VІІ. У сфері боротьби з організованою злочинністю

Аналіз стану злочинності в державі показує, що криміногенна обстановка за останні роки досить загострилася.

Організована злочинність стає сьогодні суттєвим фактором посилення соціальної напруги і дестабілізації громадських відносин, заважає оздоровленню економіки, опорядкуванню споживчого ринку, сприяє деформації нових форм економічних підприємницьких відносин. Набирають силу небезпечні процеси зрощування загальнокримінальної та економічної злочинності, лідерів злочинних групувань з корумпованими посадовими особами органів влади та управління, правоохоронних органів.

Матеріальні можливості організованої злочинності сьогодні обчислюються десятками мільярдів карбованців та коштів у валюті. Ці обставини стимулюють інтереси лідерів злочинних угрупувань все активніше включатися в легальні комерційні структури. Практика показує, що великі мафіозні формування легалізують свою діяльність шляхом створення різного роду асоціацій, концернів, компаній, товариств, спільних підприємств, організацій і кооперативів.

Перехід держави до ринкових відносин супроводжуватиметься посиленням позиції організованої злочинності, у тому числі й з причин відсутності надійних механізмів захисту нових економічних структур від злочинних посягань.

Зазначимо, що зробити точний і достовірний прогноз генезису організованої злочинності в умовах відсутності єдиної чіткої концепції переходу до ринкових відносин дуже складно. Разом з тим попередні наші дослідження, проведені з:

кандидатом юридичних наук Бараненком Б. І., професором Лисиченком В. К., кандидатом юридичних наук Кубраком П. М. (1986—1994 рр.) дають можливість уже сьогодні зробити деякі висновки і скласти певні прогнози.

1. У найближчі роки організована злочинність буде ак-тивно впроваджуватися в легальні соціальні й економічні структури (використання у своїх корисливих інтересах процесів приватизації, підприємств, землі).

2. Дії реальних керівників (лідерів мафіозних формувань); організованої злочинності і далі будуть залишатися поза рамками досягнень діючого кримінального законодавства в силу-виконання ними некримінальних управлінських та ідеологічних функцій. Легалізація їх діяльності в умовах ринкових відносин зробить їх ще більш невразливими від будь-яких форм відповідальності.

3. Значно розширяться можливості злочинного світу по-встановленню контактів із закордонними мафіозними формуваннями, угрупуваннями та їх представниками.

4. Дістане розвиток корупція. Вона буде спрямована в першу чергу на ті владно-управлінські органи, які реально-формуватимуть економічну політику й відповідно мати можливість її корегувати в інтересах кримінального середовища.

5. Безробіття і його зростання особливо серед молоді обумовить загальне ускладнення криміногенної обстановки, розширить соціальну базу для поповнення рядів організованої злочинності.

6. З метою захисту, мафіозних структур, розвідки планів стратегії і тактики боротьби з організованою злочинністю і реалізації заходів по їх нейтралізації слід чекати реального укорінення їх “емісарів” у державні й правоохоронні органи з метою дискредитації окремих працівників, інвестування-в цю сферу значних ресурсів на підкуп посадових осіб.

7. Спостерігатимуться процеси монополізації різних спрямувань підприємництва, пригнічений “проковтуванням” малих мафіозних угрупувань більшими, що супроводжуватиметься зростанням насильницьких злочинів. Можливі також серйозні конфлікти у зв'язку з перерозподілом сфер впливу між співтовариствами.

Протистояння держави організованій злочинності потребує розробки концепції з цих питань (автор розробляє проекту концепції боротьби з організованою злочинністю в Україні). Це обумовлено тим, що організована злочинність, яка набула величезних масштабів, фактично вийшла з-під контролю-правоохоронних органів. Серйозні недоліки в боротьбі з нею значною мірою обумовлені:

а) відсутністю єдиної політики, стратегії, тактики, методики і техніки боротьби з організованою злочинністю;

б) вузьковідомчими, розпорошеними зусиллями правоохоронних органів;

в) серйозними обмеженнями правового статусу правоохоронних органів;

г) неефективністю діяльності контролюючих органів (фінансових, податкових, ревізійних). У зв'язку з викладеним, треба:

1. Розробити і прийняти Державну концепцію боротьби з організованою злочинністю. У концепції варто чітко зафіксувати, що злочинність є наслідком дії складного комплексу соціально-економічних, політичних, соціально-психологічних, правових та інших факторів, і. що сьогодні її стан, структура і динаміка обумовлені кризовими ситуаціями, викликаними реформацією суспільства, їх подолання повністю залежить від успішного впровадження у життя політичних, економічних, соціальних та правових реформ.

У даній концепції потрібно визначити і закріпити єдину державну кримінальну політику, пріоритетні напрямки боротьби з організованою злочинністю. У загальнонаціональній програмі боротьби з організованою злочинністю належне місце мусить бути надане концепції науково-технічної і освітянсько-виховної політики в діяльності правохоронних органів. Значну увагу тут варто приділити організації забезпечення єдиної науково-технічної політики та впровадження досягнень науково-технічного прогресу в юридичну практику. Думається, що цю проблему доцільно вирішувати в комплексі органам МВС, прокуратури, суду, СНБ, армії, Національної гвардії та підрозділів державної митниці. А тому до, організаційних питань повинне бути віднесене створення спеціального підрозділу, що відає визначенням єдиної освітянської, навчальної, наукової, технічної і практичної політики в правоохоронних органах. Він повинен визначити пріоритет у галузі законодавства, наукових досліджень та розробок навчання та виховання, технічного забезпечення, використання сучасних інформаційних технологій. Важливим завданням цього підрозділу мусить бути розробка генерального приоритетного напрямку діяльності в організації боротьби з організованою злочинністю Створення такої науково-дослідної структури на міжвідомчому рівні могло б значно вплинути на посилення боротьби з організованою злочинністю не лише на ближню перспективу, а й на розвиток нашого суспільства в майбутньому.

2 Створити вищий незалежний виконавчо-розіпорядчий орган (на правах національного комітету при Верховній Раді України), який би координував і контролював боротьбу зі злочинністю в державі.

3. Підготувати і прийняти пакет законів, спрямованих на організаційне і правове забезпечення приватизації майна державних підприємств, правовий, економічний і соціальний захист підприємництва.

4. Розробити чітку політичну лінію стосовно зовнішніх кордонів України.

5. Підготувати і прийняти законодавчі акти про кордони України, при в'їзді та виїзді громадян за її межі, про статус емігрантів, про спеціальні служби реєстрації та контролю за переміщенням іноземців по території України.

6. Розробити і прийняти комплексні заходи по контролю і попередженню незаконного перевезення зброї, наркотиків, радіоактивних та вибухових речовин тощо.