1.4. Класифікація мотивів

Найзагаяьшша класифікація мотивів, що пропонується скоріше дх варіант для обїоворення, ніж для стверд^кекня, містить декілька груп мотивів» які об'єднуються за різними критеріями (14)

Мотиви, пов'язані з шашаждивішнмн суспільними лші*ебами особистості за критерієм їх змісту Тут можуть бути виділені Ідейні мотиви (пов'язані зі світоглядом), шштичш (пов'язані з позицією осо-Фютоеті у відношенні до політики, як зовнішньої, так і внутрішньої),

9

моральні (пов'язані з моральними нормами та нриядапамн), естетичні (пов'язані з потребою у прекрасному).

За джерелом виникнення, обумовленості (а також за особливостями регуляції) зиділяюіь мотиви широкі соціальні (патріотичні), колективістичні діяльшстш О^яльнісио-процесуальні) та заохочувальні (стимульно-заохочувальні).

Джерелом виникнення латріогнчних ?»штявів є широкі соціальні ііггереси, характер сусшльио-ешномічнш: відношень, загальнонаціональні цінності. Колективістичні мотиви мають джерелом колектив, виникають внаслідок готовності керуватися у своїй поведінці, в діяльності інтересами конкретного колективу, до якого належить людина. Усвідомлення особистістю своєї відповідальності перед колективом спонукає а до поведінки, відповідної нормам існування даного колективу, взаємовідношенням в ньому, громадській думці й традиціям, його "мікроклімату". Діяльшстні мотиви виникають на основі конкретно: діяльності людини, вони є наслідком особливостей трудової діяльності, умов та змісту даної конкретної праці. Джерелом виникнення заохочувальної мотивації € матеріальне та моральне стимулювання, винагорода (у вигляді зарплати, премії, надбавки) або похвала (нагородження похвальною грамотою, занесення до Дошки пошани, присвоєння почесних звань та ін.).

За видами діяльності виділяють мотиви, пов'язані з такими важливими видами діяльності, як суспільно-політична, професійна, шшчально-пізнавальна.

За часом прояв пення можуть бути виділені постійно, довго та короткочасно діючі мотяаи. Перші діють протягом усього життя лю-jr ни (наприклад» пов'язані із задоволенням природних потреб); другі -п>**>гагом багатьох років (наприклад, пов'язані з шзнавальними потребами особистості), треті - протягом обмеженого часу (наприклад, пов'язані з пізнанням чогось нового).

За силою проявлення мотиви діляться на сильні, які складають особливо діючу мотивацію, помірні, які характеризуються середньою силою їх прояву, та слабкі, які малозначно впливають на діяльність, хоча й спонукають її.

Мотиви розрізняються й за ступенем стійкості на сильно-, се-редньо- та с І ібосгійкі

7а п}-)х<юмупо&дінці видишоїь реальні, або актуальні, й потенці-альні мотиви. Реальними називають мотиви, які фактично спонукають поведінку та давність. Під потенціальними мотивами розуміють такі, що сфорлгувалися в особистості, шю не проявляються в даний момент. Тут

мажуть бути два варіант: або людина готується до майбутньої діяльності, 90о вона нею вже займалася, але переключилася на іншу.

іноді в певні моменти до потенціальних можуть переходити й деякі реальні мотиви. Причиною цього може бути недостатня сила мотиву, що обумовлює його прояв лише в якихось крайніх ситуаціях, або переважання інших мотивів.

Своєрідність усіх цих груп мотивів характеризує мотиваційну сферу особистості. При цьому перші три групи фактично складають її змістовну характеристику, а чотири останні - динамічну.

Мотиваційна сфера має досить складну структуру- При цьому мотивація внстроюється в певну ієрархію не тільки у межах кожного ваду діяльності, але й відбувається ранжування мотивації різних видів діяльності. Численність, структурність та ієрархічність мотивації -найважливіші характеристики мотиваційної сфери особистості. Береться до уваги й сила, й стійкість мотивів.

Виділяють системи мотивів різних видів діяльності. Наприклад у мотивах навчальної дальності можна виділити загальні пізнавальні та конкретні - інтерес до різних предметів навчання. При аналізі професійної мотивації виділяють мотиви як трудової діяльності взагалі, так й певного її віщу (навіть в певних виробничих умовах, на даному виробництві, в даному колекгиві) В цьому випадку першу групу мотивів іноді називають професійними, а другу - виробничими.

Особливе МІСЦе В МШНВаЦІЙКШ Сфері ОСОбиСГОСИ ЮОДіЮТЬ МОТИвИ

спілкування, які, з одного боку, тісно шв'язані з мотивами діялшссті, так ж в процесі спільної діяльності жщи незмінне спігауклься; з іншого боку, вони пов'язані мотивами тзеденщ яка не обмежується рамками діяльїюслі В мотивах огілкування також можна виділити декілька вида (наприклад мотиви да-льюсного, ^мушкаггивного" спілкування та ік).