1.5. Професійна мотивація

Суспільна поведінка людей, в тому числі й така її форма, як вибір майбутньої професії, представляє собою складне соціальне явище, що детерміновано певними факторами. Б системі таких факторів, при визначальному значенні загальних соціально-економічних умов життя людей, в організації поведінки індивіда важливе місце займають його уявлення про суспільну оцінку професії, її престиж. Ціннісні уявлення про професію є формою проявлення ціннісних орієнтацій особистості й тому можуть бути розглянуті як регулятори псведішш індивіда. Значення цих цінностей дає можливість передбачити вибір професії та характер виконання професійної діяльності людиною (28).

И

Цілі, що визначають як вибір професії, так . civy трудову діяльність сучасної ;іюдишз, можуть полягати поза садшм процесом праці Це діо/куп» буш щлд, дделишкані прагаешши задовольнити певні життєві запити (що примушує дюдику шукати такі форми праці, які з найбільшій мірі наближають ії до даної мети). Це може бути прагнення досягти не тільки певного життєвої о рігідя у теперешній момент (для себе й своїх близьких), але f бажгчкл и?безнечитн собі і близьким стійке маибутнс. Й ці мотиви можуть примушувати людину працювати в більшій мірі, ніж їй потрібно на даному етапі життя (35).

Мотиви, що приводять людшу до певних форм праці та до певного рівня здійснення трудової діяльності, можуть полягати не тільки в отриманні певних благ за свою працю (заробіток), але й відповідного соціального стану, який небуває завдяки здійсненню трудової діяльно-сті власне такого характеру, у відповідному громадському визнанні, яке з ним пов'язане.

Мотивами трудової діяльності можуть бути не тільки ті, що пов'язані з прагненнями особистого характеру (блага даної людини та його близьких), але й спонукання суспільного характеру. Працюючи за даною спеціальністю, людина вважає, що може принести найбільшу користь суспільству; дана професія дає їй можливість у безпосередній формі спілкуватися з людьми, надавати їм допомогу. І такі громадські мотиви можуть зумовлювати не тільки вибір спеціальності але й рівень здійснення діяльності, характер вимогливості до себе при виконанні роботи.

Отже, і у виборі відповідної трудової діяльності, і у характері ії виконання сказуєгься комплекс мотивів - тут грає роль і майбутня першекти-г І сушхш мауччя своє та близьких), і соціальне визнання, пов'язане з дез-я>, сію (професія, що викликає до себе повагу), і громадські мотиви.

Крім Іого, певний комплекс мотивів може бути пов'язаний з самим процесом діяльності. Мотиви ці можуть носити різний характер: звичка до робоїи (при відсутності праці людині "не по собі1*); задоволення під час процесу діяльності або наприкінці цього процесу; переживання задоволення від проявів активності в процесі праці та позитивної самооцінки, що виникає в процесі цього; відчуття творчості (в тій або-іншій формі) під час здійснення трудової діяльності, що робить цінним сам процес праці. Малодиференцшованин стаи задоволення у людини під т£ас роботи може переростати у стан'творчої активності, пов'язаний з вирішенням серйозних завдань.

Так мета праці, що знаходиться поза самим ії процесом, переходить на сам процес. До комплексу різноманітних мотивів, які спону-

12

кають людину до грудою! діяльності, шчайятії* ."рлдоаыся мотиви, пов'язані з самою трудовою діяльністю

Процес праці звичайно здійснюється у слільгій даны Іосгі з іншим*; .Іяодьмн; ця спільна діяльність має то дуже тісний та детх^мінозашш характер ("^ здійснюю трудову дшдьнісїь разом з ними11), то більш вільний та менш детермінований. Але ж у всіх вйвддхах діяльності людина пов'язана з певним колективом. На мотивації дальності (позитивній чи негативній) позначається, які відносну:: в тому колективі, з яким вона шв'язаиа (її* стосунки з окремими членами шлекшву, відношення до неї колекгн&у в Ідло-му). Спещіфіка соціальних зв'язків з колективом та його членами, також як і характер безпосередніх трудових зв'язків з окремими членами колективу, впливає стимулююче або дезорганізуююче Іш процес трудової діяльності деддикн.

іноді зв'язки з колективом мають значення вторинних момент, що визначають трудову мшявшщо людшш, а іноді (за особливих умов - гострий конфлікт чи велика дружба з іншими) вони можуть набувати риси до-шнуюмого фактора у мотивації. 1 тоді вони призводять до зміни місця пра-з$, спещаіьності або пр^лушують відмовитись від перспекгнв, що маються в іншому місці.

Така динаміка мотивів (висунення на перший план або навпаки) даешь часто зустрічається в прощхі трудової дашьності людини, в зажжносіі від обставин особистого життя, від зміни праці в даній сфері» вданий період

Мотиви професійного навчання та профдіяльності тісно пов'язані з мотивами вибору конкретної спеціальності. Вибір спеціальності, який грунтується на інтересі до професії, на її суспільній значущості, її творчому характері, так як і вибір, пов'язаний із сімейними традиціями, е певним критерієм сформованої мотивів праці, особливо якщо такий вибір - наслідок гарної інформованості кандидата про особливості професії. Разом з цим зустрічаються випадки» коли, наприклад, орієнтація на інтерес та творчість у роботі відображує лише ілюзії кандидатів, не підкріплені знанням особливостей професії.

В ході виконання професійних обов'язків формується психологічна функціональна система діяльності, яка відповідає вимогам даної професії (35). Остаточний вибір професійної діяльності як основної відбувається, як правило, при наявності адекватної їй системи мотивів.

13