменшується у 1,5 - 2 рази. Підвищується й успішність навчання. ТІ, хто мав більш висот результати зш вступних ісшглвх, але ж не мав достатньо сильної та стійкої мотнваїт, звичайно усшшш оволодівають програмою першого курсу (колк вивчаються переважно загально* освітні дасципліїш). Але ж на насіушшх курсах у них сиостерігастьсж тендекцш погіршення результатів навчання. Інший стан у аудешгів з сильною та стійкою мотивацією. Якою на першому кура зоіш не завжди досягають відмінних результатів, то на другому та третьому хур-сах (коли починають глніхж® вивчати спеціальні дисцщшіш) воїш мають більший успіх у навчанні, нш перші.

Навряд чи можна вагатися у необхідності виявлення професійних мотивів абітурієнтів. Таке завдання поставлено практикою у зв'язку з прагненням певної частини студентів після зарахування мо вузу змінити спеціалізацію, перейти в інший вуз, небажанням працювати за отриманою у вузі спеціальністю Необхідність здівчешш професійної мотивації абігуріснтів обз'мовліосться такгш значним коливанням успішності студентів (ть зя^^^^т4- зіц *фс * ^г'*ык .стшив та мотивів

навчальної діяльності), яке спостерігається особливо після проходження курсу загальноосвітніх дисциплін. Ті студенти, що не мають необхідної мотивації, навчаються гірше. Розповсюджене переведення студентів на інші факультет та навіть в інші вузи через помилковість вибору спеціалізації Крім того, зростає кількість людей, які змінюють після закінчення вузу отриману спеціальність.

Аналіз основних причин відрахування оіухачів першого року навчання, П£^деюд1на^^

у десятьох навчальних закладах КШС України за 19SO - 1 квартал 1993 до, :-оказав, що найбільша кількість відрахувань пов'юана із избежаниям

Іа академічною заборгованістю (44,3%), різного роду «зрушеннями дасхщшв» Іда^вттіучисліздздійсвдннязжчкнш кимиисшейюлшобставидами*^

з комплексною ешкрпюю оцінкою викладачів УІфаїнської академії внутрішніх справ 41,1% слухачів Ш Іедху другого факультету за результатами навчання і професійної відповідності роботі в органах внутрішніх справ характеризуються як слабкі та посередні (ф.

Відсутність мотиваційного відбору завдає шкоди не тільки суспільству, але й самій людині, що розчаровується в своїй професії, так і не полюбивши її. Незадоволеність роботою, розчарування в професії, жаль про даремно витрачені на навчання у вузі роки, * все це залишається надовго, проявляючись перед усім у байдужому ставленні до роботи, а також у ненормальних стосунках у трудовому колективі, в сім'ї (14).

Складний та жорстко регламентований нормами закону вид професійної діяльності органів внутрішніх справ шкладає відбиток на особистість кожного суб'єкта провоохоронної діяльності та вимагає від нього неухильного дотримання цих норм, особистої дисциплінованості Проведений нами аналіз дисциплінарної практики показує, що більшість працівників ОВС, які порушували дисципліну та закон, хараіоерюуються неадекватною професійною мотивацією.

Основною метою методичного посібника, що пропонується, є надання допомоги спеціалістам кадрових служб, служб психологічного забезпечення та соціального розвитку органів внутрішніх справ в оволодінні різними психологічними методиками дослідження мотиваційної сфери працівників ОВС в практиці підбору, підготовки, розстановки та психологічного супроводження професійної діяльності спеціалістів. При підготовці посібника були використані матеріали та результати різних досліджень вітчизняних й закордонних спеціалістів.